Рішення

від 13.01.2020 по справі 580/3692/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року справа № 580/3692/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

представника позивача: Хлівненка П.В. - за довіреністю,

представників відповідача: Гламаздіна О.О., Працько Ю.В. (у режимі відеоконференції) - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Азот до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство Азот (далі - позивач) із позовною заявою до Офісу великих платників Державної податкової служби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.11.2019 №0004015014, №0004045014, №0004115014, №0004105014, №0003995014, №0003905014, №0004035014.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за наслідками планової виїзної перевірки ПАТ Азот складено акт перевірки від 08.10.2019 №1/28-10-50-14-00203826, в якому встановлені порушення податкового законодавства, зокрема, завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2019 року на суму 9150012,00 грн; заниження суми ПДВ, що сплачується до державного бюджету в сумі 829209,00 грн; завищення суми від`ємного значення за березень 2019 року в сумі ПДВ 131303,00 грн; несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Листом відповідача від 04.11.2019 внесено зміни до п. 10, п. 11 Акта перевірки з додатками в частині даних з податку на доходи фізичних осіб та військовому збору.

Позивач зазначає, що висновки акта перевірки є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Послуги компанії OSTCHEN GERMANY GmbH використовувались позивачем в операціях, що є його господарською діяльністю. Так, з метою вільного доступу на ринок ЄС, позивач у 2009 році вирішив зареєструвати свою продукцію, але виконувати обов`язки з реєстрації речовин, оновлення реєстраційних досьє, підтримування зв`язку з Європейським хімічним агентством (ЕСНА) та клієнтами на території Євросоюзу має право лише юридична або фізична особа, зареєстрована в одній з країн-членів ЄС. Для виконання зазначених обов`язків в рамках дії Регламенту REACH позивач (Довіритель) та компанія Ostchem Germany GmbH (Повірений) уклали ряд договорів доручення №546М-211 від 01.11.2016, №706М-211 від 28.12.2017, №26М-211 від 03.02.2019 (далі - Договори). Наявність реєстрації є найголовнішим фактором співпраці з контрагентами з ЄС та на території України, адже саме за цим критерієм і збувається попередній пошук постачальників за межами Європейського союзу, а наявність постійно діючого Спецпредставника та реєстрації є основною доказовою базою відповідності продукції Регламенту REACH, що прямо впливає конкурентоспроможність виробника, оскільки це суттєво збільшує імідж компанії-виробника та забезпечує більшу кількість потенційних покупців його товарів.

Безпідставними є також висновки акта перевірки про порушення позивачем п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з реалізацією послуг оренди власних напіввагонів особі залежною юридично та фактично (ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА ) нижче звичайних цін всього на суму 637511 грн. Вказані висновки акта перевірки грунтуються на співставлення трьох договорів оренди, які укладені ПАТ Азот та ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА , ПАТ Азот та ДП Трансгарант-Україна . Позивач стверджує, що враховуючи різні умови договорів оренди, укладених позивачем з ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА та ДП Трансгарант-Україна , відповідач необґрунтовано здійснив порівняння вартості послуг оренди за вказаними договорами.

Щодо висновку акта перевірки про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9150012 грн внаслідок невідображення у складі інших доходів кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності (нарахованих, але не виплачених дивідендів акціонерам товариства), позивач зазначає, що ПАТ Азот виконало всі необхідні дії для виплати дивідендів і не порушило права свого акціонера, який протягом відведеного йому періоду не надав інформацію, яка необхідна для виплати дивідендів, а отже, строк на захист цього права не почав свій відлік, який би не був встановлений строк виплати дивідендів.

Позивач також стверджує, що податкові повідомлення-рішення від 05.11.2019 про збільшення грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору винесені на підставі листа відповідача від 04.11.2019 про внесення змін до акта перевірки, що суперечить положенням ст. 86 Податкового кодексу України. Також, вказаний лист отриманий позивачем 11.11.2019, тобто після винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого платник був позбавлений можливості подати свої заперечення.

23.12.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що за наслідками планової виїзної перевірки ПАТ Азот складено акт перевірки від 08.10.2019 №1/28-10-50-14-00203826. В акті перевірки контролюючий орган встановив заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки ПАТ Азот не здійснило нарахування податкових зобов`язань у зв`язку з використанням послуг компанії Ostchem Germany GmbH в операціях, що не є господарською діяльністю ПАТ Азот та у зв`язку з реалізацією послуг оренди власних напіввагонів нижче звичайних цін.

Перевіркою ПАТ АЗОТ встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством не відображена у складі інших доходів кредиторська заборгованість в сумі 9150012 грн., по якій минув термін позовної давності, а саме: нараховані, але не виплачені дивіденди акціонерам товариства, що призвело до завищення фінансового результату до оподаткування (збитку) та до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9150012 грн.

В акті перевірки також встановлено, що на порушення підпункту 129.1.3 пункт 129.1 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог абзацу 2 пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу Україні, ПАТ Азот не визначено суму пені у розмірі 148528,99 грн. по уточнюючій податковій декларації з плати за землю (орендна плата) за 2016 рік від 06.11.2018 № 9271695831, у зв`язку з чим контролюючий орган здійснив нарахування пені в сумі 148528,99 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено оскаржувані податкові поівдомлення-рішення.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Усною ухвалою суду від 27.12.2019, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі.

В судовому засіданні 13.01.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 13.01.2020 представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Публічне акціонерне товариство Азот зареєстроване як юридична особа 14.07.1994.

На підставі направлень, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Офісом великих платників податків Державної податкової служби, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77, п. 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 05.07.2019 №1425, у період з 30.07.2019 по 01.10.2019 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка публічного акціонерного товариства Азот з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 08.10.2019 №1/28-10-50-14-00203826 (далі -акт перевірки), в якому встановлено порушення, зокрема:

1) п.44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерству фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2019 року на суму 9150012 грн., в тому числі, за рахунок встановлених порушень за 2016 рік на суму 9150012 грн. (на підставі пп.140.4.2 п.140.4. ст.140 Податкового кодексу України за минулі періоди);

2) п.188.1 ст.188 з урахуванням норм пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, абз. г) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: заниження суми ПДВ, що сплачується до державного бюджету всього в сумі 829209 грн., у тому числі: за серпень 2017 року в сумі ПДВ 84866 грн., за жовтень 2017 року в сумі ПДВ 25078 грн., за листопад 2017 року в сумі ПДВ 12542 грн., за травень 2018 року на суму ПДВ 77576 грн., за листопад 2018 року на суму ПДВ 178581 грн., за січень 2019 року на суму ПДВ 160255 грн., за лютий 2019 року на суму 290311 грн., завищення суми від`ємного значення за березень 2019 року в сумі ПДВ 131303 грн.;

п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п. 8, 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, не складено та відповідно не зареєстровано протягом граничного строку податкові накладні на загальну суму 960512 грн., у тому числі по періодам: лютий 2017 року в сумі ПДВ 11653 грн., березень 2017 року в сумі ПДВ 11394 грн.; квітень 2017 року в сумі ПДВ 11524 грн.; травень 2017 року в сумі ПДВ 11623 грн.; червень 2017 року в сумі ПДВ 11758 грн.; липень 2017 року в сумі ПДВ 11868 грн.; серпень 2017 року в сумі ПДВ 15046 грн.; вересень 2017 року в сумі ПДВ 12487 грн.; жовтень 2017 року в сумі ПДВ 12591 грн.; листопад 2017 року в сумі ПДВ 12542 грн.; грудень 2017 року в сумі ПДВ 26056 грн.; лютий 2018 року в сумі ПДВ 13293 грн., березень 2018 року в сумі ПДВ 12984 грн.; квітень 2018 року в сумі ПДВ 12737 грн.; травень 2018 року в сумі ПДВ 12506 грн.; червень 2018 року в сумі ПДВ 104474 грн.; липень 2018 року в сумі ПДВ 121857 грн.; серпень 2018 року в сумі ПДВ 139972 грн.; вересень 2018 року в сумі ПДВ 145479 грн.; жовтень 2018 року в сумі ПДВ 119615 грн.; листопад 2018 року в сумі ПДВ 79415 грн.; грудень 2018 року в сумі ПДВ 25108 грн.; лютий 2019 року в сумі ПДВ 12555 грн.; березень 2019 року в сумі ПДВ 11975 грн.;

п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.5, п.6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, чим порушено встановлені законодавством граничні терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних;

10) пп. 49.18.1, п. 49.18 ст.49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1. ст.168, пп. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 107850015,61 грн.,

п. 51.1 ст. 51, п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п. 3.1, п. 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме: підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за ІІ та ІІІ квартал 2016 року з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку та з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманих з них податків, що призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку;

11) пп. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування військового збору у загальній сумі 11068178,02 грн.

Заперечення на акт перевірки позивачем не подавались.

Листом Офісу великих платників податків ДПС від 04.11.2019 №7442/10/28-10-50-14 позивача повідомлено, що під час складання акта перевірки від 08.10.2019 №1/28-10-50-14-00203826 були допущені технічні помилки в додатках №32 та №33 до Акту перевірки, що призвело до викривлення даних, що містяться в Акті перевірки (стор. 131-133, стор. 136-137, стор. 161-162). Згідно з вказаним листом, враховуючи що базові показники для розрахунку прийняті у відповідності до даних обліку платника, а технічні помилки виникли в розрахункових даних, пункти 10 та 11 висновку акту викладено в новій редакції:

п. 10) висновку Акту перевірки:

встановлено порушення пп. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1. ст.168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 132603137,01 грн., в тому числі по періодах: за липень 2016 року - 33350,0 грн.; за вересень 2016 року - 6475,0 грн.; за лютий 2017 року - 5475424,92 грн.; за березень 2017 року - 5593690,23 грн.; за квітень 2017 року - 5206337,53 грн.; за травень 2017 року - 4863910,97 грн.; за червень 2017 року - 5371274,55 грн.; за липень 2017 року - 6037685,07 грн.; за серпень 2017 року - 6108524,8 грн.; за вересень 2017 року - 5828704,62 грн.; за жовтень 2017 року - 6020109,53 грн.; за листопад 2017 року - 5871309,31 грн.; за грудень 2017 року - 6111518,67 грн., за січень 2018 року - 6823608,72 грн.; за лютий 2018 року - 6741955,5 грн.; за березень 2018 року - 7023459,27 грн.; за квітень 2018 року - 6946607,6 грн.; за травень 2018 року - 6671863,61 грн.; за червень 2018 року - 6513112,52 грн.; за липень 2018 року - 7023660,54 грн.; за серпень 2018 року- 6761186,31 грн.; за вересень 2018 року - 6734655,24 грн.; за жовтень 2018 року - 3878551,1 грн.; за листопад 2018 року - 3742067,2 грн.; за грудень 2018 року - 1214094,2 грн.

п. 51.1. ст.51; пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п.3.1, п.3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме: підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за II та III квартал 2016 року з недостовірними даними про платника податку, які призвели до зміни платника податку та з помилками про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманих з них податків, що призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податку.

п.11) висновку Акту перевірки:

встановлено порушення пп. 49.18.1, п. 49.18 ст.49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1 ст.168, пп. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування військового збору у загальній сумі 11068176,97 грн., в тому числі по періодах: за липень 2016 року - 10005,0 грн.; за вересень 2016 року - 1942,5 грн.; за лютий 2017 року - 457233,41 грн.; за березень 2017 року - 467401,00 грн.; за квітень 2017 року - 434773,95 грн.; за травень 2017 року - 406226,54 грн.; за червень 2017 року - 448398,44 грн.; за липень 2017 року - 503812,52 грн.; за серпень 2017 року - 509608,11 грн.; за вересень 2017 року - 486579,98 грн.; за жовтень 2017 року - 502344,91 грн.; за листопад 2017 року - 489939,46 грн.; за грудень 2017 року - 510025,62 грн.; за січень 2018 року - 569322,90 грн.; за лютий 2018 року-562525,16 грн.; за березень 2018 року - 585953,85 грн.; за квітень 2018 року - 579513,67 грн.; за травень 2018 року - 556677,97 грн.; за червень 2018 року - 543448,64 грн.; за липень 2018 року - 586006,65 грн.; за серпень 2018 року - 549953,72 грн.; за вересень 2018 року- 561932,30 грн.; за жовтень 2018 року - 327374,92 грн.; за листопад 2018 року- 316000,10 грн.; за грудень 2018 року - 101175,65 грн. .

В листі Офісу великих платників податків ДПС від 04.11.2019 №7442/10/28-10-50-14 зазначається, що порушення, по яким вносяться зміни, викладені в акті перевірки від 08.10.2019 №1/28-10-50-14-00203826, а тому не є нововиявленими.

На підставі акта перевірки, 05.11.2019 Офіс великих платників податків прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0003995014 про застосування штрафних санкцій, пені з орендної плати в сумі 148528,99 грн;

- №0004015014 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1036511,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 829209,00 грн, за штрафними санкціями 207302,25 грн;

- №0004045014 про застосування штрафу з податку на додану вартість в сумі 480256,00 грн;

- №0004035014 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 131303,00 грн за податковою декларацією віл 19.04.2019 №9078448622 за березень 2019 року;

- №0004115014 про застосування штрафних санкцій та пені з військового збору на загальну суму 1476386,49 грн, в т.ч. за штрафними санкціями 1475353,21 грн, пеня 1033,28 грн;

- №0004105014 про застосування штрафних санкцій та пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 17657455,20 грн, в т.ч. за штрафними санкціями 17654010,95 грн, пені 3444,25 грн;

- №0003905014 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 9150012,00 грн за податковою декларацією №9095064440 від 10.05.2019 за І квартал 2019 року.

Вважаючи протиправними вказані повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004015014 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1036511,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 829209,00 грн, за штрафними санкціями 207302,25 грн., суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, або скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України).

В акті перевірки контролюючий орган встановив заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки ПАТ АЗОТ не здійснило нарахування податкових зобов`язань у зв`язку з використанням послуг компанії Ostchem Germany GmbH в операціях, що не є господарською діяльністю ПАТ АЗОТ та у зв`язку з реалізацією послуг оренди власних напіввагонів нижче звичайних цін.

В акті перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, ПАТ Азот було порушено абз. г) п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ за послугами нерезидента, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, та які використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 323001 грн.

Судом встановлено, що ПАТ Азот включено до складу податкового кредиту операції з придбання послуг у нерезидентів на митній території України, а саме: виконання Повіреним Ostchem Germany GmbH консалтингових та інформаційних послуг відносно реалізації та виконання вимог Регламенту REACH та CLP на підставі укладених типових договорів доручення №546М-211 від 01.11.2016, №706М-211 від 28.12.2017, №26М-211 від 03.02.2019 між ПАТ Азот (Довіритель) та Ostchem Germany GmbH (Федеративна Республіка Німеччина, Повірений).

Під час судового розгляду справи встановлено, що відносини між позивачем та компанією Ostchem Germany GmbH регулюються Європейським законодавством, зокрема, Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) N1907/2006 від 18.12.2006 про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (далі - Регламент REACH). Метою цього Регламенту є гарантування високого рівня захисту людського здоров`я та довкілля, включаючи поширення альтернативних методів для оцінки небезпек, які становлять речовини, а також вільний рух речовин на внутрішньому ринку разом з посиленням конкуренції та інноваційності.

Згідно з п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 3 Регламенту REACH в цілях даного Регламенту імпорт означає фізичне ввезення на митну територію Співтовариства; імпортер означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, установу на території Співтовариства, яка відповідає за імпорт.

Відповідно до Статті 8 Регламенту REACH будь-яка фізична або юридична особа, заснована поза межами Співтовариства, яка виробляє речовину, як таку, чи у складі суміші або виробу, виготовляє суміш або виробляє виріб, які імпортуються до Співтовариства, може за спільною згодою призначити фізичну або юридичну особу, засновану у Співтоваристві, для того, щоб вона в якості її Спеціального представника, виконала зобов`язання, що покладаються на імпортерів відповідно до цього Розділу.

Представник повинен також виконати усі інші зобов`язання, покладені на імпортерів відповідно до цього Регламенту… повинен мати у своєму розпорядженні наявну і оновлену інформацію про імпортовані кількості речовин та про клієнтів, яким вони продаються.

Якщо виробник речовини, розташований за межами Співтовариства, призначить представника відповідно до частин 1 і 2, він повинен поінформувати про призначення імпортера або імпортерів з цього ж самого ланцюга поставок. Для цілей цього Регламенту вказані імпортери вважаються проміжними користувачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Регламенту REACH якщо даний Регламент не передбачає інше, всі виробники чи імпортери речовин, як таких, або в одній чи більше сумішах, в кількості одної тони в рік і вище повинні подати заявку на реєстрацію в Агентстві. Всі виробники і імпортери виробів подають заявку на реєстрацію в Агентстві для будь-якої речовини, яка міститься в цих виробах, якщо а) речовини, наявні в цих виробах в загальній кількості більше однієї тони в рік у виробника чи імпортера; б) речовини призначені для випуску за нормальних розумно прогнозованих умов використання (ч. 1 ст. 7 Регламенту REACH).

Згідно зі ст. 22 Регламенту REACH після реєстрації на заявника покладається відповідальність за оновлення свого реєстраційного подання будь-якою належною новою інформацією, яка без затримок має надаватися Агентству...

Відповідно до с. 31 Регламенту REACH постачальник речовини або препарату повинен надати їх одержувачу паспорт про дані безпеки, розроблений відповідно до Додатку II… та ...повинні без затримки оновлювати паспорт про дані з безпеки… Ця функція покладається виключно на Спецпредставника, який, згідно зі Статтею 8 Регламенту REACH повинен мати достатній досвід в практичному поводженні з речовинами та пов`язаною з ними інформацією.

Спецпредставник також відповідає за комунікацію з існуючими та потенційними клієнтами. Так, згідно зі ст. 32 Регламенту REACH будь-який постачальник речовини, як такої, чи у складі суміші, який не має зобов`язання надати паспорт про дані з безпеки відповідно до статті 31, повинен надати одержувачу таку інформацію:

а) номер(и) реєстрації, якщо він їх має, зазначені в частині 3 статті 20 для речовин, щодо яких повідомляється інформація в силу пунктів b), с) чи d) цієї статті; :

b) про те чи підлягає речовина авторизації, а також дані щодо будь-якої авторизації, наданої або відхиленої відповідно до Розділу VII у цьому споживчому ланцюгу;

с) дані щодо будь-якого обмеження, покладеного відповідно до Розділу VIII;

d) будь-яку іншу наявну та відповідну інформацію про речовину, яка буде необхідною для можливості визначення та застосування належних заходів управління ризиками, включаючи спеціальні умови, що випливають із застосування секції 3 Додатку ХІ, та за збереження інформації щодо речовин і передачу її представникам влади у разі запиту.

Обов`язки виробника речовини, імпортера, проміжного користувача і розповсюджувача щодо збереження інформації визначені в ст. 36 Регламенту REACH.

Під час судового розгляду справи встановлено, що з метою вільного доступу на ринок ЄС, позивач у 2009 році вирішив зареєструвати свою продукцію, але виконувати обов`язки з реєстрації речовин, оновлення реєстраційних досьє, підтримування зв`язку з Європейським хімічним агентством (ЕСНА) та клієнтами на території Євросоюзу має право лише юридична або фізична особа, зареєстрована в одній з країн-членів ЄС.

Для виконання зазначених обов`язків в рамках дії Регламенту REACH позивач (Довіритель) та компанія Ostchem Germany GmbH (Повірений) уклали ряд договорів доручення №546М-211 від 01.11.2016, №706М-211 від 28.12.2017, №26М-211 від 03.02.2019 (далі - Договори).

Відповідно до умов Договорів Повірений зобов`язується надавати Довірителю послуги шляхом виконання зобов`язань Спеціального представника Довірителя відповідно до ст. 8 Регламенту REACH відносно хімічних речовин, що експортуються Довірителем до Євросоюзу, а Довіритель зобов`язується приймати вказані послуги і оплачувати їх згідно з даними Договорами. З метою виконання зобов`язань за даним Договором, довіритель призначає Повіреного своїм Спеціальним представником, а Повірений приймає призначення та погоджується виконувати зобов`язання Регламенту REACH і даних Договорів.

В якості Спеціального представника Довірителя Повірений зобов`язується виконувати всі зобов`язання, які покладаються на імпортерів згідно з Розділом 2 Регламенту REACH.

Відповідно до чинних Договорів між ПАТ Азот та OSTCHEM GERMANY GmbH в обов`язки Спецпредставника, окрім проведення реєстрації продукції та супроводу імпорту продукції в ЄС, входить:

1.5 Повірений повинен надавати інформаційну підтримку Довірителю щодо дотримання юридичних вимог ЄС (Регламенти REACH, CLP и т.п.).

2.1 Регулярно інформувати Довірителя про необхідні заходи/дії для виконання вимог Регламенту REACH.

2.2. Забезпечити збереження та оновлення інформації щодо обсягів імпорту речовин і клієнтів, яким вони продаються, а також мати в своєму розпорядженні оновлену інформацію п паспорту безпеки речовини.

2.4. Надавати Довірителю консалтингові та інформаційні послуги відносно реалізації і виконання вимог Регламенту REACH та CLP).

2.5. У випадку реалізації провідними регістрантами процедури відшкодування коштів за придбання Листів доступу на зареєстровані речовини Довірителя, Повірений повинен протягом 3-х робочих днів надати вказану інформацію Довірителю з дати її отримання.

Наведені вище обов`язки мають виконуватись безперервно, незалежно від наявності експортних операцій у виробника речовин - ПАТ Азот . Спецпредставник постійно знаходиться на зв`язку з Європейським хімічним агентством, отримуючи від нього оперативну інформацію щодо необхідності оновлення досьє, про зміну Представника реєстранта, нові реєстрації, тощо.

Компанія OSTCHEM GERMANY GmbH знаходиться у прямих правових відносинах з Європейським хімічним агентством, до кожного реєстраційного досьє під час реєстрації хімічної речовини в REACH-IT - спеціалізоване програмне забезпечення, запроваджене на території ЄС - безпосередньо додавався договір між ЄС-виробником, яким є ПАТ Азот , та його Спецпредставником.

Таким чином, Спецпредставник потрібен не лише в момент експорту, а й впродовж всього життєвого циклу продукції, розміщеної або яка планується для розміщення на ринку ЄС, для підтримання зв`язку з Європейським хімічним агентством та виконання обов`язків, що встановлюються після реєстрації.

У випадку призначення Спецпредставника всі імпортери вважаються наступними користувачами і підприємство-виробник не прив`язується до жодного з них і є не обмеженим у виборі споживачів/імпортерів (за ст. 8 Регламенту REACH). А потенційні покупці продукції виробництва ПАТ Азот звільняються від потреби реєстрації речовин і мають можливість придбати продукцію та отримати всі необхідні документи виключно від Спецпредставника, що є значною перевагою виробника на ринку серед конкурентів.

Регламенти REACH та CLP (Регламент ЄС № 1272/2008 щодо класифікації, маркування та пакування хімічних речовин та сумішей) постійно оновлюються. Наприклад, тільки у період з 01.01.2017 до 31.03.2019 в Регламент REACH було внесено 8 поправок і саме Спецпредставник надає оперативну підтримку підприємству, щодо внесення відповідних змін до документації (паспорти безпеки, звіти про хімічну безпеку речовин) та реєстраційних досьє.

Таким чином, наступні користувачі повинні надавати інформацію про придбання продукції безпосередньо Спецпредставнику.

З матеріалів справи вбачається, що за даними відділу продажів у 2018 року більше 35 тисяч тон готової продукції було відвантажено на ТОВ Морський спеціалізований порт Ніка-Тера з метою її подальшого експорту. Вказана продукції також могла потрапила і на ринок ЄС, оскільки відслідкувати її переміщення до кінцевого споживача в рамках роботи з переробки давальницької сировини не є можливим. Це підтверджується листом компанії Trammo (Італія), який отримав Спецпредставник у 2018 році, і копія якого наявна в матеріалах справи. В цьому листі компанія підтверджує придбання продукції ПАТ Азот . Тобто у період з 01.01.2017 - 31.03.2019 експорт продукції ПАТ Азот в ЄС відбувався, але непрямий .

Спецпредставник несе повну та виключну відповідальність за відповідність продукції не ЄС-виробника вимогам Регламенту REACH незалежно від того, хто здійснює розміщення такої продукції на ринку ЄС.

Слід також зазначити, що вимога відповідності продукції Регламенту REACH не має бути обов`язково прописана у договорах та контрактах, тому що Регламент REACH жодних вимог до властивостей продукту. Наявність реєстрації згідно з цим Регламентом є невід`ємною умовою розміщення (постачання) продукції на територоії ЄС, незалежно від формату такого розміщення - безпосередньо виробництво або прямий та непрямий імпорт.

Таким чином, наявність реєстрації є найголовнішим фактором співпраці з контрагентами з ЄС та на території України, адже саме за цим критерієм і збувається попередній пошук постачальників за межами Європейського союзу, а наявність постійно діючого Спецпредставника та реєстрації є основною доказовою базою відповідності продукції Регламенту REACH, що прямо впливає конкурентоспроможність виробника, оскільки це суттєво збільшує імідж компанії-виробника та забезпечує більшу кількість потенційних покупців його товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПАТ Азот з дотриманням вимог підпунктів 198.1-198.3 статті 198 та підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 323001,00 грн по операціях з придбання послуг у компанії OSTCHEM GERMANY GmbH , оскільки виконання вимог Регламенту REACH та CLP є обов`язковими умовами для здійснення господарської діяльності ПАТ Азот з виробництва та/або реалізації готової продукції.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Згідно з пп. 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за наступних умов: продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Ідентичними товарами (роботами, послугами) є товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки (пп. 14.1.80 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

В акті перевірки встановлено реалізацію послуг оренди власних напіввагонів ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА нижче звичайної ціни, та ненарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість на різницю між базою оподаткування таких послуг, яка на думку відповідача, перевищує фактичну ціну таких послуг.

З урахуванням вищезазначеного встановлено, що фактично у періоді, який перевірявся, ПАТ Азот було порушено п.188.1 ст.188 з урахуванням норм пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ Азот не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку з реалізацією послуг оренди власних напіввагонів особі залежною юридично та фактично нижче звичайних цін всього на суму 637511 грн.

Спростування факту відповідності ціни орендних послуг ринковим цінам базувалось на тому, що ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА та ПАТ Азот є залежними юридично та фактично, а для підтвердження ціни на ринку ідентичних товарів у порівняних економічних (комерційних) умовах використано положення договору оренди від 13.10.2016 №319-421 з ДП Трансгарант-Україна .

Під час судового розгляду справи встановлено, що на підтвердження даного висновку відповідач здійснив співставлення трьох договорів оренди, які укладені ПАТ Азот та ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА , а саме:

- договір оренди від 16.06.2017 №143-421, укладений з ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА (Орендар, код ЄДРПОУ 40960674), за яким ПАТ Азот (Орендодавець) надає в тимчасове платне користування (надалі - оренда) наступний власний рухомий склад: порожні вагони-мінераловози в кількості 409 шт., напіввагони в кількості 46 шт., цистерни для перевезення КАС в кількості 150 шт., цистерни для перевезення аміачної води орієнтовно в кількості 30 шт. Згідно з п. 3.1 вказаного договору добова орендна плата за напіввагон становить 570,00 грн з урахуванням ПДВ. Строк оренди встановлюється до 31.12.2017 (п. 1.2 Договору);

- договір оренди від 02.05.2018 №197/НТЛ/ОВ-18, укладений з ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА (Орендар, код ЄДРПОУ 40960674), за яким ПАТ Азот (Орендодавець) надає в тимчасове платне користування (надалі - оренда) наступний власний рухомий склад: порожні вагони-мінераловози в кількості 409 шт., напіввагони в кількості 40 шт., цистерни для перевезення КАС в кількості 50 шт., цистерни для перевезення рідких азотних добрив, аміачної води в кількості 165 шт., цистерни для перевезення рідкого аміаку в кількості 126 шт., цистерни для перевезення сірчаної кислоти в кількості 17 шт., цистерни для перевезення руди магнезитової (бруситу меленого) 10 шт., цистерни для перевезення капролактаму в кількості 35 шт., восьмивісні цистерни для перевезеш олеуму в кількості 48 шт. (надалі - вагони). Згідно п. 3.1 вказаного договору добова орендна плата за один вагон становить 100,0 грн з врахуванням ПДВ. Відповідно до п.1.2 договору, строк оренди встановлюється до 31.12.2018.

- договір оренди залізничних вагонів (без конкретизації їх кількості) від 13.10.2016 №319-421 з ДП Трансгарант-Україна (Орендодавець, код ЄДРПОУ 32667198), за яким ПАТ Азот (Орендар) отримувало у оренду залізничні вагони за ціною 630,00 грн., в т.ч. ПДВ за один вагон у добу (період з 10.07.2017 по 31.12.2017) та 950,00 грн, у т.ч. ПДВ за один вагон у добу (період з 01.04.2018 по 31.12.2018). Розмір орендної плати передбачено п.5.2 договору, який змінювався відповідно до укладених додаткових угод до договору.

В додатку № 15 до Акту перевірки наведені детальні умови договорів, укладених між ПАТ Азот та ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА (Орендар), ПАТ Азот та ДП Трансгарант-Україна (Орендодавець).

На сторінці 44 акту перевірки зроблено висновок, що всі три вище перелічені договори не мають відмінностей щодо істотних умов. Водночас, в акті перевірки зазначається, що існує різниця в умовах здійснення ремонту орендованих основних засобів та порядку нарахування орендної плати на період простою у зв`язку з ремонтом. Відповідач звертає також увагу на пункт про завчасне з повідомлення, не пізніше ніж за 30 днів, орендаря про перелік та кількість вагонів, які потребують планового, деповського, капітального ремонтів.

Проаналізувавши умови 3-х вказаних договорів оренди, суд встановив, що умовами Договору від 02.05.2018 №197/НТЛ/ОВ-18, який укладений з TOB НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА зі строком дії до 31.12.2018, відповідальність за оплату робіт, послуг, пов`язаних з технічним обслуговуванням, поточним, деповським, капітальним ремонтами перекладається на Орендаря - ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА . Також, пунктом 3.5 Договору від 02.05.2018 №197/НТЛ/ОВ-18 передбачено, що орендна плата розраховується шляхом помноження кількості, що знаходяться в оренді на кількість днів та на добову орендну плату.

Умовами цього договору, не передбачено коригування розміру орендної плати на кількість вагонів перемножену на кількість днів, під час яких вони перебували на плановому, деповському, капітальному ремонті.

В свою чергу, договори оренди 13.10.2016 №319-421 та від 16.06.2017 №143-421 містять пункти, які передбачають перегляд розміру орендної плати за вагони, які не використовувались в зв`язку з тим, що перебували на плановому, деповському, капітальному ремонті (пункт 5.8 та 5.5 відповідно).

Таким чином, укладення договору оренди від 02.05.2018 №197/НТЛ/ОВ-18 з ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА мало комерційні переваги перед договором оренди залізничних вагонів від 13.10.2016 №319-421 з ДП Трансгарант-Україна за рахунок передачі обов`язку по здійсненню та оплаті планових, деповських, капітальних ремонтів.

В Акті перевірки зазначено, що в ході перевірки ПАТ Азот не було надано жодних підтверджень проведення капітальних планових ремонтів саме напіввагонів. Відповідачем не враховано того факту, що такі документи відносно ремонту напіввагонів, які надано в оренду TOB НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА , відсутні у ПАТ Азот , в зв`язку з тим, що, як зазначалось вище, всі витрати пов`язані з технічним обслуговуванням, поточним, деповським, капітальним ремонтами згідно умов договору від 02.05.2018 №197/НТЛ/ОВ-18 покладено на Орендаря - ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА . Облік цих витрат та їх документальне підтвердження відповідно до вимог ст. 44 розділу II Податкового кодексу України здійснює платник податків, які їх використовує для визначення об`єкту оподаткування, тобто ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА .

Суд також враховує, що ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА (Орендар) надавались в оренду вагони, напіввагони, цистерни, а ДП Трансгарант-Україна (Орендодавець) надавав в оренду лише залізничні вагони.

Враховуючи різні умови договорів оренди, укладених позивачем з ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА та ДП Трансгарант-Україна , суд дійшов висновку про необґрунтоване порівняння вартості послуг оренди за вказаними договорами.

Отже, під час судового розгляду справи не підтверджено висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування операцій з постачання послуг оренди ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТІКА за період серпень - жовтень 2017 року та червень - листопад 2018 року, оскільки не доведено, що ціна послуги, визначена сторонами договорів оренди, не відповідає рівню ринкових цін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004015014 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1036511,25 грн прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, визначений законом.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004035014 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 131303,00 грн за податковою декларацією від 19.04.2019 №9078448622 за березень 2019 року, суд зазначає таке.

З акта перевірки вбачається, що в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені в п.п. 3.1.2.1 Податкові зобов`язання , п.п. 3.1.2.2 Податковий кредит розділу ІІІ акту перевірки, перевіркою встановлено завищення суми від`ємного значення ПДВ за березень 2019 року в сумі ПДВ 131303,00 грн.

З огляду на те, під час судового розгляду справи не підтверджено порушення податкового законодавства, викладені в п.п. 3.1.2.1 Податкові зобов`язання , п.п. 3.1.2.2 Податковий кредит розділу ІІІ акту перевірки, висновки акта перевірки щодо завищення суми від`ємного значення ПДВ є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004045014 про застосування штрафу з податку на додану вартість в сумі 480256,00 грн.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З огляду на те, під час судового розгляду справи не підтверджено порушення податкового законодавства, викладені в п.п. 3.1.2.1 Податкові зобов`язання , п.п. 3.1.2.2 Податковий кредит розділу ІІІ акту перевірки, у позивача не виникає обов`язку складати та реєструвати відповідні податкові накладні, відтак порушення вимог п. 201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу відсутнє.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004045014 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0003905014 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 9150012,00 грн за податковою декларацією №9095064440 від 10.05.2019 за І квартал 2019 року, суд зазначає таке.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і, зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2. ст. 44 Податкового кодексу передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Перевіркою ПАТ Азот встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу, П(С)БО 15 Доходи , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , в результаті чого підприємством не відображена у складі інших доходів кредиторська заборгованість в сумі 9150012 грн., по якій минув термін позовної давності, а саме: нараховані, але не виплачені дивіденди акціонерам товариства, що призвело до завищення фінансового результату до оподаткування (збитку) та до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9150012 грн.

Зокрема, перевіркою повноти визначення задекларованих ПАТ Азот показників рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено їх заниження всього на суму 9150012,00 грн, в т.ч. за 2016 рік - 9150012,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.49 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України виплата оголошених дивідендів - це зобов`язання емітента, за яким емітент є боржником, а акціонер є кредитором.

Відповідно до загальних принципів цивільного законодавства, зобов`язання має бути виконаним. При цьому, згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином не лише відповідно до умов договору чи вимог кодексу, а й згідно з іншими вимогами. Саме цими документами має бути визначений строк виконання зобов`язання.

Пунктом 2 Протоколу загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства Азот від 28.02.2008 року №20 встановлено, що кошти із фонду виплати дивідендів нарахувати та виплатити в порядку, передбаченому Статутом ВАТ Азот , або поштовим переказом за місцем проживання акціонерів.

Відповідно до розділу 8 Статуту товариства виплата дивідендів проводиться в строк, що не перевищує 6 місяців, а також Правління товариства зобов`язане на протязі 15 робочих днів (п.8.4. Cтатуту) з дати складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, повідомляти акціонерів, про дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом публікації повідомлення про виплату дивідендів в місцевій пресі за місцезнаходженням товариства і в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на власній сторінці Інтернет та фондовій біржі.

Крім вказаних оголошень про виплату дивідендів ПАТ (ВАТ) Азот направило індивідуальні поштові повідомлення на адресу всіх акціонерів: 246 юридичних осіб, та близько 33000 фізичних осіб через Реєстратора про надання реквізитів (поштової адреси, банківських реквізитів, тощо) для сплати дивідендів. Копії реєстрів містяться в матеріалах адміністративної справи.

Прострочена кредиторська заборгованість - це заборгованість, по якій минув строк позовної давності. Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, на період прострочення кредитора, відтерміновується і виконання зобов`язання боржником. Прострочення кредитора закінчиться у разі звернення акціонера до емітента.

ПАТ Азот виконало всі необхідні дії для виплати дивідендів і не порушило права свого акціонера, який протягом відведеного йому періоду не надав інформацію, яка необхідна для виплати дивідендів, а отже, строк на захист цього права не почав свій відлік, який би не був встановлений строк виплати дивідендів.

Крім того, статтею 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України. Таким чином, при списанні дивідендів в розмірі 9150012,07 грн до суми оподаткованого прибутку (збитку) 2016 року буде включено частину чистого розподіленого прибутку (дивіденди), з якого вже сплачений податок на прибуток, що призведе до подвійного оподаткування, що суперечить загальним засадам оподаткування.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 N20003905014 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком прибуток в розмірі 9150012 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004105014 про застосування штрафних санкцій та пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 17657455,20 грн.; податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004115014 про застосування штрафних санкцій та пені з військового збору на загальну суму 1476386,49 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу IV Висновки Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог: 10) пп. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п. 168.1. ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 107850015,61 грн.; 11) пп. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування військового збору у загальній сумі 11068178,02 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі даних перевірки, викладених у розділі 3.1.5 Податок на доходи фізичних осіб та розділі 3.1.6 Перевірка правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету військового збору .

Акт перевірки отримано позивачем поштою 15.10.2019.

Заперечення до акту перевірки ПАТ АЗОТ не подавались.

Листом відповідача від 04.11.2019 № 7442/10/28-10-50-14 Про внесення змін змінено зміст пунктів 10, 11 розділу IV Висновки акта перевірки, виклавши їх в новій редакції:

п. 10 Акта перевірки: встановлено порушення пп. 49.18.1, п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1. ст.168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 132603137,01 грн. …;

п.11) висновку Акту перевірки: встановлено порушення пп. 49.18.1, п. 49.18 ст.49, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5, п.168.1 ст.168, пп. а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування військового збору у загальній сумі 11068176,97 грн. … .

Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень визначений розділом II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 № 1204.

Пунктом 2 розділу II цього Порядку встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього Розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема Д - за результатами перевірок щодо утримання податків з джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб (додаток 12). В свою чергу форма Д (додаток 12) передбачає, що податкове повідомлення рішення має бути складене на підставі Акту перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі пості). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зокрема, відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п. 2 розділу І Загальні положення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу II Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку №727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово- господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.6 розділу II Основні вимоги до оформлення документальних перевірок Порядку № 727, в акті (довідці) документальної перевірки. інформативних додатках та інших матеріалах не допускаються будь- які виправлення цифрових показників, дат та інших даних. Крім того, ні Податковим кодексом України, ні Порядком 727 не передбачено можливості вносити зміни до акту перевірки окремим листом.

Суд зазначає, що лист відповідача №7442/10/28-10-50-14 від 04.11.2019 Про внесення змін був отриманий позивачем 11.11.2019, що підтверджується копією поштового конверта.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Судом встановлено, що про зміни до акту перевірки з новими висновками, які оформлені листом, позивач дізнався 11.11.2019, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем 05.11.2019, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004105014 про застосування штрафних санкцій та пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 17657455,20 грн, та податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0004115014 про застосування штрафних санкцій та пені з військового збору на загальну суму 1476386,49 грн, прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, визначений законом.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0003995014 про застосування штрафних санкцій, пені з орендної плати в сумі 148528,99 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

В акті перевірки встановлено, що на порушення підпункту 129.1.3 пункт 129.1 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог абзацу 2 пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу Україні, ПАТ Азот не визначено суму пені у розмірі 148528,99 грн. по уточнюючій податковій декларації з плати за землю (орендна плата) за 2016 рік від 06.11.2018 № 9271695831.

06.11.2018 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію від 06.11.2018 №9271695831, в якій ним самостійно скориговано суму податкового зобов`язання за 2016 рік, збільшено суму орендної плати на 495207,24 грн.

Грошове зобов`язання по уточнюючій податковій декларації від 06.11.2018 №9271695831 сплачено 30.11.2018. За період з 06.11.2018 по 30.11.2018 контролюючим органом нараховано пеню в сумі 4460,1 грн.

Згідно з п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавств: строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно з абз. 2 п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З огляду на те, що стаття 50 Податкового кодексу України не передбачає нарахування пені згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України у випадку подання уточнюючої декларації платником податків, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0003995014.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків ДПС від 05.11.2019 №0004015014, №0004045014, №0004115014, №0004105014, №0003995014, №0003905014, №0004035014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 43141471) на користь публічного акціонерного товариства Азот (18014 м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 00203826) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 січня 2020 року.

Суддя О.А. Рідзель