Постанова

від 15.03.2010 по справі 2-а-149-10

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-149-10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року                         Першотравневий районний суд

                                Донецької області

в складі:

головуючого судді             Бутенко А.П.

при секретарі                 Цуканової Л.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження, в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу у порядку адміністративного судочинства за позовом

ОСОБА_1

до Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області

про зобов'язання провести нарахування щомісячної доплати до пенсії як “дитині війни”

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідача, зазначивши, що він, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії “дітей війни”. Згідно закону України "Про соціальний захист дітей війни" він має право на соціальну допомогу, але відповідач доплату до пенсії не нараховує та не сплачує. Отже, позивач вважає, що відповідач вчинив неправомірну бездіяльність відносно нього, чим порушив його права та інтереси. У зв'язку з чим позивач просить: визнати його право на державну соціальну допомогу згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на отримання не нарахованої (недонарахованої) та не отриманої (недоотриманої) допомоги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування йому щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% розміру мінімальної пенсії за віком неправимірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача також в судове засідання не з'явилася, відповідач надав суду письмову заяву в якій просив розглядати справу без участі його представника, надавши заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст..6 Закону України «про соціальний захист дітей війни». Ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «Дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07року у розмірі 19 гривень, з 01.04.07 року-19,35 гривень, з 01.10.07року-19,75 гривень. Підпунктом 2 п.41 розділу !! Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «дітям війни(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або що місячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується заміть пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акта, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість старий закон, що втратив юридичну чинність,тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного ОСОБА_2 України №10-рп від 22.05.08р, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.08року. Відповідно до ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” №835-IV від 26.12.2008 року (із змінами та доповненнями) Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням  №109370 (а.с.5)

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного ОСОБА_2 України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007року щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Оскільки ЗУ "Про державний бюджет на 2009 рік" соціальні пільги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком «дітям війни» не скасовані, тому вимоги позивача про виплату підвищення за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року підлягають задоволенню.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 54  Закону України від 26.12.2008 року №835-УІ «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» та  Постанова  Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян», до теперішнього часу не визнані неконституційними.

Отже ,за наявності декількох законів,а саме :Закону України  від 26.12.2008 року  №835-УІ «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» та Закону України  від 18.11.2004 року №2195-ІУ «Про соціальний захист дітей війни»,норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин,під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми,яка прийнята пізніше. Діяльність  Пенсійного фонду України спрямовується  та координується Кабінетом Міністрів України. Таким чином вимоги позивача стосовно виплат за 2009 рік безпідставні, так як порушень у 2009 році з боку відповідача не встановлено.

Вважаючи, що право позивача на державну соціальну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач не оспорює, бо пенсійний фонд  виплачував їй допомогу як «дитині війни» у розмірі 10%, тому і в цій частині позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.

Також, підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо визнання дій відповідача - Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі Донецької області по суті виниклих з ним правовідносин у зв'язку з його правом на соціальну допомогу «дітям війни» - неправомірними, оскільки відповідач не до нараховував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% як «дитині війни».

В ч.2 ст.99 КАС України вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009р. по 08.02.2009р., а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за вказаний період (дата подання позову – 08.02.2010 року).

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. Є достатньо підстав для визнання противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 08.02.2009 року по 31.12.2009 року.

Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі Донецької області про не донарахування на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» – неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області здійснити нарахування і стягнути на користь ОСОБА_1 з підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 08.02.2009 року до 31.12.2009 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити за не обґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

ОСОБА_2 Бутенко