Постанова

від 13.02.2020 по справі 520/9195/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/303/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 520/9195/16-ц Категорія: на ухвалу Корман О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Храпка В.Д., Бондаренка С.І., Новікова О.М. за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2019 року, постановленої під головуванням судді Кормана О.В., по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, сплачених за попереднім договором з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних , -

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, які незаконно утримують з урахуванням 3 процентів річних. Вказаний позов ОСОБА_2 неодноразово змінювала та уточнювала шляхом подачі заяв до суду першої інстанції. В остаточній заяві ОСОБА_2 змінила предмет позову та збільшила позовні вимоги.

11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення збитків.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2019 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, сплачених за попереднім договором з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних .

Зустрічний позов повернуто ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як незаконну, постановлену внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви позбавив його права на доступ до правосуддя в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2019 року без змін, вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а ухвалу суду - законною, обґрунтованою, постановлена із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків до розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, сплачених за попереднім договором з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов`язаними, правовідносини є різними, задоволення первісного позову не може повністю або частково виключати задоволення зустрічного позову.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до роз`яснень, наданим судам у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК України 2004 року. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК України 2004 року, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред`явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК України 2004 року). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

Враховуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю чи частково задоволення зустрічного позову.

Судом встановлено, що 08 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, які незаконного утримують з урахуванням 3 процентів річних.

ОСОБА_3 неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги, в остаточній позовній заяві просила суд стягнути із ОСОБА_1 на її користь 220 115 грн. 39 коп., в обгрунтування своїх вимог посилалась на те, що нею були передані грошові кошти у сумі 149 647 грн. 48 коп., що еквівалентно на момент укладення договору згідно НБУ 5 800 доларів США, згідно попереднього договору від 08 квітня 2016 року, укладеного між нею та ОСОБА_1 . Предметом договору було укладення 18 травня 2016 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Оскільки договір купівлі-продажу 18 травня 2016 року укладено не було, просила стягнути з ОСОБА_1 сплачені нею кошти та 3 відсотки річних від простроченої суми та інфляційне збільшення боргу за весь час прострочення, що становить 220 115 грн. 39 коп.

11 квітня 2017 року ОСОБА_1 пред`явив до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про стягнення збитків, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 квітня 2016 року між ним та ОСОБА_4 було укладено попередній договір, за умовами якого сторони домовились, що в строк до 18 травня 2016 року укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Проте, 18 травня 2016 року договір купівлі-продажу між сторонами укладено не було. Згідно усної домовленості ним було звільнено квартиру та сплачено кошти у розмірі 31 000 грн. за перевезення, завантаження та розвантаження меблів, які він вважав збитками та просив стягнути з ОСОБА_4 як шкода, заподіяна недобросовісною поведінкою покупця за попереднім договором.

Проаналізувавши вказані позовні вимоги, колегія суддів не вбачає взаємопов`язаності між первісним та зустрічними позовними вимогами.

Крім того, вимоги ОСОБА_1 по зустрічному позову не виникають з одних правовідносин з первісним позовом і при задоволенні одного позову не виключає повністю або частково задоволення іншого позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що поданий первісний та зустрічний позови не взаємопов`язані за своїм предметом і їх спільний розгляд не є доцільним.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2019 року залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Судді: