Постанова

від 05.07.2007 по справі 20-12/070

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-12/070

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 липня 2007 р.                                                                                   № 20-12/070  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддів

Кота О.В.,Шевчук С.Р. (доповідач),Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну скаргу і додані  документи Товариства з обмеженою відповідальністю “Перлина Криму”

на постановуСевастопольського апеляційногоу справігосподарського судуза позовом

до

про

від 10.04.2007 рокугосподарського суду № 20-12/070міста СевастополяТовариства з обмеженою відповідальністю “Перлина Криму”  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛАНА”,Приватного підприємства “Підприємство матеріально-технічного забезпечення “Автоснаб”визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Кононученко В.М. (директор, протокол №2 від 03.07.2006 р.)

- відповідача1: Мартиновський          Р.Ю. (дов. №б/н від 04.12.2006 р.)

- відповідача2:не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" 06.04.06р звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАНА", Приватного підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб" про визнання договору купівлі-продажу від 02.03.06р. недійсним, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.03.2007 р. (суддя   Харченко І.А.) позов задоволено, визнано договір купівлі-продажу від 02 березня 2006 року (реєстровий номер 675), укладений між ТОВ "Влана" та ПП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення “Автоснаб" нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Фіолентовське шосе 9-А, недійсним та повернуто сторони у первісний стан. Визнано за ТОВ "Перлина Криму" право власності на об'єкт нерухомого майна: приміщення, що складаються із торговельної площі 1-18 магазину "Усе для дому" загальною площею 466кв.м. та адміністративних приміщень, загальною площею 165,8кв.м., яки складаються із коридору 1-6 - 32кв.м., кабінету 1-7 - 12,6кв.м., кабінету 1-8 - 12,8кв.м., кабінету 1-9 - 12,8кв.м., кабінету 1-10 -11кв.м., коридору 1-11 - 15,5кв.м., туалету 1-12 - 2,8кв.м., комори 1-13 - 3кв.м., комори 1-14 - 3,1кв.м., коридору 1-15 - 18,6кв.м., підсобних приміщень 1-16 - 38кв.м., умивальника 1-17 - 2,7кв.м., розташований в місті Севастополі по вул. Фіолентовське шосе 9-А.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 р. (колегія суддів у складі: головуючого –Сотула В.В., суддів  Гонтаря В.І., Прокопанич Г.К.) рішення господарського суду міста Севастополя від 06.03.2007 р. скасовано, в позові ТОВ "Перлина Криму" про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності відмовлено.

У своїй касаційній скарзі  Товариство з обмеженою відповідальністю  “Перлина Криму” просить скасувати постанову  Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 р., а рішення господарського суду міста Севастополя від 06.03.2007 р. залишити в силі. Скаржник вважає, що постанова від 12.03.2007р. прийнята з порушенням норм  матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 627,628, 638 ЦК України, ст. ст. 47, 35, 43, 65  ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2002 року між ТОВ "Влана" та ТОВ "Перлина Криму" був укладений договір оренди з правом викупу ТОВ "Перлина Криму" приміщень, які належать на праві власності ТОВ "Влана" які розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Фіолентовське шосе 9-А, та складаються із торговельної площі 1-18 магазину "Усе для дому" загальною площею 466 кв.м. та адміністративних приміщень, загальною площею 165,8 кв.м., які складаються із коридору 1-6 - 32 кв.м., кабінету 1-7 - 12,6 кв.м., кабінету 1-8 - 12,8 кв.м., кабінету 1-9 - 12,8 кв.м.. кабінету 1-10 - 11 кв.м., коридору 1-11 - 15,5 кв.м., туалету 1-12 - 2,8 кв.м., комори 1-13 -3кв.м., комори 1-14 - 3,1 кв.м., коридору 1-15 - 18,6 кв.м., підсобних приміщень 1-16 - 38 кв.м., умивальника 1-17 - 2,7 кв.м.

На виконання умов пункту 2 Договору від 20.03.2002 вказані приміщення були передані у користування ТОВ "Перлина Криму" по акту прийому-передачі від 20.03.2002. підписаного сторонами.

Відповідно пункту 5.4 Договору Орендатор - ТОВ «Перлина Криму»має право придбати орендовані площі у власність у будь-який час, сплатив за них Орендодавців (власнику) суму, що еквівалентна 60 000 тисяч доларів США, яка на момент укладення договору складала 317400 грн. за курсом валют НБУ. Тобто, безпосередньо договором, та у відповідності з частиною 2 статті 777 Цивільного кодексу України позивач має переважно право на викуп переданих йому у оренду приміщень.

Пункт 9 Договору передбачає строк дії договору до 31  грудня 2002 року, але при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Виконуючи зобов'язання згідно Договору оренди, ТОВ "Перлина Криму" починаючи, з 21.03.2002 щодня протягом двох років перераховувала ТОВ "Влана" орендну плату та грошові кошті на сплату вартості (викупу відповідно до ст.289 Господарського кодексу України) вказаних приміщень. Тобто фактично ТОВ "Влана", не враховуючи орендну плату, отримала від ТОВ "Перлина Криму" у рахунок викупу спірних приміщень всю грошову суму відповідно до договору.

Як встановлено місцевим господарським судом  до теперішнього часу Договір оренди від 20.03.2002 розірваний не був, у зв'язку з чим ТОВ "Перлина Криму" продовжує використовувати переданні приміщення.

Проте, 02 березня 2006 року між ТОВ "Влана" та Приватним підприємством "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб" був укладений договір купівлі-продажу приміщень, які були передані позивачу в оренду.

Статтями 759, 760, 777 Цивільного кодексу України, статтями 283, 284, 289 Господарського кодексу України встановлене, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). При цьому, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди: орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Статтею 659 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб на товар, а саме: продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).

Судом першої інстанції було досліджено, що згідно вказаного Договору від 02.03.06 продавець - ТОВ "Влана" гарантує, що відчужуване майно, яке є предметом договору оренди, не є проданим, переданим у користування, заставленим, під арештом (забороною) та податковою заставою не знаходиться, не пред'явлені позови, пов'язані з вилученням або обмеженням прав відносно відчужуваного нерухомого майна.

Суд першої інстанції встановив, що вказані твердження відповідача ТОВ "Влана" свідчать про навмисність приховування відомого йому факту про те, що на спірне майно заявлені вимоги третіх осіб, які мають переважне право на покупку майна, в зв'язку з чим при укладені договору купівлі-продажу від 02.03.2006р., безпосередньо, були порушені вимоги Цивільного та Господарського законодавства щодо недодержання вимог, які передбачають неможливість заперечення змісту договору купівлі-продажу цим кодексам та іншим актам цивільного законодавства.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачене, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Посилання суду апеляційної інстанції на рішення господарського суду міста Севастополя від 11.08.2006 р. у справі №20-1/027,  залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р., є безпідставним, оскільки ПП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб" відмовлено у позові про визнання договору оренди недійсним. А тому він є дійсним, і тягне передбачені законом наслідки для учасників  відповідних правовідносин і є обов'язковим  для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Апеляційний суд вірно зазначив, що крім контрагентів за договором, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, чиї права   та охоронювані інтереси порушує  договір оренди.  При цьому суд апеляційної інстанції, на підставі належних засобів доказування, не зробив висновку в чому саме полягало порушення прав чи інтересів не сторони в договорі оренди, зокрема, ПП "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Автоснаб".

Разом з тим, апеляційним судом не враховано, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Господарський суд першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи отриману ТОВ "Влана" від позивача всю грошову суму в рахунок викупу спірних приміщень, дійшов правильного висновку щодо правомірності  задоволення вимоги позивача про визнання права власності на спірний  об'єкт нерухомості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, скасоване нею законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Перлина Криму" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 10.04.2007 р. у справі № 20-12/070 задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду  від 10.04.2007 р. у справі № 20-12/070 скасувати.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 06.03.2007 р. у справі      № 20-12/070 залишити без змін.

Головуючий                                                                              Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.