Постанова

від 03.02.2020 по справі 904/807/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/807/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка I.O. (доповідач),

суддів Кузнецова В.О., Чус О.В.,

секретар судового засідання Манчік О.О.,

від Антимонопольного комітету України: Оніщенко В.М., довіреність №300-29/02-122 від 06.12.2019 р., представник;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 (головуючий судця Ліпинський О.В. (доповідач), судді Євстигнеєва Н.М., Колісник I.I.; повне рішення складено 12.12.2019) у справі № 904/807/18

за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЛМ , м. Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю ЗКВС , м. Київ

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 272000,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог i рішення суду першої інстанції.

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод про стягнення штрафу в розмірі 136000,00 грн. та пені в розмірі 136000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 № 556-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в сумі 136000,00 грн. Вимоги в частині стягнення пені в розмірі 136000,00 грн обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати накладеного штрафу.

Позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "ВКЛМ", ТОВ "ЗКВС" та ТОВ "Актив Естейт" в якості правонаступників припиненого ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод".

Розглянувши зазначене клопотання 06.08.2019 року, суд, керуючись даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, задовольнив клопотання Позивача, залучив до участі у справі в якості правонаступників Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКЛМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС", а також, правонаступника Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Буден Естейт" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив Естейт".

12.09.2019 року, у зв`язку із залученням до участі у справі в якості відповідачів ТОВ "ВКЛМ", ТОВ "ЗКВС" та ТОВ "Актив Естейт", Позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої обґрунтував свої вимоги до Відповідачів посиланням на положення ч. 6 ст. 109 ЦК України, якою передбачено, що якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов`язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася.

Антимонопольний комітет України позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЛМ i Товариства з обмеженою відповідальністю ЗКВС мотивує тим, що на його думку останні є правонаступниками Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод , тому мають нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/807/18 у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржене рішення мотивовано безпідставністю пред`явлення позовних вимог до відповідачів у справі № 904/807/18, оскільки за висновком місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю ВКЛМ i Товариство з обмеженою відповідальністю ЗКВС не є правонаступниками Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод .

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Антимонопольний комітет України звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2019 у справі № 904/807/18 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального i порушенням норм процесуального права, оскільки за висновком скаржника юридична особа, що утворилася внаслідок виділу згідно із положеннями статті 109 Цивільного кодексу України, відповідно до диспозиції статті 52 Господарського процесуального кодексу України є правонаступником юридичної особи, з якої був здійснений виділ.

У зв`язку з викладеним скаржник вважає, що процедура виділу юридичної особи є підставою для правонаступництва та для солідарної відповідальності, що передбачено положеннями статті 109 Цивільного кодексу України.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Вечірка I.O. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чус О.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/807/18.

У судовому засіданні 03.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Рішенням Антимонопольного комітету України № 556-р від 20.12.2016 року у справі № 127-26.13/190-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу постановлено:

- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино- коньячний завод вчинило порушення, передбачене пунктом 15 стати 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді подання у листі від 17.01.2015 року № 17-01/15 недостовірної інформації Антимонопольному комітету України;

- за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод штраф у розмірі 136000,00 грн.

Внаслідок відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино- коньячний завод сплатити у встановлений частиною 3 стати 56 Закону України Про захист економічної конкуренції двомісячний строк штраф, з моменту одержання рішення про його накладення, Антимонопольний комітет України на підставі положень частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції нарахував пеню за період прострочення сплати штрафу з 11.04.2017 по 09.02.2018 у сумі 136000,00 грн.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних ociб- підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод припинено за рішенням засновників 01.04.2019.

В Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників відповідача, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЛМ , Товариства з обмеженою відповідальністю ЗКВС , Товариства з обмеженою відповідальністю Буден Естейт , правонаступником якого, в свою чергу є Товариство з обмеженою відповідальністю Актив Естейт .

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод , Товариство з обмеженою відповідальністю ВКЛМ i Товариство з обмеженою відповідальністю ЗКВС були утворені шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод згідно із розподільчими балансами про передачу частини майна, прав та обов`язків від 18.04.2017 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю ЗКВС та від 13.06.2017 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЛМ (том 2, а.с. 236-239; том 3, а.с. 3-7).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 залучено до участі у справі № 904/807/18 в якості правонаступників Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод Товариство з обмеженою відповідальністю ВКЛМ , Товариство з обмеженою відповідальністю ЗКВС i Товариство з обмеженою відповідальністю Буден Естейт , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Актив Естейт .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 02.12.2019, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2019 в частині залучення до участі у справі в якості правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино- коньячний завод - Товариство з обмеженою відповідальністю Буден Естет скасовано.

6. Оцінка доводів учасників справи i висновків суду першої інстанції.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення штрафу в розмірі 136000,00 грн на підставі рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 № 556-р, а також пені в розмірі 136000,00 грн за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод строків оплати штрафу. Зазначені суми позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКЛМ i Товариства з обмеженою відповідальністю ЗКВС як правонаступників ліквідованого Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод .

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництвом є перехід прав i обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення його правонаступником) i відображає зв`язок матеріального i процесуального права. Фактично процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно iз частиною першою статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена i зареєстрована у встановленому законом порядку.

Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).

Частиною першою стати 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини другої статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних oci6.

Таким чином, виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи. Виділ - це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому попередня юридична особа не припиняється.

Положеннями частини другої статті 109 Цивільного кодексу України встановлено, що після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Як встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю ВКЛМ i Товариство з обмеженою відповідальністю ЗКВС утворилися шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино- коньячний завод згідно з розподільчими балансами про передачу частини майна, прав та обов`язків до новостворених товариств.

Поряд з цим, у вказаних розподільчих балансах відсутні відомості щодо передачі Товариству ВКЛМ i Товариству ЗКВС заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод по розрахункам з Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до частини третьої статті 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних ociб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Як зазначено вище, при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть одна щодо одної додаткову (субсидіарну) відповідальністю стосовно зобов`язань, в яких вони не є основними боржниками.

Статтею 619 Цивільного кодексу України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так i від субсидіарного боржника.

Положення щодо субсидіарної відповідальності закріплені у статті 619 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальністю іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальністю, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Отже, субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа. У статті 619 Цивільного кодексу України визначена послідовність пред`явлення кредитором вимог до основного боржника та особи, яка несе субсидіарну відповідальність, а саме: перш ніж пред`явити вимогу до додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред`явити цю вимогу до основного боржника. I тільки тоді, коли основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від нього відповіді в розумний строк, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВКЛМ i Товариство з обмеженою відповідальністю ЗКВС є додатковими боржниками за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод щодо сплати штрафних санкцій на підставі рішення Антимонопольного комітету України та несуть щодо цих зобов`язань субсидіарну відповідальність.

Разом з цим, оскільки виділ однієї юридичної особи з іншої не припиняє юридичної особи, з якої був здійснений виділ, а також не має наслідком реорганізацію юридичної особи, з якої був здійснений виділ, то відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво внаслідок такого виділу у будь-якому разі відсутнє, тому що передбачена статтею 109 Цивільного кодексу України субсидіарна відповідальність виділеної юридичної особи не є її процесуальним правонаступництвом прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, у розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що спірне рішення АМК відповідач отримав лише 09.02.2017, а позовні вимоги були заявлені тільки в березні 2018 року та саме до ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод , не зважаючи на те, що на час пред`явлення позову виділ зазначених позивачем осіб зі складу товариства уже відбувся.

За змістом частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність

особи має індивідуальний характер.

Покладення обов`язку боржника на третю особу є можливим лише за волею такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов`язків). Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема в постанові Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18.

Посилання скаржника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, відхиляється судом як таке, що не враховує особливостей правовідносин сторін у даній справі.

За наведених обставин апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що створені у 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністюю "ВКЛМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗКВС" шляхом їх виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" не є правонаступниками останнього по зобов`язанням щодо сплати штрафних санкцій, тому правомірно відмовив у задоволенні позову.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129,269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/807/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 у справі № 904/807/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня й прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.02.2020.

Головуючий суддя I.O. Вечірко

Судді В.О. Кузнецов

О.В. Чус