Постанова

від 12.05.2020 по справі 226/3496/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 226/3496/19

Номер провадження 22-ц/804/1358/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року

м. Бахмут

справа № 226/3496/19

провадження № 22-ц/804/1358/20

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Хейло Я.В.,

суддів Корчистої О.І., Тимченко О.О.

при секретарі Ситнік Д.Л.

учасники справи:

заявник

ОСОБА_1

заінтересовані особи

Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області,

Державний навчальний заклад «Мирноградський професійний гірничий ліцей»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 03 лютого 2020 року по цивільній справі № 227/3496/19 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державний навчальний заклад «Мирноградський професійний гірничий ліцей» (суддя Клепка Л.І.), ухваленого в приміщенні суду в місті Мирноград Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У листопаді 2019 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Димитровського міського суду Донецької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державний навчальний заклад «Мирноградський професійний гірничий ліцей».

Заяву мотивував тим, що 21.06.2019 року він звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 11.09.2019 рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю у нього необхідного пільгового стажу, так як до пільгового стажу йому не було зараховано період його навчання у професійно-технічному училищі з 01.09.1986 по 20.06.1987 та з 28.08.1989 по 02.01.1990 та у зв`язку з цим час період проходження ним строкової служби з 22.06.1987 по 19.06.1989, так як у дипломі серії НОМЕР_1 , виданому йому 17.01.1990 про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний 4 розряду, його прізвище вказано неправильно, замість правильного « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_3 ». Заінтересованою особою державним навчальним закладом «Мирноградський професійний гірничий ліцей» йому було відмовлено у виправленні вказаної помилки, так як згідно довідки заінтересованої особи від був відрахований зі складу учнів у зв`язку з непроходженням виробничої практики.

Просив суд встановити факт належності йому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.1990 року про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний четвертого розряду та присвоєння йому кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 03 лютого 2020 року в заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено факту належності йому диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990 року про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсаря підземного 4 розряду та присвоєння кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду, виписаного на ім`я « ОСОБА_4 ».

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Просив оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при ухваленні рішення судом та порушено норми матеріального права.

Зазначає, що суд у рішення зробив взаємовиключні висновки та спочатку зазначив, що його було нібито відраховано з навчання у зв`язку з непроходженням виробничої практики на шахті «Новогродівська» та не поставив під сумнів наказ №16/к від 23.01.1990 року «Про прийом, переведення, звільнення працівників ШУ «Новогродівське»,а в подальшому вказав, що його було звільнено саме по причині закінчення виробничої практики.

Звертає увагу, що під час розгляду справи суд безпідставно надав оцінку обставинам, які не є предметом розгляду зазначеної справи, а саме правильності складання виданого заявнику диплому, що є порушенням принципу диспозитивності, визначеного статтею 13 ЦПК України.

Крім того, отримані заявником письмові докази, які не досліджувались судом першої інстанції, спростовують висновки суду, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували те, що СПТУ №94 міста ОСОБА_5 не отримувало бланк диплому, пізніше виданий заявнику.

Представник навчального закладу не надав жодних доказів на підтвердження звернення навчального закладу до правоохоронних чи інших органів влади з приводу втрати, крадіжки, знищення чи пошкодження бланку диплому з номером НОМЕР_2 .

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Представником Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представником Державного навчального закладу «Мирноградський професійний гірничий ліцей» також подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заклад вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки у дипломі НОМЕР_1 виданому 17 січня 1990 року, реєстраційний №2127 відсутня назва навчального закладу та періоди навчання у вказаному дипломі не співпадають з періодами фактичного навчання ОСОБА_1 в СПТУ № 94 м. Димитрова.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Сакун В.А. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити , рішення суду скасувати та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Державного навчального закладу «Мирноградський професійний гірничий ліцей» в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 19 листопада 2019 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 в порядку окремого провадження (а.с. 60).

Згідно наказу СПТУ №94 м.Димитрова №48-к від 02.09.1986 ОСОБА_1 відповідно до рішення приймальної комісії з 01.09.1986 року зараховано до складу учнів професійно-технічного училища №94 м. Димитрова Донецької області Донецького управління профтехосвіти (група 3-86) по професії електрослюсар підземний, машиніст підземних установок зі строком навчання 1 рік (а.с.26-30).

Наказом СПТУ №94 №47-к від 20.06.1987 ОСОБА_1 відраховано зі складу учнів групи №3-86 згідно повістки Красноармійського ОМВК (а.с.34-35).

Наказом №93-к від 28.08.1989 р. ОСОБА_1 знову зараховано до складу учнів на базі середньої школи з диференційним строком навчання (а.с.32-33).

Наказом №2-к від 02.01.1990 ОСОБА_1 відраховано зі складу учнів у зв`язку з працевлаштуванням (а.с.36-38).

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 , виписаної на ім`я ОСОБА_1 , внесених на підставі диплому НОМЕР_1 ,

Заявник ОСОБА_1 навчався в середньому професійно-технічному училищі №94 м.Димитрова з 01.09.1987 по 22.06.1988 та з 17.11.1989 по 17.01.1990 (а.с.14-17). З 22.06.1987 по 28.06.1989 заявник перебував на службі в рядах Радянської Армії. 22.09.1989 згідно наказу від 02.10.89 №149к Шахтоуправління «Новогродівське» його було прийнято учнем електрослюсаря підземного на дільницю №4. 21.01.1990 його було звільнено по закінченню виробничої практики. 29.01.1990 ОСОБА_1 згідно наказу № 20к від 31.01.1990 було прийнято на дільницю №4 Шахтоуправління «Новогродівське» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті. 11.07.1991 його було звільнено за власним бажанням. В подальшому він з 12.02.1992 по 27.09.1992 знову працював на вказаному підприємстві, а потім - на шахті ім.Димитрова ДП «Красноармійськвугілля» та інших підприємствах.

Згідно записів, зазначених в трудовій книжці заявника, 16.10.1992 заявник був прийнятий на шахту 5/6 електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті на дільницю №6 відповідно до наказу №157-к від 20.10.1992р.; 20.05.1993 його було переведено на цій же дільниці горноробочим очисного вибою з повним робочим днем в шахті наказ №1180/к від 27.05.1993; а 12.05.1994 його переведено електрослюсарем 4 розряду підземним і направлено на дільницю РЗО. Наказом №127к від 05.10.1995 заявника звільнено з вказаного підприємства 28.09.1995 за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.14,зв.).

Згідно рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.09.2019 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До розрахунку пільгового стажу не включено періоди навчання його у професійно-технічному училищі з 01.09.1986 року по 20.06.1987 року та з 28.08.1989 року по 02.01.1990 року на підставі довідки, виданої ДНЗ «Мирноградський професійний гірничий ліцей», через відрахування його з училища як такого, що не пройшов виробничу практику, і непідтвердженням закінчення заявником навчання та присвоєння йому кваліфікації електрослюсара підземного (а.с.18-22).

Згідно військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого 22.06.1987 року Красноармійським міським військовим комісаріатом Донецької області, заявник проходив службу у лавах Збройних Сил з 22.06.1987 по 19.06.1989 (а.с.9-11).

У військовому квитку та паспорті громадянина України прізвище заявника значиться як « ОСОБА_1 » (а.с.6-11).

Згідно наданого заявником диплому НОМЕР_1 , виданого 17.01.1990 « ОСОБА_4 » в українському варіанті та « ОСОБА_4 » - в російському варіанті, він 1 вересня 1987 вступив (в який заклад не зазначено) по 22 червня 1988 і з 17 листопада по 17 січня 1990 і 17 січня 1990 закінчив повний курс професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний ІVр. Рішенням екзаменаційної комісії від 17 січня 1990 присвоєно кваліфікацію електрослюсаря підземного четвертого розряду, реєстраційний номер 2127 (а.с.13).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено факту належності йому диплому НОМЕР_1 від 17.01.1990 року про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсаря підземного 4 розряду та присвоєння кваліфікації електрослюсаря підземного четвертого розряду, виписаного на ім`я « ОСОБА_4 ».

Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 вищевказаної статті ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Стаття 315 ЦПК України передбачає право суду встановлювати факти, що мають юридичне значення. Разом із тим це можливо за наявності певних умов, а саме: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», згідно якого якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, така справа розглядається судами за правилами позовного провадження. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Аналогічні за змістом положення містяться і в ч. 4 ст. 315 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 - VІІІ).

В своїй заяві ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт про те, що диплом серії НОМЕР_1 виданий 17.01.1990 року про закінчення повного курсу середнього професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний IV розряду та присвоєння кваліфікації електросоюсаря підземного четвертого розряду, видайний « ОСОБА_4 » належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що встановлення цього факту необхідне йому для отримання пенсії. (а.с. 1-5, 18-20).

Враховуючи викладене, з урахуванням положень статті 315 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що у даній справі за заявою ОСОБА_1 вбачається спір про право, оскільки встановлення юридичного факту щодо належності диплома заявнику, необхідне йому для отримання пенсії, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з залишенням заяви без розгляду.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що він відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України має право подати позов на загальних підставах.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 03 лютого 2020 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду. Роз`яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 травня 2020 року.

Головуючий Я.В. Хейло

Судді: О.І. Корчиста

О.О. Тимченко