Ухвала

від 06.02.2020 по справі 904/1237/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1237/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Верховного Суду Губенко Н.М. та Кролевець О.А.

у касаційному провадженні за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019

у справі №904/1237/17

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ"

про визнання недійсним рішення наглядової ради,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМЕТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 904/1237/17 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.02.2020 об 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

04 лютого 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Губенко Н.М. та Кролевець О.А. у даній справі.

Заява про відвід мотивована тим, що: заявнику незрозуміло підстави зміни суддів Вронської Г.О. та Ткача І.В., які входили до складу Верховного Суду при прийнятті постанови від 22.01.2019; судом касаційної інстанції було відкрито касаційне провадження без доданих до касаційної скарги доказів щодо відправлення ОСОБА_1 копії касаційної скарги та доданих до неї документів; ОСОБА_1 стало відомо про те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" ОСОБА_6 шляхом незаконних зв`язків вирішив свої проблеми у Верховному Суді та очікує рішення на користь товариства; згідно з висновками Громадської ради доброчесності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідають займаним посадам.

Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.02.2020 зупинено провадження у справі № 904/1237/17 до вирішення питання про відвід суддів Губенко Н.М. та Кролевець О.А.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №904/1237/17 визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020.

Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду у розумінні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

В обґрунтування підстав для відводу суддів Губенко Н.М. та Кролевець О.А. Макаров Костянтин Григорович зазначив про відсутність підстав зміни суддів Вронської Г.О. та Ткача І.В., які входили до складу Верховного Суду при прийнятті постанови від 22.01.2019 у даній справі, що є підставою для відводу.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

Судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному господарському суді обов`язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): 1) банкрутство; 2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; 3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду (частина 7 статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Пунктом 1.7 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 передбачено, що визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Згідно з пунктом 2.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.

Пунктом 3.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 передбачено, що у судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 № 6 "Про затвердження складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів у складі судових палат, спеціалізації судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду" визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Судді Губенко Н.М., Кролевець О.А., Студенець В.І. включені до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та розглядають спори, зокрема, що виникають з корпоративних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "Інтермет" від 14.12.2010. Тобто, спір у даній справі виник з корпоративних відносин.

Із наведеного не вбачається обставин, що при визначенні колегії суддів для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" у даній справі було порушено порядок визначення судді-доповідача та інших суддів у складі колегії, оскільки колегія суддів Губенко Н.М., Кролевець О.А., Студенець В.І. включена до складу судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка розглядає спори даної категорії.

В обґрунтування підстав для відводу ОСОБА_1. зазначив, що судом касаційної інстанції було відкрито касаційне провадження без доданих до касаційної скарги доказів щодо відправлення ОСОБА_1 копії касаційної скарги та доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 291 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, надсилати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів даної справи вбачається, що до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" було додано докази надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів як ОСОБА_1 , так і його представнику ОСОБА_5 , що підтверджується описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (т. 5, а.с. 23-26).

Тому твердження заявника про те, що судом касаційної інстанції було відкрито касаційне провадження без доданих до касаційної скарги доказів щодо відправлення ОСОБА_1 копії касаційної скарги та доданих до неї документів, є безпідставним.

Твердження заявника про те, що начебто директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" ОСОБА_6 шляхом незаконних зв`язків вирішив свої проблеми у Верховному Суді та очікує рішення на користь товариства є надуманими та непідтвердженими.

Щодо тверджень заявника про наявність висновків Громадської ради доброчесності, згідно з якими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідають займаним посадам, то Вищою кваліфікаційною комісією суддів України надавалась оцінка вказаним висновкам та приймались відповідні рішення про підтвердження здатності таких суддів (кандидатів на посади суддів) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Губенко Н.М. та Кролевець О.А. у даній справі є необґрунтованим.

У п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У п. 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому обставин, які б свідчили про упередженість суддів Губенко Н.М. та Кролевець О.А. стосовно заявника та про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а Суд не встановив.

Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів ним не зазначено.

Оцінивши доводи, викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід суддям Губенко Н.М. та Кролевець О.А., Касаційний господарський суд не вбачає об`єктивних обставин, які викликають сумніви у їх неупередженості або об`єктивності, відтак, підстави для задоволення заяви скаржника відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Губенко Н.М. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 904/1237/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський