Постанова

від 13.01.2020 по справі 910/24473/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/24473/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,

помічник судді, який, за дорученням судді, здійснює повноваження секретаря судового засідання - Корсун Я.В.

за участю представників:

прокурора ? Томчук М.О.,

позивача ? Тетерятник О.В. ,

відповідача 1 ? не з`явився,

відповідача 2 ? Чепурний С.М. (керівник),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ? Федорчук Х.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ? не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Лексафін Бізнес С.А."

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (судді: Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.)

за позовом Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Головного територіального управління юстиції у місті Києві

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Соломянська районна в місті Києві державна адміністрація

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Корпорація "Лексафін Бізнес С.А."

про визнання недійсності свідоцтва про право власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2016 року Київська місцева прокуратура №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, яке в подальшому ухвалою суду від 29.03.2017 було змінено на Головне управління юстиції у місті Києві), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" (далі ? ТОВ "Дельта-ПФ") про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що свідоцтво про право власності та реєстрації на спірне майно було видано ТОВ "Дельта-ПФ" без законних підстав, оскільки жодних рішень щодо передачі комунального майна Київська міська рада не приймала, жодним актом КМДА передача товариству спірного майна у власність не передбачалося, майно було закріплено за комунальним підприємством на праві повного господарського відання та перебувало у нього на балансі, тому при передачі такого майна товариству за передавальним актом, його правовий статус не змінювався.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 відмовлено у позові.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що підстави оформлення права власності на спірний об`єкт нерухомості для ТОВ "Дельта-ПФ" були визначені у рішенні Київської міської ради від 26.04.2007 №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" (далі ? КП "Кінотеатр "Тампере"); розпорядженнях виконавчого органу Київської міської ради "Про припинення діяльності КП "Кінотеатр "Тампере" від 29.09.2008 №1334 та "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з реорганізацією шляхом приєднання КП "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ" від 17.04.2009 №433, які є чинними, їх незаконність чи недійсність не доведена у встановленому порядку. Також суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення з даним позовом до суду та на час прийняття рішення у справі ТОВ "Дельта-ПФ" не є власником спірного майна.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 06.11.2013 на нежитловий будинок (кінотеатр) та визнано право власності на цілісний майновий комплекс "Кінотеатр "Тампере за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що передача Київською міською радою нежитлового майна КП "Кінотеатр "Тампере" у повне господарське віддання не свідчить про перехід права власності на спірний об`єкт.

У зв`язку з цим правовий статус спірного майна, як майна комунальної власності, не змінився і через ліквідацію комунального підприємства шляхом приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ".

Апеляційний суд дійшов висновку, що на час проведення реєстрації права власності з видачею оспорюваного свідоцтва від 06.11.2013, об`єкт нерухомості не був включений до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, оскільки 08.07.2010 Київська міська рада прийняла рішення № 1011/4449 про внесення змін до рішення від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" та виключила з переліку об`єктів, що підлягають приватизації, цілісний майновий комплекс "Кінотеатру "Тампере".

Тобто, відповідного рішення власника комунального майна Київської міської ради щодо його відчуження, на момент оформлення спірного свідоцтва про права власності за ТОВ "Дельта-ПФ" не приймалось.

При цьому апеляційний суд урахував, що право власності на спірний об`єкт за Київською міською радою встановлено і в судовому рішенні у справі №40/16.

Відсутність у ТОВ "Дельта-ПФ" права власності на майно, щодо якого йому було оформлено право власності і видано свідоцтво, поряд з іншими обставинами справи вказують на те, що це свідоцтво і проведена на його підставі державна реєстрація права власності ТОВ "Дельта-ПФ" на спірне майно є незаконними.

Крім того, суд установив, що прокурор звернувся із позовом без пропуску трирічного строку позовної давності, оскільки Київській міській раді стало відомо про факт видачі спірного свідоцтва та реєстрацію права власності на спірне майно після отримання позовної заяви у справі №910/10349/14.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Корпорація "Лексафін Бізнес С.А." просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що прокурор не наділений повноваженнями подавати позов у цій справі, оскільки він не повідомляв Київську міську раду щодо спірних правовідносин, а міська рада не позбавлена права звернутися самостійно до суду з позовною заявою.

Заявник також вважає, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності, це документ, що підтверджує виникнення права власності, отже не є правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а тому вирішуючи питання про визнання недійсним свідоцтва про право власності, суд апеляційної інстанції застосував норми законодавства, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Заявник вважає, що відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України Корпорація "Лексафін Бізнес С.А." повинна бути відповідачем у справі, оскільки корпорація є власником спірного майна, яка рішенням апеляційного суду, позбавлена права власності, що є порушенням статті 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

3.3. У відзивах на касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва, Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради просять відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на законному та обґрунтованому судовому рішенні при повному дослідженні матеріалів справи.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дельта-ПФ" просить задовольнити її, постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

3.5. До Верховного Суду 18.12.2019 надійшли додаткові пояснення ТОВ "Дельта-ПФ" в яких зазначено, що на момент звернення прокуратури з позовом до господарського суду ТОВ "Дельта-ПФ" не було власником спірного майна.

3.6. 19.12.2019 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення Корпорації "Лексафін Бізнес С.А.", зокрема про те, що між Київською міською радою та ТОВ "Дельта-ПФ" виникли правовідносини з приводу правонаступництва ТОВ "Дельта-ПФ", не тільки прав, а і обов`язків "Кінотеатр Тампере" у вигляді кредиторської заборгованості, зобов`язань по сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів перед бюджетом та державними цільовими фондами, заборгованості по заробітній платі, а також перед іншими організаціями, на погашення яких було направлено ТОВ "Дельта-ПФ" та "Лексафін Бізнес С.А.".

3.7. До Верховного Суду 11.01.2020 надійшли письмові додаткові пояснення ТОВ "Дельта-ПФ" в яких було наголошено на тому, що апеляційним судом не при прийнятті рішення не дотримано принцип пропорційності (співмірності) балансу інтересів громади та інвестора, що є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оскільки ТОВ Дельта-ПФ було титульним власником спірних приміщень, а рішення та розпорядження Київської міської ради та її виконавчого органу на підставі яких вони виникли є чинними, що встановлено при розгляді справи 910/10439/14.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 №26 "Про формування комунального майна міста та районів" "Кінотеатр "Тампере" віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

4.3. Наказом Головного управління майном Київської міської державної адміністрації від 14.12.1999 №88 спірне майно було закріплено на праві повного господарського відання за комунальним підприємством "Кінотеатр "Тампере".

Рішенням Київської міської ради від 26.12.2002 №214/374 реорганізовано державне комунальне підприємство кінотеатр "Тампере" в КП "Кінотеатр "Тампере".

4.4. Відповідно до пункту 1.1 Статуту КП "Кінотеатр Тампере" дане підприємство є закладом культури, що засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва та підпорядковане Головному управлінню культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4.5. Пунктом 3.2 Статуту визначено, що майно КП "Кінотеатр Тапере" належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і закріплено за підприємством на праві повного господарського відання.

4.6. Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 року №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" доручено Головному управлінню комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передати на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісний майновий комплекс КП "Кінотеатр "Тампере" терміном на 5 років.

4.7. Згідно з пунктом 6 вказаного рішення зобов`язано директора КП "Кінотеатр "Тампере" здійснити організаційно-правові заходи щодо припинення діяльності КП "Кінотеатр "Тампере", шляхом його реорганізації через приєднання до суб`єкта господарювання, якого буде визнано переможцем конкурсу та правонаступником підприємства.

4.8. На підставі спільного рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності та Департаменту, яке закріплене у протоколі від 18.01.2008 №50, ТОВ "Дельта-ПФ" визнано переможцем конкурсу на право оренди спірного майна.

4.9. 15.02.2008 року між Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець) та ТОВ "Дельта-ПФ" (орендар) укладено попередній договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

4.10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 року у справі №40/60 визнано укладеним договір оренди комунального майна ? цілісного майнового комплексу "Кінотеатр "Тампере" між Головним управлінням комунальної власності міста Києва, ТОВ "Дельта-ПФ" та КП "Кінотеатр "Тампере".

4.11. В подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 у справі №40/60 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позову ТОВ "Дельта-ПФ" про визнання укладеним договору оренди комунального майна відмовлено. При цьому судом апеляційної інстанції у вказаній постанові встановлено, що власником об`єкта оренди є територіальна громада міста Києва і лише з її дозволу можливе надання в оренду приміщень комунальної власності.

4.12. В той же час суди зазначили, що у матеріалах справи міститься розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 29.09.2008 №1334, яким:

? вирішено припинити діяльність КП "Кінотеатр "Тампере" шляхом реорганізації через приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ";

? створено комісію з припинення КП "Кінотеатр "Тампере";

? голову комісії уповноважено вжити заходів, передбачених чинним законодавством, що пов`язані з реорганізацією КП "Кінотеатр "Тампере" шляхом приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ", у термін до 01.12.2008, в тому числі:

? за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов`язки, майно комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере", що переходить до ТОВ "Дельта-ПФ", та подати його на затвердження в установленому порядку (пункт 3.4 розпорядження).

4.13. Згідно з додатком №25 до передавального акта від 27.02.2009, який підписано головою комісії і директором ТОВ "Дельта-ПФ", який затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 17.04.2009 №433, спірне майно передано ТОВ "Дельта-ПФ".

4.14. Також суди установили, що рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2013 у справі №910/9620/13 за позовом ТОВ "Дельта-ПФ" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу "Кінотеатр "Тампере" по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві у задоволені позову було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 вказане рішення залишено без змін.

4.15. Рішенням Київської міської ради від 25.10.2007 №1072/3905 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" було включено цілісний майновий комплекс КП "Кінотеатр "Тампере" до Переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації на конкурсі.

4.16. Рішенням Київської міської ради від 30.10.2008 №577/577 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" було змінено спосіб приватизації даного об`єкту на викуп.

4.17. На виконання зазначених рішень, Головним управлінням комунальної власності м. Києва, правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва, було видано наказ від 27.03.2009 №124-ПР про проведення приватизації та незалежної оцінки цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42, літ. "А".

4.18. Згідно висновку про вартість майна, затвердженого наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 31.07.2009 №443-ПР, ринкова вартість об`єкта приватизації ? майнового комплексу "Кінотеатр Тампере" по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві становить 3 000 000,00 грн з ПДВ станом на 31.05.2009.

4.19. Листом від 29.04.2013 № 062/10/10-4406 Департамент комунальної власності м. Києва повідомив ТОВ "Дельта-ПФ" про відсутність об`єкта приватизації у Програмі приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2011-2012 роки, затверджено рішенням Київської міської ради від 31.03.2011 №100/5487 та відсутність рішення про приватизацію зазначеного позивачем майнового комплексу з визначенням дати проведення незалежної оцінки майна.

4.20. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, КП "Кінотеатр "Тампере" ліквідовано, як юридичну особу 25.06.2009 та його правонаступником є ТОВ "Дельта-ПФ".

4.21. Суди також установили, що постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі №910/10439/14 рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 скасовано в частині припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 29.09.2008 №1334 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере"" та визнання недійсним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 17.04.2009 №433 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ".

У скасованій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №910/10439/14 залишено без змін.

4.22. Судами встановлено, що, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.11.2013 №12346174 ТОВ "Дельта-ПФ" належить майно ? нежилий будинок (кінотеатр), літ. А, за адресою об`єкта: м . Київ , вул. Героїв Севастополя, будинок 42, загальною площею 2 052,1 м 2 .

4.23. Згідно з карткою №7667891 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірне майно було подано наступні документи: технічний паспорт, виданий 30.09.2013 Київським міським бюро технічної інвентаризації; витяг серії та номер 16599694 від 06.06.2013, виданий Державною реєстраційною службою України; розпорядження від 29.09.2008 №1334, видане Виконавчим органом Київської міської ради; розпорядження від 17.04.2009 №433, видане Виконавчим органом Київської міської ради; передавальний акт, серія та номер 3153 від 27.02.2009 посвідчений нотаріально.

4.24. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що на думку прокуратури, власником цілісного майнового комплексу "Кінотеатр "Тампере" є Київська міська рада, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.11.2013 №12346174 видане ТОВ "Дельта-ПФ" без наявних правових підстав, а тому підлягає визнанню недійсним.

4.25. Згідно з частинами першою, четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

4.26. Способи захисту порушених прав встановлені статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України до яких відноситься, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти. Також обов`язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв`язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

4.27. Регулювання спірних правовідносин на час їх виникнення здійснювалось відповідно до Закону України від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі ? Порядок).

4.28. Суд першої інстанції установив, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, КП "Кінотеатр "Тампере" ліквідовано, як юридичну особу 25.06.2009 та його правонаступником є ТОВ "Дельта-ПФ".

4.29. Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

4.30. За змістом частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

4.31. В подальшому спірне майно було передано ТОВ "Дельта-ПФ" на підставі передавального акта від 27.02.2009 у результаті припинення діяльності КП "Кінотеатру "Тампере" шляхом приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ" на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 29.09.2008 №1334. При цьому суд дослідив, що зазначені обставини підтверджуються установленими обставинами у справі №910/24454/13 (рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014).

4.32. Таким чином, спірне майно було передано ТОВ "Дельта-ПФ" на підставі передавального акта від 27.02.2009 у зв`язку з ліквідацією КП "Кінотеатр "Тампере".

4.33. Разом з цим суд врахував наявні документи у справі, які отримані на запит від реєстратора, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 06.11.2013. Згідно з карткою прийому заяви №7667891 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) були подані: технічний паспорт виданий 30.09.2013 Київським міським бюро технічної інвентаризації; витяг від 06.06.2013 серії та номер 16599694, виданий Державною реєстраційною службою України; розпорядження від 29.09.2008 №1334, видане Виконавчим органом Київської міської ради; розпорядження від 17.04.2009 №433, видане Виконавчим органом Київської міської ради; передавальний акт, серія та номер 3153 від 27.02.2009 посвідчений нотаріально.

4.34. При цьому суд установив, що рішення Київської міської ради від 26.04.2007 №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере"; розпорядження виконавчого органу Київської міської ради "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" від 29.09.2008 №1334 та "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ" від 17.04.2009 №433, яким було затверджено передавальний акт є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, що спростовує незаконність здійснення реєстраційних дій згідно поданих документів.

4.35. Ураховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави оформлення права власності на спірний об`єкт нерухомості для ТОВ "Дельта-ПФ" були визначені у зазначених вище документах, які є чинними та не оскаржені в судовому порядку.

4.36. Колегія суддів враховує також те, що Постановою Вищого господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/10439/14 прокурору Солом`янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради м. Київ, Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ було відмовлено в задоволенні позовних вимог позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КМДА від 29.09.2008 № 1334 "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере""; від 17.04.2009 № 433 "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "ДЕЛЬТА-ПФ"".

Таким чином, зазначені рішення є чинними, а їх незаконність або недійсність у судовому порядку не встановлена.

4.37. У статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на час спірних правовідносин) наведено визначення поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суть державної реєстрації прав ? офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

4.38. Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а вимоги до дій державного реєстратора при здійсненні своїх повноважень встановлені у статті 9 цього Закону.

4.39. Відповідно до пункту 51 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень: "Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам об`єктів нерухомого майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: … у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи - передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи, та документ, що підтверджує факт передачі такого майна юридичній особі…"

4.40. Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 12.06.2019 у справі № 916/1986/18, від 17.4.2019 у справі № 916/641/18, від 10.04.2018 у справі № 927/849/17 свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.

4.41. Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує у його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

4.42. Таким чином, з огляду на те, що правові підстави передачі майна не скасовані, то колегія суддів не має підстав для відступу від позицій, які були раніше сформовані Верховним Судом.

4.43. При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити, що правовою підставою для реєстрації права власності ТОВ "Дельта-ПФ" зазначене рішення Київської міської ради від 26.04.2007 №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере"; розпорядження виконавчого органу Київської міської ради "Про припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" від 29.09.2008 №1334 та "Про організаційно-правові заходи, пов`язані з реорганізацією шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ" від 17.04.2009 №433, які не містять посилань на законодавство про приватизацію майна, а підставою їх прийняття зазначено саме реорганізацію шляхом приєднання комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ".

4.44. Крім того, судами було встановлено, що на час проведення реєстрації права власності з видачею оспорюваного свідоцтва від 06.11.2013, об`єкт нерухомості не був включений до передіку об`єктів, що підлягають приватизації, оскільки 08.07.2010 Київська міська рада прийняла рішення №1011/4449 про внесення змін до рішення від 08.02.2007 №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" та виключила з переліку об`єктів, що підлягають приватизації цілісний майновий комплекс "Кінотеатр "Тампере".

4.45. Щодо посилання скаржника на порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються при розгляді справ як джерело права.

4.46. У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява N 29979/04) було сформульовано висновки відповідно до яких Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

4.47. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява N 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії", п. 38).

4.48. При цьому потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

4.49. Таким чином, колегія суддів, ураховуючи встановлені обставини справи, погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання свідоцтва про право власності недійсним.

4.50. Відповідно до статей 391, 392 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем у позові про визнання право власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюється або не визнається іншою особою, з якою власник не перебуває у зобов`язальних відносин, або власник, який втратив документ, що засвідчує його право власності на майно.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на майно.

4.51. Однак, місцевий господарський суд установив, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20.04.2016 внесені відомості до Державного реєстру речових прав на спірне нерухоме майно про державну реєстрацію права обтяження та власності за Корпорацією "ЛЕКСАФІН БІЗНЕС С.А." (LEXAFIN BUSINESS S.A.), країна реєстрації: Панама, адреса: Панама, ADR Білдінг, 13-й поверх, Самюель Льюїс Авеню та 58 Вулиця, Обарріо, місто Панама, Республіка Панама, зареєстрована за №503566.

4.52. Отже, ураховуючи, що станом на час звернення з позовом до суду та на час прийняття рішення у справі, ТОВ "Дельта-ПФ" не є власником спірного нерухомого майна, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені вимоги позивача про визнання за ним права власності задоволенню не підлягають.

4.53. З огляду на викладене, колегія суддів також погоджується з висновком суду про те, що позовна давність не застосовується до позовних вимог, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача щодо спірного майна відповідачами не порушено.

4.54. За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, повно встановив фактичні обставини справи і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

5.2. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Корпорації "Лексафін Бізнес С.А." задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі №910/24473/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова