Ухвала

від 14.01.2020 по справі 372/1011/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 372/1011/18 Заява № 22-з/824/122/2020 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2258/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Кравченко М.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

14 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Семенюк Т.А.

Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Примушка О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання недійсними договорів, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договорів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 19 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу 50/100 частин земельної ділянки без виділу в натурі площею 1250 кв. м. від земельної ділянки загальною площею 2500 м.кв. розташованої в АДРЕСА_1 , наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3223186801:13:012:0028, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Іванців В.П.

У лютому 2018 року позивач мала намір зареєструвати наведену вище частину земельної ділянки на своє ім`я, з цього приводу звернулась у центр надання адміністративних послугу м. Вишневе Київської області, однак, з відповіді останнього вбачається, що сформована земельна ділянка за якою був закріплений кадастровий номер 3223186801:13:012:0028 на момент звернення не існує.

Зазначила, що ОСОБА_3 на належній їй з позивачем в рівних частинах земельній ділянці зробила розмежування на дві земельні ділянки: площею 0,181 га з присвоєнням кадастрового номеру 3223186801:13:012:0071, площею 0,069 га з присвоєнням кадастрового номеру 3223186801:13:012:0072.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 замість одної земельної ділянки з площею 0.25 га. за кадастровим номером 3223186801:13:012:0028, яка належала позивачу та відповідачу ОСОБА_3 в рівних частинах, сформувала дві земельні ділянки площею 0.181 га. з присвоєнням кадастрового номеру 32231 86801:13:012:0071 та площею 0,069 га з присвоєнням кадастрового номеру 32231 86801:13:012:0072, які зареєструвала на своє ім`я.

29 вересня 2017 року ОСОБА_3 уклала договір дарування в рівних частинах по Ѕ частині земельної ділянки з земельної ділянки площею 0, 181 га за кадастровим номером 3223186801:13:012:0071, де одарованими є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В.

30 вересня 2017 року договір дарування був зареєстрований приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В.

5 жовтня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,069 га з кадастровим номером 3223186801:13:012:0072 посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Ю.В. та був зареєстрований.

Вважає, що позивач згоди на розмежування земельної ділянки не надавала, а також договори відчуження не підписувала, тому просила визнати недійсним Державну реєстрацію та Державний акт серії ЯИ №493070 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186801:13:012:0028 від 7 серпня 2012 року на ім`я ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , визнати недійсним зареєстрований 30 вересня 2017 року договір дарування від 29 вересня 2017 року укладений між ОСОБА_3 (дарувальником) та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (одарованими) на земельну ділянку площею 0,181 га. за кадастровим номером 3223186801:13:012:0071 по АДРЕСА_1 та визнати його державну реєстрацію, визнати недійсним зареєстрований 5 жовтня 2017 року договір купівлі-продажу від 5 жовтня 2017 року укладений між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) на земельну ділянку площею 0,069 га. з кадастровим номером 3223186801:13:012:0072 по АДРЕСА_1 та визнати його державну реєстрацію, визнати право власності на 50/100 частин земельної ділянки за кадастровим номером 3223186801:13:012:0028 по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , витребувати 50/100 частин земельної ділянки за кадастровим номером 3223186801:13:012:0028 по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 493070 від 7 серпня 2012 року відносно земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:13:012:0028, виданий на ім`я ОСОБА_3 .

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки від 29 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відносно земельної ділянки площею 0,1810 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:13:012:0071.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 5 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відносно земельної ділянки площею 0,0690 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:13:012:0072.

Визнано право власності ОСОБА_2 на 50/100 частин земельної ділянки площею 0,2500 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:13:012:0028.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 судові витрати, що включають судовий збір за розгляд справи судом у розмірі по 2928 грн. 86 коп. з кожного на користь ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

13 січня 2020 року на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_2 про забезпечення позову.

У заяві представник заявника зазначає, що позивачу 30 грудня 2019 року із сайту https://setam.net.ua/auction/399382 стало відомо про те, що 2 січня 2020 року будуть проводитись торги з добровільного продажу лоту № 397849, а саме Готелю - житлового будинку (домоволодіння) загальною площею 3078,20 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, які знаходяться в даному спорі (витяг з сайту додається до заяви).

Зазначив, що ОСОБА_2 2 січня 2020 року звернулася до Державного підприємства СЕТАМ із заявою про зняття з продажу лоту № 397849, а саме Готелю житлового будинку (домоволодіння) загальною площею 3078,20 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельних ділянок, так як земельні ділянки знаходяться в судовому спорі та по яким вже є рішення суду першої інстанції. Даний лот об 09:00 від 2 січня 2020 року знято з торгів.

Проте, відповідачі виставляють продаж наведеного майна в агентстві нерухомості Благовест сайт ІНФОРМАЦІЯ_1

Також зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, у зв`язку із чим просить суд забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії та накласти заборону на всі види відчуження земельних ділянок позивача.

Колегія суддів, вивчивши заяву про забезпечення позову приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне..

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За положенням ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі забороною вчиняти певні дії.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

У заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд заборонити вчиняти дії відносно земельних ділянок, тоді як з доданих до заяви про забезпечення позову доказів вбачається, що виставлено на продаж в агентстві нерухомості Благовест`сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 Готель по АДРЕСА_1 .

У зв`язку із викладеним, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. ст. 149, 150, 381 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання недійсними договорів відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 січня 2020 року.

Головуючий

Судді