Постанова

від 14.01.2020 по справі 910/18875/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. Справа№ 910/18875/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 14.01.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 (повний текст рішення складено 12.04.2019)

у справі №910/18875/17 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання поновленим (продовженим) договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс (далі, позивач або ТОВ Центробудсервіс ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі, відповідач або КМР) про визнання поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки, площею 2557 кв.м., яка розташована за адресою: проспект Алішера Навої, 55 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:66:131:0034), що укладений 02 березня 2007 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. (зареєстровано в реєстрі за №125), зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів №66-6-00391 від 27.03.2007, який раніше було поновлено на тих самих умовах і на той самий строк рішенням Господарського суду міста Києва №910/11299/15 від 05 червня 2015 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2015 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ту обставину, що спірний договір оренди є автоматично поновленим на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі за принципом мовчазної згоди, оскільки позивачу від відповідача не надходило заперечень проти використання земельної ділянки у місячний термін після закінчення строку оренди землі.

Історія справи, короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі №910/18875/17 (головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Зазначені судові рішення мотивовані тим, що Київська міська рада протягом місяця з моменту набрання чинності постановою суду апеляційної інстанції від 15.06.2017 у справі №910/11299/15, якою було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 про роз`яснення судового рішення та, як наслідок, скасовано факт того, що договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007 діяв з 22.09.2015 по 22.09.2020, висловила свої заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007 шляхом прийняття відповідного рішення №715/2877 від 06.07.2017, що виключає можливість поновлення спірного договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі . Крім того, апеляційний суд зазначив, що на спірній земельній ділянці станом на час розгляду справи у Київському апеляційному господарському суді, забудову ТОВ Центробудсервіс не здійснило та не розпочало підготовчі роботи для проведення таких робіт. У даному контексті суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що у випадку використання вказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007, після укладення договору оренди земельної ділянки пролонгація укладеного раніше договору у порядку, передбаченому статтею 33 Закону України Про оренду землі є неможливою, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельної ділянки із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у справі №910/18875/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи вказану постанову, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність, з огляду на існування чинної у період з 27.03.2017 по 27.04.2017 ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 про роз`яснення рішення суду, яка набрала законної сили, правових підстав для вчинення жодною зі сторін договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007, в т.ч. і відповідача, дій щодо поновлення або надання заперечень у поновленні строку дії спірного договору до моменту скасування вказаної ухвали постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017. Водночас, суд касаційної інстанції зазначив, що обрана законодавцем у частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі дефініція лист-повідомлення орендодавця про заперечення свідчить про встановлений законом обов`язок орендодавця саме повідомити орендаря про таке своє заперечення проти поновлення договору і саме протягом одного місяця після закінчення строку договору. Так, у матеріалах справи міститься рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс у поновленні на 5 років договору оренди земельної ділянки від 27.03.2007, вказано, що Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській адміністрації) слід проінформувати ТОВ Цетробудсервіс про прийняття цього рішення у п`ятиденний строк з дня його офіційного опублікування. Однак, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами попередніх інстанцій досліджено та встановлено на підставі відповідних доказів обставини та строки повідомлення відповідачем позивача про прийняте рішення про відмову у поновленні договору. Крім того, колегія суддів касаційного господарського суду наголошує, що в постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №3-167гс14, від 21.01.2015 у справі №3-211гс14 та у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №909/631/16 був викладений правовий висновок, що за змістом частини 1 статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і, за висновками судів, підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 (суддя Пінчук В.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення, судом було встановлено, що відповідач у передбачений частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі строк ухвалив рішення №715/2877 від 06.07.2017, яким відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс у поновленні на 5 років договору оренди земельної ділянки від 27.03.2007. Дане рішення було оприлюднене на офіційному сайті Київської міської ради, а також у офіційному друкованому виданні газети Хрещатик №75 у липні 2017 року. На підставі вказаного рішення Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про припинення права оренди спірної земельної ділянки. У свою чергу, позивач звернувся до відповідача із заявою №28/09 про поновлення дії договору оренди лише 28.09.2017, тобто після прийняття Київською міською радою рішення №715/2877 Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс договору оренди земельної ділянки , яке є чинним і у судовому порядку не скасоване.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи та прийняті із порушенням норм права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- з оскаржуваного рішення не вбачається, що судом було досліджено та встановлено на підставі відповідних доказів обставини та строки повідомлення відповідачем позивача про прийняте КМР рішення від 06.07.2017 про відмову в поновленні договору;

- оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 15.06.2017 (дата скасування Київським апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 про роз`яснення судового рішення), передбачене частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі заперечення проти продовження договору оренди повинно було бути доведене до відома відповідача у строк до 15.06.2017. Однак, наявні у справі докази свідчать, що позивач, як орендар, не був повідомлений про наявність у КМР заперечень проти продовження дії договору оренди землі у місячний термін. Текст рішення КМР від 06.07.2017 про відмову в поновленні договору був опублікований у №75 (4988) газети Хрещатик за 2017 рік, який вийшов лише 18.07.2017, тобто зі спливом передбаченого частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі місячного терміну. Письмово про рішення КМР від 06.07.2017 позивач був поінформований лише листом Департаменту земельних ресурсів №13787 від 07.08.2017;

- неправдивим є посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про припинення права оренди спірної земельної ділянки на підставі рішення КМР від 06.07.2017. На спростування зазначеного позивачем до суду надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №160356077, яка отримана представником позивача 20.03.2019, та згідно якої станом на 20.03.2019 саме за позивачем були зареєстровані речові права на спірну земельну ділянку, а саме право оренди такої земельної ділянки.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Представники відповідача та третьої особи письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс у справі №910/18875/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17, розгляд справи призначено на 18.06.2019.

У судове засідання 18.06.2019 з`явилися представник відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 18.06.2019, не з`явився, 18.06.2019 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням його за межами України у період з 30.06.2019 по 14.07.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 16.07.2019.

У судовому засіданні 16.07.2019 від судді Тищенко А.І. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи №910/18875/17, яка мотивована тим, що за її участі у складі Київського апеляційного господарського суду 31.05.2018 було прийнято постанову у даній справі, яка в подальшому була скасована постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 заяву судді Тищенко А.І. про самовідвід у справі №910/18875/17 задоволено, справу №910/18875/17 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення заміни відведеного судді відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 №09.1-08/2213/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2019 справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.; розгляд справи призначено на 10.09.2019.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 №09.1-08/3534/19, у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 справу №910/18875/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 справу №910/18875/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А., розгляд справи №910/18875/17 призначено на 22.10.2019.

22.10.2019 від директора Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс Чікала В.Ю. через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід суддів Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А., Скрипки І.М. від розгляду справи №910/18875/17, мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 визнано необґрунтованим заявлений директором Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс Чікалом В.Ю. відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Іоннікової І.А. від розгляду справи №910/18875/17; передано справу №910/18875/17 для вирішення питання про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Іоннікової І.А. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про відвід суддів Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А., Скрипки І.М. від розгляду справи №910/18875/17 передано на розгляд головуючому судді Доманській М.Л., суддям: Пантелієнко В.О., Верховцю А.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Верховець А.А.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Михальської Ю.Б., суддям Іонніковій І.А., Скрипці І.М. від розгляду справи № 910/18875/17 - відмовлено.

25.10.2019, після вирішення питання про відвід, матеріали справи №910/18875/17 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Скрипки І.М., у провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2019 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.) розгляд справи №910/18875/17 призначено на 03.12.2019.

03.12.2019 від скаржника через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/18875/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку постанови Апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2018 у справі №320/5724/17. Вказане клопотання подане засобами електронного зв`язку із накладанням на документ електронно-цифрового підпису.

У зв`язку із перебуванням 03.12.2019 судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4808/19 від 03.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 справу №910/18875/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №910/18875/17 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Разіна Т.І.; розгляд справи №910/18875/17 призначено на 14.01.2020.

У зв`язку із перебуванням судді Скрипки І.М., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці у період з 08.01.2020 по 21.01.2020, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/72/20 від 11.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2020 справу №910/18875/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А. ; розгляд справи №910/18875/17 вирішено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 14.01.2020.

Суд у судовому засіданні 14.01.2020 розглянув подане позивачем 03.12.2019 до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження у справі та ухвалив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту заявленого клопотання, позивач просить зупинити апеляційне провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку постанови Апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2018 у справі №320/5724/17 (справа №320/5724/17 призначена до розгляду згідно ухвали Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019). При цьому позивач наголошує на тому, що підставою для прийняття Великою Палатою Верховного Суду до свого провадження справи №320/5724/17 слугували наміри колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відступити від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові колегії суддів Палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, на яку посилається скаржник у апеляційній скарзі. Отже, на думку позивача, висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , який буде викладений у справі №320/5724/17, має істотне значення для розгляду справи №910/18875/17.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів, дослідивши у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/73917103 , зміст постанови Апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2018 у справі №320/5724/17 та за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/83553551 зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №320/5724/17, дійшла висновку, що попри посилання у зазначених справах як на правову підставу позовів на статтю 33 Закону України Про оренду землі , фактичні обставини справи №320/5724/17 не є аналогічними обставинам справи №910/18875/17, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку постанови Апеляційного суду Запорізької області від 08.05.2018 у справі №320/5724/17.

У судовому засіданні 14.01.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 14.01.2020 з`явилися представники відповідача та третьої особи.

Представник позивача у судове засідання 14.01.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 про призначення справи до розгляду на 14.01.2020 була направлена судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс , зазначену у матеріалах справи, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03127, м. Київ, пр.-т Голосіївський, 100/2, однак була повернута до суду поштою із відміткою на зворотній стороні конверту станом на 06.12.2018 підприємство не значиться за вказаною адресою .

Позивач не повідомляв суд апеляційної інстанції про зміну місцезнаходження його підприємства.

Таким чином, ТОВ Центробудсервіс належним чином повідомлялось судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги на рішення суду в даній справі та з огляду на зміст статті 120 Господарського процесуального кодексу України вказана ухвала суду від 04.12.2019 вважається врученою позивачу.

Також суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а відтак позивач не був позбавлений можливості ознайомитися з текстом вказаної ухвали на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 14.01.2020 заперечували проти доводів апеляційної скарги позивача, просили її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

02.03.2007 між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі, Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 №372/429, за актом приймання - передачі передав, а Орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місцерозташування - просп. Алішера Навої, 55 у Дніпровському районі, розмір: 2557 кв.м., цільове призначення: для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, кадастровий номер: 8000000000:66:131:0034.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №125 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) 27.03.2007 №66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно пункту 3.1. Договору він укладений на 5 років.

Пунктом 8.4. Договору визначені обов`язки орендаря.

У пункті 11.7. Договору сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015, визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32486641) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.03.2007 за №66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів.

04.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс здійснило державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15.

24.03.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс подало до Господарського суду міста Києва заяву про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15 задоволено. Роз`яснено абзац 4 сторінки 5 мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15 наступним чином: Згідно зі статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Відтак, строк дії поновленого договору оренди земельної ділянки у 5 років повинен обчислюватись з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 22.09.2015 .

Роз`яснено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 наступним чином: Визнати поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, код 32486641) Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.03.2007 за №66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів, в частині, що стосується строку дії права користування ТОВ Центробудсервіс земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:131:0034, площею 0,2557 га, за вказаним договором оренди земельної ділянки, з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме з 22.09.2015 року .

Товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс здійснило державну реєстрацію права оренди земельної ділянки зі строком дії до 22.09.2020 з правом пролонгації, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.04.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 скасовано, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 відмовлено.

Рішенням Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс у поновленні на 5 років договору оренди земельної ділянки від 27.03.2007 №66-6-00391 площею 0,2557 га (кадастровий номер 8000000000:66:131:0034), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс .

28.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс направило на адресу Київської міської ради лист №28/09 та три примірники додаткової угоди про поновлення договору оренди на 1 арк., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.09.2017.

У відповідь на останній Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №057024-18972 від 26.10.2017 повідомив, що рішенням Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 відмовлено у поновленні договору оренди, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про припинення права оренди.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 не є листом - повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки в розумінні частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , відбулось автоматичне поновлення договору оренди, а тому наявні підстави для поновлення договору оренди на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі . Таким чином, позивач просив суд визнати поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс , вважаючи укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.03.1007 у редакції Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, враховуючи вказівки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 06.12.2018 у даній справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України Про оренду землі ).

Згідно частини 1 статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на час укладення Договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, оскільки договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, укладений між сторонами, був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.03.2007 за №66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів, тому саме з 27.03.2007 він набрав чинності.

За приписами статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено поновлення договору оренди землі в наступному порядку.

Відповідно до частин 1-3 статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 6-9 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин, прямо встановлено можливість автоматичного поновлення договорів оренди та обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

За змістом вказаної статті 33 Закону України Про оренду землі законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, від права вважати продовженим договір оренди землі, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення статті 33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позовні вимоги у даній справі заявлені на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Як підтверджується матеріалами справи, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015, договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №125 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.03.2007 №66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів, укладений між Київською міською радою та ТОВ Центробудсервіс , було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах Товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс , тобто до 27.03.2017.

04.08.2016 ТОВ Центробудсервіс здійснило державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15.

Відповідно до приписів частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець - Київська міська рада у разі наявності заперечень у поновленні договору оренди земельної ділянки мала право письмово заявити про них протягом одного місяця після закінчення строку Договору, тобто в даному випадку у строк по 27.04.2017.

Проте, 24.03.2017, тобто, до початку перебігу вказаного місячного строку, ТОВ Центробудсервіс подало до Господарського суду міста Києва заяву про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15, тобто в період перебігу вказаного місячного строку, роз`яснено абзац 4 сторінки 5 мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15 наступним чином: Згідно зі статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Відтак, строк дії поновленого договору оренди земельної ділянки у 5 років повинен обчислюватись з моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 22.09.2015 року. .

Роз`яснено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/11299/15 наступним чином. Визнано поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007, який укладений між ТОВ Центробудсервіс та Київською міською радою, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.03.2007 за №66-6-00391 у книзі записів державної реєстрації договорів, в частині, що стосується строку дії права користування ТОВ Центробудсервіс земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:131:0034, площею 0,2557 га, за вказаним договором оренди земельної ділянки, з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме з 22.09.2015.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Чинна на момент прийняття вказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 редакція Господарського процесуального кодексу України не передбачала момент набрання законної сили ухвалами, проте, послідовна судова практика виходила з того, що ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом, що підтверджується, зокрема, пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 Про судове рішення .

Аналогічним чином вказане питання вирішене на даний момент у статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що з огляду на вказану ухвалу суду позивач здійснив державну реєстрацію права оренди земельної ділянки строком до 22.09.2020 з правом пролонгації, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.04.2017, який додано до позовної заяви.

Отже, на момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007 була наявна ухвала Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15, яка набрала законної сили та якою було роз`яснено, що право користування ТОВ Центробудсервіс земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:66:131:0034, площею 0,2557 га, за вказаним договором оренди земельної ділянки, починається з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме з 22.09.2015. Тобто, вказаною ухвалою суду було встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007 діє з 22.09.2015 по 22.09.2020.

Проте, у подальшому постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 було скасовано, а у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 відмовлено.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15, суди зазначили, що поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі відбувається на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором, а відтак договір оренди землі поновлюється з моменту закінчення строку, на який його було укладено, та продовжується на цей же строк, однак на новий період в часі, обмежений тим же терміном. Отже, роз`яснюючи рішення Господарського суду міста Києва 05.06.2015 у цій справі та вказуючи, що спірний договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах з моменту набрання вказаним рішенням законної сили, тобто з 22.09.2015, місцевий господарський суд безпідставно, в порушення законодавчих приписів, вийшов за межі обґрунтування зазначеного рішення та змінив його резолютивну частину новим терміном поновлення спірного договору. Крім того, подання заяви про роз`яснення рішення суду допускається відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) якщо останнє ще не виконане. Однак, із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 04.08.2016 за ТОВ Центробудсервіс на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 у справі №910/11299/15 було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі №910/11299/15 зі строком дії: на той самий строк. Отже, рішення у справі №910/11299/15 фактично було виконане.

Таким чином, з моменту набрання чинності постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017, якою було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15, фактично було скасовано факт того, що договір оренди земельної ділянки від 02.03.2007 діяв з 22.09.2015 по 22.09.2020.

Враховуючи вищевикладене та принцип правової певності, у даному випадку це факт наявності у період з 27.03.2017 по 27.04.2017 вищевказаної ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15, яка набрала законної сили, була обов`язковою до виконання на всій території України і по іншому встановлювала строк дії договору до моменту її скасування, з подальшою державною реєстрацією такого строку, а також такі загальні засади цивільного судочинства, встановлені частиною 6 статті 3 Цивільного кодексу України, як справедливість, добросовісність та розумність, суд наголошує на відсутності в даному випадку правових підстав для вчинення жодною зі сторін договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007, в т.ч. і відповідача, дій щодо поновлення або надання заперечень у поновленні строку дії спірного договору до моменту скасування вказаної ухвали постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017.

Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі , що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, передбачений частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі місячний строк на заявлення відповідачем заперечень проти поновлення договору оренди слід обліковувати з 15.06.2017 (дати прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 у справі №910/11299/15 про роз`яснення судового рішення).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс у поновленні на 5 років договору оренди земельної ділянки від 27.03.2007 №66-6-00391 площею 0,2557 га (кадастровий номер 8000000000:66:131:0034), укладеного між Київською міською радою та ТОВ Центробудсервіс .

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не визначає форми висловлення відповідного заперечення проти поновлення договору у розумінні частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі з огляду на дотримання письмового волевиявлення. При цьому, вказане рішення відповідача, як колегіального органу місцевого самоврядування, найбільш повно відповідає положенням пункту 34 частини 1 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Отже, орендодавець - Київська міська рада протягом місяця з моменту набрання чинності постановою суду апеляційної інстанції 15.06.2017 у справі №910/11299/15 висловила свої заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007 шляхом прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що обрана законодавцем дефініція лист-повідомлення орендодавця про заперечення свідчить про встановлений законом обов`язок орендодавця саме повідомити орендаря про таке своє заперечення проти поновлення договору і саме протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Отже, вищезазначене рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 про відмову в поновленні договору оренди мало бути доведене до відома позивача.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2018 у даній справі, касаційний суд у постанові від 06.12.2018 зазначив, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та встановлено на підставі відповідних доказів обставини та строки повідомлення відповідачем позивача про прийняте рішення про відмову у поновленні договору.

На виконання вказівок, викладених у вказаній постанові суду касаційної інстанції, колегією суддів встановлено наступне.

У підпункті 2.1. пункту 2 рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017, вказано, що Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській адміністрації) слід проінформувати ТОВ Цетробудсервіс про прийняття цього рішення у п`ятиденний строк з дня його офіційного опублікування.

У пункті 3 рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 визначено, що останнє підлягає опублікуванню в газеті Київської міської ради Хрещатик .

Колегією суддів встановлено, що рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 було оприлюднено в офіційному друкованому виданні Київської міської ради - газеті Хрещатик №75 (4988) від 18.07.2017 (том 1, а.с. 173), тобто після спливу 15.07.2017 місячного строку на висловлення заперечень проти поновлення строку дії договору оренди на новий строк. Також дане рішення Київської міської ради №715/2877 від 06.07.2017 було оприлюднене на офіційному сайті Київської міської ради (том 1, а.с. 227).

Як стверджує скаржник, опублікування 18.07.2017 у газеті Хрещатик вказаного рішення КМР свідчить про пропуск відповідачем місячного строку на доведення до відома позивача свого рішення.

З цього приводу колегією суддів встановлено наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу від 15.02.2018 (том 2, а.с. 114-117) Київська міська рада наголосила на тому, що позивач був обізнаний про розгляд Київською міською радою проекту цього рішення, його представники брали участь у засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та землекористування.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 07.07.2017 ТОВ Центробудсервіс зверталось до Київської міської ради з листом №06/07 (отримано КМР 07.07.2017), у якому сам позивач зазначав, що За результатами пленарного засідання IV сесії Київської міської ради VІІІ скликання 06.07.2017, було прийнято рішення про відмову у продовженні дії договору оренди земельної ділянки .

Тобто, щонайменше з 07.07.2017 позивач був обізнаний про прийняте відповідачем рішення №715/2877 від 06.07.2017 про відмову в поновленні договору оренди, що підтверджується вищевказаним листом та спростовує доводи скаржника про те, що він не був повідомлений про наявність у Київської міської ради заперечень проти продовження дії договору у місячний строк.

Зазначене виключає можливість поновлення спірного договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки Київська міська рада протягом місяця з моменту набрання чинності постановою суду апеляційної інстанції 15.06.2017 у справі №910/11299/15 висловила свої заперечення щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки від 02.03.2007, шляхом прийняття відповідного рішення, яке є чинним та у судовому порядку не оскаржувалось та про існування якого позивач був обізнаний принаймі з наступного дня після його прийняття.

Водночас, звернення позивача до відповідача із заявою №28/09 про поновлення дії договору оренди, до якої було додано три примірники додаткової угоди про поновлення договору оренди, було зроблене 28.09.2017, тобто після прийняття Київською міською радою рішення №715/2877 Про відмову у поновленні Товариству з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс договору оренди земельної ділянки , у зв`язку з чим жодним чином не впливає на висновок суду про відсутність підстав для поновлення договору з огляду на положення частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відтак, доводи апеляційної скарги позивача про відсутність у розумінні частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі доведених до відома позивача заперечень КМР проти продовження дії договору оренди землі у місячний термін спростовуються вищевстановленими обставинами справи.

Суд в оскаржуваному рішенні також встановив, що на підставі рішення Київської міської ради №715/2877 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про припинення права оренди спірної земельної ділянки.

Однак, зазначений висновок суду першої інстанції не підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, окрім посилань на таку обставину Департаменту земельних ресурсів у листі від 26.10.2017 №057024-18972 (том 1, а.с. 89).

У свою чергу, 02.04.2019 позивачем до суду першої інстанції було надано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №160356077 від 20.03.2019 (том 3, а.с. 60), з якої вбачається, що станом на 20.03.2019 право оренди земельної ділянки зареєстроване за ТОВ Центробудсервіс .

З огляду на зазначене, колегією суддів визнаються обґрунтованими доводи скаржника із приводу того, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про припинення права оренди спірної земельної ділянки на підставі рішення КМР від 06.07.2017 не відповідають фактичним обставинам справи.

Проте, вказана обставина жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції, які визнані обґрунтованими судом апеляційної інстанції, про неможливість поновлення спірного договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Додатково до вищевстановлених обставин справи колегія суддів також звертає увагу на те, згідно пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради №715/2877 (том 1, а.с. 175-176), яке є чинним та у судовому порядку не оскаржувалось, ТОВ Центробудсервіс систематично порушує зобов`язання, передбачені пунктом 8.4. Договору, а саме: не приступало до використання земельної ділянки в строк встановлений договором, та після підписання цього договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; не завершило забудову земельної ділянки в строки, передбачені проектною документацією на будівництво; не використовувало земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; не повернуло земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії договору; не виконало у складі проекту будівництва розрахунку щодо забезпеченості населення об`єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо) та не передбачило їх будівництво одночасно із спорудженням житлово-офісного комплексу.

Обставини щодо неналежного виконання позивачем умов пункту 8.4. Договору скаржником належними та допустимими доказами не спростовані; доказів на підтвердження того, що непроведення забудови земельної ділянки у встановлений договором строк відбулося не з вини позивача, суду не надано.

Поруч із цим, як наголосив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.12.2018 у даній справі, у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №3-167гс14, від 21.01.2015 у справі №3-211гс14, постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №909/631/16 був викладений правовий висновок, що за змістом частини 1 статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і, за висновками судів, підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, а не той факт, що будівельні роботи не було розпочато.

За вищевстановлених обставин справи у їх сукупності відсутні підстави для задоволення заявлених ТОВ Центробудсервіс у даній справі позовних вимог, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відтак, усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови взяті судом до уваги, однак не спростовуються висновків суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Центробудсервіс не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга ТОВ Центробудсервіс є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центробудсервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/18875/17 залишити без змін.

Матеріали справи №910/18875/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова