Рішення

від 09.02.2020 по справі 226/3496/19

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/3496/19

ЄУН 226/3496/19

Провадження № 2-о/226/8/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря Тіссен О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державний навчальний заклад «Мирноградський професійний гірничий ліцей», про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування вимог вказав, що 21.06.2019 року він звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 11.09.2019 рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю у нього необхідного пільгового стажу, так як до пільгового стажу йому не було зараховано період його навчання у професійно-технічному училищі з 01.09.1986 по 20.06.1987 та з 28.08.1989 по 02.01.1990 та у зв`язку з цим час період проходження ним строкової служби з 22.06.1987 по 19.06.1989, так як у дипломі серії НОМЕР_1 , виданому йому 17.01.1990 про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний 4 розряду, його прізвище вказано неправильно, замість правильного « ОСОБА_4 » зазначено « ОСОБА_5 ». Зазначаючи на те, що заінтересованою особою - державним навчальним закладом «Мирноградський професійний гірничий ліцей» йому було відмовлено у виправленні вказаної помилки, так як згідно довідки заінтересованої особи від був відрахований зі складу учнів у звязку з непроходженням виробничої практики, заявник просить суд встановити факт належності йому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.1990 року про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний четвертого разряду та присвоєння йому кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду.

Згідно відзиву заінтересованої особи державного навчального закладу «Мирноградський професійний гірничий ліцей», поданого на заяву ОСОБА_1 , вимоги заявника навчальним закладом не визнаються. Доводами вказаної позиції зазначається, що заявник, хоча і навчався певні періоди в училищі, диплом йому не видавався у зв`язку з тим, що він не пройшов виробничу практику і був відрахований зі складу учнів СПТУ №94 м.Димитрова, що підтверджується відповідними наказами та журналом обліку видачі дипломів про закінчення СПТУ №94. Крім цього, звертається увага на неправильність оформлення диплому: відсутність у ньому назви навчального закладу, неспівпадіння періодів навчання в училищі, неправильне зазначення в ньому професії.

Згідно відзиву Покровського об`єднаного управління пенсійного Фонду України Донецької області, який також заперечує проти задоволення вимог заявника, йому до пільгового стажу не враховано час навчання у професійно-технічному училищі з 01.09.1986 по 20.06.1987 та з 28.08.1989 по 02.0.1990, так як згідно довідки 84 від 22.08.2019, виданої Державним навчальним закладом Мирноградський професійний гірничий ліцей заявник ОСОБА_6 відрахований зі складу учнів як такий, що не пройшов виробничої практики, немає даних про закінчення навчання та присвоєння рішенням екзаменаційної комісії кваліфікації електросюсаря підземного, а в наданій заявником копії диплому від 17.01.1990 № НОМЕР_2 про періоди його навчання з 01.09.1987 по 22.06.1988 та з 17.11.1989 по 17.01.1990 його прізвище не збігається з прізвищем, зазначеним в дипломі, та не підтверджені періоди його навчання в навчальному закладі.

В судовому засіданні заявник і його представник вимоги підтримали і, обґрунтовуючи їх викладеними в заяві обставинами, просили суд заяву задовольнити. При цьому заявник суду пояснив, що після закінчення середньої школи в вересні 1986 року він вступив до училища №94 м.Димитрова, де став навчатися на електросюсаря підземного. 20.06.1987 року у зв`язку з призовом до армії, його було відраховано зі складу учнів. Після закінчення строкової служби його знову 28.08.1989року було зараховано до складу учнів професійно-технічного закладу. 22.09.1989 його було прийнято учнем електрослюсаря підземного на шахту «Новогродівська», де він проходив виробничу практику. Після проходження практики в училищі йому було видано диплом про закінчення ним СПТУ №94 по професії електрослюсар підземний 4 розряду. В подальшому вказаний диплом він використовував при прийнятті його на роботу. Про те, що в дипломі містяться виправлення і неточності та неправильно зазначене його прізвище, він дізнався лише, коли звернувся до управління пенсійного фонду з заявою про оформлення пенсії на пільгових умовах. Стверджував, що не знав, що був відрахований зі складу учнів у зв`язку з непроходженням практики і дізнався про це лише тоді, коли став збирати для Управління пенсійного фонду довідки, підтверджуючі його стаж роботи, для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказував, що при працевлаштуванні на роботу на шахту «Новогродівська» після закінчення училища сумнівів у достовірності його диплому ні в кого не виникало, про що свідчить і його особова картка, виписана на даному підприємстві. Так як зараз виявилося, що в дипломі його прізвище записано неправильно: замість прізвища « ОСОБА_4 » помилково зазначено прізвище « ОСОБА_5 », заявник просить суд встановити факт належності йому диплому серії НОМЕР_1 від 17.01.1990року з метою подальшої реалізації його права на призначення йому пенсії на пільгових умовах, так як в позасудовому порядку вирішення цього питання через невизнання заінтересованою особою ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей» його вимог не надається можливим.

Заінтересована особа ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює виконуючим обов`язки директора державного навчального закладу «Мирноградський професійний гірничий ліцей». Відповідно до наказу №94 від 02.09.1986 року, заявник був зарахований до числа учнів середнього професійного технічного училища №94 м.Димитров. Наказом №47-к від 20.06.1987 року, ОСОБА_1 був відрахований з числа учнів у зв`язку направленням на проходження військової служби. Після проходження служби в армії на підставі наказу №93-к від 28.08.1989 року ОСОБА_1 був знову зарахований до числа учнів училища як такий, що повернувся з лав Радянської Армії. 02.01.1990 року на підставі наказу №2-к заявника ОСОБА_1 було відраховано з числа учнів училища у зв`язку з непроходженням виробничої практики. Учбовим закладом СПТУ №94 м.Димитрова за перевіреними документами диплом на ім`я ОСОБА_1 , як і ОСОБА_1 , не видавався, що підтверджується записами в журналі видачі бланків дипломів за 1989 рік. Зазначала, що наданий заявником диплом НОМЕР_1 від 17.01.1990 не відповідає правилам заповнення і видачі дипломів особам, які закінчили середні спеціальні заклади, та фактичним періодам навчання заявника в училищі, які не узгоджуються з наказами про його зарахування та відрахування зі складу учнів. До того ж, вказувала, що 17.01.1990року дипломи про закінчення СПТУ №94 жодному з випускників взагалі не видавалися, так як відповідно до збережених документів видача дипломів у 1990 році на підставі рішення екзаменаційної комісії відбувалася лише 06.01.1990 та 31.01.1990, а їх реєстраційні номери беруть свій облік з №370 по №421. На вимогу заявника, який в вересні 2019 після відмови йому Управлінням пенсійого Фонду у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії, звернувся до ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей» за отриманням документів про його навчання у СПТУ №94 та внесення змін до диплому через неправильність зазначення в дипломі його прізвища, у внесенні виправлень до диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990 року йому було відмовлено і на його вимогу були надані відповідні документи про періоди його навчання в училищі та наказ про його відрахування з училища у зв`язку з непроходженням ним виробничої практики, так як він заявив, що буде звертатися з цього приводу до суду. У зв`язку з відсутністю підстав вважати, що при оформленні диплому допущена помилка в написанні прізвища заявника, яке не збігається з його дійсним, просила суд у задоволенні заяви відмовити.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципудиспозитивності цивільного судочинства(ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.2ст.293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності йому диплома серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.1990року, про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний 4 розряду та присвоєння кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду, помилково виданого на прізвище « ОСОБА_7 », так як розбіжності у прізвищі не дозволяють йому зарахувати до 10 років необхідного пільгового стажу для оформлення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання його в СПТУ №94 та строк перебування на службі у рядах Радянської Армії. Тобто, метою встановлення заявленого факту є реалізація заявником права на пенсійне забезпечення.

Доказами належності диплому саме йому заявник зазначає наказ Шахтоуправління «Новогродівське» від 23.01.1990р., яким його після закінчення навчання було направлено на виробничу практику, після проходження якої 21.01.1990р він був звільнений з шахти «Новогродівська», особову картку на працівника з шахти «Новогродівська», трудову книжку, довідки шахти «Новогродівська» та Шахти 5/6 про роботу на вказаних підприємствах.

Судом встановлено, що згідно наказу СПТУ №94 м.Димитрова №48-к від 02.09.1986 ОСОБА_1 відповідно до рішення приймальної комісії з 01.09.1986 року зараховано до складу учнів професійно-технічного училища №94 м.Димитрова Донецької області Донецького управління профтехосвіти (група 3-86) по професії електрослюсар підземний, машиніст підземних установок зі строком навчання 1 рік ( а.с.26-30).

Наказом СПТУ №94 №47-к від 20.06.1987 ОСОБА_1 відраховано зі складу учнів групи №3-86 згідно повістки Красноармійського ОМВК (а.с.34-35).

Наказом №93-к від 28.08.1989 р. ОСОБА_1 знову зараховано до складу учнів на базі середньої школи з диференційним строком навчання (а.с.32-33).

Наказом №2-к від 02.01.1990 ОСОБА_1 відраховано зі складу учнів у зв`язку з працевлаштуванням (а.с.36-38). В судовому засіданні представник заінтересованої особи ДНЗ Мирноградський професійний гірничий ліцей» пояснила, що підставою відрахуваня заявника стало не проходження ним виробничої практики.

Вказана інформація підтверджується витягами з книг наказів по СПТУ №94, правоприємником якого після реорганізації професійно-технічного навчального закладу Професійно-технічного училища №94 м.Димитрова на виконання Наказу головного управління освіти Донецької обласної державної адміністрації №344 від 11.06.1997 « Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів» стало ПТУ №105 м.Димитрова, яке на підставі наказу №67 від 31.01.2006 Міністерства освіти і науки України перейменовано у Димитровський професійний гірничий ліцей, який з 30.06.2009 на підставі наказу №596 став іменуватися Державним навчальним закладом «Димитровський професійний гірничий ліцей», а з 15.09.2017р. перейменований на Державний навчальний заклад «Мирноградський професійний гірничий ліцей» (а.с.99).

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , виписаної на ім`я ОСОБА_1 , внесених на підставі диплому НОМЕР_1 ,

заявник ОСОБА_1 навчався в середньому професійно-технічному училищі №94 м.Димитрова з 01.09.1987 по 22.06.1988 та з 17.11.1989 по 17.01.1990 (а.с.14-17). З 22.06.1987 по 28.06.1989 заявник перебував на службі в рядах Радянської Армії. 22.09.1989 згідно наказу від 02.10.89 №149к Шахтоуправління «Новогродівське» його було прийнято учнем електрослюсаря підземного на дільницю №4. 21.01.1990 його було звільнено по закінченню виробничої практики. 29.01.1990 ОСОБА_1 згідно наказу № 20к від 31.01.1990 було прийнято на дільницю №4 Шахтоуправління «Новогродівське» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті. 11.07.1991 його було звільнено за власним бажанням. В подальшому він з 12.02.1992 по 27.09.1992 знову працював на вказаному підприємстві, а потім - на шахті ім.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» та інших підприємствах.

Ці ж обставини підтверджуються також наданими заявником довідками ВП Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», довідкою ВП «Шахта 5/6 ДП «Мирноградвугілля» та архівною особовою карткою № НОМЕР_4 Шахтоуправління «Новогродівське», згідно якихї ОСОБА_1 , 1969року народження, з 01.09.1987 по 17.01.1990 навчався в СПТУ №94 м.Димитрова і за отриманим дипломом НОМЕР_1 від 17.01.1990 йому присвоєно кваліфікацію «електрослюсар підземний». Загальний і безперервний стаж роботи заявника визначається з 01.09.1987 з навчання в СПТУ №94 м.Димитрова (а.с.55-56). При цьому звертає на себе увагу те, що отриманий розряд за вказаним дипломом в особовій картці заявника значиться як четвертий, а в довідці ВП «Шахта «5/6» ДП «Мирноградвугілля» - як третій (а.с.54-58).

Згідно записів, зазначених в трудовій книжці заявника, 16.10.1992 заявник був прийнятий на шахту 5/6 електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю №6 відповідно до наказу №157-к від 20.10.1992р.; 20.05.1993 його було переведено на цій же дільниці горноробочим очисного вибою з повним робочим днем в шахті наказ №1180/к від 27.05.1993; а 12.05.1994 його переведено електрослюсарем 4 розряду підземним і направлено на дільницю РЗО. Наказом №127к від 05.10.1995 заявника звільнено з вказаного підприємства 28.09.1995 за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.14,зв.).

Згіднорішення Покровськогооб`єднаного управлінняПенсійного фонду УкраїниДонецької областівід 11.09.2019року ОСОБА_1 відмовлено впризначенні пенсіїза вікомна пільговихумовах згідноп.1ч.2статті 114Закону України«Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» узв`язку звідсутністю необхідногопільгового стажу.До розрахункупільгового стажуне включеноперіоди навчанняйого упрофесійно-технічномуучилищі з01.09.1986року по20.06.1987року таз 28.08.1989року по02.01.1990року напідставі довідки,виданої ДНЗ«Мирноградський професійнийгірничий ліцей»,через відрахуванняйого зучилища яктакого,що непройшов виробничупрактику,і непідтвердженнямзакінчення заявникомнавчання та присвоєння йому кваліфікації електрослюсара підземного (а.с.18-22).

Після цього заявник звернувся до ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей» з заявою про документальне підтвердження проходження ним виробничої практики, рішення екзаменаційної комісії та журналу реєстрації дипломів з метою підтвердження необхідного пільгового стажу 10 років для призначення йому пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого 22.06.1987 року Красноармійським міським військовим комісаріатом Донецької області, заявник проходив службу у лавах Збройних Сил з 22.06.1987 по 19.06.1989 (а.с.9-11).

І у військовому квитку, і у паспорті громадянина України прізвище заявника значиться як « ОСОБА_1 » (а.с.6-11).

Згідно представленого заявником диплому НОМЕР_1 , виданого 17.01.1990 « ОСОБА_7 » в українському варіанті та « ОСОБА_7 » - в російському варіанті, він 1 вересня 1987 вступив (в який заклад не зазначено) по 22 червня 1988 і з 17 листопада по 17 січня 1990 і 17 січня 1990 закінчив повний курс професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний ІVр. Рішенням екзаменаційної комісії від 17 січня 1990 присвоєно кваліфікацію електрослюсаря підземного четвертого розряду, реєстраційний номер 2127 (а.с.13).

В ході з`ясування обставин видачі та отримання заявником ОСОБА_6 цього диплому останній стверджував, що саме в такому варіанті з виправленнями та помилками йому було видано цей диплом у навчальному закладі СПТУ №94 після закінчення ним виробничої практики, що категорично було спростовано представником заінтересованої особи Державного навчального закладу «Мирноградський професійний гірничий ліцей», за доводами якого, підтвердженими в судовому засіданні журналом обліку видачі бланків дипломів, атестатів випускникам професійно-технічного училища №94 м.Димитрова Донецкої області, диплом НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_1 навчальним закладом взагалі не видавався (а.с.87-97).

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом. Вказане гарантує захист у судовому порядку прав і свобод у разі, якщо вони не визнаються, порушені чи оспорюються, мають місце перешкоди для їх реалізації або інші обставини, які негативно впливають на права і свободи громадян, що тягне за собою потребу у їх захисті.

Фактналежності правовстановлюючихдокументів особі,прізвище,ім`я,по батькові,місце ічас народженняякої,зазначені удокументі,не збігаєтьсяз іменем,по батькові,прізвищем,місцем ічасом народження,зазначеними вїї свідоцтвіпро народженняабо впаспорт,вирішується відповіднодо п.6ст.315ЦПК України.Суд встановлює належність особі правовстановлюючого документа, а не тотожність прізвища, імені, по-батькові, не однаково названих у різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо (п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення). Не підлягають встановленню факти належності документів тій чи іншій особі, які не мають вказівки, на чиє ім`я вони видані.

Як встановлено судом, підставою звернення заявника до суду з заявою про встановлення факту належності йому диплому стали не виправлення і описки без відповідних застережень, наявні у дипломі, а помилка у написанні його прізвища, яку в позасудовому порядку навчальний заклад виправити відмовився, тому він і просить суд встановити юридичний факт про те, що диплом серії НОМЕР_1 , виданий 17.01.1990року про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний ІV розряду та присвоєння кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду, виданий « ОСОБА_7 » належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Питання щодо не застережених належним чином виправлень в дипломі, які відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення не можуть бути предметом судового розгляду, а також періодів навчання та таке ін., заявником не ставиться і судом не вирішується.

Відповідно до ст.46 Закону Української РСР «Про народну освіту», який діяв з 01.10.1974 по 04.06.1991, виробнича практика учнів професійно-технічних навчальних закладів є складовою частиною навчально-виховного процесу, в результаті якої учні набувають навичок роботи і кваліфікації з робітничої професії. Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, згідно ст.48 цього Закону, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, вимоги до якого визначені Інструкцією про порядок виготовлення, заповнення і видачі дипломів особам, які закінчили середні спеціальні учбові заклади СРСР, затвердженої наказом від 14.10.1960 року №533 Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР. Згідно п.1 Інструкції текст на внутрішній стороні книжки друкується на плотному гербовому папері із зображенням на правій і лівій стороні гербу СРСР. На лівій стороні друкується текст мовою республіки, на території якої знаходиться середній спеціальний заклад освіти, а на правій текст російською мовою.

Після зазначення року вступу до навчального закладу вілдповідно до п.2 цієї Інструкції пишеться повне найменування середнього спеціального закладу освіти. Після слів «за спеціальністю» (п.3 Інструкції) пишеться повне найменування спеціальності, за якою навчалась особа, яка закінчила учбовий заклад, в точній відповідності з учбовим планом; спеціалізація в дипломах не зазначається. Після дати рішення Державної кваліфікаційної комісії пишеться прізвище та ініціали особи, яка закінчила навчальний заклад, а після слів «Присвоєно кваліфікацію» пишеться назва кваліфікації, яка присвоєна особі, яка закінчила навчальний заклад, в повній відповідності з учбовим планом.

Як свідчить наданий заявником диплом, вказаним вимогам він не відповідає, доказів про видачу та отримання заявником диплому у занний спосіб судом не встановлено. Тому суд погоджується і бере до уваги як достовірні докази доводи представника Державного навчального закладу «Мирноградський професійний гірничий ліцей» з наведеним документальним підтвердженням про те, що диплом НОМЕР_1 від 17.01.1990 заявнику не видавався. Доказів, які б спростовували вказані твердження, заявником суду не надано. Той факт, що диплом, виданий на ім`я ОСОБА_7 , використовувався заявником при його працевлаштуванні суд за встановлених обставин не може розцінювати його як доказ належності йому вказаного документу.

Таким чином, аналіз та оцінка досліджених судом доказів дає суду підстави для висновку про недоведеність заявником факту належності йому диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990 про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсаря підземного 4 розряду та присвоєння кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду, виписаного на ім`я « ОСОБА_7 ». З огляду на це у задоволенні його вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-316, 352, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи:Покровське об`єднанеуправління Пенсійногофонду УкраїниДонецької області,Державний навчальнийзаклад «Мирноградськийпрофесійний гірничийліцей»,про встановленняфакту,що маєюридичне значення, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 03 лютого 2020 року. Повний текст судового рішення виготовлено і підписано 10 лютого 2020 року.

Суддя Л.І.Клепка