Рішення

від 03.02.2020 по справі 420/2787/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2787/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Любімова О.Є.

за участі сторін:

представника позивача - Сластнікової Г.О. (адвокат, за ордером та договором про надання правової допомоги)

представника позивача - Головченко Ю.В. (керівник, за Витягом з ЄДРЮО, ФОП та ГО)

представника відповідача - Шлапак Т.В. (за службовим посвідченням та довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 (далі - ЖБК Ленінський-23 ) до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року та постанови про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28 квітня 2017 року, без законних на те підстав, Головним управлінням Держпраці в Одеській області проведена позапланова перевірка додержання ЖБК Ленінський-23 законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Перевіркою встановлені порушення законодавства про працю та оплату праці та складено акт перевірки, а також припис про усунення порушень у строк до 28 травня 2017 року. Однак, як зазначає позивач, вже 04 травня 2017 року, тобто до строку встановленого у приписі, відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №247, а 17 травня 2017 року винесено постанову №298 про накладення штрафу у розмірі 416 000, 00 грн.

Позивач вважає рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року та постанову про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року протиправними, такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, з огляду на наступне.

Так, позивача стверджує, що відповідач під час прийняття рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року та ухвалення постанови №298 від 17 травня 2017 року допустив порушення:

- частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини третьої постанови КМУ від 17 липня 2013 року №509, оскільки рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року прийнято відповідачем на 19 день, а не 10 день, з дати складання акту перевірки від 28 квітня 2017 року;

- частини дев`ятої статті 4 та статті 12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , які передбачають застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання за невиконання саме приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного контролю. Натомість, як вважає позивач, відповідач постановою від 17 травня 2017 року передчасно застосував до ЖБК штраф, адже на вказану дату у позивача не сплинув строк, встановлений приписом від 28 квітня 2017 року, для усунення порушень.

Крім того, позивач зазначив, що під час здійснення своїх дискреційних повноважень, відповідач здійснив вибір між штрафом за постановою КМУ від 17 липня 2013 р. № 509 та приписом за частиною дев`ятою статті 4 та сіттю 12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на користь винесення припису про усунення порушень, який прийнято раніше - 28 квітня 2017 року.

На підставі викладеного, позивач вважає, що оскаржені рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року та постанова про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року прийняті з порушенням чинного законодавства та передчасно, чим позивача позбавлено права усунути порушення у визначений законом термін, без застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року, після апеляційного перегляду ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року про повернення позовної заяви, позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський-23" прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21 жовтня 2019 року - 11 год. 00 хв.

10 жовтня 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 194-220, том 1).

У підготовчому засіданні 21 жовтня 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 1-44, том 2).

21 жовтня 2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11 листопада 2019 року - 11 год. 30 хв., у зв`язку із необхідністю позивачу надати додаткові письмові докази по справі з власної ініціативи, про що заявлено клопотання. Крім того, станом на дату підготовчого засідання 21 жовтня 2019 року не сплинув строк для подання відповідачем заперечень.

28 жовтня 2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення (а.с. 50-53, том 2).

Вказані заяви по суті справи залучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 11 листопада 2019 року представник позивача заявив клопотання, яке залучене до матеріалів справи, про витребування від Головного управління Держпраці в Одеській області оригіналу та належним чином засвідчених копій матеріалів справи, що містять дані перевірки (а.с. 193, том 1).

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 11 листопада 2019 року, суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів; ухвалив: витребувати від Головного управління Держпраці в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів щодо розгляду справи про накладення штрафу за результатами перевірки, а також оригіналу вказаної справи для огляду судом.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі № 420/2787/19 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 10 грудня 2019 року - 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 23 грудня 2019 року судом було допитано у якості свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , голову ревізійної комісії ЖБК Ленінський (а.с. 42-44, 153-154, том 1).

Під час розгляду справи по суті сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив та вступному слові підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до відзиву та заперечень, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Відповідно до наказу №535 від 11 квітня 2017 року та направлення №15/01-29-0857 від 11 квітня 2017 року посадову особу Головного управління Держпраці в Одеській області було направлено на проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю та оплату праці ЖБК Ленінський-23 . Перевіркою виявлені порушення вимог законодавства, які зафіксовано в акті перевірки та в приписі про їх усунення від 28 квітня 2017 року. На момент контрольного заходу діяли норми Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, а механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю визначав Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Відповідач стверджує, що вимоги вказаних нормативно-правових актів під час здійснення та оформлення контрольного заходу, а також прийняття за результатами встановлених порушень рішень повністю дотримані. Так, відповідач зазначив, що не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту перевірки від 28 квітня 2017 року прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № 247 від 04 травня 2017 року. Також відповідач вказав, що Порядком № 509 не передбачено оскарження окремо рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, оскарженню у судовому порядку підлягає постанова про накладення штрафу. На виконання п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи про накладення штрафу позивача було повідомлено за дев`ять днів до дати розгляду. Розгляд справи було призначено на 17 травня 2017 року, про що на адресу Голови ЖБК Ленінський-23 ОСОБА_2. було складено повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу, із зазначенням дати, часу та місця розгляду, яке було направлено рекомендованим листом 08 травня 2017 року.

Щодо підстав накладення штрафу постановою № 298 від 17 травня 2017 року відповідач зазначив, що перевіркою встановлено порушення ЖБК Ленінський-23 вимог частини 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України, частини 1-2 Закону України Про оплату праці , внаслідок того, що у кооперативі не забезпечений розмір мінімальної заробітної плати відносно 13 працівників. Відповідні порушення ЖБК Ленінський-23 зафіксовані в акті перевірки № 15- 01-005/0424 від 28 квітня 2017 року, який є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення. Враховуючи, що статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю, заступником начальника Головного управління було прийнято рішення про накладення на ЖБК Ленінський-23 штрафу у розмірі 416 000, 00 (чотириста шістнадцять) гривень, у формі постанови № 298 від 17.05.2017 року, за порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

У відповіді на відзив позивач наполягав на відсутності законних підстав проведення позапланової перевірки з 19.04.2017 року по 28.04.2017 року, а саме стверджував про те, що позапланової перевірки у цей період фактично не було. Натомість, на звернення гр. ОСОБА_1 від 29.03.2017 року відповідачем надано відповідь від 27.04.2017 року. Відповідачем не долучено до відзиву доказів на спростування тієї обставини, що на підставі одного звернення ними було проведено дві перевірки з одного й того ж предмету дослідження з кардинально різними висновками, що дає підстави вважати заявлені позовні вимоги вмотивованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Отже, позивач стверджує, що перевірки, оформленої актом №15-01-005/0424 не було, документи, передбачені ст. 6 Закону України №877 керівнику позивача надані не були, тому допуску до проведення перевірки відповідач не отримав. Усі посилання на відомості, накази, тощо, які містяться в Акті використано відповідачем з оглянутих документів підприємства при першій перевірці, яка відбулася в термін до 27.04.2017 року та наслідки якої засвідчені в офіційній відповіді на звернення гр. ОСОБА_1 .

Також позивач зазначив, що за одні й ті самі правопорушення відповідач застосував до ЖБК Ленінський-23 одразу два способу дисциплінарного стягнення: припис за Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та штраф на підставі ст. 265 КЗпП України, що суперечить ст. 61 Конституції України.

У запереченнях відповідач апелював доводам позивача щодо подвійного притягнення до відповідальності, вказуючи на те, що статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а виконання припису щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком, суб`єкта господарювання відповідно до закону.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач - ЖБК Ленінський-23 , код ЄДРПОУ 20991843, зареєстрований в якості юридичної особи 03.01.1986 року, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб від 02.06.2006 року, перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС в Одеській області Північне управління у м. Одесі (Суворовський район м. Одеси).

Основним видом економічної діяльності підприємства є комплексне обслуговування об`єктів (КВЕД 81.10) (а.с. 147-152, том 2).

28 квітня 2017 року головним державним інспектором відділу з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Матвієнко О.В. складено Акт перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 15-01-005/0424 (а.с. 173-180, 202-208, том 1).

Відповідно до акту:

- перевірявся суб`єкт господарювання - житлово-будівельний кооператив Ленінський-23 , код ЄДРПОУ 20991843, за адресою: 65111, м. Одеса, вул. Паустовського, 25;

- розпорядчі документи щодо здійснюваної перевірки: Наказ від 11.04.2017 року №535, направлення на перевірку від 11.04.2017 року №15/01-29-0857;

- тип перевірки - позапланова;

- початок перевірки: 19.04.2017 року - 16 год. 00 хв.;

- завершення перевірки: 28.04.2017 року - 15 год. 00 хв.;

- особи, що беруть участь у перевірці: головний державний інспектор відділу з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Матвієнко О.В.; керівник суб`єкта господарювання - голова ОСОБА_2.

Примірник акту перевірки отриманий головою правління ОСОБА_2. 28 квітня 2017 року, про що свідчить розписка останнього в акті з відміткою про непогодження з висновками.

Відповідно до змісту акту від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424, перевіркою встановлені порушення законодавства про працю та оплату праці, зокрема, порушення вимог частини 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України, частини 1-2 Закону України Про оплату праці , а саме: у кооперативі не забезпечений розмір мінімальної заробітної плати відносно 13 працівників. Так, відповідно до розрахункових відомостей кооперативу за період з листопада 2010 року по серпень 2016 року мінімальна заробітна плата нараховувалась у розмірі, що є меншим за мінімальний: голові ОСОБА_2 (з листопада 2010 року по квітень 2016 року (800-1115 грн.), бухгалтеру ОСОБА_3 (з травня 2011 року по квітень 2016 року (800-1065 грн.), двірнику ОСОБА_4 (з листопада 2010 року по грудень 2011 року (800) грн.), електрику ОСОБА_5 за сумісництвом (з листопада 2010 року по січень 2011 року (80 грн.), паспортисту ОСОБА_6 за сумісництвом (з листопада 2010 року по січень 2014 року (183-215 грн.), двірнику ОСОБА_7 (з січня 2012 року по січень 2014 року (870-970 грн.), електрику ОСОБА_8 за сумісництвом (з грудня 2015 року по серпень 2016 року (165-245 грн.), електрику ОСОБА_9 за сумісництвом (з квітня по грудень 2014 року (165 грн.), двірнику ОСОБА_10 (з грудня 2014 року по серпень 2015 року (970 грн.), електрику ОСОБА_11 за сумісництвом (у серпні 2011 року (123 грн.), електрику ОСОБА_12 за сумісництвом (з січня по серпень 2015 року (165 грн.), двірнику ОСОБА_13 (з грудня 2015 року по квітень 2016 року (970-1090 грн.).

У зв`язку з виявленими порушеннями, керівнику ЖБК Ленінський-23 - голові ОСОБА_2. видано Припис №15-01-005/0424-0264 від 28 квітня 2017 року, з вимогами, зокрема, забезпечити працівникам кооперативу дотримання розміру мінімальної заробітної плати. Про виконання вимог припису позивача зобов`язано письмово повідомити Головне управління Держпраці в Одеській області з наданням підтверджуючих документів у строк до 28.05.2017 року (а.с. 181, 209, том 1).

Отримання примірнику припису №15-01-005/0424-0264 від 28 квітня 2017 року голова ОСОБА_2. засвідчив своїм підписом у цьому приписі.

27 червня 2017 року на адресу Головного управління Держпраці в Одеській області за вхід №7069/01-32 надійшла відповідь на припис №15-01-005/0424-0264 за підписом голови правління ЖБК Ленінський-23 ОСОБА_2. (а.с. 210, том 1).

04 травня 2017 року заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства про працю, відповідно до абз. 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, на підставі акту перевірки від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424, у відношенні ЖБК Ленінський-23 прийнято рішення № 247 щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с. 211-213, том 1).

04 травня 2017 року заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області складено на ім`я голови ЖБК Ленінський-23 ОСОБА_2. Повідомлення № 247 про те, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ЖБК Ленінський-23 відбудеться 17 травня 2017 року об 11 год. 50 хв., у приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 2, 4 поверх. Роз`яснено, що у разі неявки справу буде розглянуто його без участі (а.с. 214, том 1).

Повідомлення направлено на адресу позивача рекомендованим листом 08 травня 2017 року, на підтвердження чого відповідачем надано до суду фіскальний чек Укрпошти від 08 травня 2017 року, трек номер поштового відправлення 6502305400170.

Згідно зворотного рекомендованого повідомленням про вручення, поштове відправлення за трек номером 6502305400170 отримано 18 травня 2017 року особисто за підписом Гоньдюк (а.с. 214 (зворотна стор.) том 1).

17 травня 2017 року відбувся розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ЖБК Ленінський-23 .

За результатами розгляду акту перевірки від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424 щодо порушень ЖБК Ленінський-23 вимог частини 1, 2, 4 статті 95 КЗпП України, частини 1-2 Закону України Про оплату праці в частині не забезпечення розміру мінімальної заробітної плати відносно 13 працівників, а також частини 6 статті 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці в частині не проведення індексації заробітної плати 4 працівникам, заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області прийнято постанову від 17 травня 2017 року №298 про накладення на ЖБК Ленінський-23 штрафу у розмірі 416000, 00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (а.с. 215-217, том 1).

На підтвердження надіслання позивачу постанови про накладення штрафу відповідач надав до суду копію супровідного листа від 22 травня 2017 року №15/01-33-8583 та аркуш зі Списку вихідної кореспонденції за 24.05.2017 року зі штампом Укрпошти та копією фіскального чеку (а.с. 219, том 1).

Постанову надіслано простою кореспонденцією.

Не погоджуючись із вказаними рішенням Головного управління Держпраці в Одеській області щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року та прийнятою за результатами розгляду справи постановою про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає своє право порушеним, як самим фактом призначення до розгляду справи про накладання штрафу, так і накладенням штрафу у розмірі 416000, 00 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з п. 3 Положення №96 (у редакції від 04.03.2016 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одним з основних завдань Держпраці є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності з пп. 6 п. 4 Положення №96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до п. 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, у т.ч. через Головне управління Держпраці в Одеській області.

Розпорядженням від 16 вересня 2015 р. № 929-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

На час виникнення спірних правовідносин був чинним та діяв до 29.12.2017 року Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок № 390), який визначав процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

За приписами пункту 3 Порядку № 390, Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 11 квітня 2017 року в.о. начальника Головного управління Держпраці в Одеській області видано наказ № 535 Про проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства про працю , яким, відповідно до вимог Конвенції міжнародної організації праці №81, Конвенції міжнародної організації праці № 129, які ратифіковані 08.09.2004 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 929-р Питання Державної служби з питань праці , наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції Україні з питань праці та її територіальних органів , ст. 259 Кодексу Законів про працю України, згоди Департаменту з питань праці Держпраці України від 07.04.2017 року № 4071/4.3/4.2-ДП-17, на підставі звернення до Головного управління від 29.03.2017 року (вх. № 15-Т-724-01 від 29.03.2017 року) щодо порушення законодавства про працю та оплату праці, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Матвієнку Олександру Васильовичу у період з 18.04.2017 по 28.04.2017 року наказано провести позапланову перевірку додержання законодавства про працю та оплату праці у житлово-будівельному кооперативі Ленінський-23 , що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 25 (а.с. 200, том 1).

Позивач заперечує щодо законності призначення вказаної перевірки, оскільки на підставі звернення до Головного управління від 29.03.2017 року (вх. № 15-Т-724-01 від 29.03.2017 року) гр. ОСОБА_1 відповідачем було надано відповідь від 27.04.2017 року про відсутність порушень.

У свою чергу відповідач стверджував, що на звернення гр. ОСОБА_1 відповідь від 27.04.2017 року надавалась тільки щодо самої ОСОБА_1 , по іншим особам не надавалась; відповідь не розкривала порушень встановлених при перевірці, призначеної наказом від 11 квітня 2017 року № 535.

З приводу зазначеного судом встановлено наступне.

29 березня 2017 року на ім`я начальника Головного управління Держпраці в Одеській області надійшла заява гр. ОСОБА_1 щодо перевірки діяльності голови правління кооперативу ЖБК Ленінський-23 ОСОБА_2 з 2010 року на предмет правильності (законності) оформлення на посади, ведення табелю робочого часу, нарахування та виплати заробітної плати (а.с. 159, том 1).

У відповідь на вказане звернення, листом від 27 квітня 2017 року № 15-Т-724/03-13-7902 за підписом заступника начальника Головного управління Держпраці в Одеській області надана відповідь, у якій повідомлено про те, що фахівцями головного управління здійснено перевірку кооперативу з питань додержання законодавство про працю та оплату праці та в ході дослідження бухгалтерських та кадрових документів кооперативу, ведення яких передбачено законодавством про працю, за період з листопада 2010 року по квітень 2017 року факт неналежного оформлення трудових відносин з найманими працівниками у кооперативі не знайшов документального підтвердження (а.с. 160, том 1).

У судовому засіданні 23 грудня 2019 року судом було допитано у якості свідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , голову ревізійної комісії ЖБК Ленінський (а.с. 42-44, 153-154, том 1), яка зверталась Головного управління Держпраці в Одеській області із заявою від 29 березня 2017 року. У своїх показаннях свідок повідомив, що після його звернення із заявою посадова особа Держпраці прибув за адресою кооперативу на перевірку, за наслідками якої (перевірки) надано відповідь від 27 квітня 2017 року про те, що порушень не встановлено. Однак, приблизно, через два тижні представник Держпраці знову прибув за адресою кооперативу та під час цього візиту між ним та головою правління виник конфлікт, однак свідок сам особисто не був присутнім при їх спілкуванні, свідку не відомо також чи надавались представником Держпраці направлення на перевірку та чим завершився цей візит. На запитання відповідача чому свідок вважає, що в кооперативі проводилось дві перевірки, свідок відповів тому, що представник Держпраці приходив двічі.

Представник відповідача - Матвієнко О.В., який і виходив за адресою кооперативу, повідомив, що другий візит, коли відбувся конфлікт, про який повідомив свідок, відбувся з метою вручення матеріалів перевірки позивачу; виходу щодо повторної перевірки не було.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, а саме доводам позивача про те, що результати перевірки за наслідками розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 29.03.2017 року (вх. № 15-Т-724-01 від 29.03.2017 року) зафіксовані в листі від 24 квітня 2017 року № 15-Т-724/03-13-7902, а акт перевірки від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424 складений внаслідок повторної перевірки, суд зазначає наступне.

Що стосується листа-відповіді від 24 квітня 2017 року № 15-Т-724/03-13-7902, наданого на звернення гр. ОСОБА_1 від 29.03.2017 року, то як слідує з його змісту цю відповідь було надано у порядку Закону України Про звернення громадян , оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Отже, лист Головного управління Держпраці в Одеській області від 24 квітня 2017 року № 15-Т-724/03-13-7902, наданий у відповідь на звернення гр. ОСОБА_1 від 29.03.2017 року, не може бути документом, який фіксує результати перевірки Головним управлінням Держпраці в Одеській області у ЖБК Ленінський-23 на предмет додержання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, суд зазначає, що правовірність вказаного листа від 24 квітня 2017 року №15-Т-724/03-13-7902 не є предметом спору цій справі.

У свою чергу, документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування і є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його дотримання, є акт перевірки.

Так, за приписами пункту 7 Порядку № 390, за результатами перевірки складається акт перевірки.

Результати позапланової перевірки ЖБК Ленінський-23 щодо додержання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проведеної на підставі наказу від 11 квітня 2017 року №535 та направлення на перевірку від 11 квітня 2017 року №15/01-29-0857, зафіксовані головним державним інспектором відділу з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Матвієнко О.В. в Акті перевірки № 15-01-005/0424 від 28 квітня 2017 (а.с. 173-180, 202-208, том 1).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 390, інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Судом встановлено, що 11 квітня 2017 року в.о. начальника Головного управління Держпраці в Одеській області підписано Направлення на проведення перевірки №15/01-29-0857, яким, відповідно до наказу від 11 квітня 2017 року № 535, направлено на проведення позапланової перевірки додержання законодавства про праці та оплату праці у ЖБК Ленінський-23 головного державного інспектора відділу з питань додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області Матвієнко О.В. (а.с. 201, том 1).

При цьому, у вказаному направленні на проведення перевірки зазначено: період перевірки: 18.04.2017-28.04.2017 року; підстави: згода Департаменту з питань праці Держпраці Україна від 07.04.2017 року оку № 4071/4.3/4.2-ДП-17, звернення до Головного управління від 29.03.2017 року (вх. № 15-Т-724-01 від 29.03.2017 року).

Вказане направлення містить відмітку та підпис про його отримання 19.04.2017 року, підпис голови правління ЖБК Ленінський-23 ОСОБА_2., будь-яких заперечень не викладено.

В матеріалах справи відсутні докази того, що інспектор не надавав службового посвідчення.

Отже, судом встановлено дотримання вимог пункту 4 Порядку № 390 щодо наявності в інспектора службового посвідчення та направлення на перевірку, тобто інспектор мав право на проведення перевірки відповідно до наказу від 11 квітня 2017 року № 535.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 390, перевірка складається з таких етапів:

6.1. Робота з документами, наданими суб`єктами господарювання на вимогу Інспектора;

6.2. Оформлення документів за результатами перевірки;

6.3. Ознайомлення суб`єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки;

6.4. Проведення за результатами перевірки роз`яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 309, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що результати позапланової перевірки додержання законодавства про праці та оплату праці ЖБК Ленінський-23 оформлені Актом перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424 (а.с. 173-180, 202-208, том 1).

Примірник акту перевірки отриманий головою правління ОСОБА_2. 28 квітня 2017 року, про що свідчить розписка останнього в акті, написана власноруч.

Також, у відповідності з пунктом 7 Порядку №390, у зв`язку з виявленими перевіркою порушеннями законодавства про працю, керівнику ЖБК Ленінський-23 - голові ОСОБА_2. видано Припис №15-01-005/0424-0264 від 28 квітня 2017 року. Про виконання вимог припису позивача зобов`язано письмово повідомити Головне управління Держпраці в Одеській області з наданням підтверджуючих документів у строк до 28.05.2017 року (а.с. 181, 209, том 1).

Отримання примірнику припису №15-01-005/0424-0264 від 28 квітня 2017 року голова ОСОБА_2. засвідчив своїм підписом в цьому приписі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем у період спірних правовідносин (квітень 2017 року) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством проведена позапланова перевірка позивача, результати якої зафіксовані у передбачений законом спосіб (акт перевірки).

Що стосується наявності підстав для накладення штрафу на позивача, а відтак і щодо правомірності спірної постанови, суд зазначає наступне.

01.01.2015 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 № 77-VIII, яким викладено в новій редакції статтю 265 КЗпП України про відповідальність за порушення законодавства про працю.

У вказаній редакції, чинній й на момент виникнення спірних правовідносин, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій.

Згідно з приписами статті 95 КЗпП України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією за недотримання якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність, встановлену ст. 265 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 жовтня 2019 року по справі №820/5115/17.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з п. 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Як встановлено судом, відповідачем рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 прийнято 04 травня 2017 року, а отже з дотриманням 10-ти денного строку з дати складення акту перевірки від 28 квітня 2017 року.

Відповідно до п. 4 Порядку № 509, справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Як встановлено судом, розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ЖБК Ленінський-23 відбувся 17 травня 2017 року, тобто у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд від 04 травня 2017 року.

За приписами п. 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З матеріалів справи встановлено, що 04 травня 2017 року заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області складено на ім`я голови ЖБК Ленінський-23 ОСОБА_2. Повідомлення № 247 про те, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ЖБК Ленінський-23 відбудеться 17 травня 2017 року об 11 год. 50 хв., у приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 2, 4 поверх. Роз`яснено, що у разі неявки справу буде розглянуто його без участі (а.с. 214, том 1).

Повідомлення направлено на адресу позивача рекомендованим листом 08 травня 2017 року, на підтвердження чого відповідачем надано до суду фіскальний чек Укрпошти від 08 травня 2017 року, трек номер поштового відправлення 6502305400170.

Згідно зворотного рекомендованого повідомленням про вручення, поштове відправлення за трек номером 6502305400170 отримано 18 травня 2017 року особисто за підписом Гоньдюк (а.с. 214 (зворотна стор.) том 1).

При цьому, згідно штампу Укрпошти зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення не повернулось до Головного управління Держпраці в Одеській області станом на 19 травня 2017 року.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

17 травня 2017 року відбувся розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ЖБК Ленінський-23 , оскільки позивача було поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

У відповідності з п. 8 Порядку № 509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

За результатами розгляду акту перевірки від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424 заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області прийнято постанову від 17 травня 2017 року №298 про накладення на ЖБК Ленінський-23 штрафу у розмірі 416000, 00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (а.с. 215-217, том 1).

Згідно з п. 10 Порядку № 509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Щодо розміру застосованого до ЖБК Ленінський-23 штрафу на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Як вже було зазначено, фінансові санкції, передбачені статтею 265 КЗпП України, зокрема за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, запроваджені з 01.01.2015 року, у зв`язку з набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 № 77-VIII.

Водночас, в акті перевірки від 28 квітня 2017 року № 15-01-005/0424 зафіксовано, що в ЖБК Ленінський-23 не забезпечений розмір мінімальної заробітної плати відносно тринадцяти працівників.

Однак, з аналізу акту перевірки вбачається, що не забезпечення розміру мінімальної заробітної плати відносно семи з тринадцяти працівників мало місце до 01.01.2015 року (2010-2014 роки), тобто до введення, передбаченою статтею 265 КЗпП України, відповідальності за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

За загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі. Даний принцип закріплено в ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, беручи до уваги, що відповідні зміни до ст. 265 КЗпП України внесені Законом від 28.12.2014 №77-VIII і набули чинності з 01.01.2015 року, фінансові санкції згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП України можуть застосовуватися тільки за ті порушення, які допущені починаючи з 01.01.2015. В іншому випадку органи Держпраці не мають права накладати фінансові санкції, оскільки закон зворотної сили не має.

Таким чином, постанова Головного управління Держпраці в Одеській області від 17 травня 2017 року №298 про накладення на ЖБК Ленінський-23 штрафу є правомірною лише в частині накладення на позивача штрафу на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці з 01.01.2015 року у відношенні шести працівників, що складає 192 000, 00 грн. (32000,00х6, де 32000,00 становить десятикратний розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення).

В іншій частині, а саме на суму штрафу у розмірі 224 000, 00 грн. (416000-192000), постанова Головного управління Держпраці в Одеській області від 17 травня 2017 року №298 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Водночас, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідач за одне правопорушення застосував до ЖБК Ленінський-23 одразу два способи дисциплінарного стягнення: припис за Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та штраф на підставі ст. 265 КЗпП України, що суперечить ст. 61 Конституції України.

Так, відповідно до пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Крім того, у відповідності з правило статті 265 КЗпП України, сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2017 року, яке прийнято відповідачем з дотриманням Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, а також не порушує права позивача.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про часткове їх задоволення шляхом скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 17 травня 2017 року №298 в частині накладення на житлово-будівельний кооператив Ленінський-23 штрафу у розмірі 224 000, 00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

21 січня 2020 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про компенсацію судових витрат у загальному розмірі 34 080, 00 грн., які складаються з витрат професійну правничу допомогу адвокатом - 21 600, 00 грн. та судового збору, сплаченого у судах першої та апеляційної інстанції, у загальному розмірі 12 480, 00 грн. (а.с. 174-176, том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру у сумі 21 600, 00 грн. позивачем надано: договір про надання юридичної допомоги від 10 жовтня 2018 року, договір про надання правової допомоги від 01 червня 2019 року, договір про надання правової допомоги від 05 жовтня 2019 року, кошторис витрат на оплату гонорару (Додаток до Договору від 10 жовтня 2018 року), акти виконаних робіт, а також розрахункові квитанції на загальну суму - 21 600, 00 грн. (а.с. 177-191, том 2).

Згідно кошторису витрат на оплату гонорару, затвердженого Сластніковою Г.О. (Виконавець), яка приймала участь у справі на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №003628, виданого Радою адвокатів Одеської області 16.01.2019 року, та ордеру) та головою житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 Головченко Ю.В., сторони погодили наступну вартість послуг:

1) ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в Суворовському відділі ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області - 800, 00 грн. (400 грн.х2 години);

2) ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення в приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області - 800, 00 грн. (400 грн.х2 години);

3) підготовча (досудова) робота - 1800, 00 грн. (600 грн.х3 години);

4) складання позовної заяви та процесуальних документів до неї - 3000, 00 грн. (600 грн.х5 годин);

5) подача позовної заяви до суду, виготовлення копій для сторін - 200, 00 грн.;

6) підготовча робота (з метою складання апеляційної скарги) - 1800, 00 грн. (600 грн.х3 години);

7) складання апеляційної скарги з додатками - 2400, 00 грн. (600 грн.х4 години);

8) участь у судовому засіданні (П`ятий апеляційний адміністративний суд) - 800, 00 грн.;

9) підготовка участі у судових засіданнях в суді першої інстанції - 1200, 00 грн. (600 грн.х2 години);

10) складання та подача відповіді на відзив - 2400, 00 грн. (600 грн.х4 години);

11) підготовка та складання заяв, клопотань - 2400, 00 грн. (600 грн.х4 години);

12) ознайомлення з матеріалами справи - 800, 00 грн. (400 грн.х2 години);

13) участь у судових засіданнях - 3200, 00 грн. (800 грн.х4 години).

На підтвердження оплати цих послуг позивачем надано розрахункові квитанції на загальну суму - 21 600, 00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу заявлених однією стороною тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обґрунтованості.

Відповідач заперечував щодо співмірності витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом.

Водночас, суд вважає співмірним та розумним розмір компенсації вартості наданих адвокатом послуг з представництва інтересів Житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 під час розгляду цієї справи.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 600, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору та стягує на користь позивача судовий збір у розмірі 3369, 60 грн., пропорційний до задоволеної частини позовних вимог майнового характеру (часткове скасування постанови на суму штрафу у розмірі 224 000, 00 грн. (6240,00х54%=3369,60, де 6240, 000 - загальна сума сплаченого судового збору, 54 % - відсоток задоволеної частини позовних вимог).

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 134, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 17 травня 2017 року №298 в частині накладення на житлово-будівельний кооператив Ленінський-23 штрафу у розмірі 224 000, 00 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, 2, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39781624) за рахунок бюджетних асигнувань на користь житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 (вул. Паустовського, 25, м. Одеса, 65111; код ЄДРПОУ 20991843) судовий збір у розмірі 3369, 60 грн. (три тисячі триста шістдесят дев`ять гривень 00 коп.).

Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, 2, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39781624) за рахунок бюджетних асигнувань на користь житлово-будівельного кооперативу Ленінський-23 (вул. Паустовського, 25, м. Одеса, 65111; код ЄДРПОУ 20991843) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 600, 00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Житлово-будівельний кооператив "Ленінський-23" (вул. Паустовського, 25, м. Одеса, 65111; код ЄДРПОУ 20991843).

Відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, 2, м.Одеса, 65044; код ЄДРПОУ 39781624).

Повний текст рішення складено та підписано судом 03 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.