Рішення

від 31.01.2020 по справі 761/9175/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9175/17

Провадження № 2/761/186/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Макаренко І.О.,

при секретарі Буцан Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , ОСОБА_2 , Київського міського Бюро технічної інвентаризації, третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування права власності, визнання договору дарування недійсним та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , ОСОБА_2 , Київського міського Бюро технічної інвентаризації, третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування права власності, визнання договору дарування недійсним та зобов`язання вчинити дії.

Заявник свої вимоги обґрунтовує наступним.

Відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 січня 2011 року № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2014 року № 1550) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Згідно пункту 5 Положення одним із завдань Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території м. Києва та забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації.

Згідно пункту 6 Положення Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання:

-погоджує в установленому порядку проекти землеустрою (п.п. 6.33.);

-погоджує містобудівні та архітектурні проектні рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, а також тих, що плануються та проектуються із залученням бюджетних коштів (підпункт 6.34.);

-надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (підпункт 6.43.);

-надає будівельний паспорт забудови земельної ділянки (підпункт 6.44.);

-забезпечує ведення містобудівного кадастру території м. Києва (підпункт 6.46.);

-здійснює керівництво Службою містобудівного кадастру, яка є структурним підрозділом у складі Департаменту, з питань щодо: організації проведення постійного містобудівного моніторингу та занесення результатів в базу даних містобудівного кадастру на території міста Києва.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 02.03.2017 № 064 - 2015 повідомив Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5.

Рішенням Третейського суду від 12 вересня 2006 року у справі №10/5 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , третя особа - Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано дійсним договір купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року з моменту укладення; визнано за ОСОБА_1 право власності на кафе, придбане нею за Договором купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року, загальною площею 118,58 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02 травня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу кафе.

Згідно п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає та оплачує, відповідно до умов договору, що визначені в цьому договорі, кафе для громадського харчування, загальною площею 118, 58 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

02 травня 2006 року між зазначеними сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року, згідно п. 1. якого сторони погодили нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року протягом 5 днів з моменту підписання Договору купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року та Додаткової угоди № 1 від 02 травня 2006 року до нього.

Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2006 року у справі № 6-139/06 зобов`язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5, зареєструвати право приватної власності на павільйон, загальною площею 118,58 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та видати відповідний документ.

Прийнявши рішення про визнання права власності на новостворене нерухоме майно поза установленою процедурою введення його в експлуатацію, Третейський суд перешкодив заявнику у виконанні покладених на нього обов`язків щодо забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, правил забудови міста Києва, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією, та як наслідок - створив підстави для експлуатації не прийнятого у встановленому законодавством порядку об`єкту містобудування, що було прямо заборонено чинною на той час редакцією статті 18 Закону України Про основи містобудування , а також вирішив питання про права і обов`язки особи, яка не брала участі у справі, а саме - Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (нині - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке не було і не могло бути стороною третейської угоди, що є безумовною підставою для скасування рішення Третейського суду відповідно до статті 389-5 ЦПК України та статті 51 Закону.

Станом на 12 вересня 2006 року (дата прийнятого Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс рішення у справі № 10/5) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (станом на 12 вересня 2006 року - Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища) діяв на підставі рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744 Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) .

Так, згідно з пунктом 5 Положенням про Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища основними завданнями Головного управління було:

-забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва;

-аналіз стану містобудування, організація розроблення, проведення експертизи архітектурно-планувальних частин проектів, подання на затвердження в установленому порядку генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації;

-забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, правил забудови міста Києва, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією.

Згідно з пунктом 6 Положенням Головне управління здійснювало:

-погодження, у встановленому порядку, паспортів опорядження фасадів та освітлення об`єктів архітектури;

-організацію розроблення та проведення експертизи містобудівної документації для території міста Києва, готує висновки щодо її затвердження;

-затвердження архітектурно-технічних паспортів;

-розробленням пропозицій та підготовку висновків щодо розміщення і будівництва житлово-цивільних, комунальних, промислових та інших об`єктів, створення інженерно-транспортної інфраструктури, розгляд і погодження проектів конкретних об`єктів архітектури та надання замовникам висновків щодо їх затвердження;

-внесення пропозиції щодо прийняття згідно із законодавством рішень стосовно самовільно збудованих будинків та споруд;

-проведення розмічувальних робіт (крім встановлення меж земельних ділянок у натурі), винесення в натуру вісей будівель, споруд і ліній інженерних комунікацій, червоних ліній вулиць, доріг; здійснення систематизації зазначених матеріалів, надання дозволу на проведення інженерних вишукувань для будівництва;

-організацію ведення містобудівного кадастру міста Києва тощо.

Рішенням Київської міської ради від 14 жовтня 2010 року № 99/4911 Про перейменування Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було перейменоване в Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 198/7535 Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменоване у Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до Шевченківського районного суду міста Києва заяву про скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , третя особа - Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у справі № 761/8926/17 заяву Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересовані особи ОСОБА_1 , КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , ОСОБА_2 , про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5 задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Пегас Плюс , 3-тя особа - БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року у справі № 761/8926/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ТОВ Пегас Плюс залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року залишено без змін.

Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс у справі № 761/8926/17 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року у справі № 761/8926/17 залишено без змін.

Згідно частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна кафе від 02 травня 2006 року здійснено без його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, що суперечить нормам статті 657 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, згідно із частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частин 1, 5 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , а саме пунктом 13 встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Договір купівлі-продажу кафе від 02 травня 2006 року та додаткова угода № 1 від 02 травня 2006 року до договору купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року є нікчемними, оскільки не здійснено нотаріальне посвідчення та не проведена державна реєстрація договорів.

При укладанні договору дарування від 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та договору дарування від 08 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в тому числі при здійсненні Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за цими договорами дарування, вони були обізнані про те, що договір купівлі-продажу кафе від 02 травня 2006 року та додаткова угода № 1 від 02 травня 2006 року до договору купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року укладені між товариством з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс та ОСОБА_1 є нікчемними та не породжують правових наслідків.

З урахуванням зазначеного, Позивач наголошував, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , в розумінні вимог Цивільного кодексу України, не є добросовісними набувачами.

Позивач також звернув увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при укладанні договорів дарування зазначили загальну площу на об`єкт нерухомого майна який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 118, 60 кв . м., хоча зареєстроване 20 серпня 2007 року у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна право приватної власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)) за ОСОБА_1 було на загальну площу 118,58 кв. м.

Згідно з статтею 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв`язку з тим, що спірний правочин не створює прав та обов`язків сторін, цивільні правовідносини між сторонами не виникли то підлягає скасуванню реєстрація права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме кафе (павільйон), загальною площею 118, 58 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація якого відбулася на підставі договору купівлі-продажу кафе від 02 травня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 02 травня 2006 року до договору купівлі-продажу кафе б/н від 02 травня 2006 року, рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5, постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2006 року у справі № 6-139/06.

Визнати недійсним договір дарування на об`єкт нерухомого майна, розташований у АДРЕСА_1 загальною площею 118,60 кв. м, укладений 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2701;

Скасувати зареєстроване 10 вересня 2007 року у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна право приватної власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,60 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , реєстрація якого відбулася на підставі договору дарування укладеного 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2701;

Визнати недійсним договір дарування на об`єкт нерухомого майна, розташований у АДРЕСА_1 загальною площею 118,60 кв. м, укладений 08 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 який був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 726;

Скасувати зареєстроване у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна право приватної власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,60 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , реєстрація якого відбулася на підставі договору дарування укладеного 08 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 який був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 726;

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс та ОСОБА_1 знести об`єкт самочинно будівництва.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів:ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність.

Окрім цього, представники відповідача ОСОБА_2 просили застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.

Відповідач - Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та 3-тя особа в судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку., присини неявки суду не порвідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

02.05.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006.

Згідно п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає та оплачує, відповідно до умов договору, що визначені в цьому договорі, кафе для громадського харчування, загальною площею 118, 58 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Договір купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006 було здійснено без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, що суперечить нормам ст. 657 Цивільного кодексу України.

02.05.2006 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006, згідно п. 1. якого сторони погодили нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006 протягом 5 днів з моменту підписання Договору купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006 та Додаткової угоди № 1 від 02.05.2006 до нього.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , а саме в пункті 13 зазначено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, суду необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна кафе від 02.05.2006 здійснено без його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, що суперечить нормам ст. 657 ЦК України.

Відповідно до положень частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, згідно із частини 1 статті 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частин 1, 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частина 5 ст. 55 Конституції України визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ураховуючи положення ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України, Закону України "Про третейські суди" та ст. 21 ЦПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов`язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Прийнявши рішення про визнання права власності на новостворене нерухоме майно поза установленою процедурою введення його в експлуатацію, Постійно діючий третейський суд при асоціації Український правовий альянс перешкодив позивачу у виконанні покладених на нього обов`язків щодо забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, правил забудови міста Києва, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією, та як наслідок- створив підстави для експлуатації не прийнятого у встановленому законодавством порядку об`єкту містобудування, що було прямо заборонено чинною на той час редакцією статті 18 Закону України Про основи містобудування .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у справі № 761/8926/17 заяву Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), заінтересовані особи ОСОБА_1 , КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , ОСОБА_2 , про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5 задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Пегас Плюс , 3-тя особа - БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року у справі № 761/8926/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ТОВ Пегас Плюс залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року залишено без змін.

Касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс у справі № 761/8926/17 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року у справі № 761/8926/17 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 821 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2006 року у справі № 6-139/06 зобов`язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5, зареєструвати право приватної власності на павільйон, загальною площею 118,58 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та видати відповідний документ.

Згідно з статтею 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження:

-надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності ;

-здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу тощо.

Згідно з статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 Закон України Про регулювання містобудівної діяльності у, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 січня 2011 року № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2014 року № 1550) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Згідно пункту 5 Положення одним із завдань Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території м. Києва та забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації.

Згідно пункту 6 Положення Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання:

-погоджує в установленому порядку проекти землеустрою (п.п. 6.33.); п

-погоджує містобудівні та архітектурні проектні рішення об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення, а також тих, що плануються та проектуються із залученням бюджетних коштів (підпункт 6.34.);

-надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (підпункт 6.43.);

-надає будівельний паспорт забудови земельної ділянки (підпункт 6.44.);

-забезпечує ведення містобудівного кадастру території м. Києва (підпункт 6.46.);

-здійснює керівництво Службою містобудівного кадастру, яка є структурним підрозділом у складі Департаменту, з питань щодо: організації проведення постійного містобудівного моніторингу та занесення результатів в базу даних містобудівного кадастру на території міста Києва.

Станом на 12 вересня 2006 року (дата прийнятого Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс рішення у справі № 10/5) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (станом на 12 вересня 2006 року - Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища) діяв на підставі рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744 Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) .

Так згідно з пунктом 5 Положенням про Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища основними завданнями Головного управління було:

-забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва;

-аналіз стану містобудування, організація розроблення, проведення експертизи архітектурно-планувальних частин проектів, подання на затвердження в установленому порядку генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації;

-забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, правил забудови міста Києва, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією.

Згідно з пунктом 6 Положенням Головне управління здійснювало:

-погодження, у встановленому порядку, паспортів опорядження фасадів та освітлення об`єктів архітектури;

-організацію розроблення та проведення експертизи містобудівної документації для території міста Києва, готує висновки щодо її затвердження;

-затвердження архітектурно-технічних паспортів;

-розробленням пропозицій та підготовку висновків щодо розміщення і будівництва житлово-цивільних, комунальних, промислових та інших об`єктів, створення інженерно-транспортної інфраструктури, розгляд і погодження проектів конкретних об`єктів архітектури та надання замовникам висновків щодо їх затвердження;

-внесення пропозиції щодо прийняття згідно із законодавством рішень стосовно самовільно збудованих будинків та споруд;

-проведення розмічувальних робіт (крім встановлення меж земельних ділянок у натурі), винесення в натуру вісей будівель, споруд і ліній інженерних комунікацій, червоних ліній вулиць, доріг; здійснення систематизації зазначених матеріалів, надання дозволу на проведення інженерних вишукувань для будівництва;

-організацію ведення містобудівного кадастру міста Києва тощо.

Рішенням Київської міської ради від 14 жовтня 2010 року № 99/4911 Про перейменування Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було перейменоване в Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 198/7535 Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменоване у Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Стаття 210 Цивільного кодексу України визначає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Згідно частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Ст. 334 Цивільного кодексу України регламентує, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтею 24 Законом України Про планування і забудову територій було визначено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Відповідно до статті 27 Закону фізичні, юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, отримують вихідні дані на проектування цього об`єкта, що забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями.

Згідно з вихідними даними на проектування замовником розробляється проектна документація на будівництво (ст. 28 Закону), після чого отримується дозвіл на виконання будівельних робіт, який надає особі право на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

За таких обставин, права і обов`язки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були порушені.

Представником відповідача Сідіропуло К.М. було подано заяву про застосування строків позовної давності у справі № 761/9175/17 від 19.03.2019, а у судовому засіданні 06.05.2019, після переходу судом до розгляду справи по суті, представником відповідача ОСОБА_2 було подано уточнення до заяви про застосування строків позовної давності у справі № 761/9175/17 від 19.03.2019 та додані копії паспорту архітектурно-художнього оформлення частини фасаду за адресою: АДРЕСА_1

Згідно зі статтею 389-1 Цивільно-процесуального кодексу України заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Враховуючи, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року вирішено питання про права та обов`язки позивача, проте про існування останнього заявнику стало відомо лише у березні 2017 року, строк звернення до суду не порушений та заява про скасування рішення третейського суду подана з дотриманням строків, визначених статтею 389-1 Цивільно-процесуального кодексу України.

Серед доданих до заяви документів, не міститься жодної інформації, з якої вбачається що право власності на об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю площею 188,6 м.кв. на АДРЕСА_3 зареєстровано за рішенням суду. А саме з листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2017 № 064-2015 позивачу стало відомо про такі обставини, а також про зміст Постійно діючого третейського суду при Асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006, а також про те, що вказаний об`єкт збудований із порушенням законодавства у сфері містобудування та архітектури, а саме без:

-отримання вихідних даних на проектування,

-розроблення і погодження у встановленому порядку проектної документації,

-отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт свідчить про істотне порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому є достатньою підставою для застосування положень ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Паспорт архітектурно-художнього оформлення частини будинку на АДРЕСА_3 не являється ані проектною ані дозвільною документацією на будівництво об`єкта нерухомого майна, і в жодному разі не підміняє собою установлений законом порядок щодо створення об`єкта нерухомого майна, визначеного ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (до березня 2011 року - Закон України Про планування і забудову територій ).,

Враховуючи, що будівля являє собою нерухоме майно, пов`язане фундаментом із землею та створене з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, дії Відповідача становлять суспільну загрозу життю та здоров`ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи мають дані будівлі необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.

Також, під час спорудження зазначеного об`єкта відбулися порушення Закону України Про охорону культурної спадщини , роботи здійснені без отримання дозволу на виконання земляних робіт, без погодження проектної документації із уповноваженим органом охорони культурної спадщини (у даному випадку - Міністерство культури України).

Земельна ділянка, на якій розташована будівля на АДРЕСА_3 потрапляє у межі Центрального історичного ареалу міста Києва, постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 місто Київ внесено у Список історичних населених пунктів України.

Земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні пам`ятки архітектури національного значення - Золоті Ворота (реєстровий номер 33), яка в свою чергу входить до Національний історико-культурний заповідник "Софія Київська" (м. Київ).

Зазначені обставини спростовують доводи, викладені відповідачем у своїй заяві.

Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 поза межами строку на його подання, визначеного ЦПК, у судовому засіданні 23.09.2019 подано відзив від 20.09.2019 та заявлено клопотання про поновлення строку на його подання. У відзиві представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, з урахуванням того, що ТОВ Пегас Плюс було отримано дозвіл на будівельні роботи та акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Представником відповідача надано відповідь на відзив в якій зазначено, що подані копії Акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 19.10.2004 № 234, не можуть братися до уваги у зв`язку із тим, що не повідомлено суд про джерело походження цього документу, суду надано копію з копії, однак оригіналу акту від 19.10.2004 № 234 (засвідченої копії) представником Відповідача суду не надано.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) акти прийому нерухомого майна до експлуатації є самостійною підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав.

Проте реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе(павільйон) загальною площею 118,58 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 була здійснена Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно 20.08.2007 (№ 159п-11) на підставі договору купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006, додаткової угоди № 1 від 02.05.2006, рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12.09.2006 у справі № 10/5, яке скасоване ухвалою Шевченківського районного суду від 26.12.2017 у справі № 761/8926/17 (набрала законної сили) постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.12.2006 у справі № 6-139/06.

Що стосується копій державних актів на право власності на земельні ділянки (кадастровий номер 8000000000:76:022:0010, 8000000000:76:022:0011), то сумарна площа цих двох ділянок - 80 м. кв., в той час як кафе (павільйон), який являє собою одноповерхову будівлю має загальну площу 118 , 58 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , що є додатковим підтвердженням самочинності вказаної будови із самозахватом земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Києва.

Цільове призначення - для будівництва і обслуговування літнього майданчика, тобто тимчасового без улаштування фундаменту; відносяться до Золотоворітського проїзду.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 № 74/2650 визначено умови продажу товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС ПЛЮС" земельних ділянок на АДРЕСА_3 , зокрема:

1. Використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

2. Забезпечити вільний доступ до проданих земельних ділянок для контролю за дотриманням власником умов продажу земельних ділянок.

3. Питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".

4. Проектування літнього майданчика слід вести на підставі історико-містобудівного обгрунтування з урахуванням матеріалів історико-архівних досліджень та навколишнього середовища.

5. Проведення земляних робіт можливе лише за погодженням з Інститутом археології Національної академії наук України.

6. Проект літнього майданчика необхідно погодити в порядку, визначеному законодавством та державними нормами, в тому числі з Державною службою охорони культурної спадщини.

Разом з тим, доказів отримання відповідних документів Відповідачем суду не надано.

Отже, наданим документами і поясненнями не спростовано того, що вказаний об`єкт збудований із порушенням законодавства у сфері містобудування та архітектури, а саме без: отримання вихідних даних на проектування; розроблення і погодження у встановленому порядку проектної документації, в тому числі з органами охорони культурної спадщини; отримання документу, що надає право на виконання будівельних робіт свідчить про істотне порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому є достатньою підставою для застосування положень ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Було зазначено, що будівництво спірного об`єкту проведене із втручанням у зовнішні стіни будинку на АДРЕСА_3 , який є щойно виявленою пам`яткою історії, згідно рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112, а відповідно до ст. 37 Закону України Про охорону культурної спадщини будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Враховуючи, що будівля являє собою нерухоме майно, пов`язане фундаментом із землею та створене з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, дії Відповідача становлять суспільну загрозу життю та здоров`ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи мають дані будівлі необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.

Земельна ділянка, на якій розташована будівля на АДРЕСА_3 потрапляє у межі Центрального історичного ареалу міста Києва, постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 місто Київ внесено у Список історичних населених пунктів України та знаходиться в охоронній зоні пам`ятки архітектури національного значення - Золоті Ворота (реєстровий номер 33), яка в свою чергу входить до Національний історико-культурний заповідник "Софія Київська" (м.Київ).

Зважаючи на викладене, пояснення, зазначені у відзиві Відповідача, не змінюють обставини і не спростовують доводи, викладені у позовній заяві.

Враховуючи зазначене та те, що рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року у справі № 10/5 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Пегас Плюс , 3-тя особа - БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності скасовано, то право власності зареєстроване Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на павільйон, загальною площею 118,58 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Також, підлягають скасуванню всі послідуючі реєстрації права власності на павільйон, загальною площею 118,58 (60) кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, павільйон, загальною площею 118,58 (60) кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, а тому підлягає знесенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

При цьому, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об`єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови.

Таким чином, Відповідачем порушено встановлений законодавством порядок здійснення будівництва, з чим безпосередньо пов`язано дотримання державних стандартів, будівельних норм і правил.

Враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 цього Кодексу не породжує в неї права власності на таке майно, таким чином виключає це майно із цивільного обороту.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Будівництво об`єкта нерухомого майна є самочинним за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

Дана позиція висловлена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 у справі № 127/14320/15-ц.

В пунктах 4, 7, 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , зазначається, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. До набрання чинності Законом України 3038-VI, - документ, визначений ст. 29 Закону України Про планування і забудову територій .

Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України № 687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону № 3038-VI (до набрання чинності Закону № 3038-VI - відповідно до статті 28 Закону України Про планування і забудову територій ), а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону (до набрання чинності Закону № 3038-VI - відповідно до статті 27 Закону України Про планування і забудову територій ).

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо (п.п 22, 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) ).

За ст. 5 Закону України Про основи містобудування (у редакції станом на момент будівництва спірної будівлі, а також на даний час) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з Дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Крім того, при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена також охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивач знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 22, 115,116, 220, 236, 334, 640, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 213- 215 ЦПК України, Закону України Про третейські суди , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень суд

вирішив:

Позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , ОСОБА_2 , Київського міського Бюро технічної інвентаризації, третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування права власності, визнання договору дарування недійсним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати зареєстровану Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,58 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , реєстрація якого відбулася на підставі договору купівлі-продажу кафе від 02.05.2006, додаткової угоди № 1 від 02.05.2006 до договору купівлі-продажу кафе б/н від 02.05.2006, рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12.09.2006 у справі № 10/5, постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.12.2006 року у справі № 6-139/06.

Визнати недійсним договір дарування об`єкту нерухомого майна, розташованого у АДРЕСА_3 загальною площею 118,60 кв.м., укладений 31.08.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2701.

Скасувати зареєстровану Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 10.09.2007 у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,60 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , реєстрація якого відбулася на підставі договору дарування укладеного 31.08.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. за реєстровим № 2701.

Визнати недійсним договір дарування на об`єкт нерухомого майна, розташований у АДРЕСА_3 загальною площею 118,60 кв.м., укладений 08.04.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. за реєстровим № 726.

Скасувати зареєстровану Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,60 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , реєстрація якого відбулася на підставі договору дарування, укладеного 08.04.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю.М. за реєстровим № 726.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс та ОСОБА_1 знести об`єкт самочинно будівництва.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.02.2020.

Суддя: