Постанова від 28.04.2020 по справі 904/1237/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1237/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 904/1237/17 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ"

про визнання недійсним рішення наглядової ради,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" про визнання недійсним рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" від 14.12.2010 про: задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" в Центральному відділенні Публічного акціонерного товариства "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя, та передачі в заставу нерухомого майна, а саме: окремо розташованої трьохповерхової будівлі - літ. А-3 загальною площею 2 140,6 кв. м, що належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5570189,79 грн; надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" Євдокименко Любові Миколаївні .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019, позов задоволено. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" від 14.12.2010 про: задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" та надання майнової поруки по відновлювальній відзивній кредитній лінії, що оформлювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" в Центральному відділенні Публічного акціонерного товариства "Індекс-Банк" в м. Запоріжжя та передачі в заставу нерухоме майно, а саме: окремо розташовану трьох поверхову будівлю - літ. А-3 загальною площею 2 140,6 кв. м, що належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" та знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32, балансовою вартістю станом на 01.12.2010 - 5 570 189,79 грн; надання права підпису договору іпотеки та інших документів, пов`язаних з одержанням кредиту у вигляді відновлювальної відзивної кредитної лінії Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", головному бухгалтеру Відкритого акціонерного товариства "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" Євдокименко Любові Миколаївні .

Постановою Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 904/1237/17 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 904/1237/17 залишено без змін.

При прийнятті постанови судом касаційної інстанції розподіл судових витрат не здійснювався, оскільки до поданих ОСОБА_1 від 04.02.2020 та від 25.02.2020 клопотань додано лише попередні (орієнтовні) розрахунки судових витрат, а не остаточні судові витрати, які позивач поніс під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, та зазначені клопотання не містять відомостей та доказів щодо ознайомлення з ними і доданими до них матеріалами іншої сторони зі справи, що суперечить засаді рівності сторін перед законом і судом (стаття 7 Господарського процесуального кодексу України).

ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 472,76 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було подано попередні (орієнтовні) розрахунки суми судових витрат, відповідно до яких очікувані витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становлять 18 486,38 грн.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції ОСОБА_1 надано:

- договір про надання правової допомоги від 11.02.2019, укладений між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Антоновим Євгеном Малековичем (адвокат); відповідно до пункту 1.1 договору адвокат зобов`язується надавати правову (юридичну) допомогу для захисту у разі порушення, невизнання чи оспорювання прав, свобод та законних інтересів клієнта відповідно до діючого законодавства, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги (в тому числі додаткову винагороду, додаткові витрати пов`язані з наданням правової допомоги), відповідно до цього договору; згідно з пунктом 3.1 договору за надану правову допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) за домовленістю;

- додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, у якому визначено вартість конкретних послуг з надання правової допомоги (гонорар адвоката);

- додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, у якій також визначено вартість конкретних послуг з надання правової допомоги (гонорар адвоката);

- акт виконаних робіт від 03.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, який містить: вид наданої правничої допомоги (представництво адвокатом в одному судовому засіданні; складання відзиву на касаційну скаргу) та ціну послуг - 8 000 грн;

- акт виконаних робіт від 24.02.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, який містить: вид наданої правничої допомоги (представництво адвокатом в одному судовому засіданні; складання клопотання про передачу справи до об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; складення пояснення у справі; складення заяви про відвід) та ціну послуг - 9 500 грн;

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" копію заяви про ухвалення додаткового рішення, акти виконаних робіт від 03.02.2020 та від 24.02.2020.

Про розгляд Верховним Судом заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" було повідомлено ухвалою від 23.04.2020.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із касаційним розглядом справи № 904/1237/17, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

З доданих до заяви про ухвалення додаткового рішення документів вбачається, що понесені і погоджені ОСОБА_1 , у відповідності до умов договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 500,00 грн є підтвердженими.

Натомість Суду не надано доказів понесення і погодження ОСОБА_1 , у відповідності до умов договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 972,76 (19 472,76 грн (заявлені до стягнення у заяві про ухвалення додаткового рішення) - 17 500,00 грн (документально підтверджені понесені і погоджені ОСОБА_1 , у відповідності до умов договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, витрати на професійну правничу допомогу).

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 17 500,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдінг компанія "ІНТЕРМЕТ" (місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 32; ідентифікаційний код 13425190) на користь ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 904/1237/17.

3. В іншій частині заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець