Ухвала

від 10.02.2020 по справі 910/7160/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 10 лютого 2020 року м. Київ Справа №  910/7160/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:            Багай Н. О. – головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Компанія "Ельба" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у  справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" до Приватного підприємства "Салон Мармур, Граніт, Агломерат", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради, про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: 31.01.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 (повний текст складено 12.12.2019) і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у справі № 910/7160/19, подана 13.01.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв'язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари", суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" подало у червні 2019 року, її предметом є три вимоги немайнового характеру. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019, а справу № 910/7160/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити  судовий збір у сумі 11 526,00 грн, а саме 1 921,00 х 3 х 200 %, де 1 921,00 грн – ставка судового збору, 3 – кількість вимог немайнового характеру, 200 % – ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" не додало до касаційної скарги платіжного доручення на підтвердження сплати судового збору в розмірі 11 526,00 грн за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку. З огляду на положення частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Верховним Судом установлено, що останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 (повний текст складено 12.12.2019), відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 02.01.2020. Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" подало касаційну скаргу 13.01.2020, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. Скаржник у клопотанні просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційної інстанції отримав 23.12.2019. Однак на підтвердження зазначеного не надав жодних доказів. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або довідка відділення поштового зв'язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови. Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв'язку з відсутністю жодних доказів на їх підтвердження. Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 зазначеного Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у справі № 910/7160/19 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом наведення підстав та надання відповідних доказів на підтвердження таких підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (11 526,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір". У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, Товариству з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №  910/7160/19 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний центр "Бровари" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у справі №  910/7160/19 залишити без руху до 06.03.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не  підлягає. Головуючий                                                                                             Н. О. Багай Судді                                                                                                          В. А. Зуєв                                                                                                                       І. С. Міщенко