Постанова

від 11.02.2020 по справі 910/8130/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. Справа№ 910/8130/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи:

ОСОБА_1.: Терновий Р.Б.

приватний виконавець не з`явився

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019

у справі № 910/8130/17 (суддя Чинчин О.В.)

за поданням Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченко Олега Володимировича

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ"

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 886 549,77 грн

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", яке в подальшому змінило тип товариства та найменування на Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі - АТ "ПроКредит Банк", позивач, стягувач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" (далі - ТОВ "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ", відповідач, боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 886 549,77 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі № 910/8130/17 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" на користь АТ "ПроКредит Банк" заборгованість за основним боргом у розмірі 1 274 980,05 грн, заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 6 943,17 грн, заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом у розмірі 31 614,43 грн, пеню у розмірі 132 157,21 грн та судовий збір у розмірі 21 685,42 грн; в іншій частині позову відмовлено.

24.10.2017 на виконання вказаного рішення, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

02.09.2019 приватний виконавець виконавчого округу в місті Києві Мельніченко Олег Володимирович (далі також - приватний виконавець) звернувся до Господарського суду міста Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі №910/8130/17 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" ОСОБА_1 за наказом Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8130/17 задоволено, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" - ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на боржника наказом №910/8130/17, виданим 24.10.2017 Господарським судом міста Києва.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржувану ухвалу скасувати.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №910/8130/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 залишено без змін.

В подальшому, не погодившись із винесеною ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17. Відкрити апеляційне провадження та призначити справу до розгляду. Зупинити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 910/8130/17. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі № 910/8130/17. Провести слухання з викликом скаржника та його представника.

Апеляційна скарга мотивована наступним. Скаржник зазначав, що 05.08.2014 між ПАТ ПроКредит Банк (Кредитор) та ТОВ СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (Позичальник) була укладена Рамкова угода №FW115.862, відповідно до умов якої Кредитор на підставі Угоди зобов`язався здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та кредитними договорами, а Позичальник зобов`язався належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати усі інші зобов`язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами. Скаржник ОСОБА_1 не був стороною цієї угоди та не був її підписантом. Зазначений договір забезпечувався, зокрема, договором поруки від 05.08.2014, який було укладено з ОСОБА_1 . Свої обов`язки за цим договором ОСОБА_1 виконав в повному обсязі. 28.09.2016 між ПАТ ПроКредит Банк (Кредитор) та ТОВ СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ (Позичальник) було укладено Договір про надання траншу №1.446O3/FW115.862, згідно з умовами якого Кредитор на підставі та умовах Рамкової угоди №FW115.862 від 05.08.2014, а також цього Договору зобов`язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язався належно виконати усі умови, необхідні для його отримання, належно здійснювати погашення грошових зобов`язань та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених Рамковою угодою та цим Договором. Зазначені договори про надання кредитів від ТОВ Світ Трейд Комплект були підписані директором ОСОБА_2. та отримані кредитні кошти були витрачені на потреби підприємства за час перебування на посаді директора ОСОБА_2 .

Крім того апелянт вказував, що 20.10.2017 ОСОБА_1 отримав гарантійний лист від AT ПроКредит Банк , згідно якого банк взяв на себе зобов`язання, у випадку погашення ОСОБА_1 , як поручителем по Рамковій угоді FW115.862 від 28.09.2016, грошових коштів в розмірі 400000, 00 грн, вилучити з застави автомобіль LAND Cruiser Prado 1, 2012 р.в., р.н. НОМЕР_1 та поруку фізичної особи ОСОБА_1 . Зазначені умови були взаємно виконані ОСОБА_1 , який оплатив 20.10.2017 170000, 00 грн, 06.12.2017 230000, 00 грн та банком, який вилучив з застави автомобіль припинив поруку, що підтверджується довідкою № 8-2/17/1003 від 06.12.2017. Таким чином, ОСОБА_1 , як фізична особа - поручитель виконав свої обов`язки перед банком в повному обсязі. 05.05.2017 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ Світ Трейд Комплект . На підставі протоколу № 28/02 від 28.02.18 та наказу № 28/02-1 від 28.02.2018 ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ТОВ Світ Трейд Комплект за згодою сторін з 28.02.2018 та призначений на посаду на посаду директора ТОВ Світ Трейд Комплект за сумісництвом з 28.02.2018.

Однак, як зауважував скаржник, що 01.08.2019 ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ТОВ Світ Трейд Комплект за сумісництвом на підставі протоколу № 01/08 від 01.08.2019. Отже, станом на дату подачі до суду подання виконавця від 30.08.2019 про заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 , як керівнику ТОВ Світ Трейд Комплект , він вже не мав повноважень керівника ТОВ Світ Трейд Комплект , тому йому не можна було обмежувати виїзд за кордон, що мав встановити державний виконавець при підготовці подання.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8130/17 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8130/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 11.02.2020.

31.01.2020 на адресу суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 без змін.

В судове засідання, яке відбулось 11.02.2020 з`явився представник скаржника, представники позивача, відповідача та приватного виконавця не з`явились. Вся судова кореспонденція направлялась судом на адреси, які містяться в матеріалах справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 у справі №910/8130/17 скасувати. Подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченко Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі №910/8130/17 - ОСОБА_1 залишити без задоволення, при цьому колегія суддів керувалась наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2018 приватним виконавцем Мельніченком Олегом Володимировичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №57126263, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно.

05.09.2018 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 1 172 827,19 грн. Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України № 1041843178 від 04.09.2018 боржник має 13 відкритих рахунків у банківських установах.

05.09.2018 приватний виконавець звернувся до банківських установ із Вимогами про надання інформації щодо наявності відкритих рахунків, у відповідь банківськими установами повідомлено про накладення арештів на грошові кошти на рахунках боржника в межах стягуваної суми. Одночасно, АТ "Укрсоцбанк" повідомило, що залишок коштів на рахунку боржника складає 24 копійки. На підставі Розпорядження № 57126263 від 20.12.2018 грошові кошти у розмірі 24 копійки перераховано в рахунок витрат виконавчого провадження на користь приватного виконавця. 18.09.2018 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна (рухомого) боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 1 172 827,19 грн.

27.09.2018 приватним виконавцем отримано від Територіального сервісного центру № 8046 Регіонального сервісного центру в м. Києві відповідь №31/26-1807 від 23.11.2018, відповідно до якої транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

08.10.2018 приватний виконавець звернувся до боржника, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління статистики у м. Києві із Вимогою про надання балансів (звіт про фінансовий стан боржника) за останні два звітні періоди.

31.10.2018 приватним виконавцем складено Акт, яким встановлено, що за адресою місцезнаходження боржник не знаходиться.

Директором боржника ОСОБА_1 було надано письмові пояснення від 20.02.2019, в яких вказано, що все майно і рахунки підприємства арештовані, підприємство діяльність не веде з 2018 року, доходи підприємство не отримує.

20.02.2019 боржником на виконання вимоги від 08.10.2018 подано декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи, з якої вбачається відсутність майна боржника.

15.03.2019 приватним виконавцем отримано відповідь від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Головного управління державної міграційної служби в місті Києві, відповідно до якої, ОСОБА_1 , 18.06.2013 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав 8037, та 07.02.2019 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , орган, що видав 8103.

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено державного виконавця про те, що громадянин України ОСОБА_1 перетинав державний кордон України, а саме:

- пункт пропуску Бориспіль, 28.04.2018 виїзд - 10.05.2018 в`їзд, Київ - Хургада, Хургада Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, виїзд 18.06.2018 - 21.06.2018 в`їзд, Київ - Прага, Прага - Київ;

- пункт пропуску Краківець, 23.08.2018 виїзд - 23.08.2018 в`їзд, НОМЕР_4

- пункт пропуску Краківець, 24.08.2018 виїзд - 24.08.2018 в`їзд, НОМЕР_5

- пункт пропуску Бориспіль, 07.12.2018 виїзд - 10.12.2018 в`їзд, Київ - Рига, Рига - Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 17.01.2019 виїзд - 26.01.2019 в`їзд, Київ - Шарм Ель Шейх, Шарм Ель Шейх - Київ;

- пункт пропуску Бориспіль, 11.03.2019 виїзд Київ - Відень.

Отже, виносячи ухвалу суд першої інстанції та постанову суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що приватним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення керівника боржника від виконання остаточного рішення суду, тому було правомірним застосування до керівника боржника-юридичної особи такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, колегія суддів розглянувши матеріали справи та наявні докази в ній не погоджується із вищенаведеними висновками з наступних підстав.

Відповідно до статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Виносячи ухвалу від 04.09.2019 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" - ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався тим, що приватним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення керівника боржника від виконання остаточного рішення суду, і наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 ГПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, станом на дату винесення вказаної ухвали судом першої інстанції ОСОБА_1 не мав процесуальної можливості подати до суду документи, які б спростовували б факт зайнятості посади керівника Товариства останнього.

З матеріалів справи слідує, що відповідач не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 04.09.2019 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу від 04.09.2019, оскільки вказана ухвала суду прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи.

Крім того, до винесення постанови Північним апеляційним господарським судом у даній справі (27.11.2019), а саме 15.11.2019 (т. 1, а.с. 59), ТОВ Світ Трейд Комплект подало клопотання про долучення доказів, а саме, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.10.2019, де зазначено, що керівником Товариства є ОСОБА_5. До того ж, Товариством було надано лист, який адресований ПАТ ПроКредит Банк від 15.10.2019, про зміну керівника юридичної особи з 05.10.2019, згідно відомостей ЄДРПОУ, також вказаний лист був направлений на адресу приватного виконавця, що підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 ГПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак, при винесенні постанови судом апеляційної інстанції не були враховані зазначені вище докази, також не було вказано мотивів їх відхилення.

Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 в додатках до скарги були надані копії наступних документів:

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.12.2019 ТОВ Світ Трейд Комплект код 16485488 (т. 2 а.с. 103-104);

- Гарантійний лист №20/10-17 від 20.10.2017 виданий АТ "ПроКредит Банк" (т. 2 а.с. 106);

- Довідка АТ "ПроКредит Банк" (т. 2, а.с.107);

- Наказ №05/05 від 05.05.2017 ТОВ Світ Трейд Комплект (т. 2, а.с. 108);

- Протокол Загальних зборів Засновників ТОВ Світ Трейд Комплект №28/02 від 28.02.2018 (т. 2, а.с. 109);

- Наказ 28/02-1 від 28.02.2018 ТОВ Світ Трейд Комплект (т. 2, а.с. 110);

- Копія трудової книжкі ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 111-116);

- Протокол Загальних зборів Засновників ТОВ Світ Трейд Комплект від 01.08.2019 (т. 2, а.с. 117).

В судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2020 представник скаржника надав суду для огляду оригінали вищенаведених документів, з метою встановлення достовірності наданих доказів. Крім того, судом встановлено, що вказані вище додатки до апеляційної скарги були направленні на адреси сторін, при поданні вказаної скарги, що підтверджується матеріалами справи та відповідно перевірялось судом на стадії відкриття апеляційного провадження. Отже, ураховуючи вищенаведене, та у відповідності до статті 86 ГПК України, вказані докази приймаються судом до уваги як належні, і кожному із них було надано оцінку та враховано при винесені даної постанови.

Таким чином, відповідно до наказу №05/05 від 05.05.2017 ОСОБА_1 було призначено директором ТОВ Світ Трейд Комплект , на підставі протоколу №04/05-2017 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Світ Трейд Комплект від 04.05.2017.

Як було зазначено вище, в гарантійному листі Банку від 20.10.2017 адресоване Ф.О. ОСОБА_1 було вказано, що при умові погашення останнім суми 400 000, 00 грн до 30.11.2017 Кредитор зобов`язується вилучити з під Рамкової Угоди FW115. 862 наступне майно, а саме: легковий транспорт, легковий універсал-В, марка TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO 1, 2012 р.в., р.н. НОМЕР_1 та поруку фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей наданих Банком (довідка) зазначено, що ОСОБА_1 станом на 06.12.2017 зобов`язання перед АТ ПроКредіт Банк виконано в повному обсязі.

Протоколом №28/025 Загальних зборів Засновників ТОВ Світ Трейд Комплект звільнено директора ОСОБА_1 з основного місця роботи з 28.02.2018 та призначено останнього на посаду директора за сумісництвом з 28.02.2018, про що відповідно видано наказ Товариства.

В подальшому, протоколом №01/08 Загальних зборів Засновників ТОВ Світ Трейд Комплект від 01.08.2019 звільнено ОСОБА_1 з посади директора Товариства за сумісництвом з 01.08.2019 та призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_5 з 02.08.2019, доручено ОСОБА_5 провести відповідні зміни в державному реєстрі.

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ (т. 2, а.с. 60) станом на дату видачі виписки 08.10.2019 керівником Товариства був ОСОБА_5 .

Крім того, ОСОБА_1 до скарги було додано витяг з ЄДРПОУ, де зазначено, що станом на дату формування витягу - 20.12.2019, керівником Товариства є ОСОБА_6.

Таким чином, ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що станом на дату винесення ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , вже не був керівником ТОВ Світ Трейд Комплект , до того ж, у останнього, як вбачається з матеріалів справи, були відсутні зобов`язання перед Банком, навіть у якості фізичної особи-поручителя.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що приватний виконавець виконавчого округу в місті Києві Мельніченко Олег Володимирович звертався до Господарського суду міста Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, саме керівника боржника - юридичної особи по виконавчому провадженню № 57126263 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі №910/8130/17 - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.09.2019 було тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, саме керівника ТОВ "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ" - ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на боржника наказом №910/8130/17, виданим 24.10.2017 Господарським судом міста Києва.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції від 04.09.2019, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, які були наявні в матеріалах справи, а саме, клопотання відповідача з відповідними додатками, в яких було чітко вказано, що станом на момент винесення Господарським судом м. Києва ухвали від 04.09.2019 про заборону виїзду ОСОБА_1 за межі України, як керівника Товариства, фізична особа ОСОБА_1 вже не перебував на посаді керівника ТОВ "СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ". Крім того, в матеріалах справи наявні копії листів, в яких відповідач зазначив, що новим керівником Товариства є ОСОБА_5., адресовані Банку і приватному виконавцю від 15.10.2019 з описом вкладення (т. 2, а.с. 62-65).

За приписами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України:

- тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

- Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

- Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

- Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

- Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Підставою для застосування вказаних заходів суд першої інстанції зазначив ст.ст. 18 та 19 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.337 ГПК України.

Однак із зазначеними висновками не можна погодитись із таких підстав.

Так, за приписами п. 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження поміж іншого має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Проте, стаття 337 ГПК України не містить поняття керівника боржника .

В листі Міністерства юстиції України, від 26.12.2008 Щодо практики застосування норм права у випадку колізії , який носить інформаційний характер, зазначено, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (надалі Закон) визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріпленим ст. 8 Конституції України.

Відповідно до ст. 2 цього Закону суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою.

Стаття 7 цього Закону кожному гарантує захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону..

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. ст. 2, 8 ЦПК України.

У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року та "Лавентс проти Латвії" від 7 листопада 2002 року).

Одночасно, поряд з цим, апеляційний суд зазначає, що свобода пересування гарантована ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При цьому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (ч.3).

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Проте, колегія суддів, враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, вважає, що в даному конкретному випадку таке обмеження не відповідає всім вказаним критеріям.

Ураховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" ОСОБА_1 за наказом Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8130/17.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №910/8130/17 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.09.2019 у справі №910/8130/17 скасувати.

4. Подання Приватного виконавця виконавчого округу в місті Києві Мельніченка Олега Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Трейд Комплект" ОСОБА_1 за наказом Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у справі № 910/8130/17 залишити без задоволення.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2020.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна