Рішення

від 14.01.2020 по справі 607/2780/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2020 Справа №607/2780/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Мотиль Б.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Олійник Т.П.

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КК Коменерго - Тернопіль , Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю КК Коменерго - Тернопіль , Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 , у якому просить поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання договору оренди житлових приміщень №03/21 від 30 грудня 2011 року недійсним, визнати недійсним договір оренди житлових приміщень №03/21 від 30 грудня 2011 року, який укладено між ТОВ КК Коменрго - Тернопіль та Тернопільською філією Укртелеком .

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, щовін працював в Тернопільській телеграфно-телефонній станції в період з 02.12.1983 р. по 20.11.2009 р. на посаді електромеханіка. Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №644 від 25 жовтня 1985 року телеграфно-телефонній станції надано дозвіл щодо поселення її молодих працівників в квартиру АДРЕСА_1 , виділеної під гуртожиток. У зв`язку з цим, його було поселено та прописано у вказаній квартирі, де він проживає по даний час. У даній квартирі зареєстрована інша особа - ОСОБА_4 , який є також працівником ПАТ Укртелеком , з яким у позивача виник спір стосовно прав на проживання в даній квартирі. 01 квітня 2013 року з інформації, викладеній у листі відділу квартирного обліку та нерухомості Тернопільської міської ради, позивачу стало відомо про те, що 30.12.2011 року між ПАТ Укртелеком та TOB КК Коменерго-Тернопіль було укладено договір оренди житлових приміщень №03/21, згідно умов якого ПАТ Укртелеком орендує квартиру АДРЕСА_1 . Дана квартира не відноситься до категорії службових приміщень, оскільки, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №644 від 25.10.1985 р., виділена під гуртожиток. Проте, згідно з інформацією викладеній у листі відділу квартирного обліку та нерухомості Тернопільської міської ради №4010/06 від 05.06.2013 року правовий статус квартири АДРЕСА_1 , не визначений. Згідно інформації, викладеній у листах виконавчого комітету Тернопільської міської ради №4219/06 від 12.06.2013 року та архівного відділу Тернопільської міської ради №739/23-3.02 від 17.06.2013 року, Тернопільська міська рада не уповноважувала ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль укладати угоди стосовно оренди квартири АДРЕСА_1 . Зазначив, що укладенням між TOB КК Коменерго-Тернопіль та Тернопільською філією ПАТ Укртелеком договору про передачу в оренду спірної квартири порушує житлові права позивача, оскільки, дана квартира передана в оренду для проживання працівників ТФ ПАТ Укртелеком , орендна плата визначається на підставі діючої Методики розрахунку орендної плати, затвердженої органом місцевого самоврядування. Враховуючи те, що про договір оренди житлових приміщень № 03/21 від 30 грудня 2013 року позивачу стало відомо 01.04.2013 року із інформації викладеній у листі Відділу квартирного обліку та нерухомості Тернопільської міської ради №1098/11п від 01.04.2013 року, вважає, що ним пропущено строк позовної давності з поважних причин, а тому просить його поновити.

Судом, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 .

25 квітня 2016 року представник Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком подав суду заперечення на позов, згідно яких вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Пред`явивши вимогу до ПАТ Укртелеком про визнання недійсним договору оренди житлових приміщень № 03/21 від 30.12.2011, позивач стверджує, що порушуються його житлові права. Проте, до позову не додано доказів в підтвердження порушення його житлових прав з боку ПАТ Укртелеком . 30.12.2011 року між Тернопільською філією ПАТ Укртелеком та ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль (балансоутримувачем) укладено договір №03/21 оренди житлових приміщень, в тому числі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 , для проживання працівників ТФ ПАТ Укртелеком . Вони вважають, що спірний договір не порушує житлові права ОСОБА_1 та відповідає усім вимогам, передбаченим ст. 203 ЦК України. На час звернення позивача із даним позовом в суд, договір оренди житлових приміщень втратив чинність у зв`язку із закінченням строку дії цього договору. Тому вважають, що підстави для визнання недійсним договору оренди житлових приміщень № 03/21 від 30.12.2011 р. відсутні. Також зазначили, що підстави для поновлення ОСОБА_1 строку позовної давності відсутні, оскільки у серпні 2012 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а в жовтні 2012 року Апеляційний суд Тернопільської області взяли до уваги та зазначили у своїх рішеннях, як доказ у цивільній справі № 1915/4613/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про втрату права на користування жилим приміщенням, договір оренди від 30.12.2011 № 03/21. Вказані справи розглянуті судами за участю ОСОБА_1 . Тому, твердження позивача про те, що про договір оренди житлових приміщень № 03/21 від 30.12.2011 року йому стало відомо лише 01.04.2013 р. не відповідає дійсності. Таким чином вважають, що трирічний строк позовної давності у даній справі про визнання недійсним договору оренди житлових приміщень від 30.12 2011 № 03/21 є таким, що сплив, тому на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України, просять відмови у задоволенні позову. Крім цього, ПАТ Укртелеком зазначив, що приватизація квартири АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 не порушує житлові права чи інтереси позивача, який проживає у квартирі АДРЕСА_1 .

ТОВ КК Коменерго-Тернопіль подано письмові пояснення щодо позову, згідно яких зазначили, що згідно рішення Тернопільської міської ради від № 411 від 17 квітня 2013 року TOB КК Коменерго-Тернопіль не має на балансі будинків в обслуговуванні та дане товариство не займається фінансовою діяльністю. TOB КК Коменерго-Тернопіль здійснювало утримання будинків згідно рішення Тернопільської ради №1362 від 10 серпня 2011 року до 01 травня 2013 року. Зазначив, що спірний правочин був чинний до 31 грудня 2012 року. Справу просять розглядати у їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю КК Коменерго - Тернопіль у судовому засіданні вважає, що позов не підлягає до задоволення, в подальшому подав заяву про розгляд справи без його участі,позовні вимоги не визнають, у задоволенні позову просять відмовити.

Представник Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком позовних вимог не визнав, проти їх задоволення заперечив, просить суд в задоволенні позову відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.

Представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради в судовому засіданні пояснив, що зазначена спірна квартира належить до комунальної власності, Тернопільська міська рада у 2011 році не уповноважувала ТзОВ КК Коменерго Тернопіль на укладення спірного договору щодо оренди зазначеного майна. Також зазначив, що усі рішення щодо надання в оренду майна, що перебуває у комунальній власності є виключною компетенцією виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

ОСОБА_4 в судовому засіданні вважає, що у задоволенні позову слід відмовити. Суду зазначив, що він зареєстрований та проживає у спірному житлі з жовтня 1987 року та був поселений у зазначене житло, яке носить статус гуртожитку, як працівник ПАТ Укртелеком . На даний час він продовжує працювати у ПАТ Укртелеком .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 травня 2018 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу для розгляду по суті.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.

Як вбачається із записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 02.12.1983 року був прийнятий на посаду електромонтера Тернопільської телеграфно-телефонної станції (на даний час ПАТ Укртелеком ) де працював до 20.11.2009 року, звільнений згідно наказу №587/к, за власним бажанням, тобто на підставі ст..38 КЗпП України.

Як слідує з витягу із рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів №644 від 25 жовтня 1985 року Про надання квартир, взяття на квартирний облік та розгляд заяв громадян , задоволено клопотання керівництва телеграфно-телефонної станції про поселення молодих працівників організації у квартири НОМЕР_3 , виділені під гуртожиток по АДРЕСА_5 , в які вирішено заселити, зокрема у квартиру НОМЕР_2 , житловою площею 19,5 кв .м . , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 Ткож, зобов`язано начальника ЖЕК-6 укласти договір на орендну плату за виділені під гуртожиток квартири.

ОСОБА_1 був поселений у квартиру АДРЕСА_1 у якості гуртожитку ПАТ Укртелеком , як працівник зазначеного товариства з 07.02.2002 року у якій проживає на даний час, що визнається сторонами у даній справі.

ОСОБА_4 був поселений у квартиру АДРЕСА_1 у якості гуртожитку ПАТ Укртелеком , як працівник зазначеного товариства з 19.10.1988 року, що визнається сторонами у даній справі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 серпня 2012 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Тернопільської міської ради, ПАТ Укртелеком в особі Тернопільської філії, ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль про втрату права на користування жилим приміщенням, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Як вбачається із змісту зазначеного судового рішення, судом під час розгляду справи за участю сторін встановлено, що …як слідує з договору оренди житла №03/21 від 30.12.2011 року, укладеного між Тернопільською філією ПАТ Укртелеком та ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль , квартира АДРЕСА_1 з часу укладення договору передана в користування Тернопільської філії ПАТ Укртелеком для проживання працівників філії. У вказаному житлі зареєстровані з 07.02.2002 року ОСОБА_1 ,…з 19.10.1988 року ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль №26 від 05.09.2011 року. . Аналогічні обставини зазначені у змісті ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2012 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено та зазначене рішення Тертнопільського міськрайонного суду від 17 серпня 2012 року залишене без змін.

30 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КК Коменерго-Тернопіль (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком (Орендар) укладено Договір №03/21 оренди житлових приміщень, згідно умов якого на основі рішення Тернопільської міської ради народних депутатів №644 від 25.10.1985 року передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 148 кв.м., для проживання працівників ТФ ПАТ Укртелеком .

Пунктом 3.1 вказаного Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі діючої Методики розрахунку орендної плати, затвердженої органом місцевого самоврядування. Пунктами 7.1, 7.3 спірного договору передбачено, що він діє з моменту підписання та до 31 грудня 2012 року. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається із акту приймання-передачі ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль , передає, а ПАТ Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком приймає згідно договору оренди №03/21 від 30.12.2011 року приміщення квартир АДРЕСА_9 , загальною площею 148 кв.м. для проживання працівників ПАТ Укртелеком .

На підставі рішення виконавчого комітету Тернопільська міська рада №1362 від 10 серпня 2011 року Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та при будинкових територій , визнано товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Коменерго - Тернопіль виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та балансоутримувачем будинків згідно з додатком, у тому числі житлового будинку по АДРЕСА_9 .

Згідно інформації, викладеній у листі виконавчого комітету Тернопільської міської ради №4010/06 від 05.06.2013 року адресованого ОСОБА_1 , рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради про те, кому належить житло по АДРЕСА_11 та документів, які визначають його статус, у документах архівного фонду № 34 Тернопільська міська рада та її виконавчий комітет не виявлено.

Згідно інформації викладеній у листі архівного відділу Тернопільської міської ради від 28 грудня 2016 року, документальні матеріали, на підставі яких Тернопільська міська рада уповноважила ТОВ КК Коменерго - Тернопіль на укладення договорів оренди житлових приміщень №03/21 від 30.12.2011 АДРЕСА_9 та висновки щодо під ставності, обґрунтованості та правомірності укладання такого договору, у інформаційних базах архівного відділу Тернопільської міської ради - відсутні.

Як вбачається із довідки №39, виданої 24.02.2017 року Тернопільською філією ПАТ Укртелеком , ОСОБА_4 з 12.10.1987 року працює на посаді кабельника-спаювальника 5 розряду лінійної дільниці №2 лінійного цеху КЦТ №142 м. Тернопіль Тернопільської філії ПАТ Укртелеком , йому надано право проживання у гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки №3513, виданої 12 вересня 2014 року ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації , згідно обліку бюро станом на 29.12.2012 року квартира АДРЕСА_1 , не зареєстрована.

ОСОБА_1 , який на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , укладено із ВАТ Тернопільобленерго , ПАТ Тернопільміськгаз договори про надання послуг та відповідно до наданих ним квитанцій останній здійснював оплату комунальних послуг протягом 2009 - 2014 роках.

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню судом наступні норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст.628, ст.629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1,2 ст.810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюється законом.

Згідно із ч.1 ст.810 ЦК України, договір найму житла укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.812 ЦК України, предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Частинами 1, 2 ст.813 ЦК України, передбачено, що сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

Згідно із ч.1 ст.821 ЦК України, договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п`ять років.

Відповідно до п.п.1 п а ст..30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , у редакції чинній на момент укладення спірного договору, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Частиною 1 ст.127 ЖК України передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Відповідно до ч.2 ст.128, 129 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

В силу вимог ч.ч.1,3 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 1 ст.241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За правилами ч.1, 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України, а саме перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснив, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 28).

Суд оцінивши та дослідивши докази надані сторонами, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КК Коменерго - Тернопіль , публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним не підлягає до задоволення, у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності . Зокрема, як вбачається, із наявної при матеріалах справи копії рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 серпня 2012 року та ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2012 року, під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Тернопільської міської ради, ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії, ТзОВ "КК Коменерго-Тернопіль" про втрату права на користування жилим приміщенням, судом уже досліджувався спірний договір №03/21 оренди житлових приміщень від 30.12.2011 року, про який було зазначено у змісті зазначених судових рішень.

Таким чином, суд вважає, що позивачу стало відомо про існування спірного договору оренди житлових приміщень №03/21 від 30 грудня 2011 року, укладеного між ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль та ПАТ Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком під час розгляду означеної справи та прийняття у ній судового рішення, яке в подальшому ним же оскаржувалось, тобто з 17 серпня 2012 року. Оскільки, позивач звернувся із даним позовом до Тернопільського міськрайонного суду про визнання спірного договору недійсним лише у березні 2016 року, тому суд вважає, що останнім пропущено строк позовної давності звернення з позовом в суд, а тому йому слід відмовити із наведених підстав. При цьому, суд із наведених підстав не бере до уваги твердження позивача про те, що про спірний договір він вперше дізнався із листів виконавчого комітету Тернопільської міської ради №4219/06 від 12.06.2013 року та архівного відділу Тернопільської міської ради №739/23-3.02 від 17.06.2013 року. Крім цього, суд зазначає, що, як слідує із пояснень представників сторін у справі, а саме ТзОВ КК Коменерго-Тернопіль та ПАТ Укртелеком , останні визнали у судовому засіданні, що спірний правочин діяв між ними лише до 31 грудня 2012 року, у подальшому сторонами не продовжувався, відтак на даний час втратив чинність.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 82, 263, 265 ЦПК України, 91, 203, 215, 626, 627, 628, 810, 812, 813, 821, 256, 257 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КК Коменерго - Тернопіль , публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Тернопільської філії ПАТ Укртелеком , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчий комітет Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 про визнання договору недійсним відмовити, у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 24 січня 2020 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан