Ухвала
06 липня 2020 року
м. Київ
справа № 199/3859/19
провадження № 61-7521ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2020 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Гамма , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Гамма (далі -
ТОВ ВП Гамма ), про стягнення невиплаченої заробітної плати в розмірі
9 790,83 грн, компенсації за дні невикористаної відпустки в розмірі
5 128,53 грн, допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі
19 175,09 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 120 753,57 грн та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2020 року позов задоволено частково, стягнуто із
ТОВ ВП Гамма на користь ОСОБА_1 9 790,83 грн - заборгованості по заробітній платі; 5 128,53 грн - компенсації за дні невикористаної відпустки; 19 175,09 грн - допомоги по тимчасовій непрацездатності; 120 753,57 грн - середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 2 000 грн. - моральної шкоди; а також 1 699,28 грн. - витрат по сплаті судового збору, а усього 158 547,30 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ ВП Гамма подало апеляційну скаргу та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.
15 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ ВП Гамма , а саме спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, модель TGX 18.440, 2008 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , дата реєстрації 02 березня 2018 року. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
28 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та визначено строку для усунення недоліків.
У червні 2020 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2020 року, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Вважає помилковими висновки апеляційного суду, про те, що його заява є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. Наполягав, що апеляційним судом не враховано висновки Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року в справі № 474/475/18.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини першої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята
статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у справі № 199/3859/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200 грн), встановленого станом
на 01 січня 2020 року.
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних в силу закону.
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК Україниза яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 5 квітня 2018 року (справа Зубац проти Хорватії (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції , рішення Європейського суду з прав людини у справі Шамоян проти Вірменії .
Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; ухвала про відмову у забезпеченні позову не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, особою, яка подає скаргу не доведена, а судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ ВП ГАММА залишено без задоволення, а рішення
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня
2020 року в розглядуваній справі залишено без змін.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2020 року в цивільній справі № 199/3859/19 .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2020 |
Оприлюднено | 08.07.2020 |
Номер документу | 90254131 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні