Ухвала

від 15.01.2020 по справі 523/19818/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1864/20

Номер справи місцевого суду: 523/19818/14-ц

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15.01.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Дрішлюка А.І., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства АТП-15142 правонаступником якого є публічне акціонерне товариство АТП-15142 , про стягнення заборгованості за прострочення виконання грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства АТП-15142 , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство АТП-15142 (далі - ПАТ АТП-15142 ), третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди. Уточнивши позовні вимогу 01.07.2015 року (т.1, а.с 1-9, 57-112).

30 липня 2015 року рішенням Суворовського районного суду міста Одеси (суддя Сувертак І.В.) позов ОСОБА_1 до ВАТ АТП - 15142 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволено. Стягнуто з ВАТ АТП-15142 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , - 344 707,90 (триста сорок чотири тисячі сімсот сім) грн. 90 коп. у рахунок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, яка складається з: заборгованості по виплаті середнього мінімального заробітку з 1996 року по липень 2015 рік з урахуванням індексації та 3% річних на суму 157918,46 гривень; заборгованості по сплаті додаткового харчування з листопада 2012 року по липень 2015 року з урахуванням індексації та 3% річних на суму 147 519,00 гривень; заборгованості по відшкодуванню витрат пов`язаних з придбанням ліків в період з 2013 року по липень 2015 р. у відповідності з рецептом лікарів на суму 39 270,44 гривень. (т.1, а.с 123-126).

16 листопада 2015 року додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ВАТ АТП-15142 на користь ОСОБА_1 80 % мінімальної заробітної плати, починаючи з липня 2015 року та довічно (т.1, а.с 136-137).

03 червня 2016 року представник публічного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство-15142 - Залевська Ірина Володимирівна подала апеляційну скаргу на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство-15142 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (т.1, а.с 189-220).

28 вересня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Черевко П.М.) апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство-15142 - Залевської Ірини Володимирівни відхилено. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 липня 2015 року залишено без змін. (т.2, а.с. 60-64).

28 вересня 2016 ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Черевко П.М.) апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство-15142 Залевської Ірини Володимирівни відхилено. Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року залишено без змін (т.2, а.с 65-68).

13 жовтня 2016 року представником ПАТ АТП - 15142 було подано касаційну скаргу, яку було уточнено 07.08.2018 року (т.2, а.с 80-123, 159-179).

08 серпня 2018 року постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу ПАТ АТП-15142 задоволено частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2016 року (після перегляду заочного рішення) скасовано в частині стягнення з ВАТ АТП-15142 на користь ОСОБА_1 заборгованості щодо виплати середнього мінімального заробітку з 1996 року по липень 2015 рік з урахуванням індексації та 3 % річних у розмірі 157 918,46 грн, заборгованості з оплати додаткового харчування з листопада 2012 року по липень 2015 року з урахуванням індексації та 3 % річних у розмірі 147 519 грн. Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2016 року (після перегляду додаткового рішення) скасовано. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ АТП-15142 , правонаступником якого є ПАТ АТП-15142 , про стягнення заборгованості щодо виплати середнього мінімального заробітку за період із вересня 2012 року по липень 2015 року та з липня 2015 року - довічно з урахуванням індексації та 3 % річних. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ АТП-15142 , правонаступником якого є ПАТ АТП-15142 , про стягнення заборгованості щодо виплати середнього мінімального заробітку за період із квітня 1996 року по серпень 2012 року з урахуванням індексації та 3 % річних закрито. У частині вирішення позову ОСОБА_1 до ВАТ АТП-15142 , правонаступником якого є ПАТ АТП-15142 , про стягнення заборгованості з оплати додаткового харчування з листопада 2012 року по липень 2015 року з урахуванням індексації та 3 % річних у розмірі 147 519 грн справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2016 року (після перегляду заочного рішення) у частині стягнення із відкритого акціонерного товариства АТП - 15142 на користь ОСОБА_1 заборгованості із відшкодування витрат, пов`язаних з придбанням ліків в період з 2013 року по липень 2015 року, у розмірі 39 270 грн 44 коп. та збільшення суми грошових коштів на додаткове (посилене) харчування до 6 059 грн, починаючи з серпня 2015 року та довічно, залишено без змін (т.2, 180-188).

23 травня 2019 р. позивач звернулася з заявою про збільшення позовних вимог та просила стягнути з ТОВ АТП-15142 інфляційні втрати у розмірі 87333,01 грн. та 3% річних - 7837,67 грн., за прострочення виконання грошового зобов`язання по сплаті на додаткове харчування у період з 21.05.2013 р. по 13.08.2015 р., у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25.02.2013 р. у справі №1527/2-2857/18 про стягнення заборгованості за додаткове (посилене ) харчування за період з жовтня 2008 року по листопад 2012 р. у розмірі 117292 грн (т.2, а.с 245-250).

18 листопада 2019 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (суддя Середа І.В.) позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства АТП-15142 правонаступником якого є публічне акціонерне товариство АТП-15142 , про стягнення заборгованості за прострочення виконання грошового зобов`язання залишено без задоволення. Допущено поворот виконання рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 30.07.2015 р. та стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство -15142 грошові кошти у розмірі 58925,79 грн. (т.3, а.с 50-51).

19 грудня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року. Апелянтка не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Як зазначає ОСОБА_1 , суд помилково встановив, що вимоги позивачки є законними лише в частині стягнення меншої суми, ніж нею було заявлено, оскільки стягнення грошових коштів в сумі 95170, 68 грн це відповідальність боржника за несвоєчасне виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2013 року, щодо відшкодування витрат на додаткове харчування в період з жовтня 2008 року по листопад 2012 року. Вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 147519, 00 грн. стосуються додаткового харчування в період з листопада 2015 року, що вбачається з резолютивної частини рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 липня 2015 року, тобто це окрема вимога за інший період. А суд ототожнив дві різні вимоги та обґрунтував рішення таким чином, що грошові кошти виплачуються відповідачем у якості відповідальності останнього за несвоєчасне виконання рішення суду від 2013 року, що є незаконним, на вище викладені апелянтом пояснення, а сума заборгованості перед апелянткою, на додаткове харчування, в період з листопада 2012 року по липень 2015 рік, становить 144 737, 96 грн. Апелянтка звертає увагу на те, що вона не надавала згоди на припинення грошового зобов`язання відповідача, щодо виплати грошових коштів у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду від 2013 року та вважає, що таке зобов`язання повинно бути виконано відповідачем в повному обсязі шляхом виплати грошових коштів. Апелянт просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2019 року, яким стягнути в повному обсязі з ТОВ АТП-15142 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 95 170, 68 грн. У задоволенні заяви ТОВ АТП-15142 про поворот виконання судового рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 58 292, 79 грн. відмовити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 року справа № 523/19818/14-ц передана на розгляд колегії суддів в складі головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецький М.М., Черевко П.М.

Дослідивши матеріали справи суддя Дрішлюк А.І. вважає за необхідним вказати на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Згідно з чч. 8-9 вказаної статті суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 п. 1, 5 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу, або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Враховуючи факт того, що ОСОБА_3 до призначення суддею надавав консультацію для Автотранспортного підприємства - 15142 за фактом подій з позивачкою, слід визнати, що існують обставини, що можуть викликати сумнів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи, що витікає з вказаного факту .

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 381 ЦПК України Одеський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Заявити самовідвід судді Дрішлюка А.І.

Передати справу для визначення головуючого по справі судді в порядку ст. 33-34 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк