Рішення

від 05.02.2020 по справі 903/814/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2020 р. Справа № 903/814/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 903/814/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-Інвест", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром", смт. Ратне, Ратнівського району, Волинської області

про стягнення 62 716,17 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

16.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект-Інвест" звернулося з позовною заявою б/н від 09.10.2019 до господарського суду, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" 62 716,17 грн., з них: 57 014,70 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 23-05/19 від 23.05.2019 товар, 5 701,47 грн. штрафу.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий на підставі договору поставки № 23-05/19 від 23.05.2019 товар.

Ухвалою від 18.10.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрив провадження у справі; розгляд справи призначив на 06.11.2019; запропонував подати суду у строк до 05.11.2019: позивачу - будь-які додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на розсуд позивача): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.

04.11.2019 ТзОВ "Волиньліспром" через відділ документального забезпечення і контролю суду подало зустрічну позовну заяву до ТзОВ "Аспект-Інвест", в якій за результатом розгляду справи просило ухвалити рішення, яким вимогу ТзОВ "Волиньліспром" задовольнити та пропорційно зменшити ціну товару за договором поставки №23-05/19 від 23.05.2019, яка встановлена видатковою накладною №3506 від 31.07.2019, до ціни, визначеної за результатом судової економічної (товарознавчої) експертизи.

Ухвалою суду від 06.11.2019 зустрічну позовну заяву до ТзОВ "Аспект-Інвест", подану у справі № 903/814/19, було повернуто заявнику на підставі ч.ч. 2,6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.11.2019 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з метою подання відзиву на позов, просив на підставі ст. 119 Господарського процесуального кодексу України поновити строк для подачі відзиву на позов; зазначив, що відзиву на позов не подав, оскільки ТзОВ "Волиньліспром" готувало та подало зустрічну позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що зустрічну позовну заяву ТзОВ "Волиньліспром", подану у строк, визначений для подання відзиву на позов, судом було повернуто заявнику, суд визнав поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позов, вважаючи за можливе поновити строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 06.11.2019 було поновлено пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позов; розгляд справи відкладено на 21.11.2019; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 19.11.2019 року.

18.11.2019 відповідач подав відзив на позов б/н від 18.11.2019, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Разом з цим, відповідач просив: постановити ухвалу про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/814/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання; задовольнити клопотання про витребування на підставі ст. 81 ГПК України у ТзОВ "Аспект-Інвест" документів, що підтверджують якість фанери клеєної 2500х1250х12 мм 3/3с та фанери клеєної 2500х1250х12 мм 4/4с (сертифікати (декларації) якості, відповідності, тощо); задовольнити клопотання про призначення у справі судової економічної (товарознавчої) експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання:

- які якісні характеристики повинен мати поставлений відповідно до видаткової накладної № 3506 від 31.07.2019 року товар - Фанера клеєна 2500x1250x12 мм 3/3с та Фанера клеєна 2500х1250х12 мм 4/4с?

- чи відповідає якість поставленого відповідно до видаткової накладної № 3506 від 31.07.2019 року товар - Фанера клеєна 2500x1250x12 мм 3/3с та Фанера клеєна 2500x1250x12 мм 4/4с, діючим стандартам якості згідно з чинним законодавством України, а також технічним умовам, зокрема ДСТУ ЕИ 636:2014 "Фанера. Технічні умови" (ЕИ 636:2003, ЮТ), затвердженому наказом Мінекономрозвитку України від 21.11.2014 р. № 1367, а також ГОСТ 3916.1-96 (Міждержавний стандарт "Фанера загального призначення з зовнішніми шарами зі шпону листяних порід")?

- які недоліки (дефекти) має поставлений відповідно до видаткової накладної № 3506 від 31.07.2019 року товар - Фанера клеєна 2500x1250x12 мм 3/3с та Фанера клеєна 2500x1250x12 мм 4/4с, які причини їх виникнення та чи можливо їх усунути? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?

- яка ринкова вартість Фанери клеєної 2500x1250x12 мм 3/3с та Фанери клеєної 2500x1250x12 мм 4/4с, зразки якої надано для дослідження?

В судовому засіданні 21.11.2019 представник відповідача клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 903/814/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та клопотання про призначення у справі судової економічної (товарознавчої) експертизи підтримав; клопотання про витребування на підставі ст. 81 ГПК України у ТзОВ "Аспект-Інвест" документів просив залишити без розгляду.

Враховуючи характер спірних правовідносин, надані сторонами докази та заявлене відповідачем клопотання про признання експертизи, суд клопотання представника відповідача задовольнив та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся з клопотанням про відкладення підготовчого засідання з метою надання можливості позивачу ознайомитися з відзивом на позов, яке судом задоволено.

Ухвалою від 21.11.2019 суд постановив клопотання відповідача про витребування документів залишити без задоволення; клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задовольнити; розглядати справу № 903/814/19 за правилами загального позовного провадження; замінити засідання з розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підготовче засідання в порядку загального позовного провадження; відкласти підготовче засідання на 17.12.2019; запропонувати позивачу подати відповідь на відзив на позов; запропонувати позивачу подати пояснення на клопотання про призначення судової економічної (товарознавчої) експертизи; клопотання про призначення у справі судової економічної (товарознавчої) експертизи вирішити в наступному засіданні.

05.12.2019 позивач надіслав до суду відповідь на відзив від 28.11.2019, в якій з доводами відповідача, викладеними у відзиві, не погоджувався; заперечував проти призначення у справі економічної (товарознавчої) експертизи, посилаючись на те, що предметом розгляду спору є стягнення заборгованості за поставлений товар, а не його якість.

В судове засідання 17.12.2019 представник позивача не з`явився, про судовий розгляд позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038022835.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2019 клопотання про призначення у справі судової економічної (товарознавчої) експертизи підтримав.

Суд, розглянувши вказане клопотання, залишив його без задоволення.

Ухвалою від 17.12.2019 суд постановив закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті на 15.01.2020.

Представник позивача в судове засідання 15.01.2020 не з`явився. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038132924.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.2020 позовні вимоги визнав частково - на суму 30 000 грн., в решті позовних вимог у задоволенні позову просив відмовити.

Крім цього, представник відповідача звернувся з клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи: листа № 90 від 26.12.2019 до експерта про проведення експертизи та з клопотанням про оголошення перерви в судовому засіданні у зв`язку із зверненням 26.12.2019 року ТзОВ "Волиньліспром" до експертної установи з метою проведення експертизи зразків фанери, отриманої від ТзОВ "Аспект-Інвест", на відповідність ГОСТ 3916.1-96, п.п. 3.2; 4.1.2 (табл. 5, поз. 1, 2, 3, 4).

Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач обгрунтував неможливість подачі листа №90 від 26.12.2019 в підготовчому провадженні, оскільки підготовче провадження було закрито ухвалою суду від 17.12.2019, а лист датований 26.12.2019, що свідчить про неможливість подачі такого листа на стадії підготовчого провадження.

Звернення відповідача до експертної установи для проведення експертизи згідно із ст. 202 Господарського процесуального кодексу України не є обов`язковою підставою для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.

Разом з цим, частиною 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України встановлено 30-денний строк розгляду справи по суті з дня початку розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, в судовому засіданні 15.01.2020 було ухвалено заслухати пояснення представників відповідача по суті позовних вимог, а після того вирішити питання про оголошення перерви в судовому засіданні.

В судовому засіданні 15.01.2020 представники відповідача позову не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Заслухавши пояснення представників відповідача, в судовому засіданні було оголошено перерву на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, позивача повідомлено про дату, час, місце наступного судового засідання з розгляду справи по суті ухвалою від 15.01.2020.

В судове засідання 05.02.2020 представники сторін не з?явились.

Факт повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення суду 22.01.2020.

Представники відповідача про судовий розгляд 05.02.2020 були повідомлені в судовому засіданні 15.01.2020, про що свідчать їх підписи (а.с.133).

Крім цього, 04.02.2020 на офіційну електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Колєсніка Б.В., не засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису (ЕПЦ). В клопотанні представник відповідача просить відкласти судове засідання, посилаючись на те, що його залучено для проведення слідчих дій в рамках кримінального провадження № 12020030170000030 від 20.01.2020 року щодо особи, яка перебуває під вартою, а директор ТзОВ Волиньліспром перебуває у виробничому відрядженні з 04.02.2020 року по 06.02.2020 року.

Також в клопотанні повідомляє про те, що 31.01.2020 року відповідачем було отримано рахунок на оплату № 328 за складення експертного висновку В-142 щодо визначення рівня якості отриманого від позивача товару, який оплачено 03.02.2020 року згідно із платіжним дорученням № 300; станом на 04.02.2020 року відповідачем зазначений висновок отримано не було.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.5.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України обробці та реєстрації не підлягають електронні документи, у яких відсутній підпис, за яким можливо ідентифікувати відправника.

А тому такі документи не приймаються судом до розгляду.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" з метою дотримання судом вимог розділу 1.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України на офіційну електронну адресу суду мають надсилатися електронні листи, підписані електронним цифровим підписом (ЕЦП).

05.02.2020 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача - адвоката Колєсніка Б.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання аналогічного змісту, засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису (ЕПЦ).

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без задоволення з огляду на таке.

Явка представника відповідача та директора ТзОВ "Волиньліспром" в судове засідання 05.02.2020 не визнавалась обов`язковою.

Також згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, з огляду на належне повідомлення сторін про судовий розгляд, зважаючи на те, що суд заслухав пояснення представників відповідача по суті позовних вимог в судовому засіданні 15.01.2020 та враховуючи закінчення строку розгляду справи по суті, справу 05.02.2020 розглянуто за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на таке.

23.05.2019 між ТзОВ Аспект Інвест як постачальником і ТзОВ Волиньліспром як покупцем було укладено договір поставки №23-05/19.

Згідно з п.п.1.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.2., 3.3., 5.5. договору постачальник зобов?язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити покупцеві продукцію/товар, а покупець зобов?язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити товар.

Постачальник гарантує, що якість товару, який передається за цим договором, відповідає встановленим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, що встановлює вимоги до їх якості, які діють в Україні та/або нормам заводу-виробника. Якість товару може підтверджуватись сертифікатом якості (відповідності) та/або іншим документом , необхідним для використання даних видів товару в Україні.

Гарантійний строк, протягом якого постачальник гарантує якість товару, складає 14 календарних днів.

Ціна товару, в т.ч. ПДВ, визначається у видаткових накладних (специфікаціях), які видаються на кожну окрему партію товару.

Загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по видаткових накладних (специфікаціях) протягом дії договору.

Оплата товару за цим договором здійснюється наступним чином: 100% вартості товару покупець оплачує шляхом внесення попередньої оплати постачальнику.

Під час приймання товару покупець повинен оглянути товар і прийняти його за кількістю та якістю.

На виконання умов договору поставки №23-05/19 від 23.05.2019 позивач передав відповідачу товар - фанеру на загальну суму 291 592,41 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №2486 від 29.05.2019 на суму 74679,50 грн.: №3402 від 30.07.2019 на суму 92967,91 грн., №3506 від 31.07.2019 на суму 123945 грн. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заперечень відповідача щодо якості товару в момент його передачі.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши позивачу в рахунок оплати 74679,50 грн., 92967,91 грн..

Товар на суму 66930,30 грн. було повернуто позивачу, що підтверджується копією видаткової накладної на повернення №ВП-0000001 від 21.08.2019.

Таким чином, відповідач не оплатив товар на загальну суму 57014,70 грн.

У зв?язку із неоплатою відповідачем товару в повному обсязі позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 57014,70 грн. заборгованості.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на виявлення суттєвих недоліків товару (фанери), отриманого за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019, внаслідок чого фанеру на суму 66930,30 грн. було повернуто позивачу, а решту - на суму 57014,70 грн. - використано для виробництва паркету.

Відповідно до частин першої - другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Отже, обов`язок покупця оплатити товар, зважаючи на приписи статті 692 Цивільного кодексу України, виникає з моменту його прийняття. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/626/17.

Частиною першою статті 689 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої та другої статті 690 ЦК України, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

За видатковою накладною №3506 від 31.07.2019 відповідач повернув, а позивач прийняв товар (фанеру) лише на суму 66930,30 грн., від решти товару на суму 57014,70 грн. відповідач не відмовлявся, він його прийняв та використав у виробництві паркету, проте в процесі судового розгляду стверджував, що товар був неякісний.

Пунктами 1, 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі - Інструкція П-7) встановлено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Пунктом 14 Інструкції № П-7 визначено, що приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, що підтверджують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією.

Під час судового розгляду відповідач стверджував, що ним було виявлено приховані недоліки в товарі, переданому за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019, і ці недоліки не можна було виявити під час приймання товару.

На обгрунтування доводів про приховані недоліки товару, який було отримано за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019, відповідач подав акт №1 про виявлення прихованих недоліків отриманої продукції 05.11.2019 (а.с.99).

Як зазначено в акті №1 від 05.11.2019, комісія з відбору зразків у складі Мороза Ф,А. - заступника директора по виробництву; Козловської Г.Ф. - завідувача складу; Дейнеки П.П . - бригадира виробничої бригади; в присутності директора ТзОВ Волиньліспром Сарапіна В.О. здійснили додаткове обстеження отриманої ТзОВ Волиньліспром продукції, а саме: відібрані 31.07.2019 зразки №1 та №6 отриманої ТзОВ Волиньліспром від ТзОВ Аспект Інвест продукції - фанери клеєної розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанери клеєної розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с.

Відбір зразків продукції, отриманої ТзОВ Волиньліспром , оформлено актом №7/1 від 31.07.2019. Здійснювала відбір зразків комісія комісія у складі: Мороза Ф.А. - заступника директора по виробництву; Козловської Г.Ф. - завідувача складу; Дейнеки П . П. - бригадира виробничої бригади; в присутності директора ТзОВ Волиньліспром Сарапіна В.О. В акті зазначено назву продукції, підприємство виробника/постачальника; дату отримання; реквізити супровідних документів, вагу зразка із врахуванням тари в грамах.

За результатами проведення додаткового обстеження встановлено: досліджена продукція - фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с не відповідає вимогам ДСТУ EN 636:2014 Фанера. Технічні умови ( EN 636:2003, IDT), затвердженому наказом Мінекономрозвитку України від 21.11.2014 №1367, а також ГОСТ 3916-96 (Міждержавний стандарт Фанера загального призначення з зовнішніми шарами зі шпону листяних порід ), оскільки в ході навантаження та проведення дій, пов?язаних із її обробкою (шліфування), зазначена продукція деформується, внутрішні шари фанери відшаровуються один від одного, що вказує на використанні при її виготовленні матеріалів (клей) неналежної якості, що унеможливлює використання такої продукції за жодним з її можливих призначень.

Проте, в акті №1 від 05.11.2019 не зазначено, що обстежувався товар - фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с , який було отримано відповідачем саме за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019.

Також зі змісту акту №1 від 05.11.2019 випливає, що обстежувались лише зразки товару (№№1, 6), які були відібрані 31.07.2019, а не вся партія товару (фанери), яка була передана за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019.

Положеннями Інструкції П-7 врегульовано два окремі випадки виявлення товару неналежної якості, а саме: коли недоліки виявлені під час приймання товару, отримувач призупиняє подальше приймання і складає акт про фактичну якість отриманого товару (п. 16), а в разі, коли приховані недоліки не могли бути виявлені при звичайній перевірці, відповідний акт складається після приймання товару.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абзац 6 пункту 9 Інструкції П-7).

Проте, відповідач в процесі судового розгляду не обгрунтував доводів про те, що виявлені ним недоліки товару є прихованими і не могли бути виявлені під час прийняття товару 31.07.2019.

Як пояснює відповідач у відзиві на позов, залишок товару (фанери) на суму 57014,70 грн., отриманий за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019, було ним використано для виробництва паркету.

Після цього відповідач продав паркет Фірмі MADYDER S.L. (Іспанія) на підставі контракту №15/122018 від 15.12.2018.

Наведені обставини свідчать про те, що під час використання відповідачем фанери для виробництва паркету ним не було виявлено недоліків товару (фанери), оскільки він використав фанеру для виробництва паркету і продав його.

Претензії щодо якості товару, переданого відповідачем, виникли у Фірми MADYDER S.L. (Іспанія). Фірма MADYDER S.L. (Іспанія) претензією від 01.11.2019 звернулася до відповідача, в якій повідомила про те, що партія товару, отримана згідно з рахунком - фактурою №2 від 20.09.2019 під номерами №3 і 5: Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІ сорт 0,0160/0,180; 0,200/1,00-2,40м ; Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІІ сорт 0,0160/0,180; 0,210/1,30-2,40м , не відповідає стандартам якості.

В рахунку -фактурі №2 від 20.09.2019 під №3 зазначено: Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІ сорт 0,0160/0,180; 0,200/1,00-2,40м ; під №5 зазначено: Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІІ сорт 0,0160/0,180; 0,210/1,30-2,40м .

Тобто, Фірма MADYDER S.L. (Іспанія) заявила претензії щодо якості іншого товару, виготовленого відповідачем - дошки.

Після цього - 15.11.2019 відповідач звернувся до позивача з претензією №75, в якій, зокрема, пропонував укласти мирову угоду, просив зменшити ціну товару, отриманого за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019. В претензії №75 від 15.11.2019 відповідач повідомляв також про те, що він використав залишок отриманого товару для виробництва паркету, який реалізував Фірмі MADYDER S.L. (Іспанія).

За змістом абзацу 2 п.16 Інструкції П-7 отримувач зобов?язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції складення двостороннього акта представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов?язкових правилах або договорі.

Поставка товару за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019 здійснювалась з м.Києва до смт.Ратне, Ратнівського району, Волинської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною №3402-3506 від 31.07.2019.

Договором №23-05/19 від 23.05.2019 не передбачено обов?язкової участі іногороднього відправника при перевірці якості продукції.

Проте, відповідно до п.20 Інструкції П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якості.

Акт №1 складено 05.11.2019 і підписано односторонньо відповідачем, за відсутності представників, зазначених у пункті 20 Інструкції П-7.

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки продукції має бути складено протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Згідно з абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 акт прихованих недоліків має бути складений у 5-денний строк, однак не пізніше 4 місяців з дня отримання товару на склад (якщо інше не узгоджено сторонами). Якщо на товар встановлений гарантійний строк, то акт складається протягом 5 (п`яти) днів з дня виявлення цих недоліків, але у межах гарантійного строку.

Пунктом 2.3. договору поставки №23-05/19 від 23.05.2019 передбачено, що гарантійний строк, протягом якого постачальник гарантує якість товару, складає 14 календарних днів.

Товар за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019 було прийнято відповідачем 31.07.2019, акт про виявлення прихованих недоліків складено 05.11.2019.

Отже, акт про приховані недоліки складено відповідачем з порушенням строку, визначеного абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7.

Оскільки акт №1 від 05.11.2019 складено не в процесі використання товару, а після його використання і реалізації, односторонньо відповідачем, з порушенням строку, встановленого п.8 Інструкції П-7, його не можна вважати належним доказом на підтвердження факту передачі неякісного товару (фанери) позивачем відповідачу за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019.

У постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 915/78/18 та від 17.07.2019 у справі 920/618/18 викладено правовий висновок, згідно з яким доказом поставки неякісного товару відповідно до вимог Інструкції П-7 може бути лише акт про фактичну якість отриманої продукції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідач у встановленому законом порядку не довів факту передачі йому неякісного товару за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019.

Оскільки товар за видатковою накладною №3506 від 31.07.2019 було прийнято відповідачем, факту невідповідності товару вимогам щодо якості відповідач не довів, на підставі ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України у нього виник обов?язок оплатити цей товар.

З огляду на викладене, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 57014,47 грн. заборгованості.

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача 5701,47 грн. штрафу, посилаючись на п.6.2. договору поставки №23-05/19 від 23.05.2019.

Згідно з п.п.6.2.2. п.6.2. договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки відповідач відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України не оплатив товару після його прийняття, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 5701,47 грн. штрафу, виходячи з розрахунку: 57014,70 х 10%.

У зв?язку із задоволенням позову судові витрати, пов?язані з розглядом справи, у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1921 грн. на підставі ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 549, 611, 689, 690, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.73-74, 76-79, 86, 129, ст.ст. 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" (Волинська область, Ратнівський район, смт. Ратне, вул. Серпнева, буд. 16, код ЄДРПОУ 34122317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-Інвест" (04074, м.Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 40712674) 57014 грн. 70 коп. заборгованості, 5701 грн. 47 коп. штрафу, 1921 грн. витрат, пов?язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 10.02.2020.

Суддя І. О. Якушева