Рішення

від 03.02.2020 по справі 910/14732/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.02.2020Справа №  910/14732/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи за позовом Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрімонт груп” про відшкодування збитків, заподіяних неякісним виконанням робіт за Договором підряду в розмірі 183 447,47 грн. Представники учасників справи: від позивача: Савченко Н.В., довіреність б/н від 08.05.2019; від відповідача: Артамонов О.І., наказ № 23 від 31.01.2020. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрімонт груп»  збитків, заподіяних неякісним виконанням робіт за Договором підряду. Позовні вимоги обґрунтовані неякісним виконанням відповідачем підрядних робіт за Договором № 31653Т від 02.08.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення. 05.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.10.2019. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.12.2019. 27.11.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У судове засідання 09.12.2019 представник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився. За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 13.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання. 02.01.2020 Комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва” подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 у задоволенні заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про забезпечення позову відмовлено. 10.01.2020 представником відповідача подано клопотання про призначення експертизи. У судове засідання 13.01.2020 представники сторін з'явились. За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 27.01.2020. 27.01.2020 представником позивача подано заперечення на клопотання про призначення судової експертизи. У судове засідання 27.01.2020 представники сторін з'явились. За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 03.02.2020. У судове засідання 03.02.2020 представники сторін з'явились. Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали позовної заяви, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи, оскільки відповідачем не наведено та не обґрунтовано необхідності спеціальних знань у сфері іншій ніж право, для з'ясування обставин, що мають значення для справи та без яких встановити обставини справи неможливо. У підготовчому засіданні, призначеному на 03.02.2020, суд вчинив всі дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Частиною 6 статті 183 ГПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. Учасники справи у підготовчому засіданні 03.02.2020 надали письмову згоду на розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. Зважаючи на наведене, за результатами підготовчого засідання, призначеного на 03.02.2020, судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. В судовому засіданні 03.02.2020 судом розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. У судовому засіданні 03.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва                 ВСТАНОВИВ: 02 серпня 2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрімонт Груп» (далі – підрядник, відповідач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (далі – замовник, позивач) укладено Договір №31653Т (далі – Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту (далі - роботи) по об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 23 Деснянського району м. Києва (далі – об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору). Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт (тобто компенсації всіх можливих витрат підрядника та плата за виконану ним роботу) за цим договором визначена на підставі договірної ціни  (додаток №1) та складає 523 856,40 грн., в тому числі ПДВ 87 309,40 грн. За змістом п. 2.3 Договору сторони погодили, що уточнення (зменшення) вартості робіт договору проводиться шляхом укладання додаткової угоди до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Розрахунок вартості робіт зазначено в Додатку № 1 до Договору (п. 2.4 Договору). Відповідно до пунктів 3.2. та 3.4 Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи в строк, встановлений в календарному графіку виконання робіт, який є додатком №2 до договору. Роботи можуть виконуватись підрядником цілодобово за умови дотримання чинного законодавства України  щодо виконання робіт в нічний час. Датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання-передачі. Пунктом 5.2.5, 5.2.7, 5.2.8 Договору визначено, що підрядник зобов'язаний передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим Договором, належно виконані роботи; своєчасно усувати недоліки, допущені з його вини; відшкодувати відповідно до законодавства та цього Договору завдані замовнику збитки. Згідно з п. 7.1 Договору забезпечення робіт матеріальними та іншими ресурсами, необхідними для виконання робіт, здійснює підрядник, який відповідає за їх збереження, якість і відповідність проектній документації, умовам Договору. Підрядник зобов'язаний здійснювати контроль якості, кількості та комплектності поставки матеріалів, конструкцій та виробів, на ньому лежить ризик їх випадкової витрати та випадкового пошкодження до моменту здачі всіх робіт за Договором. Підрядник самостійно (без залучення замовника) відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування. Пунктом 10.1 Договору передбачено, що підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, виконання їх згідно з Державними стандартами України та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку визначеного розділом 13 даного Договору. Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 11.1. Договору). Згідно пунктів 11.2 та 11.3 Договору на основі даних про виконані роботи щомісяця складається акт  приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (типова форма №КБ-3), на підставі яких формуються рахунки для оплати замовником. Акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику, який повинен розглянути та підписати акт протягом 5 робочих днів з моменту надання цих документів підрядником або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт. У відповідності до п. 11.4 Договору, замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в не пізніше 5 банківських днів з дня підписання цих документів уповноваженими представниками сторін, при наявності коштів на реєстраційному рахунку. Розрахунки здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі  шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок підрядника у межах отриманого бюджетного фінансування уповноваженими представниками сторін, при наявності коштів на реєстраційному рахунку. Положеннями пунктів 12.1.-12.4. Договору сторони погодили, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт. Протягом 5 календарних днів з моменту отримання актів замовник зобов'язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, договором та/або законодавством. У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів. Відповідно до пунктів 12.1-12.3 Договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт. Протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання Актів Замовник зобов'язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством. У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, Замовник має право відмовитись від підписання наданих документів (п.12.4. Договору). Пунктом 12.5.1 Договору узгоджено, що роботами з недоліками вважаються роботи, виконані неякісно, тобто з порушенням чинних в Україні будівельних норм та правил; з відхиленням від умов цього Договору; з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають чинним нормам або вимогам замовника, зазначеним в Договорі. Згідно з п. 12.5.4 Договору відшкодування підтверджених відповідними документами сум вартості витрат на усунення недоліків самим замовником або третіми особами, сум збитків може здійснюватися шляхом утримання замовником з сум, що належать підряднику за належно виконані роботи, або, на вибір замовника, в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку протягом п'яти робочих днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів Відповідно до п. 13.1 Договору гарантійний строк на роботи становить 2 роки; згідно строку гарантії, який встановлений заводом-виробником цих матеріалів, обладнання – на матеріали, устаткування та обладнання. Перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття замовником всіх робіт за Договором. Згідно з пунктами 13.3 та 13.4 Договору протягом гарантійного строку замовник має право пред'явити підряднику вимоги, пов'язані з порушенням останнім умов цього Договору, дефектами, недоліками, виявленими у результатах робіт. Всі дефекти, недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, підрядник (його правонаступник) зобов'язаний усунути власними силами та за свій рахунок. У разі виявлення замовником недоліків, дефектів протягом гарантійного строку, він зобов'язаний повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків, дефектів. Якщо підрядник не направить своїх повноважних представників для складання такого акта у визначений замовником термін, це вважатиметься відмовою підрядника взяти участь у складанні акту. В такому випадку замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його підряднику. Складений таким чином акт буде вважатися беззаперечно прийнятим підрядником. (п. 13.5 Договору). Пунктом 14.2.3 Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, замовник може вимагати від підрядника сплатити на користь замовника штраф в розмірі 1 відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками. Цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків  - до повного їх виконання (п. 17.1 Договору). 28.12.2018 сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 28.12.2018 до Договору, за умовами якої дійшли згоди про наступне: - зменшити обсяги робіт по об'єкту за даним договором, у зв'язку з чим, обсяги робіт зазначені у дефектному акті до договору зменшити, а дефектний акт викласти у новій редакції зі зменшеними обсягами. - кошторисний розрахунок, договірну ціну до договору викласти у новій редакції, з урахуванням обсягу робіт, зазначених у дефектному акті, що змінений даною додатковою угодою до договору. - п. 2.1. договору викласти у наступній редакції: « 2.1. Ціна договору (тобто компенсація всіх можливих витрат підрядника та плата за виконану ним роботу) за цим договором визначена на підставі договірної ціни  (додаток №1) та складає 483   244,80 грн., в тому числі ПДВ 80   540,80 грн.». Додатками до Договору сторонами узгоджено Договірну ціну, Локальний кошторис на будівельні роботи, Підсумкову відомість ресурсів, Дефектний акт, Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси. На виконання умов вказаного договору позивачем були виконані обумовлені вказаним правочином роботи, про що складено довідку про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2018 на суму 483 244,80 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт від 29.12.2018 на загальну суму 483 244,80 грн., які підписані представниками підрядника та замовника, а також скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень. На виконання п. 13.5 Договору, позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 46-2016 від 21.05.2019, у якій просив направити представника або з'явитись особисто 31.05.2018 для складення акту про виявлені недоліки, порядок та строки їх усунення. 31.05.2019 комісією у складі представником позивача, Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та керівника відповідача складено Акт обстеження приміщення будівлі будинку на вулиці Милославська, 23, стосовно недоліків виконання поточного ремонту 2018 року, у якому встановлено виконання відповідачем неякісного ремонту, та встановлено строк до 30.06.2019, для усунення відповідачем недоліків, виявлених в даному акті. Оскільки відповідачем не було усунуто недоліки в проведених роботах, позивач звернувся до ТОВ «Київський експертно-дослідницький центр» із проханням провести будівельно-експертне дослідження виконаних послуг з поточного ремонту 2018 року об'єктів за адресами: просп. Маяковського, 63-а: вул. Лаврухіна,7; вул. Милославська, 23; вул. Цвєтаєвої 8; вул. Цвєтаєвої,14; вул. Цвєтаєвої, 16. 14 серпня 2019 року судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем було складно висновок №14811 будівельно-технічного дослідження згідно з яким, вартість матеріальної шкоди завданої ТОВ «Фрімонт Груп» внаслідок неякісного виконання поточного ремонту за адресою вул. Милославська, 23 становить 181  627,20 грн., розрахунок якої наведено у Локальному кошторисі з розрахунком договореної ціни. 29.08.2019 позивач звернувся до відповідача із Претензією № 46-3406 від 28.08.2019 про відшкодування збитків у розмірі 181  627,20 грн. внаслідок неякісного виконання робіт за Договором, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з позовом. Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем не виконано свого зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт. Також відповідач зазначає, що позивач не заявив про допущені відповідачем в роботі недолік в момент підписанням між сторонами акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, в зв'язку з чим втратив право посилатись на ці недоліки. Відповідач також зазначає, що акти комісійних обстежень на його адресу не надходили. Окрім того, як вказано у відзиві, позивач надсилаючи на адресу відповідача претензії порушив п. 12.5.4 та п. 13.7. Договору та не надав рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, тому відповідач вважає претензію позивача безпідставною. Крім того, на думку відповідача, виявлені позивачем дефекти з'явились в результаті природного зносу об'єкта, його неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. На виконання умов вказаного договору позивачем були виконані обумовлені вказаним правочином роботи, про що складено довідку про вартість будівельних робіт та витрати за грудень 2018 на суму 483 244,80 грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт від 29.12.2018 на загальну суму 483 244,80 грн., які підписані представниками підрядника та замовника, а також скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виявлення замовником недоліків, дефектів протягом гарантійного строку, він зобов'язаний повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків, дефектів. Якщо підрядник не направить своїх повноважних представників для складання такого акта у визначений замовником термін, це вважатиметься відмовою підрядника взяти участь у складанні акту. В такому випадку замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його підряднику. Складений таким чином акт буде вважатися беззаперечно прийнятим підрядником. (п. 13.5 Договору). На виконання п. 13.5 Договору, позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 46-2016 від 21.05.2019, у якій просив направити представника або з'явитись особисто 31.05.2018 для складення акту про виявлені недоліки, порядок та строки їх усунення. 31.05.2019 комісією у складі представником позивача, Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та керівника відповідача складено Акт обстеження приміщення будівлі будинку на вулиці Милославська, 23, стосовно недоліків виконання поточного ремонту 2018 року, у якому встановлено виконання відповідачем неякісного ремонту, та встановлено строк до 30.06.2019, для усунення відповідачем недоліків, виявлених в даному акті. Означений акт підписаний керівником відповідача без заперечень та зауважень, а отже відповідачем визнано допущені у роботі недоліки щодо її якості. У зв'язку з викладеними, суд відхиляє посилання відповідача на виникнення означених недоліків в результаті природного зносу об'єкта, неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації. Згідно із ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Статтею 859 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду. Пунктами 10.1 та 13.1 Договору визначено, що відповідач у справі повинен був гарантувати якість робіт протягом гарантійного строку, який складає 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у неякісному виконанні ремонтних робіт з порушенням технологій, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача, підтверджується Актом обстеження приміщення будівлі будинку на вулиці Милославська, 23, стосовно недоліків виконання поточного ремонту 2018 року, підписаним керівником відповідач без заперечень та зауважень. При цьому правом на усунення недоліків власними силами та засобами у строк до 30.06.2019, що узгоджено в означеному акті, відповідач не скористався, як і проти обставин, зазначених у ньому, не заперечив. Суд також враховує, що відповідачем власного розрахунку, з огляду на його будівельну діяльність, в спростування заявленого розміру збитків, визначеного судовим експертом Комашко Романом Вікторовичем у висновку №14811 від 14.08.2019 згідно з яким, вартість матеріальної шкоди завданої ТОВ «Фрімонт Груп» внаслідок неякісного виконання поточного ремонту за адресою вул. Милославська, 23 становить 181 627,20 грн., розрахунок якої наведено у Локальному кошторисі з розрахунком договірної ціни, не надано. Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Враховуючи викладене та додані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 181  627,20 грн. є обґрунтованими. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1  816,27 грн. Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку виправлення недоліків здійснених ним ремонтних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України). Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 14.2.3. Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, замовник може вимагати від підрядника сплатити на користь Замовника штраф в розмірі 1 відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками. Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу з урахуванням встановлених обставин, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1  816,27 грн. підлягає задоволенню. При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст.    74, 76-80, 129, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ : 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрімонт Груп” (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9; ідентифікаційний код: 41861551) на користь Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва” (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд.15; ідентифікаційний код: 39605452) збитки в розмірі 181 627 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять сім) грн. 20 коп., штраф в розмірі  1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 751 (дві тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 65 коп. 3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено: 12.02.2020           Суддя                                                                                                         О.А. Грєхова