Рішення

від 29.01.2020 по справі 383/1288/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1288/19

Номер провадження 2/383/66/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замши О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Квач Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, третя особа - ОСОБА_2 про усунення перешкод в реалізації права володіння земельною ділянкою, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та просив визнати неправомірними дії Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області щодо відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність йому земельної ділянки та зобов`язати сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою, встановивши судовий контроль за виконанням рішення.

Позов обґрунтовував тим, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 . З 2013 року між ним та власником сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 виник спір щодо межі суміжних земельних ділянок. З метою врегулювання спору звернувся до сільської ради, рішенням сесії Витязівської сільської ради від 17.04.2014 року йому надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою. Після виготовлення такої документації він неодноразово звертався до сільської ради про її затвердження, однак отримував відмову, що стало підставою звернення до суду. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у цивільній справі за № 383/254/17 позовні вимоги були задоволені частково: визнано протиправним та скасоване рішення Витязівської сільської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у власність (шляхом безоплатної передачі) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва ОСОБА_2 " Також скасовані записи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . Не зважаючи на наявність судового рішення Витязівська сільська рада відмовляється затверджувати технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки, а тому просив вирішити даний спір в судовому порядку. Крім того, просив стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану неправомірними діями.

Ухвалою суду від 28.11.2019 було відкрито провадження у справі в частині позовних вимог до Витязівської сільської ради. В частині вимог до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено у відкритті провадження.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав за обставин, викладених у ньому. Суду пояснив, що маючи намір приватизувати земельну ділянку, звернувся до сільської ради щодо дозволу для розробки технічної документації та отримав дозвіл. Виготовивши таку документацію знову звернувся до сільської ради про її затвердження, однак протягом тривалого часу сільська рада бездіяла, а згодом відмовила у такому затвердженні, мотивувавши необхідністю зміни межового знаку його земельної ділянки на 84 см. Він спочатку погодився зі складеним актом, а потім, коли сусідка ОСОБА_2 почала конфлікт, відмовився від такої згоди, вважаючи, що межа його ділянки є вірною та не потребує будь-якого коригування. Відмовою сільської ради у затвердженні технічної документації йому створюються перешкоди у реалізації права на приватизацію земельної ділянки.

Представник в судове засідання надав заяву про розгляд справи без участі, скориставшись правом надання відзиву на позовну заяву. У відзиві проти позову заперечив з тих підстав, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 виготовлена по неправильно встановлених геодезистами землевпорядної організації межах. 04.12.2015 року комісією сільської ради було проведено обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_3 , яким було встановлено, що при вимірюванні загальної площі сусідніх домогосподарств ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було встановлено, що кутовий межовий знак між городом та садом ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 необхідно перенести на 84 см. в бік присадибної ділянки ОСОБА_1 . Рішенням Витязівської сільської ради № 28 від 22.12.2015 року затверджений акт комісії від 04.12.2015 року та запропоновано ОСОБА_1 перенести кутовий межовий знак між городом та садом ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 на 0,84 м в бік присадибної ділянки. Оскільки вказану рекомендацію позивач не виконав, спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вирішений. Рішенням сесії Витязівської сільської ради №211 від 26.04.2018 року відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації, рекомендовано дійти згоди щодо межі земельних ділянок та звернутись одночасно до однієї землевпорядної організації для виготовлення технічної документації з метою уникнення накладки меж земельних ділянок.

Третя особа ОСОБА_2 проти задоволення позову в судовому засіданні заперечила, вказавши, що позивач самовільно установив межу земельної ділянки, зайнявши частину її земельної ділянки та надав недостовірні відомості до землевпорядної організації. Вважає відмову сільської ради у затвердженні технічної документації правомірною. Підтвердила, що між ними є спір щодо межі земельної ділянки.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 . рішенням Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 274 від 29 січня 2015 року, яким внесені зміни і доповнення до рішення № 222 від 17 квітня 2014 року, надано згоду на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4463 га з них: 0,25 га - під житловою забудовою одно- та двоповерховою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок житлової та громадської забудови та 0,1963 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

26 квітня 2018 року рішенням Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 211 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства з подальшим погодженням технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства обом сусідам за адресою АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ) та АДРЕСА_2 ( ОСОБА_2 ). Рекомендовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійти згоди щодо спільної межі між двома присадибними ділянками та звернутися одночасно до однієї землевпорядної організації для виготовлення технічної документації.

Вказаному рішенню передувало рішення Витязівської сільської ради від 22.12.2015 року № 28, яким затверджено акт постійної комісії сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, благоустрою, розвитку населених пунктів, житлово-комунального господарства, регламенту, депутатської етики, освіти, культури, спорту, молодіжної політики від 04.12.2015 року та вказано громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на необхідність розроблення технічної документації щодо погодження меж земельних ділянок у відповідності до рішення комісії. Пропоновано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішити спір у судовому порядку у разі недосягнення згоди з межами земельних ділянок чи у разі невідповідності їх з документацією на сусідні ділянки.

Відносини, пов`язані з набуттям громадянами прав на землю, розробленням та затвердженням технічної документації для цього, врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій .

Так, ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, відповідно до положень вказаної норми, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до ч. 14 ст. 186-1 ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Згідно ч.ч. 9-11 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як встановлено судом, в даному випадку позивач розробив технічну документацію із землеустрою, затвердити яку відмовився відповідач з тих підстав, що позивачем змінено межі та конфігурацію земельної ділянки, внаслідок чого захоплено частину сусідньої земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 , у зв`язку з чим існують претензії останнього стосовно межі їх земельних ділянок.

Законом, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, є Закон України Про землеустрій .

Згідно ст. 25 вказаного Закону, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Одним з видів документації з землеустрою є зокрема технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій , встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Судом встановлено, що між суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо погодження меж суміжних земельних ділянок. Межа між їх земельними ділянками у встановленому законом порядку не встановлена, а без вирішення даного спору не може бути вирішене питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою.

При цьому, судом враховано, що згідно позиції Верховного Суду викладеній у постанові № 61-8450св18 від 18.04.2018 року, непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є саме по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність. Разом з тим, в даному випадку, вказана обставина має суттєве значення, оскільки вона випливає із спору суміжних землекористувачів щодо межі і того, що позивач має намір приватизувати частину земельної ділянки, на яку претендує як належну їй третя особа ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, які підлягають доказуванню у цій справі, зокрема, щодо того чи не порушує розроблена ним технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) вимог чинного законодавства (ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України та ст. 120 ЗК України) в частині права інших осіб на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди обґрунтована позивачем наступним. Так, матеріальну шкоду оцінює в 8300 грн., які ним понесені під час розгляду попередньої цивільної справи №383/245/17, а саме витрат на прибуття в судові засідання та отримання правової допомоги: витрати на проведення експертизи, витрати на поїздки, наймання транспорту. Моральну шкоду оцінює в 60000 грн., яка полягає у перенесених моральних стражданнях нервовому напруженні, погіршення стану здоров`я та зниження репутації.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).

З огляду на те, що судом не встановлено неправомірності дій відповідача, підстави відшкодування завданої шкоди судом не досліджуються та відповідно у задоволенні позивних вимог суд відмовляє.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом не встановлено та не доведено наявність порушеного права відповідача внаслідок неправомірних дій відповідача, відтак підстав для стягнення моральної шкоди не вбачається.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про необхідність відмовити повністю у позовних вимогах ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст. 141 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області щодо відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, зобов`язання Витязівську сільську раду Бобринецького району затвердити технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки та відшкодування з Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області матеріальної та моральної шкоди.

Судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, місце знаходження за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Витязівка, ідентифікаційний код юридичної особи 04365448;

- третя особа: ОСОБА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 03.02.2020 року.

Суддя О.В. Замша