Постанова

від 15.01.2020 по справі 622/218/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

м. Київ

справа № 622/218/13-ц

провадження № 61- 8056 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.

суддів : Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - кредитна спілка Інтер-інвест ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Милиця Марія Леонідівна,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2018 року в складі судді Кочнєвої О. В. та на постанову Харківського апеляційного суду від 14 березня 2019 року в складі колегії суддів Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2013 року КС Інтер-інвест звернулася в суд із позовом і з уточненням позовних вимог просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 18 травня 2010 року № 1805101904400879 у розмірі 195 892,00 грн і 13 890,07 грн пені та звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 (далі - будинок).

В обґрунтування своїх вимог позивач указував, що 18 травня 2010 року між спілкою та відповідачем укладений кредитний договір, на забезпечення виконання зобов`язань за яким між цими ж сторонами укладений договір іпотеки, предметом якого є будинок.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, а тому в нього утворилася заборгованість, яку він у добровільному порядку не сплачує, в зв`язку з чим позивач просив вирішити даний спір у судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 15 травня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС Інтер-інвест 195 892,26 грн заборгованості за кредитним договором №180510-1904400879 від 18 травня 2010 року, 13 890,07 грн пені та звернено стягнення на предмет іпотеки - будинок.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення змінено, в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 01 жовтня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 як особи, яка не брала участь у справі, відмовлено.

Постановою Верховного суду України від 02 листопада 2016 року за заявою ОСОБА_1 про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм діючого законодавства ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року та від 28 липня 2015 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2014 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 червня 2015 року та заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 15 травня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного суду України від 13 березня 2017 року за власною ініціативою виправлено описку в постанові Верховного суду України від 02 листопада 2016 року, а саме в резолютивній частині постанови на шостій сторінці в другому абзаці замість скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції вказано скасувати в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції .

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2018 року позовну вимогу КС Інтер-інвест про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково:

- у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2010 року № 180510-1904400879 звернуто стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Указано, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Жовтневою ради народних депутатів Харківської області 14 вересня 1993 року, зареєстрованого 06 жовтня 1993 року Дергачівським міжміським бюро технічної інвентаризації Харківської області за реєстровим номером 3, записано в реєстрову книгу № 1 та підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим комунальним підприємством Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району 17 травня 2010 року, № 26135943, реєстровий номер 30438056, номер запису 3 в книзі № 1.

Вирішено реалізацію майна здійснити шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що оскільки заборгованість за кредитним договором не погашена, наявні правові підстави для задоволення позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2018 року в частині позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2010 року № 180510-1904400879 звернуто стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Указано, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Жовтневою ради народних депутатів Харківської області 14 вересня 1993 року, зареєстрованого 06 жовтня 1993 року Дергачівським міжміським бюро технічної інвентаризації Харківської області за реєстровим номером 3, записано в реєстрову книгу № 1 та підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим комунальним підприємством Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району 17 травня 2010 року, № 26135943, реєстровий номер 30438056, номер запису 3 в книзі № 1.

Вирішено реалізацію майна здійснити шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не повідомив належним чином ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з процесуальних підстав.

Задовольняючи позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення даної позовної вимоги, а суд апеляційної інстанції вжив усі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи в установлені законом строки шляхом публікації оголошень на веб-порталі судової влади України про судові засідання, призначені на 17 січня 2019 року, 07 лютого 2019 року, 21 лютого 2019 та на 14 березня 2019 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення та клопотання про зупинення їх виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 14 березня 2019 року до завершення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2019 року дана справа призначена до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач указує, що апеляційний суд не повідомив його належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Заперечення на касаційну скаргу

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу на заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 20 квітня 2018 року.

В апеляційній скарзі, а також її правовому обґрунтуванні від 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 зазначив адресу свого місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

На вказану адресу направлялися судові повістки про судові засідання, призначені на 17 січня 2019 року, на 07 лютого 2019 року, на 21 лютого 2019 року та на 14 березня 2019 року, з рекомендованими повідомленнями про вручення, які листами ПАТ Укрпошта були повернуті з зазначенням причини поверненння за закінченням терміну зберігання .

ОСОБА_1 не повідомляв суду поважність причин своєї неявки в судові засідання та не подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України на веб-порталі судової влади України були опубліковані оголошення про судові засідання, призначені на 17 січня 2019 року, на 07 лютого 2019 року, на 21 лютого 2019 року та на 14 березня 2019 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11896/17-ц, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце її розгляду.

Направлені апеляційним судом відповідачеві повістки повернулися з указаною причиною повернення зазакінченням терміну зберігання , що не дає підстав для висновку про належне повідомлення учасника справи про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Факт опублікування на веб-порталі судової влади України оголошень про судові засідання на підставі частини одинадцятої статті 128 ЦПК України не є належним повідомленням відповідача в даній справі, оскільки вказана норма передбачає такий порядок повідомлення відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме.

Ураховуючи викладене, висновок апеляційного суду про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи зроблений із порушенням норм процесуального права.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про повідомлення відповідача про час, дату і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, наявні правові підстави для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляддо суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 389, 400 , 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 14 березня 2019 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

І. О. Дундар

М. М. Русинчук