Рішення

від 05.02.2020 по справі 925/628/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Черкаси справа № 925/628/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.

за участю прокурора відділу прокуратури області Синецької О.Ю.

представника Золотоніської районної державної адміністрації Чирви С.В., за довіреністю,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації,

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та

Вільхівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро

про стягнення 221 162,45 грн,

Керівник Золотоніської місцевої прокуратури звернувся у Господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Вільхівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро про стягнення заборгованості з орендної плати згідно договору оренди землі від 24.05.2012 в розмірі 141 010,60 грн, з яких: 120 167,70 грн основного боргу, 12 575,58 грн пені, 2 226,89 грн 3% річних, 6 040,43 грн інфляційних та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що недоотримання плати за користування відповідачем землею суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету сільської ради та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення його збалансування. Місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому. Недоотриманням орендної плати місцевим бюджетом за користування відповідачем спірною земельною ділянкою порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади села Вільхи Золотоніського району, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави у цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.05.2019 позовна заява прокурора і додані до неї документи були повернуті керівнику Золотоніської місцевої прокуратури. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 Господарського суду Черкаської області від 31.05.2019 скасовано, а справу передано для розгляду Господарському суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів; одночасно надіслати прокурору та позивачам копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 отримано уповноваженою особою відповідача 05.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (Т.1 а.с. 248).

Задовольнивши клопотанням прокурора, суд протокольною ухвалою суду від 14.01.2020 відклав розгляд справи.

04.02.2020 відповідач надіслав до суду заперечення від 30.01.2020 проти позову, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову прокурора, оскільки відповідач не заперечує стосовно зобов`язань перед Вільхівською сільською радою, оскільки відповідач подає податкові декларації по орендній платі за землю, де вказує свої зобов`язання перед бюджетом Вільхівської сільської ради згідно з Податковим кодексом України. Водночас, відповідач вказує, що обчислення розміру орендної плати за 2018 рік було здійснено згідно з рішенням господарського суду Черкаської області від 15.06.2016 у справі №925/321/16 з врахуванням індексації за 2016 рік земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами у розмірі 1,06% від нормативної грошової оцінки, тому орендарем за 2018 рік самостійно було визначено розмір орендної плати у сумі 67085,95 грн за рік. За 2019 рік нарахування орендної плати відображено у податковій декларації за 2019 рік за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки площею 5,64 га у розмірі 191465,01 грн та ставкою орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки площі. На думку, відповідача розмір орендної плати за 2019 рік становить 5743,95 грн.

Суд, дослідивши вказане заперечення, вважає за необхідне зазначити. Відповідно до статті 61 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського процесуального кодексу України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. А частиною 4 цієї статті встановлено, що суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні передбачені у статті 251 цього Кодексу. Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

У відповідності до статей 113, 115, 118 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною другою статті 118 Господарського процесуального кодексу передбачені наслідки пропуску процесуальних строків. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, з огляду на наведені правові норми та те, що ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження у справі, строк встановлений судом для подання відзиву на позов, сплинув 21.12.2019 (ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 02.12.2019 отримано уповноваженою особою відповідача 05.12.2019), відтак суд дійшов висновку, що заперечення проти позову подане після закінчення процесуального строку, тому воно підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.02.2020 прокурор подав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 03.02.2020 №32-207вих20, у якій просить суд стягнути з відповідача на рахунок Вільхівської сільської ради заборгованість з орендної плати за наступний періоди користування відповідачем земельною ділянкою: заборгованість з орендних платежів у сумі 192 268,32 грн, пеня - 19 633,32 грн , три відсотки річних - 2 988,06 грн, та 6 272,75 грн інфляційних, а всього 221 162,45 грн.

Права та обов`язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, пунктом 3 частини 1 цієї статті передбачене право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява прокурора про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Сторони, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання. Позивачі (Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Вільхівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області) та відповідач участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки учасники справи повідомлені про час та місце проведення судового засідання, суд дійшов висновку що не позбавлений права розглянути справу без участі їхніх представників.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника Золотоніської районної державної адміністрації, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.05.2012 на підставі розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації від 11.05.2012 №196 між Золотоніською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Яромир Агро укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7121581800:05:004:0001 площею 5,64 га, що знаходиться в адміністративних межах Вільхівської сільської ради поза межами населено пункту, строком на 49 років (далі - договір, Т. 1, а.с. 111-117). За основним цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель сільськогосподарського призначення.

24.12.2012 вказаний договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Золотоноша та Золотоніському районі за №712158184012243.

Згідно з пунктом 4 договору - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2) становить 22942,43 грн.

Договором також передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі і складає 344,14 грн у рік (пункт 8 договору).

За змістом пункту 9 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з положеннями пункту 10 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця на розрахунковий рахунок Вільхівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

У пункті 11 договору закріплено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення пін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації та інших випадках передбачених Законом.

Договір укладено терміном на 49 років з дати реєстрації договору оренди (пункт 7 договору).

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.06.2016 у справі №925/321/16 задоволено позов керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро про внесення змін до договору. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2016 - залишено без змін (Т. 1 а.с. 127-133).

Рішенням суду до укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро договору оренди землі від 24.05.2012, внесено зміни:

У пункт 4 договору: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2109621,07 грн (два мільйони сто дев`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 7 коп) - землі сільськогосподарського призначення

У пункт 8 договору: Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки

У пункт 9 договору: Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством .

Згідно з інформацією Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.03.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю Яромир Агро декларації з плати за землю за 2018-2019 роки за договором не подавало, за неподання податкових декларацій з плати за землю за 2018 рік до платника застосовано штрафні санкції.

Станом на 12.04.2019 за Товариством з обмеженою відповідальністю Яромир Агро обліковується податкова заборгованість з орендної плати за землю юридичних осіб на суму 58391,58 грн, вказана заборгованість виникла на підставі поданих платником податкових декларацій включно до 2017 року за застосованих штрафних санкціях.

Згідно з розрахунком сільської ради, що здійснений з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена у договорі (згідно з внесеними за рішенням суду змінами) та коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки:

за 2016 рік становить 3023086,99 грн (2109621,07 грн*1,433),

за 2017 рік становить 3204472,21 грн (3023086,99 грн*1,06),

за 2018 рік становить 3204472,21 грн (3204472,21 грн*1),

за 2019 рік становить 3204472,21 грн (3204472,21 грн*1).

Станом на момент пред`явлення позову на 13.05.2019 заборгованість відповідача з орендної плати за договором становила 120167,70 грн: за 12 місяців 2018 року - 96134,16 грн в рік (8011,18 грн щомісячно); за 3 місяці 2019 року - 24033,54 грн (із розрахунку 8011,18 грн щомісячно). Крім того, за несплату вказаної заборгованості відповідачу сільською радою було нараховано пеню від простроченої суми заборгованості станом на 13.05.2019 у сумі 12575,58 грн, втрати від інфляції за весь період прострочення з 03.03.2018 до 13.05.2019 у сумі 6040,43 грн та 3% річних у сумі 2226,89 грн.

Відповідачем систематично не сплачується орендна плата за земельну ділянку, чим допущено порушення економічних інтересів держави та інтересів Вільхівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що стало причиною звернення прокурора та позивачів до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу в місцевий бюджет. Також відповідачу на суму боргу нараховано до стягнення 3% річних, інфляційні та пеню.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення із землекористувача плати за користування земельною ділянкою державної форми власності. Відносини, які виникли між сторонами є відносинами з оренди земельної ділянки, які врегульовано положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі, серед іншого, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У статті 14 Податкового кодексу визначено такі поняття: землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (14.1.73); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (14.1.147).

Частиною 2 статті 16 Закону України Про оренду землі визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Індексація розміру орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів інфляції передбачена статтями 15 та 21 Закону України Про оренду землі і є однією із істотних умов договору оренди.

Мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності залежить від розміру земельного податку, на який в свою чергу може впливати індексація ставок земельного податку (якщо грошова оцінка земель населених пунктів не проведена) та індексація грошової оцінки землі (якщо грошова оцінка встановлена).

Розмір орендної плати за земельні ділянки індексується щорічно станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації ставок земельного податку та коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за попередній рік. Якщо значення коефіцієнта індексації грошової оцінки земель не перевищує одиниці, індексація не проводиться. Оскільки розрахунок коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки базується на врахуванні середньорічного індексу інфляції, для додаткового застосування індексу інфляції до розміру орендної плати не має підстав.

До 1 лютого 2018 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, направляє в електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Не пізніше 15 липня поточного року ДФС зобов`язана оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про нормативну грошову оцінки земель, яку проведено.

Суд вважає, що сторонами договору оренди землі досягнуто згоди з усіх істотних умовах договору, у тому числі і щодо порядку визначення розміру орендної плати.

Розмір орендної плати, яку був зобов`язаний сплачувати відповідач, змінювався протягом дії договору у зв`язку із індексацією грошової оціни землі та змінами в частині визначення відсоткової ставки при визначенні розміру орендної плати, (вказані зміни до договору були внесені за рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.06.2016 у справі №925/321/16).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд дійшов висновку, що у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору. У договорі сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця на розрахунковий рахунок Вільхівської сільської ради. За період користування земельною ділянкою з січня 2018 року до березня 2019 року відповідач у визначені у договорі строки плату не вносив, його заборгованість за цей період становить 120 167,70 грн.

Крім того, після звернення прокурора з позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро також не сплачувало оренду за наступний період користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за 9 місяців 2019 року (квітень-грудень 2019 року) у розмірі 72 100,62 грн, у зв`язку з чим прокурор збільшив розмір позовних вимог у частині стягнення основної заборгованості до 192 268,32 грн.

Також прокурором збільшено позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних до 19 633,32 грн пені, 2 988,06 грн 3% річних, 6 272,75 грн інфляційних.

Разом із заявою про збільшення позовних вимог прокурор додав платіжні доручення: від 21.06.2019 №65 на суму 58 624,80 грн з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ; від 06.11.2019 №120 на суму 2 688,84 грн з призначенням платежу орендна плата за землю за 2019 рік ; від 25.06.2019 №79 на суму 15 003,79 грн з призначенням платежу пеня по орендній платі з юридичних осіб .

Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими документами в справу. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних належних доказів повного розрахунку з орендної плати за використання земельної ділянки, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав. Водночас, після відкриття провадження у даній справі, відповідач сплатив кошти в рахунок оплати за оренду землі у розмірі 61313,64 грн.

У випадку, коли в графі платіжного доручення призначення платежу відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Наведений вище алгоритм розподілу коштів урегульований у статті 534 Цивільного кодексу України, яка визначає правила виконання грошового зобов`язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. При цьому якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), погашення пені, черговість, встановлена статтею 534 цього Кодексу застосовуватися не може.

Вказана позиція викладена 26.12.2019 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №911/2630/18 (ЄДРСРУ №86618989), при дослідженні питання щодо правил виконання грошового зобов`язання стосовно алгоритму розподілу коштів у випадку не конкретизації платежу у господарському зобов`язанні.

Відповідно до пункту 2 частин 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів у сумі 61313,64 грн підлягає до закриття. А вимога про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за оренду землі у сумі 130 954,68 грн (192 268,32 - 58 624,80 - 2 688,84) є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за невнесення орендної плати у строки, визначені договором встановлена у вигляді справляння пені у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення. На підставі наведених положень договору відповідачу нараховано 19 633,32 грн пені з урахуванням періодів прострочення, шестимісячного строку нарахування пені, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 31.05.2018 до 05.02.2020.

За платіжною вимогою №79 від 25.06.2019 з призначенням платежу пеня по орендній платі з юридичних осіб відповідач сплатив 15003,79 грн, що є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у цьому розмірі.

Розрахунок пені перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон , розрахунок пені виконано вірно, тому 4629,53 грн (19633,32 - 15003,79) пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень закону відповідачу нараховано 2988,06 грн 3% річних, 6 272,75 грн інфляційних. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, суд встановив, що розрахунок виконано вірно. Отже, позовні вимоги прокурора підлягають до часткового задоволення у сумі 130 954,68 грн заборгованості, 4 629,53 грн пені, 2 988,06 грн 3% річних, 6 272,75 грн інфляційних. В іншій частині позовних вимог суд закриває провадження.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2172,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро (вул.Київська, 4, корпус В, с.Вікторія, Пирятинський район, Полтавська область, 37044, код ЄДРПОУ 33582194) через Вільхівську сільську раду Золотоніського району Черкаської області (вул.Центральна, 1, с.Вільхи, Золотоніський район, Черкаська область, 19736, код ЄДРПОУ 34117464) у дохід місцевого бюджету Вільхівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на рахунок UA938999980334199812000023135 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 36774284, код платежу 18010600) 130 954,68 грн заборгованості, 4629,53 грн пені, 2988,06 грн 3% річних, 6272,75 грн інфляційних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яромир-Агро (вул.Київська, 4, корпус В, с.Вікторія, Пирятинський район, Полтавська область, 37044, код ЄДРПОУ 33582194) на користь прокуратури Черкаської області (бульв.Шевченка, 286, м.Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ за кодом класифікації видатків бюджету - 2800, 2172,68 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог закрити провадження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 10.02.2020.

Суддя О.І.Кучеренко