Ухвала

від 30.07.2007 по справі 13/212-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

30 липня 2007 р.                                                                                  

№ 13/212-06 

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого судді

Гоголь Т.Г.

суддів

Волковицька Н.О.

Рогач Л.І.

розглянувши

касаційну скаргу

Приватного підприємства

“Едельвейс і К”

на постанову

Житомирського апеляційного  господарського суду  

від

10.04.2007 року 

у справі

№ 13/212-06 

господарського суду

Вінницької області

за позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1

до

1.Відкритого акціонерного

товариства "Завод "Термінал"; 2.Приватного підприємства

“Едельвейс і К”

про

визнання договору купівлі-продажу

від 21.12.2005р., укладеного між ВАТ "Завод "Термінал" та ПП

"Едельвейс і К", недійсним в частині продажу приміщення площею

429,7 кв.м., а також про переведення на позивача прав та обов'язків покупця в

частині продажу приміщення площею 429,7 кв.м.

за зустрічним позовом

Приватного підприємства

“Едельвейс і К”

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1

про

усунення перешкод в користуванні

приміщенням шляхом виселення та визнання недійсним договору оренди

ВстановиВ:

Подана приватним підприємством

“Едельвейс і К” касаційна скарга            

б/н від 28.05.2007 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1

Господарського процесуального кодексу 

України, оскільки до касаційної скарги не додано доказів повідомлення

інших сторін у справі про подання касаційної скарги та доказів сплати

державного мита ( акт канцелярії Вищого господарського суду України № 03-31/203

від 23.07.2007 року додається).

Відповідно до вимог статті 1111

Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну

скаргу, надсилає іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до

неї документів, які у сторін відсутні. Належними доказами надіслання копії

касаційної скарги сторонам у справі визнаються лише оригінали квитанцій чи

фінансових чеків установ зв'язку, а не їх ксерокопії.

Відповідно до частини 2 статті 36

Господарського процесуального кодексу України ксерокопії поштових квитанцій

(чеків) можуть прийматися у якості належних доказів лише в разі їх засвідчення

установою зв'язку, тому надані ксерокопії чеків №№ 4790, 4791 від 01.06.2007

року не можуть визнаватися доказами відправлення копії касаційної скарги іншим

сторонам у справі.

Також, всупереч вимогам статті 111

Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано

доказів сплати державного мита. Додана до касаційної скарги ксерокопія

платіжного доручення таким доказом вважатися не може, зважаючи на викладене.

Отже, відсутність доказів

повідомлення інших сторін у справі про подання касаційної скарги та відсутність

доказів сплати державного мита є підставою для повернення касаційної скарги без

розгляду на підставі пунктів 3, 4 статті 1113  Господарського процесуального кодексу

України.

Враховуючи наведене та керуючись

пунктами 3, 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу

України,  Вищий господарський суд України

                                           у х

в а л и в :

Касаційну скаргу Приватного

підприємства “Едельвейс і К” б/н                     від 28.05.2007 року на

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.04.2007

року  у справі № 13/212-06  та додані до неї документи  повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя

Т.Гоголь

 судді:

 Н.Волковицька

 Л.Рогач