Ухвала

від 16.03.2020 по справі 560/3722/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа №

560/3722/19

16 березня 2020 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Смілянець Е. С., розглянувши заяву Управління Держпраці у Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ-Агро" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання дій та рішень протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позов задоволено частково.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2020 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

10 березня 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Управління Держпраці у Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з очікуванням надходження коштів на рахунки Управління.

Також, скаржник клопотав про відстрочення сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу наведених положень слідує, що законодавцем чітко визначено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк. При цьому можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень, у зв`язку із його обмеженим фінансуванням, даними положеннями не передбачено.

Суд зазначає, що у разі задоволення клопотання відповідача, вказане може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21.03.2018 (справа №813/2320/13-а), від 03.01.2018 (справа №826/18916/16), від 19.03.2018 (справа №804/4712/16), постанові від 27.03.2018 (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Наведене вище підтверджує, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.

За таких обставин приходжу до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання заявника не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 19.02.2020.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, шляхом сплати судового збору у повному розмірі.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію даної ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Смілянець Е. С.