Постанова

від 29.01.2020 по справі 379/1294/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 379/1294/18

Головуючий у першій інстанції - Зінкіна В.І.

Номер провадження № 22-ц/824/1688/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата про визнання недійсним договорів оренди землі та поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 ТОВ Інтерагроінвест звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним договір оренди землі № 697 від 04 січня 2018 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, пл. 4,5234 га, кадастровий номер 3224484000:02:010:0135, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Ківшовата ; визнати недійсним договір оренди землі № 697/1 від 04 січня 2018 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, площею 0,8089 га, кадастровий номер 3224484000:02:001:0120, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Ківшовата ; визнати поновленим з ТОВ Інтерагроінвест договір оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області кадастровий номер 3224484000:02:010:0135 площею 4,5234 га та кадастровий номер 3224484000:02:001:0120 площею 0,8089 га, що укладений 08 листопада 2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ Лучанське-2 , на умовах, що викладені в додатковій угоді від 27 березня 2017 року до договору № 62 оренди земельної ділянки від 08 листопада 2012 року строком на 7 років; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ Інтерагроінвест є сільськогосподарським товаровиробником та спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур та використовує в своїй господарській діяльності орендовані земельні ділянки (земельні частки-паї) фізичних осіб.

08 листопада 2012 року між СТОВ Лучанське-2 та власником земельної ділянки (паю) ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 62 оренди двох земельних ділянок під кадастровими номерами 3224484000:02:010:0135 (площа 4,5234 га) та 3224484000:02:001:0120 (площа 0,8089 га). Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,333 га в своїй сукупності становлять два паї та розташовані в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області та використовувались СТОВ Лучанське-2 за цільовим призначенням.

Також позивач зазначає, що договір оренди вказаних земельних ділянок зареєстрований 29 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004006652, а 03 липня 2017 року запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номери записів 21296171 та 21296200. Термін дії договору оренди земельних ділянок, з урахуванням дати реєстрації договору, завершився 29 грудня 2017 року, й відповідно до п. 3.3. Договору № 62 оренди земельної ділянки від 08 листопада 2012 року, Після закінчення строку договору, Орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку на умовах, визначених чинним законодавством .

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок з орендодавцем ОСОБА_1 , СТОВ Лучанське-2 , як Орендар, 05 квітня 2017 року за вих. № 34 від 27 березня 2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 , як власника земельних ділянок під кадастровими номерами 3224484000:02:010:0135 (площа 4,5234 га) та 3224484000:02:001:0120 (площа 0,8089 га), лист-повідомлення з підписаним зі сторони СТОВ Лучанське-2 проектом додаткової угоди від 27 березня 2017 року до договору № 62 оренди земельної ділянки від 08 листопада 2012 року, відповідно до умов якої строк оренди пролонгується строком на 7 років, тобто до 31 грудня 2024 року.

Позивач вказує, що пропозиція про намір укладення/продовження договору з додатками направлена на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач ОСОБА_1 отримав 07 квітня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення. Проте, 28 квітня 2017 року до СТОВ Лучанське-2 поштовим відправленням надійшло заперечення від ОСОБА_1 датоване 24 квітня 2017 року, в якому він повідомляє про те, що він не має намірів продовжувати співпрацю з підприємством та підписувати додаткову угоду та просить після збору врожаю повернути йому земельні ділянки.

Позивач зазначає, що в жовтні 2018 року ним було отримано з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 04 січня 2018 року, тобто через кілька днів після закінчення договору з СТОВ Лучанське-2 , ОСОБА_1 уклав нові договори оренди вищезазначених земельних ділянок з іншим орендарем - ПСП Ківшовата , а саме: договір оренди землі №697 від 04 січня 2018 року, площа 4,5234 га, к.н. 3224484000:02:010:0135, номер запису про інше речове право 24618425, строк дії договору - 7 років; договір оренди землі № 697/1 від 04 січня 2018 року, площа 0,8089 га, к.н. 3224484000:02:001:0120, номер запису про інше речове право 24765892, строк дії договору - 7 років.

Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 таким чином порушив право СТОВ Лучанське-2 на поновлення з ним договору оренди земельної ділянки на новий строк. Окрім того, СТОВ Лучанське-2 пропонувало ОСОБА_1 укласти договір оренди землі на значно кращих умовах

Також позивач зазначає, що СТОВ Лучанське-2 було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ Інтерагроінвест з визначенням останнього правонаступником всіх прав та обов`язків СТОВ Лучанське-2 і що знайшло своє відображення в установчих документах товариства позивача. З урахуванням викладеного позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог ТОВ Інтерагроінвест відмовлено у повному обсязі.

Клопотання представника відповідачів - адвоката Турлуковського С.В. про скасування заходів забезпечення позову поданого в межах цивільної справи № 379/1294/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата про визнання недійсним договорів оренди землі та поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк - задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову встановлені ухвалою суду від 20 травня 2019, а саме скасовано заборону ПСП Ківшовата , ЄДРПОУ 38230365, с. Ківшовата Таращанського району Київської області, вул. Свободи, 1 а, звертатися до реєстраторів та здійснювати будь-які реєстраційні дії по внесенню змін в єдиний державний реєстр речових прав відносно земельних ділянок, що належать ОСОБА_1 кадастровий № 3224484000:02:010:0135, площею 4,5234 га та кадастровий № 3224484000:02:001:0120, площею 0,8089 га, що розташовані в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області. Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ Інтерагроінвест подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просило скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ Інтерагроінвест задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оспорюване рішення прийнято з порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а також не відповідає фактичним обставинам справи, й прийнято на основі суперечливих висновків є необґрунтованим виходячи з наступного. Апелянт зазначає, що є добросовісним орендарем земельної ділянки та виконує всі умови договору оренди, зокрема вчасно та в повному обсязі проводить виплату орендної плати.

Апелянт зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 не виконано умови п. 3.4. договору оренди від 08 листопада 2012 року відповідно до якого: Якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього Договору, він зобов`язаний за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії даного Договору повідомити про це Орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі , що дало в подальшому позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди на новий строк.

Окрім того, апелянт вказує, що відповідно до договору оренди, укладеного між сторонами Після закінчення строку договору, Орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку на умовах, визначених чинним законодавством , й апелянт маючи намір використати таке своє право направив ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним проектом додаткової угоди від 27 березня 2017 року, проте відповідачем не було виконано умов договору та не повідомлено ТОВ Інтерагроінвест в строк, передбачений самим договором, про відсутність наміру продовжувати його строк.

Також апелянт вказує, що з листа від ОСОБА_1 від 24 квітня 2017 року про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди не зрозуміло з яких причин останній не погоджується продовжувати співпрацю.

Апелянт вказує, що ним було дотримано всіх вимог договору та ст. 33 ЗУ Про оренду землі , що дає йому право на поновлення договору оренди на відміну від відповідача ОСОБА_1 , який всупереч вимогам протягом місяця не повідомив про своє рішення.

ТОВ Інтерагроінвест вважає, що орендодавець діяв не добросовісно по відношенню до нього, адже мав намір укласти договір з іншим орендарем, до того ж на значно гірших умовах, що й вчинив через кілька днів після закінчення договору з позивачем. Апелянт наголошує, що такими діями відповідача ОСОБА_1 було порушено його переважне право на поновлення договору оренди.

Й окрім того відповідачем у відзиві було зазначено, що при виборі нового орендаря та розгляді пропозиції позивача ОСОБА_1 не обмежувався отриманням від СТОВ Лучанське-2 пропозиції зі значно кращими умовами, й тим самим відповідачі погоджуються, що договір між ними укладений на значно гірших умовах, а судом належно не оцінено доданих доказів щодо розміру орендної плати, що й спричинило в подальшому винесення незаконного рішення.

Апелянт вважає, що суд дійшов хибного висновку про те, що позивачем обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, що укладений між сторонами 08 листопада 2012 року на умовах, що викладені в додатковій угоді від 27 березня 2017 року до договору № 62 оренди земельної ділянки строком на 7 років, вважаючи, що вимога про визнання договору оренди поновленим є належним способом захисту порушеного права.

Представник ТОВ Інтерагроінвест Колибаба І.О. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній та просила її задовольнити.

Представник відповідача у справі ОСОБА_1 , адвокат Турлуковський С.В., заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

При цьому зазначив, що відповідач ОСОБА_1 будучи власником земельних ділянок, які були предметом договору оренди між позивачем та ним, на власний розсуд, згідно до норм Конституції використав своє право власності після закінчення договору оренди землі із СТОВ Лучанське-2 і мотивів не укладення нового договору із позивачем закон не вимагає від нього.

Представник відповідача ПСГП Ківшовата в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, дослідивши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не порушив право позивача та матеріали справи не містять доказів, які б вказували на наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України , доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України , доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 08 листопада 2012 між СТОВ Лучанське-2 , правонаступником якого є позивач та власником земельних ділянок ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 62 оренди двох земельних ділянок під кадастровими номерами 3224484000:02:010:0135 (площа 4,5234 га) та 3224484000:02:001:0120 (площа 0,8089 га), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,333 га, розташованих в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області, які використовувались СТОВ Лучанське-2 за цільовим призначенням (а.с.32-47 т.1).

Вказаний договір оренди земельних ділянок зареєстрований 29 грудня 2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004006652 (а.с.44,45 т.1).

Відповідно до п. 3.3 Договору № 62 оренди земельної ділянки від 08 листопада 2012: Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на певний строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством .

Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок з орендодавцем ОСОБА_1 . СТОВ Лучанське-2 , як Орендар, 05 квітня 2017 року за вих. № 34 від 27.03.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 , лист-повідомлення з підписаним зі сторони СТОВ Лучанське-2 проектом додаткової угоди від 27 березня 2017 року до договору № 62 оренди земельної ділянки від 08 листопада 2012 (чотири примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується строком на 7 років, до 31 грудня 2024 (відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду землі мінімальний строк оренди не може бути меншим ніж 7 років). Вказаний лист відповідач 1 отримав 07 квітня 2017 року (а.с.48-56т.1) .

28 квітня 2017 року до СТОВ Лучанське-2 поштовим відправленням надійшло заперечення від ОСОБА_1 датоване 24 квітня 2017 року в якому він повідомляє про те, що він не має намірів продовжувати співпрацю з підприємством та підписувати додаткову угоду та просить після збору врожаю повернути йому земельні ділянки (а.с. 58 т.1).

В жовтні 2018 року позивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 04 січня 2018 року , тобто через кілька днів після закінчення договору з СТОВ Лучанське-2 , ОСОБА_1 уклав нові договори оренди вищезазначених земельних ділянок з іншим орендарем - ПСП Ківшовата , а саме: Договір оренди землі №697 від 04 січня 2018 року пл. 4,5234 га, кадастровий номер 3224484000:02:010:0135, номер запису про інше речове право 24618425, строк дії договору - 7 років; Договір оренди землі № 697/1 від 04 січня 2018 року площа 0,8089 га, кадастровий номер 3224484000:02:001:0120, номер запису про інше речове право 24765892, строк дії договору - 7 років.

Судом установлено, що після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка позивачем у справі була виділена останній у натурі та повернута відповідачуу зв?язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, статтею 764 ЦК України передбачено такий спеціальний спосіб захисту порушеного цивільного права та інтересу у спірних правовідносинах, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично передбачає два способи пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі ,можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури поновлення договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі, зокрема, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 08 листопада 2012 року № 62, орендодавець ОСОБА_1 повідомив позивача про відсутність у нього наміру продовжувати дію зазначеного договору оренди землі ( листом-заперечення від 24 квітня 2017 року), та після закінчення його дії вимагав повернути належну йому на праві власності земельні ділянки та, що після закінчення строку дії зазначеного договору оренди землі позивач не продовжував користування спірними земельними ділянками, які перейшла у користування Приватного сільськогосподарського підприємства Ківшовата на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок №697 та 697/1 від 04 січня 2018 року.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень свого права на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до пункту 3.3 Договору № 62 оренди земельної ділянки від 08 листопада 2012 року після закінчення строку Договору Орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3.4 вказаного Договору, якщо Орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з Орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 (шість місяців) до закінчення строку дії даного Договору повідомити про це Орендаря у письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до пунктів 7.1, 9.4 цього ж договору після припинення Договору Орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається що відповідач у справі ОСОБА_1 як власник орендованих земельних ділянок за 6 місяців до закінчення договору оренди земельної ділянки №62 від 08 листопада 2012 року висловив своє не бажання укладати новий договір та продовжувати наявний договір оренди земельної ділянки із позивачем як правонаступником СТОВ Лучанське-2 , що підтверджується відповідним листом від 24 квітня 2017 року (а.с.57,58 т.1)

Так, місцевий суд вірно зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц викладений висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов?язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов?язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору .

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що орендар мав намір продовжити строк дії договору оренди землі та надіслав ОСОБА_2 лист - повідомлення про те, що Товариство має намір продовжити дію договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди. Проект додаткової угоди до договору оренди землі додавався до повідомлення.

Проте, орендодавець ОСОБА_1 після отримання такої пропозиції орендаря надіслала останньому заяви про небажання продовжувати з ним договірні ( орендні) стосунки (а.с.57,58 т.1).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком про те, що договір оренди землі не було продовжено на підставі частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою за цим договором є припиненим.

Направлення відповідачу листа - повідомлення з пропозицією укласти договір оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі), так само й продовження користування землею після закінчення терміну оренди, за умови небажання орендодавця продовження оренди та вимоги повернення землі, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2020 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв