Рішення

від 28.01.2020 по справі 640/9487/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Київ № 640/9487/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства Сіріус-2

до Київської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Сіріус-2 (далі по тексту - позивач, ДП Сіріус-2 ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач, КМР) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення КМР VІ сесії VІІІ скликання №1984/6048 від 18 жовтня 2018 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею , яке було прийнято за результатами розгляду клопотання позивача від 04 грудня 2008 року;

- за результатами розгляду та у разі встановлення судом відсутності правових підстав для відмови у наданні дозволу ДП Сіріус-2 на підставі клопотання від 04 грудня 2008 року, зобов`язати КМР надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на підставі клопотання позивача від 04 грудня 2008 року, який оформити відповідним рішенням у встановленому судом порядку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено строки розгляду клопотання, оскаржуване рішення винесено без наявності правових підстав, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки відповідачем правомірно прийнято спірне рішення; суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Крім того, щодо порушення строків розгляду клопотання відповідачем зазначено, що у позивача було наявне право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з повідомленням відповідного органу виконавчої влади у випадку неприйняття у встановлені строки рішення за результатами розгляду клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням КМР від 18 жовтня 2018 року №1984/6048, розглянувши клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва та додані документи, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №826/7343/14 та враховуючи те, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території середньоповерхової житлової забудови та частково до території вулиць і доріг (висновок Департаменту містобудування та архітектури від 19 квітня 2018 року №3119/0/12-4/27-18), керуючись статтями 9, 123, 124 Земельного кодексу України, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні КМР вирішила відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва орієнтовною площею 0,34 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Києва) в оренду на 5 років для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею.

З постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №826/7343/14 вбачається, що 04.12.2008 року КМР було зареєстровано клопотання позивача про надання йому у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років. У зв`язку з тим, що відповідач тривалий час не розглядав зазначене клопотання, ДП Сіріус-2 звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про зобов`язання КМР розглянути його та прийняти відповідне рішення. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2011 року у справі №2а-33/2011 КМР було зобов`язано розглянути клопотання (заяву) ДП Сіріус-2 від 04.12.2008 року і прийняти відповідне рішення. На виконання вказаного судового рішення Шевченківським районним судом м. Києва 28.02.2013 року видано виконавчий лист, а державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження ВП №37588819. На підставі та на виконання зазначеного судового рішення відповідачем було прийнято оскаржуване рішення Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва від 02.10.2013 року №100/9688… . Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №826/7343/14 визнано протиправним та скасовано рішення КМР Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва від 02.10.2013 року №100/9688; зобов`язано КМР повторно розглянути клопотання ДП Сіріус-2 від 04.12.2008 року Про надання в користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) у редакції, яка діяла на момент звернення позивача зі спірним клопотанням до КМР (04 грудня 2008 року) та на час фактичного розгляду цього клопотання позивача КМР, Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням КМР від 15 липня 2004 року №457/1867 (далі - Регламент).

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Земельного кодексу України у редакції 2008 року, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У частині другій статті 123 Земельного кодексу України зазначено, що особа, зацікавлена в одержанні в користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

За змістом частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, до клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною п`ятою статті 151 Земельного кодексу України до заяви (клопотання) додаються: а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Регламенту, до клопотання (заяви) про надання у користування земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, а також документи з відомостями про зацікавлену особу згідно з переліком, визначеним у додатку 2 до цього Регламенту.

Пункт 1 статті 7 Регламенту встановлює, що до клопотання (заяви) про надання в постійне користування або передачу в оренду земельної ділянки обов`язково додаються: а) викопіювання з чергового плану міста земельної ділянки, щодо якої звертається зацікавлена особа, та план земельної ділянки в масштабі 1:2000 або 1:500 з визначенням орієнтовних меж земельної ділянки; б) інформація про бажане цільове призначення земельної ділянки; в) інформація про основне функціональне призначення об`єкта інвестування (будівництва) та про його складові частини і бажані основні техніко-економічні показники об`єкта з визначенням основних характеристик його забудови (поверховість, площа, кількість мешканців для житлових будинків тощо); г) інформація про правовий статус будівель чи споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; д) копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку; е) копії розпорядних документів про надання земельної ділянки (за відсутності правовстановлюючих документів).

Отже, з викладених правових норм, чинних на момент виникнення спірних відносин, вбачається, що Земельним кодексом України та Регламентом передбачено перелік документів, які повинні бути подані заявником разом з таким клопотанням.

Разом з тим, суд зазначає, що у спірному рішенні підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача зазначено те, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території середньоповерхової житлової забудови та частково до території вулиць і доріг (висновок Департаменту містобудування та архітектури від 19 квітня 2018 року №3119/0/12-4/27-18) .

Водночас, положеннями Земельного кодексу України, чинного станом на момент виникнення спірних відносин, не передбачено в якості підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача невідповідність містобудівній документації за функціональним призначенням .

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано доказів на підтвердження наявності правових підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою в межах спірних відносин. Крім того, висновок Департаменту містобудування та архітектури №3119/0/12-4/27-18, відповідно до якого відповідно до Генерального плану міста Києва земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території середньоповерхової житлової забудови та частково до території вулиць і доріг, на який посилається відповідач у спірному рішенні, датований 19 квітня 2018 року в той час, як спірні відносини виникли у 2008 році.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення було порушено процедуру розгляду клопотання позивача від 04 грудня 2008 року в частині неналежного обґрунтування відмови в його задоволенні, що свідчить про його протиправність та, як наслідок, наявність правових підстав для скасування спірного рішення.

Щодо позовних вимог за результатами розгляду та у разі встановлення судом відсутності правових підстав для відмови у наданні дозволу ДП Сіріус-2 на підставі клопотання від 04 грудня 2008 року, зобов`язати КМР надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на підставі клопотання позивача від 04 грудня 2008 року, який оформити відповідним рішенням у встановленому судом порядку, суд зазначає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл ДП Сіріус-2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва та оформити такий дозвіл відповідним рішенням КМР, оскільки вчинення цих дій обумовлює необхідність належного дослідження всіх документів, поданих позивачем до КМР разом із заявленим клопотанням від 04 грудня 2008 року, що законодавством віднесено до дискреційних повноважень відповідача, які в даному випадку не були ним реалізовані в повній мірі.

При цьому, суд не може перебирати на себе функції іншого органу влади, а тому задоволення позовних вимог ДП Сіріус-2 у цій частині призведе до порушення приписів адміністративного процесуального законодавства.

Проте, суд вважає необхідним для здійснення повного захисту прав та законних інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов`язати КМР повторно розглянути клопотання від 04 грудня 2008 року Про надання йому у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем не доведена правомірність винесення спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП Сіріус-2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства Сіріус-2 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради VІ сесії VІІІ скликання №1984/6048 від 18 жовтня 2018 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею , яке було прийнято за результатами розгляду клопотання позивача від 04 грудня 2008 року.

3. Зобов`язати Київську міську раду повторно розглянути клопотання від 04 грудня 2008 року Про надання Дочірньому підприємству Сіріус-2 у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання та з урахуванням висновків суду.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Сіріус-2 (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 148, код ЄДРПОУ 21534131) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова