Постанова

від 21.01.2020 по справі 2-3989/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 2-3989/11

Номер провадження 22-ц/804/453/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Будулуци М.С.

суддів: Космачевської Т.В., Новікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Ситніка Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тернова Вікторія Олександрівна, на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Родовід Банк , ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження (цивільна справа № 2-3989/11 головуючий суддя Гусинський М.О., повний текст ухвали складено 31 жовтня 2019 року в місті Слов`янськ Донецької області),-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал звернулось до суду з заявою, в якій просило замінити сторону у виконавчому провадженні, - замість вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство Родовід Банк (скорочено - ПАТ Родовід Банк ) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (скорочено - ТОВ Вердикт Капітал ), боржником в якому є ОСОБА_1 , обґрунтувавши її наступним.

10 лютого 2012 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області ухвалив рішення по справі № 2-3989/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Родовід Банк заборгованості за кредитним договором № Д002/СА-268.07.2 у сумі 6 297,99 доларів США. Вказаним рішенням суду було розірвано: кредитний договір №Д002/СА-268.07.2 від 27 червня 2007 року, укладений між ПАТ Родовід Банк відділення Донецький регіональний департамент АТ Родовід Банк та ОСОБА_1 ; договір застави № Д002/СА-268.07.2 від 27 червня 2007 року та припинено обтяження автомобіля BMW моделі Х5 легковий джип, 2007 року випуску.

21 червня 2012 року рішенням Апеляційного суду Донецької області скасовано рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2012 року.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Родовід Банк задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід Банк заборгованість за кредитним договором № Д002/СА-268.07.2 від 27 червня 2007 року станом на 15 листопада 2011 року в сумі 59 988,91 доларів США, що еквівалентно 478 849,48 грн., заборгованість за процентами в сумі 6 297,99 доларів США, що еквівалентно 50 272,45 грн., пеню за прострочення грошового зобов`язання у сумі 966 542,71 грн. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні зустрічних позовних вимог до ПАТ Родовід Банк про розірвання кредитного договору, розірвання договору застави та звільненні від сплати пені.

24 травня 2019 року між ПАТ Родовід Банк та ТОВ Вердикт Капітал було укладено договір № 15 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ Родовід Банк відступило ТОВ Вердикт Капітал , а ТОВ Вердикт Капітал набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № Д002/СА-268.07.2 від 27 червня 2007 року.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження з виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2012 року по цивільній справі № 2-3989/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Родовід Банк про розірвання кредитного договору, розірвання договору застави та звільнення від сплати пені стягувача - Публічне акціонерне товариство Родовід Банк правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал .

Із вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тернова В.О., та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки суд не повідомив учасників справи про дату і час розгляду справи, не надав можливості надати докази та заперечення проти поданої заяви.

Апелянт зазначив, що виконавче провадження з виконання судового рішення відсутнє, а заміна стягувача можлива лише в межах відкритого виконавчого провадження. 29 червня 2016 року виконавчий лист з примусового виконання судового рішення був повернутий стягувачу та на виконання не подавався.

Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права і обов`язки. Суд не мав права здійснювати заміну сторони виконавчого провадження, яке не існує.

(т.1 а.с. 201 - 205)

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Вердикт Капітал Радченко В.Ю. зазначила, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржника можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав та обов`язків сторони, яка вибула,в цих правовідносинах. А тому, при наявності доказів правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) є беззаперечним. ТОВ Вердикт Капітал були надані до суду першої інстанції всі необхідні докази, які підтверджують правонаступництво, та які боржником не спростовані. Відповідно до вимог ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Не заслуговують на увагу і твердження апелянта про те, що ТОВ не надало відповіді на адвокатський запит з копіями документів, які підтверджують правонаступництво в кредитних правовідносинах, які не мають відношення до розгляду даної справи та спростовуються додатком (копією відповіді)

(т. 2 а.с. 26 - 29)

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явилися, але про дату, час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином (т. 2 а.с. 22, 23, 24, 25).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому апеляційний суд вважав можливим розглянути справу за відсутністю учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

В задоволенні клопотання адвоката Тернової В.О. - представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через її зайнятість в інших судових засіданнях апеляційний суд відмовив, оскільки тридцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, що встановлений ч.1 ст. 371 ЦПК України, спливає 23 січня 2020 року, а клопотання про продовження строку розгляду справи адвокатом не заявлено. Водночас повідомлення про призначення справи до розгляду апеляційним судом було надіслано завчасно і отримано ОСОБА_1 28 грудня 2019 року, а адвокатом Терновою В.О. - 30 грудня 2019 року (т.2 а.с. 24, 25).

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду скасувати, заяву Товариства обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну стягувача - Публічне акціонерне товариство Родовід Банк на Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал у справі № 2- 3989/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д002/СА-268.07.2 задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження та ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами ч. 3 ст.442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Приймаючи ухвалу про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони виконавчого провадження, суд в порушення вимог частини 3 ст. 442 ЦПК України, не повідомив учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутні будь-які докази повідомлення боржника ОСОБА_1 про розгляд справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони у справі.

Так, 29 жовтня 2019 року після надходження до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником (з додатками), 31 жовтня 2019 року справа була розглянута судом без повідомлення учасників справи, зокрема, - боржника ОСОБА_1 (а.с. 148 - 181, 185, 186).

На вказане порушення норм цивільного судочинства при розгляді справи судом першої інстанції звернув увагу апелянт у скарзі, доводи якого в цій частині є обґрунтовані.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду ( у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки судом першої інстанції порушено вимоги ч. 3 ст.442 ЦПК України і справа розглянута без повідомлення учасників справи, оскаржувана ухвала не може бути залишена в силі і відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження та частини першою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, а суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами ч. 3 ст.442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу (ч. 4 ст. 442 ЦПК).

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження ( ч. 5 ст. 442 ЦПК).

Приймаючи ухвалу про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони виконавчого провадження, суд в порушення вимог частини 3 ст. 442 ЦПК України, не повідомив учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ній відсутні будь-які докази повідомлення боржника ОСОБА_1 про розгляд справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну сторони у справі.

29 жовтня 2019 року після надходження до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником (з додатками), 31 жовтня 2019 року справа була розглянута судом без повідомлення учасників справи, зокрема, - боржника ОСОБА_1 .

На вказане порушення норми цивільного судочинства при розгляді справи судом першої інстанції звертає увагу апелянт у скарзі, та доводи його апеляційної скарги в цій частині є обґрунтовані.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2012 року апеляційним судом Донецької області у справі № 22-ц/0590/5569 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Родовід банк заборгованість за кредитним договором № Д002/СД - 268.07.02 від 27 червня 2007 року станом на 15 листопада 2011 року в сумі 59 988, 91 доларів США, що еквівалентно 478 849, 48 грн., заборгованість по процентам в сумі 6 297,99 доларів США, що еквівалентно 50 272,45 грн., пеню за прострочку грошового зобов`язання в сумі 966 542,71 грн.

24 травня 2019 року між ТОВ Вердикт Капітал та ПАТ Родовід Банк укладено договір про відступлення права вимоги нового кредитора до позичальника (т. 1 а.с. 171 - 173).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це є правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час постановлення оскарженої ухвали), у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження (в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та Верховним Судом в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14 -ц.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, слід врахувати , що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, а тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв`язку з чим слід задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження за рішенням суду. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено застосування норм процесуального права, оскаржуване судові рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Відповідно до статті 412 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції порушено вимоги ч. 3 ст.442 ЦПК України і справа розглянута без повідомлення учасників справи, оскаржувана ухвала не може бути залишена в силі і підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухали про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства Родовід Банк у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д002/СД - 268.07.02

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з задоволенням заяви ТОВ Вердикт капітал , то судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 384,20 коп., сплачений боржником ОСОБА_1 , не підлягає стягненню з заявника - ТОВ Вердикт капітал .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 442 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тернова Вікторія Олександрівна, задовольнити частково.

Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2019 року скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт капітал задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Родовід Банк на Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал у справі № 2-3989/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д002/СД - 268.07.02.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її складення.

Судді:

Повний текст постанови складено 21 січня 2020 року.

Суддя Донецького апеляційного суду Будулуца М.С.