Ухвала

від 20.05.2020 по справі 199/3859/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 199/3859/19

провадження № 61-7521ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року про повернення заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Гамма , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ГАММА (далі -

ТОВ ВП ГАММА ), про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ ВП Гамма на користь ОСОБА_1 9 790,83 грн - заборгованості по заробітній платі; 5 128,53 грн - компенсації за дні невикористаної відпустки; 19 175,09 грн - допомоги по тимчасовій непрацездатності; 120 753,57 грн - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 2 000 грн. - моральної шкоди; а також

1 699,28 грн. - витрат по сплаті судового збору, а всього - 158 547,30 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ ВП Гамма подало апеляційну скаргу та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою

ТОВ ВП Гамма на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 27 січня 2020 року.

06 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ ВП Гамма , а саме автомобіль марки MAN, модель

TGX 18.440, 2008 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , дата реєстрації 02 березня 2018 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику, як таку, що подана без додержання вимог статті 151 цього Кодексу.

28 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року про повернення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Визначаючи свою скаргу, як апеляційну, ОСОБА_1 посилався на те, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Крім того Дніпровський апеляційний суд в оскарженій ухвалі від 07 квітня 2020 року вказав, що Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Верховного Суду .

Однак в даному випадку посилання заявника на положення частини другої статті 24 ЦПК України та вказівка в оскарженій ухвалі про можливість її оскарження в апеляційному порядку до Верховного Суду є помилковими.

Апеляційний суд, як суд першої інстанції, розглядає справи, передбачені статтею 23 ЦПК України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову під час апеляційного провадження, апеляційний суд не діє як суд першої інстанції, а реалізує свої повноваження передбачені зокрема пунктом 7 частини першої статті 365 ЦПК України.

Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Перелік ухвал апеляційного суду, які підлягають касаційного оскарженню, визначено пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Таким чином пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачена можливість касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про повернення заявнику заяви про забезпечення позову.

Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Помилкове зазначення у резолютивній частині ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 07 квітня 2020 року у цивільній справі № 199/3859/19.

Копію ухвали разом із доданими до скарги документами направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта