Ухвала

від 13.01.2020 по справі 591/855/19

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/855/19

Провадження № 1-кс/591/73/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника володільця майна адвоката ОСОБА_5 , володільця майна ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання слідчого СВ УСБУ в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, яке мотивував тим, що слідчим відділом проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №22019200000000005 від 30.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч. 1 ст. 258-5 , ч.2 ст.332-1 КК України, та що в ході досудового розслідування 23.12.2019 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_1 , за адресою мешкання ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено: банківські картки, студентські квитки на ім`я ОСОБА_6 , паспорти на ім» ОСОБА_7 та платстиковий тримач сім-картки, які є речовими доказами у кримінальному провадженні. За таких обставин, просив накласти на них арешт з метою збереження.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали частково: просили накласти арешт лише на банківськи картки, оскільки інші документи і речі вилучені під час проведення обшуку не мають доказового значення для кримінального провадження №22019200000000005.

Представник володільця майна та володілець майна заперечили проти задоволення клопотання з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

На переконання слідчого судді саме вказана стаття, а не ст.64-2 КПК України визначає порядок звернення з клопотанням про арешт майна і осіб, повноважних на подачу такого виду клопотання про забезпечення кримінального провадження. Крім того, і ст.64-2 КПК України, як і будь-яка інша норма КПК України, не містять положень, які б забороняли слідчому звертатись з клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи.

Як зазначалось вище, клопотання подане слідчим за погодженням з прокурором, що повністю відповідає вимогам КПК.

Тому, позиція адвоката про те, що слідчий не мав права звертатись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту не заслуговує на увагу.

В той же час, слушними є доводи адвоката стосовно обгрунтованості поданого слідчим клопотання.

Зокрема, пункт 3 ч.2 ст.170 КПК України дає підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Але, ч.5 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

В даному випадку, як вбачається з доданого до клопотання Витягу, слідчим відділом УСБУ в Сумській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №22019200000000005 від 30.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч. 1 ст. 258-5 , ч.2 ст.332-1 КК України.

Санкції ч.3 ст.110-2, ч. 1 ст. 258-5 КК України передбачають застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. Проте, жодній особі не було оголошено про підозру у кримінальному провадженні.

За таких обставин, у слідчого судді відсутні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої майбутньої конфіскації.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В даному випадку, на підтвердження того, що вчинялись кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР, до клопотання додані протоколи проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також листи за підписом заступника начальника відділу КІБ УСБУ в Сумській області про те, що на виконання доручення слідчого проведено дії (реквізитів доручення і вказівки на необхідність проведення конкретних слідчих дій не зазначено, натомість вказано, що було проведено оперативно-розшукові заходи та отримана інформація).

Проте, проведення оперативно-розшукових заходів в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР, чинним КПК не передбачено, як і не передбачено складання листа на виконання доручення слідчого. Відповідно до ст.ст. 40,41 КПК України слідчий має право надавати оперативним працівникам лише доручення на проведення слідчих(розшукових) дій та за результатами проведення таких слідчих дій повинні складатись процесуальні документи, а саме: протоколи.

В даному випадку вказані листи не є процесуальними документами. Сумнівною є і інформація, що міститься в таких листах, оскільки не містить посилання на джерела доказів або безпосередньо на докази, що її підтверджують.

Протоколи проведених негласних слідчих (розшукових) дій також не містять даних, які б надавали об`єктивному спостерігачу підстави вважати, що вчинялись на момент внесення відомостей до ЄРДР чи продовжувались вчинятись на момент проведення обшуку кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.258-5 та 110-2 КК України.

За таких обставин, вважаю, що слідчий та прокурор не довели обставин, визначених п.1 ч.3 ст.132 КПК України.

Крім того, додані до клопотання документи підтверджують те, що 23.12.2019 року у квартирі, що належить на праві власності ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено банківські картки, паспорти, студентські квитки та пластиковий тримач сім-картки.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні зазначили, що паспорти, студентські квитки та пластиковий тримач сім-картки - не мають доказового значення для досудового розслідування кримінального провадження №22019200000000005.

За таких обставин, у слідчого судді відсутні підстави для накладення арешту на вищевказане майно.

Крім того, на переконання слідчого судді до матеріалів клопотання не додано жодного доказу і в судовому засіданні слідчий та прокурор не навели жодної обставини про те, що банківські картки, як матеріальний об`єкт в розумінні ст.99 КПК УКраїни підпадає під критерії, визначені положеннями ст.98 КПК України.

Натомість, як пояснив слідчий під час розгляду клопотання, самі банківськи картки для них доказового значення не мають, а слідчий тільки має на меті перевірити: хто є власником банківських рахунків, які джерела походження майна на таких рахунках, чи є кошти на цих рахунках на даний час. І тільки в разі якщо під час перевірки таких даних буде встановлено, що кошти на рахунках є і вони здобуті у злочинний спосіб, то тоді він буде ініціювати перед слідчим суддею клопотання про накладення арешту на кошти на таких рахунках.

Враховуючи такі обставини, вважаю, що слідчий не довів обставин, визначених п.2 ч.2 ст.132 КПК України, а виконання завдання, яке він перед собою ставить, може бути виконане шляхом звернення з відповідним клопотанням про тимчасовий доступ до інформації, яка міститься у володінні банківських установ. При цьому, самі банківськи картки як матеріальні об`єкти не підпадають з огляду на внесені до ЄРДР відомості під критерії, визначені ст.98 КПК України.

Таким чином, у задоволенні клопотання слід відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на речі та предмети вилучені слідчим 23.12.2019 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити та негайно повернути власникам вилучене майно, а саме:

- банківську картку А-Банк № НОМЕР_1 ;

- банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_2 ;

- банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_3 ;

- пластиковий тримач сім-картки Київстар НОМЕР_4 .

- студентський квиток серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_6 ;

- студентський квиток серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_6 ;

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 виданий на ім`я ОСОБА_7 ;

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_8 виданий на ім`я ОСОБА_7 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1