Постанова

від 10.02.2020 по справі 911/2686/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 року м. Київ справа № 911/2686/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Могил С.К. – головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Кушнір І.В., за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І. та представників позивача-1: не з'явились, позивача-2: не з'явились, відповідача: Гурський М.Р., ОГП: Костюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокурора Київської області на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 911/2686/18 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1) Гірської сільської ради; 2) Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, до Приватного підприємства "Беріг" про стягнення 611 594, 28 грн. та розірвання договору оренди землі, (в судовому засіданні 21.01.2020 оголошувалась перерва до 10.02.2020), В С Т А Н О В И В: Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Гірської сільської ради та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Беріг" (далі - ПП "Беріг") про стягнення 611 594, 28 грн. заборгованості з орендної плати та про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та ПП "Беріг". Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Прокуратури Київської області на користь ПП "Беріг" 28 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Прокуратури Київської області на користь ПП "Беріг" судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 28  000, 00 грн. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у стягненні судових витрат. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (колегія суддів у складі: Агрикова О.В. – головуючий, Євсіков О.О., Тарасенко К.В.) з Прокуратури Київської області на користь ПП "Беріг" стягнуто 20 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, Прокурор Київської області звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні додаткової постанови суд апеляційної інстанції порушив процесуальні принципи здійснення правосуддя, якими є законність, всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи. За твердженням скаржника, будь-яких доказів, які б підтверджували час, витрачений на виконання відповідних робіт і послуг чи понесення додаткових витрат заявником не надано. Водночас, надані до суду відзив на апеляційну скаргу та заява про зупинення провадження у справі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічна правова позиція, за доводами прокурора, викладена у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц та від 06.06.2019 у справі № 752/4513/17. Як зазначає заявник касаційної скарги, вирішуючи спір у даній справі, незважаючи на доведення прокурором факту невідповідності співвідношення суми витрат на правничу допомогу до реального витраченого часу, в порушення основоположних принципів господарського судочинства, суд апеляційної інстанції не вжив заходів щодо повної та об'єктивної перевірки доводів прокурора, одночасно самоусунувшись від з'ясування дійсних обставин справи та фактів, що ними зумовлені, обов'язку створення необхідних рівних умов усім без винятку учасникам судового процесу для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування норм законодавства. Суд апеляційної інстанції не врахував реальний витрачений час адвокатами на надання правової допомоги відповідачу під час апеляційного провадження та залишив поза увагою доводи прокуратури, що подання до суду адвокатом відповідача заяви про зупинення провадження не може вважатись необхідною процесуальною дією, яка до того ж не спричинила жодних наслідків в ході апеляційного провадження, оскільки вона взагалі не була розглянута судом у зв'язку з відмовою адвоката від неї під час судового засідання 03.10.2019. Відтак, обсяг захисту обмежується подання відзиву на апеляційну скаргу, який не вимагав значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також представництвом інтересів клієнта в суді у 2 судових засіданнях загальною тривалістю 17 хв, що є неспівмірним розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2020 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.01.2020 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 17.01.2020. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзивів на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 10.01.2020 строк. Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника відповідача та прокурора, переглянувши в касаційному порядку додаткову постанову апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке. Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частинами 2-4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5  ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України). У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем в якості доказів понесення останнім витрат на правничу допомогу під час розгляду справи №911/2686/18 в апеляційному порядку надано додаткову угоду №2 від 29.07.2019 до договору про надання правової допомоги №08-01 від 09.01.2019, акт приймання-передачі від 24.10.2019 наданої правової допомоги згідно з додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги №08-01 від 09.01.2019, квитанцію №27 від 29.10.2019 про оплату правової допомоги у сумі 40   000 грн. та меморіальний ордер №1153261SB від 29.10.2019. Крім того в матеріалах справи наявний договір № 08-01 про надання правової допомоги від 09.01.2019, укладений між ПП "Беріг" та Адвокатським об'єднанням "ОМП", свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4708 від 25.10.2011, ордер серії КВ № 391440 від 09.01.2019, ордер серії КВ № 436928 від 02.04.2019, відомості з Єдиного реєстру адвокатів України. Як вбачається з п. 1 додаткової угоди №2 адвокатське об`єднання надає клієнту правову допомогу з представництва та захисту інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді у зв`язку із розглядом справи №911/2686/18 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Київської області в інтересах Гірської сільської ради та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2019 року, а саме:  вивчення матеріалів апеляційної скарги, формування правової позиції по справі; представництво адвокатом адвокатського об`єднання інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у справі №911/2686/18; підготовка відзиву на апеляційну скаргу, письмових заперечень, пояснень по суті справи, підготовка необхідних заяв та клопотань по справі, ознайомлення із матеріалами справи, підготовка та надання клієнту звітів про хід справи, тощо; виконання інших необхідних дії по справі у межах повноважень, що надані чинним законодавством України позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) та його представнику (адвокату). Відповідно до п. 2 додаткової угоди №2 ціна (вартість) правової допомоги адвокатського об`єднання складає 4   500 грн.. за 1 (одну) годину роботи адвоката адвокатського об`єднання, але сукупно не більше 40   000, 00 (сорок тисяч гривень) грн., без ПДВ. Оскільки адвокатське об`єднання не є платником податку на додану вартість (надалі - ПДВ), всі розрахунки за цим договором проводяться без ПДВ. Вивчивши надані відповідачем в обґрунтування адвокатських витрат документи апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів щодо витрачання адвокатом 10,5 годин для підготовки цієї справи в суді апеляційної інстанції, зважаючи на той факт, що відзив відповідача у першій інстанції майже тотожній його відзиву у суді апеляційної інстанції, та у зв`язку з цим при підготовці не вимагав значного обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому правова позиція прокуратури не змінювалась в суді першої та апеляційної інстанцій, відтак адвокату, який надавав правову допомогу відповідачу в судах першої та апеляційної інстанції, не потрібно вивчати додаткові джерела права, оскільки останній не міг бути необізнаним про позицію прокуратури, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими прокурор обґрунтовував свої вимоги та інші обставини, тобто, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Таким чином, зазначивши, що оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом (10, 5 годин), витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі (40   000, 00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню прокуратурою у сумі 20   000 грн. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. У даному спорі Заступник прокурора Київської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Гірської сільської ради та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, тобто позивачем є не прокурор, а тому і відповідний розподіл витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України, повинен здійснюватися з урахуванням належного позивача/позивачів. Однак суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про необхідність відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за рахунок Прокуратури Київської області, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Під час нового розгляду господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення. Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Прокурора Київської області задовольнити частково. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 911/2686/18 скасувати. Справу № 911/2686/18 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий  суддя                                                                             Могил С.К.    Судді:                                                                                                     Волковицька Н.О.                                                                                                                Кушнір І.В.