Справа № 199/3859/19
(2/199/79/20)
РІШЕННЯ
Іменем України
27.01.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Гасанової М.Ю.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача Мухи С ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що із 7 червня 2018 року по 14 листопада 2018 року він працював на посаді начальника виробництва асфальтобетонного заводу №3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА".
Згідно з наказом №124-к від 06.06.2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника виробництва асфальтобетонного заводу №3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА".
14 листопада 2018 року позивач був звільнений із займаної посади за угодою сторін, згідно з п.1 ч.1 ст.36 КЗпПУ, відповідно до наказу №242-к.
На день звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" належних позивачу сум при звільненні виплачено не було. Крім того, в порушення ст.116 КЗпП України позивачу не було надано письмового повідомлення про нараховані суми при звільненні.
Намагаючись врегулювати спір мирним шляхом, позивач надіслав письмове звертався до відповідача з вимогою виплатити належну йому заробітну плату, компенсацію за дні невикористаної відпустки та допомогу по тимчасовій непрацездатності. 08 січня 2019 року ТОВ "ВП "ГАММА" виплатило позивачу 5 105,33 грн..
Оскільки по теперішній час заробітна плата позивачу не виплачена, ОСОБА_1 , окрім основної заробітної плати у сумі 9 790,83 грн., компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки у сумі 5 128,53 грн., допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 19 175,09 грн., просив також стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що на час подачі позову становить 56 413,83 грн. Крім того, позивач просив стягнути з ТОВ "Виробниче підприємство "ГАММА" 30 тисяч гривень моральної шкоди.
У підготовчому судовому засіданні позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій ОСОБА_1 просив стягнути із ТОВ "ВП "ГАММА" 9 790,83 грн., основної заробітної плати, 5 128,53 грн., компенсації за дні невикористані щорічної відпустку, 19 175,09 грн., допомоги по тимчасовій непрацездатності, 120 753,57 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 15.11.2018 року по 27.11.2019 року, та 30 000,00 моральної шкоди.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити. Додатково позивач пояснив, що під час розрахунку компенсації за дні невикористаної щорічної відпустку бралося 11 днів відпустки згідно з наказом відповідача №242-к від 14.11.2018 року, при цьому його середня щоденна заробітна плата складає 466,23 грн. Крім того, позивач пояснив, що за інформацією Фонду соціального страхування України усю суму допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 , було перераховано на рахунок ТОВ "ВП " ГАММА", а тому просив стягнути допомогу, що підлягає сплаті як за рахунок власних коштів ТОВ "ВП "ГАММА" так і за рахунок Фонду соціального страхування України, саме з відповідача ТОВ "ВП "ГАММА".
Представник відповідача Зарудній І.В., у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі, у той же час, належних обгрунтувань та доказів на підтвердження щодо проведення розрахунку з позивачем у день його звільнення та виплати допомоги внаслідок тимчасової непрацездатності, суду не надав.
Представник третьої особи Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, надав суду письмові пояснення, в яких просив розглянути справу по суті та прийняти рішення згідно з вимогами діючого законодавства. Разом з письмовими поясненнями третьою особою надано до суду копії платіжних доручень про перерахування на рахунок відповідача допомоги за рахунок Фонду соціального страхування внаслідок тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 , на загальну суму 19 505,51 грн.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" №124-к від 06.06.2018 року, ОСОБА_1 із 07 червня 2018 року було прийнято на постійній основі на посаду начальника виробництва асфальтобетонного заводу №3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" з окладом у розмірі 10 000 грн. (а.с.37).
У період своєї роботи на підприємстві, ОСОБА_1 декілька разів перебував на лікарняних, що підтверджується наступними листками непрацездатності:
-листок непрацездатності серія АГШ №057318 від 29.08.2018 року, надано 15 днів тимчасової втрати працездатності з 15.08.2018 р. до 29.08.2018 р., включно (а.с.16);
-листок непрацездатності серія АГШ №057403 від 12.09.2018 року, надано 14 днів тимчасової втрати працездатності з 30.08.2018 р. до 12.09.2018 р., включно (а.с.17);
-листок непрацездатності серія АГШ №057404 від 12.09.2018 року, надано 24 дні тимчасової втрати працездатності з 13.09.2018 р. до 06.10.2018 р., включно (а.с.18);
-листок непрацездатності серія АДС №440682 від 30.10.2018 року, 23 дні тимчасової втрати працездатності з 08.10.2018 р. до 30.10.2018 р., включно (а.с.19).
Згідно з ч.2 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією.
Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної із нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що за даними Дніпровського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, позивачу підлягає виплата матеріального забезпечення внаслідок тимчасової втрати працездатності:
-за листком непрацездатності серія АГШ №057318 від 29.08.2018 року, - 4 963,35 гривень за період із 15.08.2018 р. до 29.08.2018 р., у тому числі за кошти Фонду соціального страхування України за 10 календарних днів на суму - 3 308,90 грн.;
-за листком непрацездатності серія АГШ №057403 від 12.09.2018 року, - 4 632,46 гривень за період з 30.08.2018 р. до 12.09.2018 р., у тому числі за кошти Фонду соціального страхування України за 9 календарних днів на суму - 2 978,01 грн.;
-за листком непрацездатності серія АГШ №057404 від 12.09.2018 року, - 7 941,36 гривень за період із 13.09.2018 р. до 06.10.2018 р., виплата за рахунок коштів Фонду соціального страхування України внаслідок продовження лікарняного;
-за листком непрацездатності серія АДС №440682 від 30.10.2018 року, - 6 743,14 гривень за період із 08.10.2018 р. до 30.10.2018 р., у тому числі за кошти Фонду соціального страхування України за 18 календарних днів на суму 5 277,24 грн..
Крім того, суд встановив, що платіжними дорученнями №22201Ф від 02.10.2018 року, №24229Ф від 25.10.2018 року, №27336Ф від 05.12.2018 року, допомогу внаслідок тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 , за рахунок Фонду соціального страхування України у повному обсязі перераховано на рахунок ТОВ "ВП "ГАММА". Вказані обставини також не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні.
Таким чином, загальна сума матеріального забезпечення внаслідок тимчасової втрати працездатності як за рахунок Фонду, так і за рахунок ТОВ "ВП "ГАММА", за усіма лікарняними становить 24 280,31 гривень.
У судовому засіданні представник відповідача засвідчив, що розрахована позивачем сума допомоги внаслідок тимчасової втрати працездатності у сумі 19 175,09 грн., відповідає дійсності. Із наданих пояснень представника відповідача суд дійшов висновку, що сплачені позивачу 08 січня 2019 року грошові кошти у сумі 5 105,22 грн. є частиною грошової допомоги внаслідок втрати працездатності ОСОБА_1 , виплаченої роботодавцем.
Згідно із наданими позивачем доказами та розрахунками, за час перебування у трудових відносинах з відповідачем, останній не виплатив йому заробітну плату за 10-ть робочих днів серпня 2018 року, 1-й день жовтня 2018 року та 10-ть робочих днів листопада 2018 року.
Оскільки під час судового засідання представник Відповідача визнав той факт, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , складає 466,23 грн., вказані обставини є встановленими та не підлягають доказуванню у розумінні ч.1 ст.82 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи відсутність доказів зі сторони відповідача, щодо виплати заробітної плати позивачу у повному обсязі суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по заробітній платі ОСОБА_1 , на день його звільнення з розрахунку за 21 робочий день та середньоденній заробітній платі у сумі 466,23 грн. складає 9 790,83 гривень.
Згідно з вимогами ст.43 Конституції України , кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до вимог ст.21 КЗпП України , трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст.23 КЗпП України , трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України , власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів (ст.48 КЗпП України ).
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з положеннями ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Юридично значущими обставинами, встановленими ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України , є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Відповідності до ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно з роз`ясненнями, наданими судам у п.20 постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає доведеним факт відсутності проведеного з позивачем розрахунку на дату його звільнення, що є підставою для застосування ч.1 ст.117 КЗпП України та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГАММА" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , за період, починаючи з наступного дня після звільнення 15.11.2018 р. по 27.11.2019 р. (кінцевий період розрахунку позивача), у сумі 120 753,57 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення з ТОВ "Виробниче підприємство "ГАММА" компенсації за 11 днів невикористаної щорічної відпустки у сумі 5 128,53 грн., суд критично ставиться до доводів представника відповідача стосовно необхідності виплати компенсації лише за 4 дні невикористаної відпустки, оскільки відповідно до наданого відповідачем наказу "Про звільнення" №242-к від 14 листопада 2018 року, ТОВ "ВП "ГАММА" зобов`язало бухгалтерію при звільненні ОСОБА_1 виплатити йому грошову компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки в кількості 11 календарних днів за період роботи з 07.06.2018 року по 14.11.2018 року.
Згідно зі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1 ст.81 ЦПК).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК).
Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.4 ст.77 ЦПК).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Згідно ч.3 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У відповідності до ст.238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Згідно п.п. 8,9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 п. 3 вказаної статті визначено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Оскільки судом встановлено, що при розірванні трудового договору з позивачем були допущені порушення норм законодавства, яке регулює порядок виплати грошових сум належних працівникові при звільненні, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. Таким чином, враховуючи характер порушень, допущених відповідачем, а також ступінь та глибину душевних переживань позивача у зв`язку із тривалістю неотримання належних коштів, суд вважає стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 2000,00 гривень.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України із Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , код ЄДРПОУ 20246625, підлягає стягненню на користь позивача також 1699 (одну тисячу шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 28 копійок витрат по сплаті судового збору та 840 гривень 80 копійок судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 3, 43 Конституції України, ст.ст.4, 81,82 175, 177, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.47, 48, 75, 79, 83, 116, 117, 233, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 16, 23, ЦК України, Порядком нарахування середнього заробітку, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , код ЄДРПОУ 20246625, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , 9 790 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто) гривень 83 копійки - заборгованості по заробітній платі; 5 128 (п`ять тисяч сто двадцять вісім) гривень 53 копійки - компенсації за дні невикористаної відпустки; 19 175 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 09 копійок - допомоги по тимчасовій непрацездатності; 120 753 (сто двадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 57 копійок - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 2000 (дві тисячі ) гривень 00 копійок моральної шкоди, а також 1699 (одну тисячу шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 28 копійок витрат по сплаті судового збору, а всього 158 547 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок сім) гривень 30 копійок.
В іншій частині позову, - відмовити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , код ЄДРПОУ 20246625, судові витрати у розмірі 840 гривень 80 копійок на користь держави.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА , код ЄДРПОУ 20246625, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. В`чеслава Липинського, 18, офіс 405.
Третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 41802166, місцезнаходження: м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 93.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя:
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2020 |
Оприлюднено | 17.02.2020 |
Номер документу | 87585013 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Якименко Л. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні