Рішення

від 13.01.2020 по справі 280/4569/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року о 12 год. 36 хв.Справа № 280/4569/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача - Лутай Х.В., Асатрян Є.М.

представника відповідача - Козиряцької Н.М., Майстренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000035/2 від 07.08.2019;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00594 від 07.08.2019.

Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2019.

Ухвалою суду від 22.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 26.11.2019.

26.11.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.12.2019.

17.12.2019 в судовому розгляді адміністративної справи оголошено перерву до 13.01.2020.

В судовому засіданні 13.01.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є значно вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Представники відповідача просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.01.2019 позивачем та ТОВ Меридиан АНК (Російська Федерація) укладено зовнішньоекономічний контракт №UA19RU-AVL, відповідно до умов якого Постачальник - ТОВ Мередиан АНК поставляє, а Покупець - ТОВ ТД Автоліга приймає та оплачує продукцію (запасні частини до легкових автомобілів), що визначена Специфікаціями, в порядку та на умовах, визначених зазначеним контрактом.

06.08.2019 митним брокером ТОВ Квант до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку, згідно ст.257 Митного кодексу України, митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно №UА112080/2019/022284 (довідковий номер 119) на товар: склопідйомники для автотранспортних засобів в асортименті (виробник - ИП Барауля Б.П., ООО Форвард-Классик ) та маховики, з недорогоцінних металів, штамповані до а/м ВАЗ (виробник - ООО Автокомпоненты ). Країна виробництва та походження РФ. Імпорт товару здійснено згідно з зовнішньоекономічним контрактом з фірмою - посередником ООО Меридиан АНК (РФ) на умовах поставки FСА Ульянівськ. (гр.31 вказаної МД).

Декларантом митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості. Зокрема, митна вартість товарів: №1 - 2,26 доларів США/кг, №2 - 0,93 доларів США/кг.

До митного оформлення декларантом засобами електронного зв`язку надіслано документи зазначені в гр.44 МД №UА112080/2019/022284 від 06.08.2019. а саме: рахунок-фактура №190801 від 01.08.2019; автотранспортна накладна (СМR) №232659 від 01.08.2019; банківський платіжний документ (Swift) б/н від 30.07.2019; довідка про транспортні витрати б/н від 31.07.2019; контракт №UA19RU-AVL від 29.01.2019; специфікація №02/19 від 26.07.2019 до контракту №UA19RU-AVL від 29.01.2019; лист ООО Меридиан АНК б/н від 30.07.2019; лист ООО Меридиан АНК б/н від 02.08.2019; копія митної декларації країни відправлення від 01.08.2019 №10418010/010819/0197603.

Під час здійснення відповідачем митних формальностей щодо документального оформлення імпортованого позивачем товару спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме АСАУР сформовано профілі ризиків та визначено необхідні митні процедури, а саме: за кодом 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів ; за кодом 106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів , 117-2 - Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості .

Після проведення посиленого контролю та перевірки правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: в графі 70 Призначення платежу наданого до митного оформлення банківського платіжного документу від 30.07.2019 зазначено реквізити рахунку від 26.07.2019 №19/147, який до митного оформлення декларантом не надано, що не дає можливості ідентифікувати зазначений платіжний документ із задекларованим товаром. При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у т.ч., якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до пункту 2.2 Постанови Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216 Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів .

У зв`язку зі встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту направлено електронне повідомлення, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

07.08.2019 додатково надано: рахунок на передплату для SWIFT від ООО Меридиан АНК від 26.07.2019 №19/147; договір із третіми особами від 16.01.2016 №УС_835 між ИП ОСОБА_1 та ООО Меридиан АНК ; рахунок про оплату від ИП ОСОБА_1 на ООО Меридиан АНК від 27.06.2019 р. №248; прайс-лист, підписаний ОСОБА_1 ; рахунок від 11.07.2019 № 1 від ИП ОСОБА_2 на ООО Меридиан АНК .

За результатами розгляду додатково поданих документів митний орган встановив наступні зауваження:

- в п. 10 наданого контракту від 16.01.2016 №УС_835 зазначено, що: Настоящий Договор считается заключенным с момента его подписания полномочными представителями Сторон и действует до 31 декабря 2016 года, но в любом случае до полного исполнения Сторонами обязательств по договору возникших по истечению срока его действия ;

- контракт від 16.01.2016 №УС_835 підписаний ОСОБА_1 . При цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 ;

- у рахунку від 27.06.2019 №248 зазначено ОСОБА_1 . При цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 ;

- прайс-лист підписаний ОСОБА_3 При цьому, виробником товару №1 МД задекларовано ИП ОСОБА_3 ;

- рахунок від 11.07.2019 № 1 виписано ИП ОСОБА_2 . При цьому, виробником товару №2 задекларовано ООО Автокомпоненты, що не дає можливості однозначно ідентифікувати додатково наданий документ зі задекларованим товаром №2 МД.

У зв`язку із не поданням позивачем, на думку митного органу, до митного оформлення усіх документів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а також у зв`язку із наявністю у органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 4,07 доларів США/кг для товару №1 (джерело цінової інформації - МД від 02.08.2019 №UA100080/2019/266284), для товару №2 на рівні 2,31 доларів США/кг (джерело цінової інформації - МД від 05.06.2019 №UA408150/2019/013223), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом №UA112000/2019/000035/2 від 07.08.2019 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. У митному оформленні МД №UA112080/2019/022284 від 06.08.2019 було відмовлено, складено картку відмови в митному оформлені №UA112080/2019/00594 від 07.08.2019.

Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі Оцінка товарів для митних цілей , згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.

Суд зазначає, що єдиною підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості товару стало посилання митного органу на те, що: В графі 70 Призначення платежу наданого до митного оформлення банківського платіжного документу від 30.07.2019 зазначено реквізити рахунку від 26.07.2019 №19/147, який до митного оформлення декларантом не надано, що не дає можливості ідентифікувати зазначений платіжний документ із задекларованим товаром .

З зазначеного суд зазначає, що дійсно в платіжному дорученні (а.с.25) міститься посилання на контракт №UA19RU-AVL та рахунок на оплату від 26.07.2019 №19/147, проте, рахунок первинного до митного органу не подано.

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач протягом встановленого митним органом строку усунув зазначений недолік та подав до митного органу рахунок на оплату №19/147 від 26.07.2019 чим підтвердив заявлену митну вартість.

Стосовно виявлення митним органом інших недоліків після отримання від позивача додаткових документів, то суд зазначає, що такі не перешкоджають митному органу перевірити правильність визначення декларантом митної вартості.

Більш того, суд зазначає, що митний орган не уповноважений за результатами отримання додаткових документів від декларанта встановлювати нові недоліки щодо заявленої митної вартості товару.

Так, оскільки первинно митним органом висловлено зауваження виключно щодо відсутності рахунку на оплату, то відповідно за результатами оцінки наданих декларантом документів митний орган повинен був встановити чи усувають додатково подані документи виявлений недолік.

У разі якщо недолік усунуто митний орган був зобов`язаний оформити товар за першим методом визначення митної вартості (обраний декларантом), у разі якщо недолік не усунуто, то відповідно прийняти рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови.

Разом з тим, в даному випадку, хоча позивачем і було усунуто виявлений недолік, проте, митним органом вказано на інші недоліки, що не відповідає положенням Митного кодексу України.

Щодо посилань відповідача на те, що у митного органу була наявна інформація щодо вищої митної вартості щодо імпортованого позивачем товару, суд зазначає, що формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За таких обставин, суд дійшов виноску, що такі недоліки не могли слугувати підставою для витребування додаткових документів, а відтак і для сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару.

За таких обставин, митний орган дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, оскільки подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте, не перешкоджали перевірці заявленої декларантом митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

В ході судового розгляду адміністративної справи було встановлено, що підставою для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості стала інформація у органу доходів і зборів щодо митної вартості подібних товарів на рівні 4,07 доларів США/кг для товару №1 (джерело цінової інформації - МД від 02.08.2019 №UA100080/2019/266284), для товару №2 на рівні 2,31 доларів США/кг (джерело цінової інформації - МД від 05.06.2019 №UA408150/2019/013223).

Суд зазначає, що митний орган дійсно має право користуватися інформаційними базами митного органу, в т.ч. інформацією щодо попереднього митного оформлення товару схожого товару.

Проте, під час використання інших митних декларацій, митний орган повинен перевіряти/враховувати ідентичність основних характеристику товару, які безпосередньо впливають на його вартість.

В даному випадку митна декларація від 02.08.2019 №UA100080/2019/266284 не могла бути застосована для товару №1 з огляду на те, що позивачем за №1 імпортувався товар - склопідйомники для транспортних засобів в асортименті, а в застосованій митним органом декларації імпортувався інший товар. Крім того, за митними деклараціями були різні умови поставки товару, у позивача - FCA, за митною декларацією застосованою митним органом - СТР, що також впливає на визначення митної вартості.

За таких обставин, товари, що імпортувався позивачем та за митною декларацією від 02.08.2019 №UA100080/2019/266284 містять різні основні характеристики, що безперечно впливають на вартість такого товару, а тому коригування митної вартості на підставі такої декларації є необґрунтованим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, та поза межами повноважень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький завод електричних машин .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга (70432, Запорізька область, Запорізький район, с.Степне, вул.Виноградна, буд.23, код ЄДРПОУ 42569472) до Запорізької митниці ДФС (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000035/2 від 07.08.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00594 від 07.08.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Автоліга судовий збір в розмірі 4506,08 грн. (чотири тисячі п`ятсот шість гривень 08 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 15.01.2020.

Суддя І.В. Новікова