Ухвала

від 10.02.2020 по справі 924/348/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"10" лютого 2020 р. Справа № 924/348/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Миханюк М.В.

судді Коломис В.В.

судді Саврій В.А.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Шкурупій О.І., керівник згідно статуту,

відповідача 1 - Сеньков О.Г., адвокат, ордер серія ХМ №004760 від 07.02.2020 року,

відповідача 2 - не з`явився

розглянувши заяву ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Коломис В.В., Саврій В.А.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 09.09.19р. суддею Танасюк О.Є. об 14:51 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 17.09.19р. у справі № 924/348/19

за позовом Закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод"

до відповідача -1 ОСОБА_1

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал"

про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № 45-Ф від 01.09.2016р.

про визнання недійсним договору від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019р. у справі №924/348/19, позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення прав вимоги №45-Ф від 01.09.2016р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір від 01.09.2016р. про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О. 16.11.2007р. та зареєстрованим в реєстрі за № 4143, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за № 2189. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод" 1921,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Морган кепітал" на користь закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібозавод" 1921,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 18 жовтня 2019 року відповідач-1 ОСОБА_1 , звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019р. у справі №924/348/19.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року колегією суддів у складі: головуюча суддя Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Тимошенко О.М. апеляційну скаргу (вх.№ 2564/19 від 22.10.2019) відповідача-1 ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019р. у справі №924/348/19 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами.

08 листопада 2019 року, відповідач-1 ОСОБА_1 , звернувся повторно до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року по справі №924/348/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод" до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ''Морган кепітал" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги №45-Ф та про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Фінансова компанія "Морган кепітал" та ОСОБА_1 01 вересня 2016 року, - відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/348/19 у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А..

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 09.09.2019р. у справі №924/348/19 - залишено без руху. Зобов`язано апелянта - ОСОБА_1 протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду апеляційної інстанції: докази доплати 2881,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019р. у справі №924/348/19; докази надсилання копії апеляційної скарги Закритому акціонерному товариству „Старокостянтинівський хлібозавод" та ТОВ "Фінансова компанія ''Морган кепітал" (за належною адресою).

05.12.2019 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 28.11.2019 року.

Ухвалою суду від 12.12.2019р. поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року по справі №924/348/19. Зупинено дію рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року по справі №924/348/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.09.19р. у справі №924/348/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на "28" січня 2020 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 4 .

Ухвалою суду від 20.01.20р. виправлено допущену описку у п.4 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 року, правильно читати: Розгляд апеляційної скарги призначити на "10" лютого 2020 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

10.02.20 року на адресу суду від ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод" подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Коломис В.В., Саврій В.А.., яку було підтримано представником у судовому засіданні.

Обґрунтовуючи заяву, зазначає, що ухвалою суду від 04.11.19р., колегією суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Тимошенко О.М., апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто заявнику з доданими до неї документами на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України. Вказану ухвалу ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржував.

Отже, з посиланням на ч. 2 ст. 256 ГПК України вважає, що право на апеляційну скаргу використано. При повторному зверненні до апеляційної інстанції скаржником пропущено термін на апеляційне оскарження.

Зазначає, що скаржник при зверненні до суду не наводить жодної поважної причини, щодо пропущеного строку на повторне звернення з апеляційною скаргою.

На думку заявника колегія суддів поновляючи пропущений строк порушила принцип правової визначеності. Зауважує, що вищевказані обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності даної колегії.

На підтвердження своєї позиції вказує на ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ч. 1 ст. 7 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ГПК України, рішення Європейського суду з прав людини.

Розглянувши та заслухавши доводи викладені в заяві ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Коломис В.В., Саврій В.А. у справі №924/348/19, та заслухавши заперечення представника апелянта з приводу поданої заяви, слід зазначити наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 визначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/ 02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Так, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як зазначалося вище, заявник, як на підставу відводу заявляє про неправомірне та необґрунтоване, на його думку, поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 ..

Згідно із ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Так, як убачається із матеріалів справи, рішення господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019 року було вручено ОСОБА_1 особисто 20.09.2019 року, що убачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 230, т.1)

18 жовтня 2019 року відповідач-1 ОСОБА_1 не погодившись із винесеним рішенням, оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою суду від 04 листопада 2019 року колегією суддів у складі: головуюча суддя Крейбух О.Г., судді Юрчук М.І., Тимошенко О.М. апеляційну скаргу (вх.№ 2564/19 від 22.10.2019) відповідача-1 ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019р. у справі №924/348/19 повернуто заявнику разом з доданими до неї документами на підставі п.5 ч.1 ст.260 ГПК України.

08 листопада 2019 року, відповідач-1 ОСОБА_1 , звернувся повторно до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 09 вересня 2019 року по справі №924/348/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод" до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ''Морган кепітал" про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги №45-Ф та про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Фінансова компанія "Морган кепітал" та ОСОБА_1 01 вересня 2016 року, - відмовити повністю.

В обґрунтування, поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду з посиланням на ч.3 ст. 256 ГПК України вказує, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 ГПК України, а тому просить суд про поновлення пропущеного строку та зазначає, що повторне звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою забезпечує практичну можливість ОСОБА_1 права на справедливий суд шляхом розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги яка оформлена із порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Ч. 8 ст. 174 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Таким чином, судова колегія зауважує, що відмова заявнику у відновленні процесуального строку є обмеженням гарантованого статтями 55, 129 Конституції України права на судовий захист та права на оскарження судового рішення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру. На це "право на суд ", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд" , яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом. Відповідно до усталеної практики суду щодо України зазначені гарантії, закріплені в статті 6, є застосовними до провадження у суді касаційної інстанції як у цивільних так і в адміністративних справах, незважаючи на їх українську класифікацію (рішення у справах Буланов та Купчик проти України, №№7714/06 та 23654/08 від 09.12.2010 року, Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011 року).

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, колегія суддів врахувавши незначний пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду, право на доступ до суду та можливість повторного звернення із апеляційною скаргою, Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, прийшла до висновку про поважність причин пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги, а тому відповідно до статті 119 ГПК України, поновила його. При цьому, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 року набрала законної сили та є чинною.

Крім того, як зазначено вище, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладені вище обставини та проаналізувавши приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені у заяві про відвід колегії суддів у справі №924/348/19 обставини та доводи базуються на припущеннях, які не підтверджені належними і допустимими доказами, зводяться фактично до незгоди заявника із ухвалою про відкриття провадження у справі та не є підставою для відводу в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, а тому така заява не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Керуючись ст.ст.35, 36, 38, ст.ст.234, 235, 281 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., судді Коломис В.В., Саврій В.А. у справі №924/348/19 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.