Постанова

від 21.01.2020 по справі 922/3274/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа № 922/3274/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Зубченко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.

за участю представників :

від позивача (прокуратури) - Зливка К.О., службове посвідчення 047938 від 13.09.17

від 1-го відповідача - не з`явився

від 2-го відповідача - Рибак Я.В., Ордер серія ХВ № 1431000188 від 11.11.19; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ 2003 від 18.01.18

від 3-ої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щастя-2016", м. Лозова, Харківська обл. (вх. № 3873 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 (суддя Байбак О.І.) у справі № 922/3274/19

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківськоїї області, м. Лозова, Харківська обл.

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків; , 2) Фермерського господарства "Щастя-2016", м. Лозова, Харківська обл. 3-я особа ОСОБА_1 , с. Мурафа, Краснокутський р.-н, Харківська обл.

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі № 922/3274/19 стягнуто з Фермерського господарства "Щастя-2016" (адреса: 64605, Харківська обл., м. Лозова, вул. Червоногвардійська, буд. 19/1; код ЄДРПОУ 40371161) в дохід державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; код ЄДРПОУ 26255795; отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 5763,00 грн.

2-й відповідач (ФГ "Щастя-2016") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі № 922/3274/19 скасувати, посилаючись на її неправомірність та необґрунтованість. Відповідач в обґрунтування неправомірності покладання на нього штрафу вказує на те, що представник ФГ "Щастя-2016" неодноразово зазначав в усній формі як в момент винесення ухвали від 25.11.2019, так і під час судового засідання 09.12.2019, що він не має витребуваних документів, та що витребувані додаткові угоди знаходяться у державного реєстратора - Близнюківське районне управління юстиції. Також, як зазначає апелянт, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, чому ненадання витребуваних судом документів, яких ФГ "Щастя-2016" у володінні не має, повинно каратися штрафом в розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 5 763,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 у справі № 922/3274/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Барбашова С.В., суддя Зубченко І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 21.01.2020 об 10:00 год.

Лозівська місцева прокуратура Харківської області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФГ "Щастя-2016", ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі № 922/3274/19 залишити без змін.

Прокуратура Харківської області також надала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає апеляційну скаргу 2-го відповідача необґрунтованою та безпідставною, а викладені доводи такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та 2) Фермерського господарства "Щастя-2016", в якій просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 212-СГ від 04.02.2015;

2) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 505-СГ від 10.03.2015;

3) визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 32,5072 га, кадастровий номер 6320683500:01:000:0105 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 419947563206), укладений між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016", скасувавши їх державну реєстрацію № 9588726 від 07.05.2015;

4) визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 31,8430 га, кадастровий номер 6320683500:01:000:0104 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 419937163206), укладений між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016", скасувавши їх державну реєстрацію № 9590012 від 07.05.2015;

5) визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 14,0977 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0648 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574075763206), укладений між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016", скасувавши їх державну реєстрацію № 9590649 від 07.05.2015;

6) визнати недійсним договір від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 17,0947 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0653 та додаткової угоди від 13.01.2017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 574130763206, укладений між Головними управлінням Держземагенства у Харківській області та ФГ "Щастя-2016", скасувавши їх державну реєстрацію № 9591613 від 07.05.2015;

7) зобов`язати ФГ "Щастя-2016" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки: площею 32,5072 га (кадастровий номер 6320683500:01:000:0105), площею 31,8430 га (кадастровий номер 6320683500:01:000:0104), площею 14,0977 га (кадастровий номер 6320682000:01:001:0648), площею 17,0947 га (кадастровий номер 6320682000:01:001:0653).

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2019 клопотання Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (вх. № 27757 від 18.11.2019) про витребування доказів задоволено та витребувано у Фермерського господарства "Щастя-2016" наступні документи:

1) додаткову угоду від 13.01.2017 до договору б/н від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 32,5072 га, кадастровий номер 6320683500:01:000:0105, укладеної між ГУ Держземагенства у Харківській області, ОСОБА_1 та ФГ "Щастя-2016";

2) додаткову угоду від 13.01.2017 до договору б/н від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 31,8430 га, кадастровий номер 6320683500:01:000:0104, укладеної між ГУ Держземагенства у Харківській області, ОСОБА_1 та ФГ "Щастя-2016";

3) додаткову угоду від 13.01.2017 до договору б/н від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 14,0977 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0648, укладеної між ГУ Держземагенства у Харківській області, ОСОБА_1 та ФГ "Щастя-2016";

4) додаткову угоду від 13.01.2017 до договору б/н від 30.04.2015 щодо оренди землі площею 17,0947 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0653, укладеної між ГУ Держземагенства у Харківській області, ОСОБА_1 та ФГ "Щастя-2016".

Оригінали або належним чином засвідчені копії витребуваних документів зобов`язано надати суду протягом 5 днів з моменту винесення даної ухвали.

Зазначену ухвалу судом прийнято та проголошено за участі уповноваженого представника Фермерського господарства "Щастя-2016", що свідчить про обізнаність останнього щодо обов`язку виконати вимоги суду про надання витребуваних документів в передбачений строк.

З урахуванням вимог ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України, ухвалу суду щодо надання документів Фермерське господарство "Щастя-2016" мало виконати до 02.12.2019.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство "Щастя-2016" в 5 денний строк з моменту винесення ухвали від 25.11.2019 без поважних причин не виконало вимоги суду щодо надання витребуваних вказаною ухвалою документів та не повідомило суд про неможливість подати ці документи, обмежившись усними поясненнями власного представника в судовому засідання 09.12.2019 про нібито їх відсутність без надання будь-яких доказів зазначених обставин.

З урахуванням викладеного, та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 135 ГПК України, оскільки Фермерським господарством "Щастя-2016" в передбачений ухвалою від 25.11.2019 строк без поважних причин не надані витребувані судом документи та/або не повідомлено суд про неможливість подати ці документи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до Фермерського господарства "Щастя-2016" заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5763,00 грн., шляхом його стягнення в дохід Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції в частині наявності підстав для застосування заходу процесуального примусу (штрафу) та зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.3 ст.42 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У відповідності до п.4 ч.1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема штраф.

Пунктом 3 частини 1 ст.135 ГПК України передбачено, що у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставини справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2019 за клопотанням Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (вх. № 27757 від 18.11.2019) витребувано у Фермерського господарства "Щастя-2016" відповідні додаткові угоди, оскільки, ці матеріали є предметом судового розгляду та можуть підтвердити обставини, на які посилається позивач, а саме, що відповідачі уклали додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок з порушенням вимог законодавства.

Отже, враховуючи те, що 2-й відповідач, Фермерське господарство "Щастя-2016", не подав витребувані ухвалою суду першої інстанції документи та не повідомив суд про неможливість подати такі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно, в межах наданих йому повноважень, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 135 ГПК України, застосував заходи процесуального примусу ляхом накладення на 2-го відповідача штрафу в розмірі 5763,00 грн.

Посилання апелянта на те, що представник ФГ "Щастя-2016" неодноразово зазначав в усній формі як в момент винесення ухвали від 25.11.2019, так і під час судового засідання 09.12.2019, що він не має витребуваних документів, та що витребувані додаткові угоди знаходяться у державного реєстратора - Близнюківське районне управління юстиції, колегія суддів відхиляє, оскільки дані твердження не обґрунтовано жодним доказом в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України та матеріали справи таких доказів не містять.

Так, згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже з огляду на наведені законодавчі приписи, усні пояснення учасника справи не є доказами по справі, а надання таких пояснень є правом, а не обов`язком учасника справи.

Тоді як ухвалою господарського суду від ФГ "Щастя-2016" було витребувано відповідні документи та ухвалено оригінали або належним чином засвідчені копії витребуваних документів надати суду на протязі 5 днів з моменту винесення даної ухвали.

Згідно ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак Фермерське господарство "Щастя-2016" в 5 денний строк з моменту винесення ухвали від 25.11.2019 без поважних причин не виконало вимоги суду щодо надання витребуваних вказаною ухвалою документів. Апелянтом не надано до суду жодного письмового повідомлення про неможливість подання зазначених документів, не викладено причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений судом строк.

Апеляційний господарський суд зазначає, що згідно п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Також, відповідно до ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Отже, враховуючи обов`язок суду не допускати зловживання сторонами своїми процесуальними правами, з метою встановлення обставин у справі, які мають визначальне значення для розгляду справи, суд має вживати відповідних заходів процесуального примусу, при цьому, обираючи їх таким чином аби не допустити таке зловживання правами під час слухання справи, а не після її розгляду.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу 2-го відповідача, що суд зобов`язаний при розгляді справи виходити із завдань та керуватися основними засадами (принципами) господарського судочинства, закріпленими у ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та в ст. 2 ГПК України.

Ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначає, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд повинен запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживати заходів для виконання ними їхніх обов`язків, забезпечити розумність строків розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що наведені місцевим судом обґрунтування обставин невиконання 2-м відповідачем своїх процесуальних обов`язків є достатніми підставами для застосування до останнього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

А отже, твердження апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для скасування законної та обґрунтованої ухвали Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі № 922/3274/19 у Східного апеляційного господарського суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У звязку з відмовою в задоволені апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються судом апеляційної інстанції на Фермерське господарство "Щастя-2016".

Згідно ч. 4 ст. 135 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладання штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Щастя-2016", м. Лозова, Харківська обл. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі № 922/3274/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі № 922/3274/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 24.01.2020.

Головуючий суддя А.М. Білецька

Суддя С.В. Барбашова

Суддя І.В. Зубченко