Постанова

від 03.09.2020 по справі 640/9487/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9487/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Кобаля М.І.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Аверкова В.В.) у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Сіріус-2" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Сіріус-2" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення КМР VІ сесії VІІІ скликання №1984/6048 від 18 жовтня 2018 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею , яке було прийнято за результатами розгляду клопотання позивача від 04 грудня 2008 року;

- за результатами розгляду та у разі встановлення судом відсутності правових підстав для відмови у наданні дозволу ДП Сіріус-2 на підставі клопотання від 04 грудня 2008 року, зобов`язати КМР надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на підставі клопотання позивача від 04 грудня 2008 року, який оформити відповідним рішенням у встановленому судом порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради VІ сесії VІІІ скликання №1984/6048 від 18 жовтня 2018 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею , яке було прийнято за результатами розгляду клопотання позивача від 04 грудня 2008 року; зобов`язано Київську міську раду повторно розглянути клопотання від 04 грудня 2008 року Про надання Дочірньому підприємству Сіріус-2 у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання та з урахуванням висновків суду; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року з метою забезпечення сталого розвитку міста Києва, відповідно до законів України Про основи містобудування , Про планування і забудову територій , Про місцеве самоврядування в Україні , Про столицю України - місто-герой Київ , розглянувши матеріали Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, і таке станом на сьогодні є чинним, а Генеральний план міста Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, яким було визначено та затверджено функціональне призначення спірної земельної ділянки ще в 2002 році. Оскільки проект оскаржуваного рішення було підготовлено 12.06.2018, відповідно і висновок Департаменту містобудування та архітектури №3119/0/12-4/27-18 (на який йде посилання у пояснювальній записці) датований 19.04.2018.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

25.08.2020 до суду апеляційної інстанції від дочірнього підприємства "Сіріус-2" надійшло клопотання про розгляд справи за участі представника позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи такого заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на його необґрунтованість, беручи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для її належного розгляду, а явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, крім того, беручи до уваги те, що позивач не позбавлений можливості подавати відзив на апеляційну скаргу чи письмові пояснення суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №826/7343/14 04.12.2008 року КМР було зареєстровано клопотання позивача про надання йому у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років. У зв`язку з тим, що відповідач тривалий час не розглядав зазначене клопотання, ДП Сіріус-2 звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про зобов`язання КМР розглянути його та прийняти відповідне рішення. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2011 року у справі №2а-33/2011 КМР було зобов`язано розглянути клопотання (заяву) ДП Сіріус-2 від 04.12.2008 року і прийняти відповідне рішення. На виконання вказаного судового рішення Шевченківським районним судом м. Києва 28.02.2013 року видано виконавчий лист, а державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження ВП №37588819. На підставі та на виконання зазначеного судового рішення відповідачем було прийнято оскаржуване рішення Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва від 02.10.2013 року №100/9688… .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №826/7343/14 визнано протиправним та скасовано рішення КМР Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва від 02.10.2013 року №100/9688; зобов`язано КМР повторно розглянути клопотання ДП Сіріус-2 від 04.12.2008 року Про надання в користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання.

Рішенням Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року №1984/6048, розглянувши клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва та додані документи, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №826/7343/14 та враховуючи те, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території середньоповерхової житлової забудови та частково до території вулиць і доріг (висновок Департаменту містобудування та архітектури від 19 квітня 2018 року №3119/0/12-4/27-18), керуючись статтями 9, 123, 124 Земельного кодексу України, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішено відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва орієнтовною площею 0,34 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Києва) в оренду на 5 років для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення було порушено процедуру розгляду клопотання позивача в частині неналежного обґрунтування відмови в його задоволенні, що свідчить про його протиправність.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) у редакції, яка діяла на момент звернення позивача зі спірним клопотанням до Київської міської ради (04 грудня 2008 року) та на час фактичного розгляду клопотання позивача Київською міською радою, Регламентом розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженим рішенням КМР від 15 липня 2004 року №457/1867 (далі - Регламент).

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Земельного кодексу України (у редакції 2008 року), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У частині другій статті 123 Земельного кодексу України зазначено, що особа, зацікавлена в одержанні в користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

За змістом частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, до клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною п`ятою статті 151 Земельного кодексу України до заяви (клопотання) додаються: а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Регламенту, до клопотання (заяви) про надання у користування земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, а також документи з відомостями про зацікавлену особу згідно з переліком, визначеним у додатку 2 до цього Регламенту.

Пункт 1 статті 7 Регламенту встановлює, що до клопотання (заяви) про надання в постійне користування або передачу в оренду земельної ділянки обов`язково додаються: а) викопіювання з чергового плану міста земельної ділянки, щодо якої звертається зацікавлена особа, та план земельної ділянки в масштабі 1:2000 або 1:500 з визначенням орієнтовних меж земельної ділянки; б) інформація про бажане цільове призначення земельної ділянки; в) інформація про основне функціональне призначення об`єкта інвестування (будівництва) та про його складові частини і бажані основні техніко-економічні показники об`єкта з визначенням основних характеристик його забудови (поверховість, площа, кількість мешканців для житлових будинків тощо); г) інформація про правовий статус будівель чи споруд, якщо такі розташовані на земельній ділянці; д) копії правовстановлюючих документів на земельну ділянку; е) копії розпорядних документів про надання земельної ділянки (за відсутності правовстановлюючих документів).

Отже, з вищевикладених правових норм, чинних на момент виникнення спірних відносин, вбачається, що Земельним кодексом України та Регламентом передбачено перелік документів, які повинні бути подані заявником разом з клопотанням.

Колегія суддів при цьому звертає увагу, що у рішенні КМР VІ сесії VІІІ скликання №1984/6048 від 18 жовтня 2018 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача зазначено те, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території середньоповерхової житлової забудови та частково до території вулиць і доріг (висновок Департаменту містобудування та архітектури від 19 квітня 2018 року №3119/0/12-4/27-18).

Водночас, положеннями Земельного кодексу України, чинного станом на момент виникнення спірних відносин, не передбачено в якості підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача невідповідність містобудівній документації за функціональним призначенням.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надано доказів на підтвердження наявності правових підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою в межах спірних відносин.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивач звертався до відповідача з клопотанням про надання йому у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею, а згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:168:0040, яка розташована: м. Київ, Шевченківський р-н, вулиця Жилянська 148-162, цільове призначення такої земельної ділянки - 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-торговельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і побутового призначення з наземним і підземним паркінгами, що, в свою чергу свідчить про відповідність заявленої ініціативи містобудівній документації за функціональним призначенням.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення було порушено процедуру розгляду клопотання позивача від 04 грудня 2008 року в частині неналежного обґрунтування відмови в його задоволенні, що свідчить про його протиправність та, як наслідок, наявність правових підстав для скасування спірного рішення.

Щодо позовних вимог за результатами розгляду та у разі встановлення судом відсутності правових підстав для відмови у наданні дозволу ДП Сіріус-2 на підставі клопотання від 04 грудня 2008 року, зобов`язати КМР надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на підставі клопотання позивача від 04 грудня 2008 року, який оформити відповідним рішенням у встановленому судом порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл ДП Сіріус-2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП Сіріус-2 для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва та оформити такий дозвіл відповідним рішенням КМР, оскільки вчинення вказаних дій обумовлює необхідність належного дослідження всіх документів, поданих позивачем до КМР разом із заявленим клопотанням від 04 грудня 2008 року, що законодавством віднесено до дискреційних повноважень відповідача, які в даному випадку не були ним реалізовані в повній мірі.

При цьому, суд не може перебирати на себе функції іншого органу влади, а тому задоволення позовних вимог ДП Сіріус-2 у цій частині призведе до порушення приписів адміністративного процесуального законодавства.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що для здійснення повного захисту прав та законних інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов`язати КМР повторно розглянути клопотання від 04 грудня 2008 року Про надання йому у користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення наведених вимог процесуального закону відповідачем не доведена правомірність винесення спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Окрім того, колегія суддів доводи апелянта про те, що 16.02.2018 КП Київблагоустрій винесено припис № 180977, яким зобов`язано позивача надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасових споруд у кількості 62 штуки за адресою: вул. Жилянська, 148-160 у Шевченківському районі м. Києва, однак ДП Сіріус-2 на виконання припису не надано проектно-дозвільної документації, а також не демонтовано тимчасові споруди власними силами, не враховує, оскільки вказані обставини не стосується предмету спору та не входять в предмет доказування.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді М.І. Кобаль

О.О. Беспалов