Рішення
від 08.01.2020 по справі 560/3722/19
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3722/19

РІШЕННЯ

іменем України

08 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А.

за участю:секретаря судового засідання Коваль Д.Л. представника позивача Зданевич Л.І., представника відповідача Ковальчук Т.Р., розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання дій та рішень протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО" звернулося в суд з позовом до управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, які були прийняті судом до рогляду ухвалами від 06.12.2019 та від 10.12.2019, просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області, а саме начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступника відділу з питань експертиз умов праці ОСОБА_2, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_4 щодо проведення огляду території та приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО" за адресою Хмельницька обл., Ярмолинецький район, селище міського типу Ярмолинці, вулиця Пушкіна буд.36, відбирання усних і письмових пояснень від осіб, які перебували на території підприємства, витребування від цих осіб підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування під час відвідування з метою інформування ТОВ "НМТ-АГРО" та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю відповідно до пункту 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, які вчинені 25 вересня 2019 року;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо проведення підготовчих заходів до проведення інспекційного відвідування у ТОВ "НМТ-АГРО" відповідно до пункту 6 Порядку №823, які мали місце 25 вересня 2019 року на території ТОВ "НМТ-АГРО";

- визнати протиправними дії посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області, а саме начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступника відділу з питань експертиз умов праці ОСОБА_2, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_4 щодо проведення відеозйомки 25 вересня 2019 року на території товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО" за адресою Хмельницька обл., Ярмолинецький район, селище міського типу Ярмолинці, вулиця Пушкіна 36 під час здійснення підготовчих заходів на відеокамеру PANACONIC HC-V260 інвентарний номер 023 з подальшим долученням відзнятих матеріалів у вигляді одного диску для лазерних систем зчитування (всього 6 відео фрагментів) до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 2195/1635/АВ від 04 жовтня 2019 року;

- визнати протиправними дії посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області щодо призначення і проведення інспекційного відвідування у товаристві з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО" на підставі наказу №203 від 26.09.2019;

- визнати протиправною і скасувати постанову начальника управління Держпраці у Хмельницькій області №22/234 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 751140,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Порядком №823 не передбачені повноваження посадових осіб Держпраці щодо отримання документів під час відвідування суб`єктів господарювання, якщо таке відвідування відбувається на підставі пункту 33 цього Порядку. Окрім того, відповідно до пункту 53 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює фіксацію процесу проведення інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки. Також, підготовка до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування здійснюється після оформлення відповідного наказу, яким призначається проведення вказаних контрольних заходів з визначенням відповідних посадових осіб, які їх проводитимуть, та часових меж таких заходів.

Крім цього, відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки та при фактичному здійсненні такої перевірки вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому Законом №877, оскільки стаття 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами, зазначеними в частині четвертій статті 2 Закону. Також посадовими особами порушено порядок проведення позапланового заходу контролю, передбачений частиною 3 статті 6 Закону №877. Крім цього, посадові особи відповідача, котрі здійснювали відвідування, являються працівниками відділу експертиз умов праці, а Положенням про вказаний відділ не передбачено таких повноважень, як відвідування з метою моніторингу дотримання законодавства про працю.

Щодо висновку відповідача про те, що товариством здійснено маскування неоформлених трудових відносин з громадянами, зазначає, що 02 вересня 2019 року позивач уклав цивільно-правові договори з фізичними особами строком до 30 вересня 2019 року в зв`язку із попереднім замовленням продукції від контрагентів із країни Литва. Предметами цивільно-правових договорів є виконання кожним з виконавців певного визначеного обсягу робіт. Особи, з якими укладалися такі договори, не були підпорядковані правилам внутрішнього трудового розпорядку TOB "НМТ-АГРО", та не підпорядковувалися будь-кому з посадових осіб підприємства.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 04.12.2019 призначено судове засідання на 17.12.2019, а також викликано у судове засідання в якості свідків начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1 , заступника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_2, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_4, головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО" ОСОБА_17, виконавчого директора товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО" ОСОБА_18.

05.12.2019 судом отримано пояснення відповідача, в яких він зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Вказує, зокрема, про помилковість твердження позивача про необхідність перед початком інспекційного відвідування ознайомлення його з наказом на проведення інспекційного відвідування. Також зазначає, що оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся і наказ реалізований, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав скаржників, оскільки після проведення перевірки права особи порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Вказані висновки узгоджені з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 17 квітня 2019 року у справі №825/1439/17, від 21 лютого 2019 року у справі №807/2062/17, від 13 березня 2018 року в справі №804/1113/16, від 30 листопада 2018 у справі № 808/1641/15, від 30 листопада 2018 у справі № 804/1297/16.

11.12.2019 судом отримано відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що дії посадових осіб 25 вересня 2019 року (огляд території та приміщень ТОВ "НМТ-АГРО", спілкування з працівниками, відеозйомка), були здійснені в рамках проведення моніторингу стану додержання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин. Крім цього, оспорювані дії не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

23.12.2019 відповідачем подано до суду відзив на заяву ТОВ "НМТ-Агро" про збільшення розміру позовних вимог, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач здійснив допуск працівників до роботи без укладення трудового договору. При цьому, факт відсутності судового рішення про визнання цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між особами саме договірних цивільно-правових відносин.

В судовому засіданні 23.12.2019 було допитано в якості свідків посадових осіб відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказані особи підтвердили викладені в акті інспекційного відвідування обставини.

Також в цьому ж судовому засіданні в якості свідків було допитано посадових осіб позивача - ОСОБА_5 (бухгалтера товариства, яка повідомила, зокрема, що оплата праці здійснюється двічі на місяць; ОСОБА_6 був одним з переліку осіб, з яким було укладено цивільний договір 02.09.2019, договір був укладений один; чому вказаний працівник зазначив, що працює з квітня 2019 року, невідомо) та ОСОБА_7 (виконавчого директора товариства, який зазначив, зокрема, що такий працівник, як ОСОБА_6 , йому невідомий, персоналом не займається; укладенням цивільно-правових договорів займається бухгалтерія).

08.01.2019 позивачем були надані додаткові письмові пояснення, у яких, зокрема, зазначено, що в ході інспекційного відвідування будь-яких дій щодо перевірки припущень щодо використання ТОВ "НМТ-Агро" праці неоформлених працівників вчинено не було.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з урахуванням зазначеного нижче.

25 вересня 2019 року посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4. складено службову записку, згідно якої 25 вересня 2019 року начальником відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступником начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_2 та інспектором праці ОСОБА_3 здійснено виїзд за адресою: Хмельницька область, смт . Ярмолинці , вул.Пушкіна ТОВ "НМТ-АГРО" для проведення відповідно до п. 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 823, відвідування ТОВ "НМТ-АГРО" з метою інформування про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин. В ході вищевказаного відвідування за адресою Хмельницька обл. смт.Ярмолинці, вул.Пушкіна, ТОВ "НМТ-АГРО", інспекторами було виявлено територію, на якій знаходилось близько десяти людей. На запитання інспекторів щодо надання пояснень щодо їх працевлаштування усі працівники повідомляли, що працюють на ТОВ "НМТ-АГРО", проте підтверджуючих документів надати не змогли. Також працівники усно повідомили, що "якісь'' договори підписують кожного місяця.

В подальшому, згідно наказу управління Держпраці у Хмельницькій області "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління" від 26.09.2019 №203, доручено начальнику відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_2, головному державному інспектору відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3 здійснити інспекційне відвідування по додержанню законодавства про працю у ТОВ "НМТ-АГРО". Підставою зазначено рішення керівника, прийняте за результатами аналізу інформації, що міститься у службовій записці начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1., заступника начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_2., головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3., головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_4. № 126 від 25.09.2019.

Відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування від 26 вересня 2019 року № 660/19, доручено проведення інспекційного відвідування по додержанню законодавства про працю на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 року начальнику відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступнику начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_2, головному державному інспектору відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3, за участю головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_4.

04 жовтня 2019 року посадовими особами відповідача (начальником відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1., заступником начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_2., головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3.) складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 2195/1635/АВ. Період інспекційного відвідування - з 26.09.2019 до 04.10.2019.

В акті зазначено, що інспекторами праці прийнято рішення здійснити підготовчі заходи (згідно вимог п.6 Порядку) до проведення заходу контролю й здійснено відеофіксацію своїх дій на відеокамеру Panasonic HC-V260, інвентарний номер 023, та долучено до акту зафіксовані матеріали. Працівники усно повідомили, що укладають "якісь" договори кожного місяця, і лише один працівник ( ОСОБА_6 ) надав письмові пояснення. Після завершення підготовчих дій, згідно наказу від 26.09.2019 №203, 27.09.2019 було розпочате інспекційне відвідування, та вручено направлення на проведення такого відвідування головному бухгалтеру підприємства. 27 вересня 2019 року представниками суб`єкта господарювання надано копії документів щодо працевлаштування найманих працівників, в тому числі цивільно-правові угоди терміном дії з 02 вересня по 30 вересня 2019 року.

Виходячи з аналізу наданих цивільно-правових договорів, укладених між ТОВ "НМТ-АГРО" та громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , відповідачем в акті інспекційного відвідування зазначено, що суб`єктом господарювання здійснено маскування неоформлених трудових відносин під цивільно-правові, виходячи з наступного:

1. зі слів працівників, що зафіксовані на відео додатку №1, ТОВ "НМТ-АГРО", переукладання з ними цивільно-правових договорів кожного місяця носить систематичний характер, що підтверджує безстроковий характер виконуваних робіт;

2. основним КВЕД ТОВ "НМТ-АГРО" є: 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства. Робота щодо зборки деталей та готової продукції (сільськогосподарської техніки, устаткування - сівалки, картоплесаджалки тощо), яка виконується особами за наданими документами "цивільно-правовими договорами", належить до одного з основних видів господарської діяльності підприємства і спрямована на виготовлення продукції вартісного характеру з метою досягнення економічних результатів. У той же час цивільно-правовий договір може укладатися для задоволення потреб суб`єкта господарювання, не пов`язаних з діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованого на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

3. згідно вимог п.3.1 цивільно-правових договорів передбачено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань. У той же час матеріальна відповідальність притаманна виключно трудовим відносинам ст.130 - 138 КЗпП України. У цивільно-правових відносинах підрядник (виконавець) несе цивільно-правову відповідальність, яка може полягати у відшкодуванні заподіяної шкоди, упущеної вигоди та сплаті штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

4. процес збирання сільськогосподарського устаткування (сівалок, картоплесаджалок) передбачає взаємну участь ряду працівників (зварювальника, різальника металу, фарбувальника деталей, (комплектувальника) зборщика готової продукції, пакувальника продукції. Тобто, зазначені у наданих документах "цивільно-правові договори" роботи не можуть виконуватися кожним виконавцем відокремлено від інших працівників бригади в зручний для себе час на свій розсуд. Усі технологічні процеси щодо виготовлення сільськогосподарського устаткування є взаємопов`язаними та послідовними між собою. Окрім того, підрядники забезпечуються усіма необхідними знаряддями та матеріалами замовником (п.1.2 цивільно-правових договорів).

Також в акті вказано, що ОСОБА_6 (згідно письмового пояснення) працює на TOB "НМТ- АГРО" з квітня 2019 року, однак цивільно-правовий договір з ним укладений 02.09.2019 року по 30.09.2019, що свідчить про фактичний допуск до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин.

Таким чином, в акті зроблено висновок, що наведені факти свідчать про використання ТОВ "НМТ-АГРО" праці шести найманих працівників: ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 без оформлення трудових відносин.

Позивач подав зауваження до акту інспекційного відвідування за вих. №09/10 від 09.10.2019, однак листом управління Держпраці у Хмельницькій області від 15.10.2019 за №5894/19 повідомлено ТОВ "НМТ-АГРО", що наведені доводи (надані копії документів) не спростовують обставини, які встановлені під час інспекційного відвідування.

В подальшому управління Держпраці у Хмельницькій області винесено постанову від 29.10.2019 за №22/234 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 751140,00 грн., за порушення позивачем вимог частин 1-3 статті 24 Кодексу законів про працю України. У постанові зазначено, зокрема, що у ході інспекційного відвідування у ТОВ "НМТ-АГРО" встановлено, що трудові відносини із 6 особами ( ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ) не укладено, до початку допуску працівників до роботи своєчасно не подано відповідного повідомлення до органів ДФС, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ч. 4-5 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводяться у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону №877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

При цьому, спеціальним нормативно-правовим актом, що регламентує особливості процедури здійснення контрольних функцій органами Держпраці, є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №823 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №823). Вказаним Порядком не передбачено таких форм здійснення державного контролю, як планові та позапланові перевірки, а ч.5 ст.2 Закону №877-V не зобов`язує забезпечувати відповідача до дотримання ч.1 ст.6 вказаного Закону, тому доводи позивача щодо відсутності визначеної ч.1 ст.6 Закону №877-V підстави перевірки є помилковими, оскільки така вимога не поширюється на органи Держпраці.

Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до ст.10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу.

Матеріалами справи підтверджується, що посадові особи, які прибули для проведення інспекційного відвідування, вручили представнику позивача направлення на проведення контрольного заходу, а тому відповідачем дотримано вимоги Закону №877-V.

Згідно з п.33 Порядку №823 інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин

Відповідно до п.3 Порядку №823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно наданих відповідачем копій посадових інструкцій начальника відділу з питань експертизи умов праці, заступника начальника відділу з питань експертизи умов праці, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління Держпраці у Хмельницькій області, затверджених 08.04.2019 за №58-к, вказані посадові особи зобов`язані безпосередньо здійснювати державний контроль за, зокрема, дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Отже, помилковими є доводи позивача про те, що відвідування 25.09.2019 здійснено посадовими особами відділу з питань експертизи умов праці як неуповноваженими на це працівниками.

Згідно з п.5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться з такої підстави, як, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (підпунктом 5 цього пункту також визначено, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин).

Отже, призначення та проведення інспекційного відвідування відповідає чинному законодавству, оскільки було проведено на підставі рішення (наказу) керівника органу контролю, за повідомленням посадовими особами ознак порушень законодавства, що зазначені у службовій записці. Тому безпідставними є позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області щодо призначення і проведення інспекційного відвідування на підставі наказу №203 від 26.09.2019.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно п.5 Порядку №823 інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.

Згідно наданого відповідачем реєстру інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, 25.09.2019 наявний запис про проведення відвідування ТОВ "НМТ-АГРО" (обставини, що планується дослідити у ході відвідування - дотримання законодавства про працю, оформлення трудових відносин) згідно п.33 Порядку трьома посадовими особами управління Держпраці у Хмельницькій області: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В той же час, службова записка від 25.09.2019 підписана також інспектором ОСОБА_4., і акт інспекційного відвідування містить відомості про те, що відвідування відповідно до п.33 Порядку №823 було здійснено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Як наслідок, за відсутності повідомної реєстрації про здійснення відвідування позивача інспектором ОСОБА_4., проведення відвідування за участю вказаної посадової особи є протиправним.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у даному випадку належним способом захисту порушених інтересів позивача є визнання протиправними дій головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 щодо проведення 25 вересня 2019 року відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" згідно пункту 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823.

Внаслідок цього, у подальшому суд розглядає позовні вимоги в частині оскаржуваних дій лише щодо трьох посадових осіб відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з п.п.3 п.11 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Також, відповідно до п.12 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Отже, помилковими є позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій посадових осіб щодо проведення огляду території та приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-АГРО", відбирання усних і письмових пояснень від осіб, які перебували на території підприємства, оскільки такі дії вчинені відповідно до наведених норм Порядку №823.

При цьому п.12 Порядку №823 передбачає, що вимога інспектора праці про надання для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів може стосуватись лише об`єкта відвідування, яким, згідно п.1 Порядку №823, є юридичні особи та фізичні особи, які використовують найману працю. Об`єктом відвідування є ТОВ "НМТ-Агро", тому дії посадових осіб щодо витребування підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування під час відвідування 25 вересня 2019 року від осіб, які перебували на території товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" (працівників), є протиправними.

Згідно з п.п.6 п.11 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Також, відповідно до п.п.53 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. за № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює фіксацію процесу проведення інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.

Отже, зазначені норми передбачають право фіксації відеотехнікою інспекторами проведення саме інспекційного відвідування, а не відвідування в порядку п.33 Порядку №823. Тобто, фіксування відвідування з використанням відеотехніки здійснено посадовими особами не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Крім цього, згідно з п.6 Порядку №6 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Отже, підготовка до проведення інспекційного відвідування не може проводитись за відсутності рішення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (відповідного наказу), тобто до існування підстав проведення інспекційного відвідування, що виключає отримання 25.09.2019 такої інформації у порядку підготовки до проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, посадовими особами відповідача протиправно здійснено відеофіксацію відвідування в порядку п.33 Порядку №823, а також, як наслідок, неправомірно долучено такі матеріали до акту інспекційного відвідування. При цьому такі матеріали не були одержані під час підготовки до його проведення. Як наслідок, слід визнати протиправними дії посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області, а саме начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступника відділу з питань експертиз умов праці ОСОБА_2, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3 щодо здійснення фіксації засобами відеотехніки проведення 25 вересня 2019 року відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро", з подальшим долученням відзнятих матеріалів до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 2195/1635/АВ від 04 жовтня 2019 року.

Водночас, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій посадових осіб щодо проведення підготовчих заходів до проведення інспекційного відвідування у ТОВ "НМТ-АГРО" відповідно до пункту 6 Порядку №823, оскільки зазначення в акті інспекційного відвідування про прийняття рішення про проведення підготовчих заходів полягало лише у проведенні відеофіксації своїх дій на камеру, що є окремою позовною вимогою та, як встановлено судом, не відноситься до підготовчої дії. Будь-яких інших дій, у тому числі підготовчих в розумінні п.6 Порядку №823, здійснено не було.

У п.18 постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 805/2979/17-а вказано, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Отже, враховуючи відсутність дій відповідача з вказаного питання, та, як наслідок, і встановленого порушення прав позивача, вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Стосовно доводів відповідача про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій не підлягають задоволенню, як такі, що не мають самостійного значення, та правові наслідки яких є вичерпаними, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року по справі №815/3203/15 зазначено, що підставою для звернення особи за захистом до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку. З урахуванням викладеного, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб`єктивних прав та обов`язків особи.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність в межах спірних правовідносин порушеного права /інтересу позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно п.п.10 п.14 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці.

За спірних обставин та наведених норм, оскільки матеріалами справи підтверджується важливе значення для позивача щодо дотримання норм законодавства при проведенні посадовими особами відповідача відвідування на території його господарської діяльності, суд приходить до висновку про те, що порушення відповідачем вимог Порядку №823 під час проведення такого відвідування призвело до порушення захищеного державою інтересу позивача на гарантований Конституцією України обов`язок органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України), внаслідок чого такі інтереси підлягають захисту.

Крім цього, такі дії є юридично значимими, оскільки згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Як наслідок, зокрема, є недопустимим доказом матеріали відеофіксації, отримані 25.09.2019 посадовими особами відповідача.

Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 17 квітня 2019 року у справі №825/1439/17, від 21 лютого 2019 року у справі №807/2062/17, від 13 березня 2018 року в справі №804/1113/16, від 30 листопада 2018 у справі № 808/1641/15, від 30 листопада 2018 у справі № 804/1297/16 є безпідставними, оскільки предметом розгляду у вказаних справах було оскарження наказу податкового органу про призначення перевірки, та викладено правову позицію, згідно якої у разі реалізації оскаржуваного наказу він не є таким, що порушує права позивача. Отже, вказані висновки не стосуються спірних правовідносин та є відмінними від предмету позовних вимог.

Щодо суті виявленого порушення, яке стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1-3 ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Статтею 858 ЦК України визначено відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.

У пунктах 40-42 постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі №822/723/17 зроблено правовий висновок про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята відповідачем за допущення до виконання робіт працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 без укладення трудового договору.

Зазначені особи надавали послуги для ТОВ "НМТ-Агро" на підставі цивільно-правових договорів від 02.09.2019, що узгоджується з інформацією, вказаною у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень 2019 року, зокрема у таблиці 5.

За умовами вказаних договорів виконавці зобов`язувалась строком до 30 вересня 2019 року виконати наступні роботи: ОСОБА_15 - послуги по фарбуванню запчастин (сівалки 30 шт.), ОСОБА_14 - послуги по зборці деталей запчастин (картоплесаджалка - 20 шт.), ОСОБА_13 - послуги порізки деталей 300х600 (200 шт.), ОСОБА_12 - послуги по зборці деталей готової продукції (сівалки 30 шт.), ОСОБА_11 - послуги по зборці деталей готової продукції (сівалки 15 шт.), ОСОБА_6 - послуги по фарбуванню деталей (картоплесаджалки 30 шт.).

Також цими договорами визначалось, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку. Замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

Факт виконання зазначених цивільно-правових договорів підтверджується накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, готової продукції №77-82 від 02.09.2019, актами прийому-передачі обладнання, допоміжних матеріалів №1-12 від 02.09.2019, видатковими касовими ордерами від 04.10.2019, приймально-здавальними накладними №29-34 від 30.09.2019, актами прийому наданих послуг від 30.09.2019.

Вказані цивільно-правові договори ознак трудового договору, передбачених частиною першою статті 21 КЗпП України, не мають, їм притаманні ознаки цивільно-правового договору, оскільки оплачується не сам процес праці, а його результат, який оформляється актами наданих послуг, оплата проводиться тільки на підставі актів, а виконавець не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку та сам організовує свою роботу.

Уповноважені посадові особи позивача при проведенні відвідування 25.09.2019 не були присутні, а тому були позбавлені можливості подати всі необхідні документи, однак 27.09.2019 - коли фактично було розпочато інспекційне відвідування, ними надано документи, які стосуються працевлаштування із вказаними працівниками, про що зазначено також в акті перевірки.

Стосовно зазначення відповідачем в акті інспекційного відвідування про те, що робота за договорами належить до одного з основних видів господарської діяльності підприємства, то суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі, якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання. Аналогічна правова позиція викладена у п.32 Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року по справі №160/8664/18.

Щодо зазначення у п.3.1 цивільно-правових договорів про матеріальну відповідальність (яка притаманна, як зазначає відповідач в акті інспекційного відвідування, виключно трудовим відносинам), то саме по собі це не є підставою для висновку про трудовий характер таких відносин. При цьому, ЦК України також визначає відповідальність у цивільних правовідносинах, а вказані договори передбачають відповідальність згідно з чинним законодавством.

Також в акті інспекційного відвідування зазначено, що ОСОБА_6 (згідно письмового пояснення) працює на TOB "НМТ-АГРО" з квітня 2019 року, однак цивільно-правовий договір з ним укладений з 02.09.2019 по 30.09.2019, що свідчить про фактичний допуск до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин.

Так, 25.09.2019 під час відвідування ОСОБА_6 надано письмові пояснення, згідно якого він працює на НМТ АГРО з квітня 2019 року на посаді упаковщика з 8:00 до 17:15. Заробітну плату отримує два рази в тиждень. Його керівник ОСОБА_16 . Договір укладав.

Згідно з ст. 75, 76 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд дає критичну оцінку цьому поясненню, яке відповідач вважає доказом трудових відносин між ОСОБА_6 та позивачем з квітня 2019 року, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що вказана особа перебувала у трудових відносинах з позивачем, не надано. Ці обставини не перевірені і доказами відповідачем не підтверджені, хоча він міг і повинен був встановити це під час інспекційного відвідування позивача у період цього відвідування з 26.09.2019 по 04.10.2019, чого не зробив.

Позивач зазначає, що уклав зазначені цивільно-правові договори з вищевказаними особами 02.09.2019 строком до 30.09.2019 в зв`язку із попереднім замовленням продукції від контрагентів із країни Литва, на підтвердження чого надає контракт №30/01 від 30.01.2019 та рахунок-фактуру №СФ-0000030 від 29.08.2019 (одержувач - МП "Ельдаліта", товар - сівалка 200 шт., картоплесаджалка 100 шт.).

Також, допитаним в якості свідка бухгалтером товариства повідомлено, що заробітна плата виплачується двічі на місяць (а не в тиждень), і підтверджено укладення з вказаною особою цивільно-правового договору саме з 02.09.2019.

Крім цього, ОСОБА_6 зазначив у письмових поясненнях про укладання договору, проте відповідачем не з`ясовано, який це був договір та коли він його укладав, та як узгоджуються надані ним пояснення між собою. Водночас, в акті інспекційного відвідування зазначено, що працівники усно повідомили, що укладають "якісь" договори кожного місяця (при цьому такі обставини не підтверджені жодними доказами). Зазначені відомості були отримані 25.09.2019 (під час відвідування згідно п.33 Порядку №823), а під час самого інспекційного відвідування, окрім вручення направлення на його проведення, посадовими особами відповідача не вчинялись дії, спрямовані на з`ясовування оформлення трудових відносин.

Отже, відповідачем не надано суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 працював у ТОВ "НМТ-Агро" з квітня 2019 року до 02 вересня 2019 року та підлягав внутрішньому трудовому розпорядку, отримував за виконану роботу заробітну плату, що б свідчило про наявність між ними трудових відносин. Сам по собі акт інспекційного відвідування (з відображенням письмового пояснення працівника з суперечливими відомостями) не може визнаватися судом безумовним доказом вчинення позивачем порушення трудового законодавства.

Відсутність зазначених обставин і доказів унеможливлює доведення відповідачем факту участі працівників у трудових відносинах.

Таким чином, зазначені в акті інспекційного відвідування твердження не можуть бути підставою для висновків щодо допуску до роботи осіб, з якими не укладено трудовий договір, оскільки між вказаними особами оформлено відносини цивільно-правового характеру. Це свідчить про відсутність порушення з боку позивача ч.1 та 3 статті 24 КЗпП України, що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд, з урахуванням правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин, дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 18951,1 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам - у розмірі 15109,10 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 щодо проведення 25 вересня 2019 року відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" згідно пункту 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823.

Визнати протиправними дії посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області, а саме начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступника відділу з питань експертиз умов праці ОСОБА_2, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3 щодо витребовування під час відвідування 25 вересня 2019 року від осіб, які перебували на території товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро", підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування.

Визнати протиправними дії посадових осіб управління Держпраці у Хмельницькій області, а саме начальника відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_1, заступника відділу з питань експертиз умов праці ОСОБА_2, головного державного інспектора відділу з питань експертизи умов праці ОСОБА_3 щодо здійснення фіксації засобами відеотехніки проведення 25 вересня 2019 року відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро", з подальшим долученням відзнятих матеріалів до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ХМ 2195/1635/АВ від 04 жовтня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Хмельницькій області від 29 жовтня 2019 року №22/234 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 751140,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" судовий збір у розмірі 15109 (п`ятнадцять тисяч сто дев`ять) грн. 10 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 січня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" (вул. Пушкіна, 36, Ярмолинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область, 32100 , код ЄДРПОУ - 32507006) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя Д.А. Божук

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.01.2020
Оприлюднено12.01.2020
Номер документу86849469
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —560/3722/19

Ухвала від 01.09.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 16.03.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Ухвала від 19.02.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Смілянець Е. С.

Рішення від 08.01.2020

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Божук Д.А.

Ухвала від 10.12.2019

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Божук Д.А.

Ухвала від 06.12.2019

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Божук Д.А.

Ухвала від 04.12.2019

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Божук Д.А.

Ухвала від 04.12.2019

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Божук Д.А.

Ухвала від 22.11.2019

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Божук Д.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні