Ухвала

від 25.11.2020 по справі 580/3692/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 580/3692/19

адміністративне провадження № К/9901/29307/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №580/3692/19 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Азот до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №580/3692/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору, у зв`язку з неналежним фінансуванням податкового органу, є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинна перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. Ухвалою суду від 25 лютого 2020 року було продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії ухвали. В подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повторно відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 14 серпня 2020 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку (більше ніж через три місяці з дня отримання скаржником копії ухвали суду про повернення апеляційної скарги), не містить достатніх та обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 31 серпня 2020 року, визнав неповажними вказані скаржником підстави, залишив скаргу без руху і запропонував усунути її недоліки шляхом подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовував тим, що вживав всі можливі заходи для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі та без зайвих зволікань після отримання платіжного документу звернувся до суду повторно з апеляційною скаргою. Також скаржник просив врахувати, що він отримав копію ухвали суду від 16 березня 2020 року про повернення апеляційної скарги після запровадження карантину на всій території України та у період, коли визначені ст. 295 КАС України строки на оскарження рішення суду були продовжені.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 30 вересня 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що відсутність належного фінансування державного органу, внутрішня процедура виділення коштів, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням первинної не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження, та, як наслідок, не є поважною підставою для порушення принципу правової визначеності. Щодо посилання скаржника на вжиття Кабінетом Міністрів України заходів, що пов`язані з карантином на всій території України з 12 березня 2020 року, суд звернув увагу на те, що строк на апеляційне оскарження рішення суду від 13 січня 2020 року, як і строк виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 10 лютого 2020 року, з урахуванням його продовження відповідно до ухвали суду від 25 лютого 2020 року, закінчився до запровадження карантину та до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження .

Як на поважну підставу пропуску процесуального строку, заявник скарги також посилається, зокрема, на те, що вдруге право на апеляційне оскарження реалізовувалось ним під час дії карантину встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, вказана підстава не може бути визнана Судом як поважна. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 2 квітня 2020 року. Тоді як строк на апеляційне оскарження рішення сплинув до набрання цим законом чинності.

Посилання заявника на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі Суд вважає необґрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №580/3692/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська