Ухвала

від 07.02.2020 по справі 522/21971/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21971/19

Провадження по справі № 1-кс/522/2249/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «Фри-Лайн» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС третього відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019160000000086 від 12.12.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси надійшли клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилученого після проведення обшуків приміщень в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019160000000086 від 12.12.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Третім відділом розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019160000000086 від 12.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на території м. Ізмаїл, Одеської області здійснюється незаконна господарська діяльність нелегальних автозаправних станцій, які реалізують підакцизні товари без реєстрації суб`єкта господарювання, дозвільних документів та використання РРО.

В ході виконання окремого доручення слідчого та проведення комплексу заходів, співробітниками ОУ ГУ ДФС в Одеській області перевірена інформація щодо місць, які використовуються для зберігання та незаконної реалізації нафтопродуктів.

Встановлено, що за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:15:002:0014), згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки є ТОВ «Автомобіліст-А» (ЄДРПОУ 35049480) здійснюється незаконна реалізація паливно-мастильних матеріалів, з порушенням вимог встановлених чинним законодавством України, а саме:

- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

- п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

- пп. 212.3.4. п. 212.3 ст. 212, п.п. 215.3.4, п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.

Також, відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом із нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку.» Слід також зазначити, що Державний реєстр РРО містить окремий пункт «Спеціалізовані електронно-касові апарати для автозаправних станцій».

Таким чином, для законної реалізації підакцизних товарів необхідно мати повний пакет документів для експлуатації АЗС, зареєструватись платником податку на додану вартість, зареєструвати касові апарати, а також мати копію документа про якість палива (паспорт якості) та копію декларації про їх відповідність.

Встановлено, що за вказаною адресою, з метою приховування протиправної діяльності автозаправні колонки розташовані в металевих контейнерах.

Одним з доказів протиправних фактів реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів являються первинні бухгалтерські документи, облікові та інші документи, чорнові записи, носії електронної інформації, які відображають об`єми, хронологію та інші дані про фактичні фінансово - господарські операції, що є об`єктами оподаткування, а також безпосередньо сам предмет вчинення кримінального правопорушення підакцизні товари.

З метою відшукання доказів, що вказують на факти реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів, на виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси про проведення обшуку, 29.01.2020 проведено обшук за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:15:002:0014), згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки є ТОВ «Автомобіліст-А» (ЄДРПОУ 35049480), за результатами проведення якого виявлено та вилучено:

- ноутбук «ASUS» серійний номер 0861 (GINDGRO3Z92403E);

- зошит зеленого кольору з написом «Axent» з чорновими записами щодо відвантаження дизельного палива;

- файл з чорновими записами на 27 арк. в яких містяться дані щодо відвантаження дизельного палива;

- файл з чорновими записами на 34 арк. в яких містяться дані щодо отримання та відвантаження дизельного палива;

- відео реєстратор «HIKVISION» серійний номер 154254014;

- дизельне паливо в кількості 9856 літрів.

Таким чином, виявлені та вилучені в ході обшуку по кримінальному провадженню товарно-матеріальні цінності та документи, що були об`єктом кримінально протиправних дій, та інші речі згідно положень ст. ст. 98, 99 КПК України є речовими доказами, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлююється під час криміанльного провадження, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

Крім того, вилучені товарно-матеріальні цінності підпадають під критерії ч. 2 ст. 167 КПК України оскільки вилучені товарно-матеріальні-цінності є засобами та знаряддями за допомогою яких вчинено кримінальне правопорушення.

Вилучені предмети, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, згідно клопотань слідчого, містять відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, вилучені речі необхідні з метою проведення подальшого експертного дослідження, а також з метою виключення можливості пошкодження, втрати та зникнення речових доказів, у зв`язку з чим виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене майно.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий в судовому засідання підтримав клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити з наведених підстав.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти накладення арешту, просив повернути вилучене в ТОВ «Фри-Лайн» майно.

Вислухавши думку учасників судового процесу, вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Ч.1 ст.201 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Вивченням клопотання слідчого встановлено, що майно, вилучене під час проведення обшуку 29.01.2020 року за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:15:002:0014), згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки є ТОВ «Автомобіліст-А» (ЄДРПОУ 35049480), може містити відомості про обставини вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, чи бути знаряддям вчинення злочину, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що представником ТОВ «Фри-Лайн» в судовому засіданні не надано письмових дозволів на знаходження резервуару з дизельним паливом в розпорядженні ТОВ «Автомобіліст А», або інших дозвільних документів, які б надавали можливість ТОВ «Автомобіліст- А» зберігати резервуар з дизельним пальним на вказаній в клопотанні про арешт території.

Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні та конфіскації незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, як виду покарання, передбаченого ст. 204 КК України.

Метою накладення арешту на ноутбук, файл з чорновими записами, відео реєстратор є збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні за ст.204 КК України.

Зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчі дії, вважаю за необхідне на даному етапі досудового слідства накласти арешт на вказане в клопотанні майно з метою дослідження вказаних речових доказів, відібрання необхідних зразків паливно-мастильних матеріалів для проведення екологічного дослідження, з метою ретельного дослідження чорнових записів, інформації яка міститься на електронних носіях, які також вилучені під час проведення обшуку вказаного приміщення.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий судця на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, то причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 98, 167-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого з ОВС третього відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на вилучені в ході проведеного обшуку приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:15:002:0014), документи та товарно-матеріальні цінності, а саме на:

- ноутбук «ASUS» серійний номер 0861 (GINDGRO3Z92403E);

- зошит зеленого кольору з написом «Axent» з чорновими записами щодо відвантаження дизельного палива;

- файл з чорновими записами на 27 арк. в яких містяться дані щодо відвантаження дизельного палива;

- файл з чорновими записами на 34 арк. в яких містяться дані щодо отримання та відвантаження дизельного палива;

- відео реєстратор «HIKVISION» серійний номер 154254014;

- дизельне паливо в кількості 9856 літрів.

Виконання ухвалипокласти на слідчого зОВС 3ВРКП СУФР ГУДФС вОдеській області ОСОБА_3 , або інших слідчих з групи у кримінальному провадженні № 32019160000000086 від 12.12.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

07.02.2020