Постанова

від 21.01.2020 по справі 914/251/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/251/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство "ЧЕСТЕР ПЛЮС",

представник позивача - не з`явились,

відповідач - Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - не з`явились,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІП-ОЙЛ",

представник третьої особи - не з`явились,

розглянув касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 (головуючий - суддя Кордюк Г.Т., судді: Мирутенко О.Л. і Скрипчук О.С.)

та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (головуючий - суддя Кордюк Г.Т., судді: Мирутенко О.Л. і Скрипчук О.С.)

у справі № 914/251/18

за позовом приватного підприємства "ЧЕСТЕР ПЛЮС" (далі - Підприємство)

до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним та скасування пунктів рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ВІП-ОЙЛ" (далі - Товариство).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позов було подано про визнання недійсними та скасування пунктів 1 і 2 рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 11.04.2017 №13 р/к у справі №2-01-48/2016 (далі - Рішення №13 р/к).

Позов обґрунтовано неправильністю прийняття Рішення №13 р/к.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018, у позові відмовлено.

Рішення і постанову попередніх судових інстанцій мотивовано поданням позову зі справи після закінчення присічного строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон).

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постановою від 04.12.2018 касаційну скаргу приватного підприємства "Честер Плюс" задоволено. Рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 зі справи № 914/251/18 скасовано. Справу № 914/251/18 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Господарським судом Львівської області рішенням від 06.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване узгодженістю дій учасників у процесі підготовки та участі у торгах чим було спотворено результати торгів. Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що Підприємством пропущений присічний строк на оскарження Рішення №13 р/к, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволення позову про визнання недійсним Рішення №13 р/к.

Західним апеляційним господарським судом постановою від 30.09.2019 (з урахуванням ухвали від 15.10.2019 про виправлення описки) апеляційну скаргу Підприємства задоволено; рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2019 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовної заяви Підприємства; визнано недійсним пункт 1 і 2 Рішення №13 р/к; стягнуто з територіального відділення АМК на користь Підприємства 3524,00 грн судового збору за подання позову та 5286,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Водночас Західним апеляційним господарським судом 28.10.2019 винесено додаткову постанову якою стягнуто з територіального відділення АМК на користь Підприємства 5286,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 7048,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Судові рішення мотивовані тим, що: наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 7900512484405 не є належним та допустимим доказом отримання Підприємством оскаржуваного Рішення №13 р/к; рішення органу Антимонопольного комітету України може вважається таким, що вручене відповідачу лише за умови оприлюднення інформації про таке в офіційному друкованому органі, а не на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України; дії Підприємства та Товариства не свідчать про наявність попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) та спрямованість цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів. Водночас апеляційний господарський суд з посиланням на приписи частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що у справі № 914/1195/17, в якій брали участь ті самі особи, що і у даній справі встановлено факт недоведеності відповідачем в оскаржуваному Рішенні №13 р/к узгодження позивачем з третьою особою своєї поведінки та змісту поданих ними пропозицій в процесі торгів з метою обмеження чи усунення конкуренції між ними, зокрема і узгодження цінових пропозицій учасників; у додатковій постанові суд здійснивши перерахунок розміру судового збору дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Підприємства про ухвалення додаткового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Територіальне відділення АМК у касаційній скарзі та доповнення до касаційної скарги, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 зі справи скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 06.05.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Так, згідно з доводами відповідача, суд апеляційної інстанції:

- залишив поза увагою можливість застосування інших способів надання рішення органу Антимонопольного комітету України до виконання чим неправильно застосував норму частини першої статті 56 Закону ;

- всупереч вказівкам постанови Касаційного господарського суду у складі Верхового Суду від 04.12.2018 у справі № 914/251/18 щодо застосування частини першої статті 56 Закону у оскаржуваній постанові повністю заперечується можливість інших способів надання рішення органу Антимонопольного комітету України до виконання, чим порушуються приписи частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 316 ГПК України;

- неправильно визначені суми судового збору, які підлягають перерозподілу, оскільки Підприємство в порушення приписів пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" сплачував невідповідні розміри судових зборів, а кількість пунктів оскарження Рішення №13 р/к безпідставно ототожнене з кількістю вимог немайнового характеру.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило відмовити у задоволенні касаційної скарги територіального відділення АМК про скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, зазначаючи, зокрема, що судом апеляційної інстанції було правомірно встановлено, відсутність пропуску строку для оскарження Рішення № 13 р/к, а обставини, які були зазначені відповідачем у спірному рішенні, не доводять узгодженості поведінки учасників конкурсних торгів у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів. Окрім того, Підприємство зазначило, що судовий збір ним розрахований відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" виходячи із кількості заявлених немайнових вимог.

Від Товариства відзиву на касаційну скаргу не надходило.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11.04.2017 територіальним відділенням АМК прийнято Рішення №13р/к. Вказаним рішенням визнано, що Підприємство і Товариство узгодили поведінку на відкритих торгах на закупівлю "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (Оливи та мастила для потреб технічних служб), код 19.20.2", що проводилися Державним підприємством Національна енергетична компанія "Укренерго" (відокремлений підрозділ Західної електроенергетичної системи). Таким чином, ці суб`єкти господарювання вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинення вказаного порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Підприємство та Товариство було накладено штраф у розмірі 25'000,00 грн та 45'000,00 грн, відповідно.

Зазначене Рішення від 11.04.2017 мотивоване тим, що:

- Підприємство та Товариство подібно оформили реєстри документів: подібні за змістом та формою, відступами, вимірюваннями, хоча замовник не надавав зразків чи шаблонів цих документів;

- в один і той самий день 13.05.2014, з послідовними порядковими номерами Підприємство і Товариство отримали банківські гарантії Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк";

- в один і той самий день 12.05.2014 , з послідовними порядковими номерами Підприємство та Товариство отримали довідки про відкриття рахунків в національній та іноземних валютах Публічного акціонерного товариства "ВІЕс Банк", а також наявна спільність подібності розписів (розписок) про отримання Підприємством та Товариством довідок про відкриття рахунків в національній та іноземних валютах публічного акціонерного товариства "ВІЕС Банк";

- в один і той самий день з послідовними порядковими номерами Підприємство та Товариство отримали довідки ГУ МВС України у Львівській області про непритягнення до кримінальної відповідальності, а також, у журналі реєстрації отримання довідок про непритягнення до кримінальної відповідальності ГУ МВС України у Львівській області містяться одні і ті ж самі підписи їх отримання як щодо позивача, так і щодо третьої особи;

- в один і той самий день 06.05.2014, з послідовними порядковими номерами та майже в один і той самий час Підприємство та Товариство отримали інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, а також інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство для учасників 13.05.2014 отримала одна і та ж особа - ОСОБА_1 ;

- Підприємство та Товариство отримали довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з однаковою серією, з послідовним порядковим номером, в один і той самий день 08.05.2014 та майже в один і той самий час;

- Підприємство та Товариство надали підтверджуючі документи в складі документації закупівлі, якими засвідчили поставку товарів від одних і тих самих постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РУ НВП Агрінол";

- поштове відправлення у справі № 2-01-48/2016 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції для позивача 14.02.2017 отримав директор Товариства - Грохольський С.Р.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2017 територіальне відділення АМК скерувало Рішення № 13 р/к (поштове відправлення № 7900512484405) на адресу Підприємства, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 81121, село Муроване, вулиця Вокзальна, 20.

З повідомлення про вручення поштового відправлення № 7900512484405, яке повернулось на адресу територіального відділення АМК після вручення поштового відправлення, вбачається, що таке одержано 26.04.2017 особою Хома.

Однак, зі списку працівників Підприємства станом на 26.04.20147 (вих. №17/11 від 17.11.2017), долученого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що особа з прізвищем Хома відсутня у переліку працівників Підприємства.

Водночас як вбачається з веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (функція відстеження поштового відправлення) отримання поштової кореспонденції (поштового відправлення № 7900512484405)відбулось 21.04.2017.

17.11.2017 Підприємство звернулося до керівника Відділення поштового зв`язку Муроване Поштамту-Центру поштового зв`язку № 1 м. Львів Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" з листом про розшук рекомендованого листа № 7900512484405, відправленого відповідачем позивачу 19.04.2017 і його вручення позивачу або повідомлення про особу, що отримала таке поштове відправлення та надання копії документа про право отримання поштових повідомлень.

23.11.2017 керівником Відділення поштового зв`язку позивачу було надіслано лист, з якого вбачається, що 21.04.2017 у Відділення поштового зв`язку надійшов рекомендований лист № 7900512484405, адресований позивачу. Листоноша, порушивши поштові правила, вручила цей лист не уповноваженій на це особі прибиральниці ОСОБА_2, як простий лист без розписки у формі 8, в результаті чого цей лист до ПП Честер Плюс не потрапив.

Окрім того, Підприємством 12.12.2017 до Львівській дирекції УДППЗ "Укрпошта" було надіслано лист у якому Підприємство просило, серед іншого, розшукати рекомендований лист № 7900512484405, надати відомості про особу, що отримала поштове відправлення № 7900512484405, надати копію документу, що уповноважує таку особу на отримання відповідних поштових відправлень від імені позивача.

Львівська дирекція ПАТ Укрпошта листом від 19.12.2017 № 12-04-396 повідомила позивача про те, що згідно з інформацією, отриманою від Відділення поштового зв`язку Муроване, відправлення № 7900512484405 не було вручено уповноваженій особі на отримання кореспонденції та поштових відправлень Підприємства, а було вручено прибиральниці ОСОБА_2. Зважаючи на вищенаведене, а також на відсутність підпису уповноваженої особи на отримання поштових відправлень Підприємства у ф.8 Львівська дирекція ПАТ Укрпошта повідомила, що не може підтвердити вручення поштового відправлення № 7900512484405.

Водночас судом апеляційної інстанції зазначено, що норми Закону не покладають обов`язку на сторони ознайомлюватись з прийнятими рішеннями органів Антимонопольного комітету України, опублікованими на їх офіційному сайті, та не пов`язує початок перебігу строку на оскарження таких рішень з моменту їх опублікування.

При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт ознайомлення Підприємством з Рішенням №13 р/к, оприлюдненим на офіційному сайті територіального відділення АМК України, та дату такого ознайомлення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Господарський кодекс України:

частини перша та шоста статті 40:

- державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII:

стаття 5:

- Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів;

частина перша статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції тощо;

статі 1, 6, 12-1:

- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України;

частина перша статті 22:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" 07.06.1996 № 236/96-ВР:

стаття 27:

- процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

стаття 30:

- органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення, зокрема, про визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів, тощо.

Закон:

частина перша статті 48:

- за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо;

частини перша - третя статті 56:

- рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб;

- у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

стаття 60:

- заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду в двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Справи зі спорів, пов`язаних з оскарженням рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України;

ГПК:

стаття 311:

- підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права;

- порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення;

- неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню;

- зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2018 скасовуючи рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі № 914/251/18 та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи суди попередніх інстанцій зосередилися виключно на встановленні й дослідженні обставин, пов`язаних з надсиланням копії Рішення №13р/к територіальним відділенням АМК Підприємству, залишивши поза увагою, по-перше, що можливі й інші способи надання рішення органу Антимонопольного комітету до виконання, і, по-друге, що перелік таких способів, наведений у частині першій статті 56 Закону, не є вичерпним (тобто можливе застосування й інших способів такого надання, про які в цій нормі безпосередньо не згадується).

Попередніми судовими інстанціями з`ясовано, що Рішення №13р/к було розміщене (оприлюднене) на веб-сайті Антимонопольного комітету України; проте поза межами їх дослідження залишилися обставини, пов`язані з тим, чи було розміщено (оприлюднено) на сайті повний текст згаданого рішення та чи мало Підприємство реальну можливість ознайомитися з ним на відповідному сайті і, якщо мало, то коли саме.

Водночас на виконання вказівок суду касаційної інстанції судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт ознайомлення Підприємством з Рішенням №13 р/к, оприлюдненим на офіційному сайті територіального відділення АМК, та дату такого ознайомлення; норми Закону не покладають обов`язку на сторони ознайомлюватись з прийнятими рішеннями органів Антимонопольного комітету України, опублікованими на їх офіційному сайті, та не пов`язує початок перебігу строку на оскарження таких рішень з моменту їх опублікування. З огляду на наведене доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів частини першої статті 56 Закону та частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 316 ГПК України.

Окрім того, апеляційним судом зазначено, що факт обізнаності Підприємства про розгляд територіальним відділення справи про порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції не підтверджує дати отримання Підприємством такого рішення у спосіб визначений Законом, як не підтверджує дату отримання цього рішення і участь Підприємства у розгляді справи № 914/1195/17. За таких обставин у зв`язку з неможливістю встановити коли саме Підприємству було доведено до відома Рішення № 13 р/к після опублікування його на вебсайті та під час розгляду справ та відсутністю оприлюднення такої інформації в офіційному друкованому органі, як це передбачено абзацом 2 частини першої статті 56 Закону, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність дослідження обставин направлення територіальним відділенням АМК оскаржуваного рішення Підприємству. Таким чином, встановивши, що оскаржуване рішення територіального відділення АМК було направлено Підприємству 09.02.2018, а з позовом Підприємство звернулося 12.02.2018, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що в даному випадку строк визначений статтею 60 Закону не був пропущений Підприємством.

При цьому, встановивши недоведеність територіальним відділенням АМК узгодження Підприємством і Товариством своєї поведінки та змісту поданих ними пропозицій в процесі торгів з метою обмеження чи усунення конкуренції між ними, зокрема і узгодження цінових пропозицій учасників, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог у справі № 914/251/18 та правомірно визнав недійсним пункти 1 та 2 Рішення № 13 р/к.

Проте при вирішенні питання про перерозподіл судових витрат та стягенні з територіального відділення АМК на користь Підприємства 3 524,00 грн судового збору за подання позову та 5 286,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги за постановою від 30.09.2019 та 5286,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 7 048,00 грн судового збору за подання касаційної скарги за додатковою постановою від 28.10.2019 Західний апеляційний господарський суд припустився помилки у визначенні сум судового збору які підлягають стягненню з територіального відділення АМК.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так за приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою Підприємство просило скасувати пункти 1 та 2 Рішення №13 р/к, тобто фактично Підприємство просило скасувати оскаржуване рішення в частині, що стосується Підприємства, а, отже, при зверненні з позовною заявою судовий збір мав сплачуватися як за одну вимогу немайнового характеру. Підприємство звернулось до суду з позовною заявою у 2018 році у якому відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб був визначений у розмірі 1 762,00 грн, тому при зверненні з позовною заявою судовий збір становив 1 762,00 грн, при зверненні з апеляційною скаргою судовий збір становив 2 643,00 грн, а при зверненні з касаційною скаргою 3 524,00 грн.

Водночас апеляційний господарський суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зазначеного не врахував та припустився неправильного нарахування сум судового збору, які підлягають відшкодуванню, а тому підлягає зміні постанова та додаткова постанова апеляційного господарського суду в частині розподілу судового збору, шляхом зменшення стягнення з територіального відділення АМК судового збору за подання позовної заяви з 3524,00 грн до 1762,00 грн, за розгляд апеляційної скарги з 5 286,00 до 2 643,00 грн, за розгляд повторної апеляційної скарги з 5 286,00 до 2 643,00 грн та за розгляд касаційної скарги з 7 048,00 до 3 524,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги та частково погоджується з відповідними аргументами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та зміни постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 в частині стягнення з територіального відділення АМК на користь Підприємства судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, зменшивши суму судового збору та зміни додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 в частині стягнення з територіального відділення АМК на користь Підприємства судового збору за подання повторної апеляційної скарги та касаційної скарги, зменшивши суму судового збору. В решті постанова та додаткова постанова Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 залишається без змін.

У зв`язку з тим, що суд частково задоволяє вимоги касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги суд покладає на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Змінити постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 914/251/18 в частині стягнення з Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь приватного підприємства "ЧЕСТЕР ПЛЮС" судового збору за подання позовної заяви, зменшивши суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача з 3524,00 грн до 1762,00 грн та за подання апеляційної скарги - з 5 286,00 до 2 643,00 грн.

В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 залишити без змін.

3. Змінити додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 914/251/18 в частині стягнення з Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь приватного підприємства "ЧЕСТЕР ПЛЮС" судового збору за подання апеляційної скарги, зменшивши суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача з 5 286,00 до 2 643,00 грн та за подання касаційної скарги - з 7 048,00 до 3 524,00 грн.

В решті додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов