Постанова

від 20.05.2020 по справі 903/814/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Справа №903/814/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Саврій В.А.,

суддя Миханюк М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" на рішення господарського суду Волинської області від 05 лютого 2020 року, суддя Якушева І.О., повний текст складено 10 лютого 2020 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром"

про стягнення 62 716,17 грн.

Заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2019 року, ТОВ "Аспект-Інвест" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Волиньліспром" про стягнення 62 716,17 грн., з яких: 57 014,70 грн. - заборгованості за переданий товар та 5 701,47 грн. - штрафу, з тих підстав, що відповідач не розрахувався за переданий по Договору поставки №23-05/19 товар.

05 лютого 2020 року, рішенням господарського суду Волинської області даний позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 57 014,70 грн. - заборгованості, 5 701,47 грн. - штрафу, 1 921,00 грн. - судового збору.

ТОВ "Волиньліспром" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки причиною невиконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого від позивача товару є його неналежна якість.

Судом першої інстанції було залишено без задоволення клопотання відповідача про відкладення судового розгляду, обґрунтоване необхідністю отримання додаткового доказу у справі - висновку експертного дослідження, яке проводилось за заявою відповідача.

Згідно цього Експертного висновку №В-142 від 05 лютого 2020 року, який долучений до апеляційної скарги, вбачається, що при дослідженні отриманої відповідачем від позивача продукції (фанери) було виявлено її розшарування в місцях розрізу в бокових частинах, де пази та гребні, зазори в з`єднаннях розміром від 1 до 4 см, відшарування верхнього шару фанери розміром від 3 до 58 см, сколи та тріщини розміром 4,0 см х 4,0 см; 10,0 см х 30 см, що вказує на непридатність отриманого товару для подальшого використання за призначенням.

Також, вважає, що судом було надано невірну оцінку долученому до матеріалів справи Акту №1 від 05 листопада 2019 року про приховані недоліки з посиланням на пропущений строк його складення, оскільки вказаний акт був складений відповідно до вимог Інструкції П-7 - протягом п`яти днів з моменту виявлення прихованих недоліків, але не пізніше чотирьох місяців від дня отримання (п. 9). Днем виявлення цих недоліків є 01 листопада 2019 року - день отримання претензії Фірми "MADYDER S.L." (Іспанія).

Зважаючи на вказане, ТОВ "Волиньліспром" не заперечує факту отримання від позивача товару на суму 57 014,70 грн., при цьому відмовляється виконувати своє зобов`язання перед останнім щодо сплати вказаної суми, оскільки позивач неналежно виконав своє зобов`язання за Договором поставки №23-05/19 від 23 травня 2019 року в частині необхідності передачі покупцю товару належної якості, що, вважає, обумовлює необхідність зменшення ціни, що передбачено положеннями ч.1 ст. 678 ЦК України.

Отже, вважає, що судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 99 ГПК України, ухвалою від 17 грудня 2019 року було необґрунтовано залишено без задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної (товарознавчої) експертизи, не зважаючи на об`єктивну необхідність спеціальних знань для встановлення фактичних даних, на які посилався відповідач.

З метою неупередженого, об`єктивного встановлення всіх обставин справи, враховуючи Експертний висновок №В-142 від 05 лютого 2020 року, просить суд призначити судову економічну (товарознавчу) експертизу на вирішення якої поставити питання:

- Яка дійсна ринкова вартість отриманої відповідно до видаткової накладної №3506 від 31 липня 2019 року Фанери клеєної 2500x1250x12 мм 3/3с та Фанери клеєної 2500x1250x12 мм 4/4с, зразки якої надано для дослідження, із врахуванням Експертного висновку №В-142 від 05 лютого 2020 року?.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Аспект-Інвест" вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки відповідач звернувся з вимогами щодо якості продукції після спливу гарантійного строку (14 днів), передбаченого договором, що суперечить приписам Закону України "Про захист прав споживачів" та Інструкції П-7, аж через чотири місяці.

Пояснює, що відповідач уже виготовив та реалізував продукцію зі спірної фанери і в нього не було жодних претензій до її якості на цих стадіях. Фанера, до якої були претензії по якості, була повернута відповідачем позивачу за накладною №ВП-0000001 від 21 серпня 2019 року .

Тобто, в момент приймання товару за видатковою накладною та під час виробництва і продажу паркету, виготовленого з цього товару, у відповідача не було жодних вимог щодо якості товару.

Претензії щодо якості товару, виготовленого та проданого відповідачем, виникли у Фірми "MADYDER S.L." (Іспанія) і остання претензією від 01 листопада 2019 року звернулася до відповідача, в якій повідомила про те, що партія товару, отримана згідно з рахунком - фактурою №2 від 20 вересня 2019 року під номерами №3 і 5: "Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, II сорт 0,0160/0,180; 0,200/1,00-2,40м"; "Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, III сорт 0,0160/0,180; 0,210/1,30-2,40м", не відповідає стандартам якості.

Тобто, Фірма "MADYDER S.L." (Іспанія) заявила претензії щодо якості іншого товару, виготовленого відповідачем - дошки, а не фанери, яку останньому було поставлено.

Таким чином, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 05 лютого 2020 року - без змін, а також стягнути з відповідача 10 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу адвоката.

06 квітня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ТОВ "Волиньліспром" та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами через те, що ціна позову складає менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, встановлено позивачу строк у 10 днів з дня отримання даної ухвали, протягом якого може бути подано письмовий відзив на апеляційну скаргу.

ТОВ "Аспект-Інвест", згідно ст. 165 ГПК України, скористалась своїм правом на подання відзиву, у строк встановлений ухвалою 06 квітня 2020 року та 21 квітня надіслала відзив на адресу суду і ТОВ "Волиньліспром", яке отримавши відзив 27 квітня 2020 року (повідомлення №1003002248738), відповіді на відзив (ст. 166 ГПК України) до суду не подало.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

23 травня 2019 року, між ТОВ "Аспект Інвест", як постачальником, і ТОВ "Волиньліспром", як покупцем, було укладено Договір поставки №23-05/19, згідно умов якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити покупцеві продукцію, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти її та оплатити її вартість. (а.с.15-18)

Згідно п.2.2. Договору №23-05/19, постачальник гарантує, що якість товару, який передається за цим договором, відповідає встановленим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, що встановлює вимоги до їх якості, які діють в Україні та/або нормам заводу-виробника. Якість товару може підтверджуватись сертифікатом якості (відповідності) та/або іншим документом, необхідним для використання даних видів товару в Україні.

Відповідно до п.2.3 Договору №23-05/19, гарантійний строк, протягом якого постачальник гарантує якість товару, складає 14 календарних днів.

Ціна товару, в т.ч. ПДВ, визначається у видаткових накладних (специфікаціях), які видаються на кожну окрему партію товару. (п.3.1 Договору №23-05/19)

За умовами п.3.2 Договору №23-05/19 Загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по видаткових накладних (специфікаціях) протягом дії договору.

Оплата товару за цим договором здійснюється наступним чином: 100% вартості товару покупець оплачує шляхом внесення попередньої оплати постачальнику. (п.3.3 Договору №23-05/19)

За п.5.5 Договору №23-05/19, під час приймання товару покупець повинен оглянути товар і прийняти його за кількістю та якістю.

На виконання умов Договору поставки №23-05/19 позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними:

- №2486 від 29 травня 2019 року на суму 74 679,50 грн.;

- №3402 від 30 липня 2019 року на суму 92967,91 грн.;

- №3506 від 31 липня 2019 року на суму 123 945,00 грн., а всього на загальну суму 291 592,41 грн. (а.с.19-22)

Претензій щодо якості отриманого товару у відповідача не було.

Отримавши товар, відповідач свої зобов`язання виконав частково, перерахувавши позивачу кошти, платіжними дорученнями за №56 від 25 липня 2019 року в сумі 74 679,50 грн. та за №1147 від 29 травня 2019 року на 92 967,91 грн., а враховуючи, що товар за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року на суму 66 930,30 грн. було повернуто позивачу /видаткова накладна на повернення №ВП-0000001 від 21 серпня 2019 року/, допустив заборгованість перед позивачем на суму 57 014,70 грн.

Залишок товару (фанери) на суму 57 014,70 грн., отриманий за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року, ТОВ "Волиньліспром", було використано для виробництва паркету і 20 вересня 2019 року реалізовано Фірмі "MADYDER S.L." (Іспанія) на підставі Контракту №15/122018 року від 15 грудня 2018 року за 17 778,48 євро (рахунок-фактура №2 пп.3,5). (а.с.85, зворот, 91-95)

16 жовтня 2019 року, ТОВ "Аспект-Інвест" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом ТОВ "Волиньліспром" про стягнення 62 716,17 грн., з яких: 57 014,70 грн. - заборгованості за переданий на підставі Договору поставки №23-05/19 від 23 травня 2019 року товар і 5 701,47 грн. - штрафу. (а.с. 3-4)

01 листопада 2019 року, Фірма "MADYDER S.L." (Іспанія) заявила ТОВ "Волиньліспром" претензію, в якій повідомила про те, що партія товару, отримана згідно з рахунком - фактурою №2 від 20 вересня 2019 року не відповідає стандартам якості, а саме:

- під номером 3 - "Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІ сорт 0,0160/0,180; 0,200/1,00-2,40м";

- під номером 5 - "Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІІ сорт 0,0160/0,180; 0,210/1,30-2,40м". (а.с.85)

05 листопада 2019 року, комісія з відбору зразків у складі працівників ТОВ "Аспект Інвест", здійснили додаткове обстеження отриманої ТОВ "Волиньліспром" продукції, а саме: відібрані 31 липня 2019 року (акт 7/1, а.с.97) зразки №1 та №6 отриманої ТОВ "Волиньліспром" від ТОВ "Аспект Інвест" продукції - фанери клеєної розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанери клеєної розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с. (а.с.99)

Як зазначено в акті №1, за результатами проведення додаткового обстеження встановлено: досліджена продукція - фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с не відповідає вимогам ДСТУ E№636:2014 року "Фанера. Технічні умови" (E№636:2003, IDT), затвердженому наказом Мінекономрозвитку України від 21 листопада 2014 року №1367, а також ГОСТ 3916-96 (Міждержавний стандарт "Фанера загального призначення з зовнішніми шарами зі шпону листяних порід"), оскільки в ході навантаження та проведення дій, пов`язаних із її обробкою (шліфування), зазначена продукція деформується, внутрішні шари фанери відшаровуються один від одного, що вказує на використання при її виготовленні матеріалів (клей) неналежної якості, що унеможливлює використання такої продукції за жодним з її можливих призначень.

15 листопада 2019 року, ТОВ "Волиньліспром" направило ТОВ "Аспект Інвест" претензію №75, в якій повідомило, що у Фірми "MADYDER S.L." (Іспанія) виникли претензії до паркету, який був виготовлений з фанери, закупленої у ТОВ "Аспект Інвест" і мав приховані дефекти, та пропонувало укласти мирову угоду, і зменшити ціну товару, отриманого за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року. (а.с.100-103)

05 лютого 2020 року, рішенням господарського суду Волинської області даний позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 57 014,70 грн. - заборгованості, 5 701,47 грн. - штрафу, 1921,00 грн. - судового збору. (а.с.142-146)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Отже, обов`язок покупця оплатити товар, зважаючи на приписи ст. 692 ЦК України, виникає з моменту його прийняття. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №927/626/17.

Частиною 1 ст. 689 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 690 ЦК України, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на виявлення суттєвих недоліків товару (фанери), отриманого за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року, внаслідок чого фанеру на суму 66 930,30 грн. було повернуто позивачу, а решту - на суму 57 014,70 грн. - використано для виробництва паркету.

За видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року відповідач повернув, а позивач прийняв товар (фанеру) лише на суму 66 930,30 грн., від решти товару на суму 57 014,70 грн. відповідач не відмовлявся, він його прийняв та використав у виробництві паркету, проте в процесі судового розгляду стверджував, що товар був неякісний.

Пунктами 1, 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25 квітня 1966 №П-7 (надалі - Інструкція П-7) встановлено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Пункт.14 Інструкції №П-7 визначено, що приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що засвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, що підтверджують якість продукції (п.14 цієї Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією.

На обґрунтування доводів про приховані недоліки товару і що ці недоліки не можна було виявити під час приймання товару, який було отримано за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року, відповідач подав акт №1 про виявлення прихованих недоліків отриманої продукції лише 05 листопада 2019 року.

З Акту №1 від 05 листопада 2019 року, вбачається, що за результатами проведення додаткового обстеження відібраних 31 липня 2019 року зразків: №1 та №6 отриманої ТОВ "Волиньліспром" від ТОВ "Аспект Інвест" продукції - фанери клеєної розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанери клеєної розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с, вони не відповідають вимогам ДСТУ E№636:2014 року "Фанера. Технічні умови" (E№636:2003, IDT), затвердженому наказом Мінекономрозвитку України від 21 листопада 2014 року №1367, а також ГОСТ 3916-96 (Міждержавний стандарт "Фанера загального призначення з зовнішніми шарами зі шпону листяних порід"), оскільки в ході навантаження та проведення дій, пов`язаних із її обробкою (шліфування), зазначена продукція деформується, внутрішні шари фанери відшаровуються один від одного, що вказує на використання при її виготовленні матеріалів (клей) неналежної якості, що унеможливлює використання такої продукції за жодним з її можливих призначень.

Проте в Акті №1 від 05 листопада 2019 року не зазначено, що товар, який обстежувався товар - фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х 12мм 3/3с; фанера клеєна розмірами 2500 х 1250 х12мм 4/4с, було отримано саме відповідачем за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року;

Зі змісту Акту №1 від 05 листопада 2019 року випливає, що обстежувались лише зразки товару (№№1, 6), які були відібрані 31 липня 2019 року, а не вся партія товару (фанери), яка була передана за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року.

В той же час, п.16 Інструкції П-7 врегульовано два окремі випадки виявлення товару неналежної якості, а саме: коли недоліки виявлені під час приймання товару, отримувач призупиняє подальше приймання і складає акт про фактичну якість отриманого товару, а в разі, коли приховані недоліки не могли бути виявлені при звичайній перевірці, відповідний акт складається після приймання товару.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абз.6 п.9 Інструкції П-7).

Проте, відповідач в процесі судового розгляду не обґрунтував доводів про те, що виявлені ним недоліки товару є прихованими і не могли бути виявлені під час прийняття товару 31 липня 2019 року.

Як пояснює відповідач у відзиві на позов, залишок товару (фанери) на суму 57 014,70 грн., отриманий за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року, було ним використано для виробництва паркету, який було продано Фірмі "MADYDER S.L." (Іспанія) на підставі контракту №15/122018 року від 15 грудня 2018 року.

Наведені обставини свідчать про те, що під час використання відповідачем фанери для виробництва паркету ним не було виявлено недоліків товару (фанери), оскільки він використав фанеру для виробництва паркету і продав його.

Претензії щодо якості паркету, проданого відповідачем, виникли у Фірми "MADYDER S.L." (Іспанія). Фірма "MADYDER S.L." (Іспанія), яка претензією від 01 листопада 2019 року звернулася до відповідача, в якій повідомила про те, що партія товару, отримана згідно з рахунком - фактурою №2 від 20 вересня 2019 року під номерами №3 і 5: "Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІ сорт 0,0160/0,180; 0,200/1,00-2,40м"; "Доска дубовая для пола с пазами и гребнями вдоль боков, строгана, ІІІ сорт 0,0160/0,180; 0,210/1,30-2,40м", не відповідає стандартам якості.

Тобто, Фірма "MADYDER S.L." (Іспанія) заявила претензії щодо якості іншого товару, виготовленого відповідачем - дошки.

Після цього - 15 листопада 2019 року відповідач звернувся до позивача з претензією №75, в якій, зокрема, пропонував укласти мирову угоду, просив зменшити ціну товару, отриманого за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року. В претензії №75 від 15 листопада 2019 року відповідач повідомляв також про те, що він використав залишок отриманого товару для виробництва паркету, який реалізував Фірмі "MADYDER S.L." (Іспанія).

За змістом абзацу 2 п.16 Інструкції П-7, отримувач зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції складення двостороннього акта представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі.

Поставка товару за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року здійснювалась з м. Києва до смт. Ратне, Ратнівського району, Волинської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною №3402-3506 від 31 липня 2019 року.

Договором №23-05/19 від 23 травня 2019 року не передбачено обов`язкової участі іногороднього відправника при перевірці якості продукції.

Проте, відповідно до п.20 Інструкції П-7, при неявці представника виготовлювача (відправника) викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якості.

Акт №1 складено 05 листопада 2019 року і підписано односторонньо відповідачем, за відсутності представників, зазначених у п.20 Інструкції П-7.

Пунктом 33 Інструкції П-7, передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором.

Згідно з абз.3 п.9 Інструкції П-7, акт прихованих недоліків має бути складений у 5-денний строк, однак не пізніше 4 місяців з дня отримання товару на склад (якщо інше не узгоджено сторонами). Якщо на товар встановлений гарантійний строк, то акт складається протягом 5 днів з дня виявлення цих недоліків, але у межах гарантійного строку .

Пунктом 2.3. Договору поставки №23-05/19 передбачено, що гарантійний строк, протягом якого постачальник гарантує якість товару, складає 14 календарних днів.

Товар за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року було прийнято відповідачем 31 липня 2019 року, акт про виявлення прихованих недоліків складено 05 листопада 2019 року, тобто з порушенням строку, визначеного абз.3 п.9 Інструкції П-7.

Оскільки Акт №1 від 05 листопада 2019 року складено не в процесі використання товару, а після його використання і реалізації, односторонньо відповідачем, з порушенням строку, встановленого п.8 Інструкції П-7, його не можна вважати належним доказом на підтвердження факту передачі неякісного товару (фанери) позивачем відповідачу за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року.

Клопотання відповідача про призначення судової економічно-товарознавчої експертизи для визначення дійсної ринкової вартості фанери, отриманої за видатковою накладної №3506 від 31 липня 2019 року, яке було заявлено як в ході розгляду справи в суді першої інстанції, так і у процесі апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, колегія суддів відхиляє, оскільки отримана відповідачем фанера, по якій він просить провести експертизу було повністю використана у виробництві, що не заперечується ТОВ "Волиньліспром".

З цього ж не береться до уваги і експертне дослідження "Експертного висновку №В-142" від 05 лютого 2020 року, оскільки не зрозуміло які саме зразки фанери ним досліджувались і чи мають вони відношення до фанери поставленої позивачем за видатковою накладної №3506 від 31 липня 2019 року. Крім того, особа яка проводила дослідження не була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Оскільки товар за видатковою накладною №3506 від 31 липня 2019 року було прийнято відповідачем без будь-яких претензій і використано в своїй господарські діяльності, не сплативши його вартість, у нього виник обов`язок оплатити цей товар.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 57 014,47 грн. за отриманий по видатковій накладній №3506 від 31 липня 2019 року товар підлягають задоволенню.

Також, у позовній заяві позивач просить, стягнути з відповідача 5701,47 грн. - штрафу, посилаючись на п.6.2. Договору поставки №23-05/19.

Згідно з п.п.6.2.2. п.6.2. Договору №23-05/19, за порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки відповідач, відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, вчасно не оплатив товар, після його прийняття, позовні вимого в цій частині, також, підлягають задоволенню у розмірі 5701,47 (57 014,70 х 10%) грн.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Крім того, подаючи відзив на апеляційну скаргу, ТОВ "Аспект-Інвест" просило стягнути з відповідача 10 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу адвоката, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З наданих доказів вбачається, що 17 квітня 2019 року, між позивачем та адвокатом Бутко Д.Г. був укладений Договір №17/04 про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу щодо здійснення представництва в господарській справі №903/814/19.

Також, до клопотання було додано:

- Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №17/04, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката та їх вартість;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4401/10;

- акт №1 приймання-передачі наданої правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №17/04 від 21 квітня 2020 року з детальним описом робіт (вивчення документів та усна консультація - 3 000,00 грн., підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу - 7000,00 грн.), виконаних адвокатом вартістю 10 000,00 грн.

ТОВ "Аспекс-Інвест" згідно квитанції АТ "ПриватБанк" №NS207142 від 21 квітня 2020 року сплатило на користь адвоката Бутка Д.Г. грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. за отриману ним правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Allia№ce Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейський суд з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів не погоджується з розміром заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомоги при перегляді справи в суді апеляційної інстанції на підставі Договору №17/04 про надання правової допомоги від 17 квітня 2020 року у розмірі 10 000,00 грн., з огляду на те, що правова позиція позивача не змінювалась в суді апеляційної інстанції, відтак адвокату Бутку Д.Г. не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки останній міг ознайомитись з позицією відповідача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги та інші обставини, тобто, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичного навантаження та технічної роботи.

З огляду на те, що витрати у сумі 10 000,00 грн. грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію розумності таких витрат, що суперечить принципу їх розподілу.

Тому, судова колегія дійшла висновку про стягнення з ТОВ "Волиньліспром" на користь ТОВ "Аспект-Інвест" 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Волинської області від 05 лютого 2020 року у справі №903/814/19 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньліспром" (Волинська область, Ратнівський район, смт. Ратне, вул. Серпнева, буд. 16, код ЄДРПОУ 34122317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-Інвест" (04074, м.Київ, вул. Новозабарська, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 40712674) 5 000,00 (пять тис.) грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Матеріали справи №903/814/19 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.