Ухвала
06 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 761/9175/17
провадження № 61-13807св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , ОСОБА_2 , Комунальне підприємство Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю Пегас Плюс на рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 31 січня 2020 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Іванової І. В., Сліпченка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс (далі - ТОВ Пегас Плюс ), ОСОБА_2 , Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації (далі - КП Київської міської ради Київське МБТІ ), третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування права власності, визнання договору дарування недійсним
та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня
2020 року позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено.
Скасовано зареєстровану Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна (далі - КП Київське МБТІ та РПВРНМ ) реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,58 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , реєстрація якого відбулася
на підставі договору купівлі-продажу кафе від 02 травня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 02 травня 2006 року до договору купівлі-продажу кафе від 02 травня 2006 року, рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації Український правовий альянс від 12 вересня 2006 року
у справі № 10/5, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2006 року у справі № 6-139/06.
Визнано недійсним договір дарування об`єкту нерухомого майна загальною площею 118,60 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю. М. та зареєстрований в реєстрі
за № 2701.
Скасовано зареєстровану КП Київське МБТІ та РПВРНМ 10 вересня
2007 року у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,60 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , реєстрація якого відбулася на підставі договору дарування, укладеного 31 серпня 2007 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю. М. за реєстровим № 2701.
Визнано недійсним договір дарування на об`єкт нерухомого майна загальною площею 118,60 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 08 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю. М. за реєстровим № 726.
Скасовано зареєстровану КП Київське МБТІ та РПВРНМ у реєстровій книзі № 159п-11 за реєстраційним № 8574-п реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (кафе (павільйон)), загальною площею 118,60 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , реєстрація якого відбулася на підставі договору дарування, укладеного 08 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козьяковим Ю. М. за реєстровим № 726.
Зобов`язано ТОВ Пегас Плюс та ОСОБА_1 знести об`єкт самочинного будівництва.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2020 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ Пегас Плюс просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних про скасування реєстрації права власності, визнання договорів дарування недійсними, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права .
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено колегією у складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою
статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
справу за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Пегас Плюс , ОСОБА_2 , Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування права власності, визнання договору дарування недійсним та зобов`язання вчинити дії, призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька А. І. Грушицький
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2020 |
Оприлюднено | 12.11.2020 |
Номер документу | 92765273 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні