Постанова

від 13.08.2007 по справі 2-77/07

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

13.08.2007  року                                                                     

Справа № 2-77/07

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі

:

головуючого

судді                     Якушенко

Р.Є.

суддів                                        Іноземцевої

Л.В.

Медуниці О.Є.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 13.07.2007. Розпорядженням від 10.08.2007

склад судової колегії змінено.

при секретарі                   

судового засідання                    Черніковій Я.В.

за участю представників сторін

від позивача                              не прибув

від 1-го відповідача         

не прибув

від 2-го відповідача         

не прибув

від 3-ї особи                              Демченко Д.О.,

дов. № 01-03-30/1942а від 13.04.2006

Розглянувши

апеляційні скарги         

ОСОБА_1, м. Луганськ

та                   

Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

на рішення

Ленінського районного суду м. Луганська

від                                         31.01.07

у справі                               № 2-77/07

за позовом                               Луганського

закритого акціонерного товариства

„Дисана”, м. Луганськ

до 1-го відповідача                    ОСОБА_1, м. Луганськ

    2-го відповідача                    Дочірнього підприємства

„Магазин № 52”

Луганського закритого акціонерного

товариства „Дисана”, м. Луганськ

третя особа                               виконавчий комітет

Луганської міської ради

про визнання незаконними дій ОСОБА_1 щодо відмови від договору

оренди приміщення

Рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 31.01.2007

у справі №2-77/07 задоволено позов Луганського закритого акціонерного

товариства „Дисана” (далі ЛЗАТ „Дисана”) до громадянина ОСОБА_1 та Дочірнього

підприємства „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”, третя особа -управління комунального

майна Луганської міської ради, дії ОСОБА_1 щодо відмови від імені Дочірнього

підприємства „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” від оренди нежилого приміщення,

розташованого за адресою:АДРЕСА_1 , визнано незаконними.

Рішення суду з посиланням на статтю 29 Цивільного кодексу УРСР

1963 року, чинного на момент існування правовідносин, положення пунктів 1.1,

1.4, 5.4, 5.5 статуту Дочірнього підприємства „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”,

пункту 1.1 контракту з директором ДП „Магазин №52” мотивоване обгрунтованістю

заявлених вимог.

Задовольняючи позов Ленінський районний суд м. Луганська дійшов

висновку, що дії ОСОБА_1, як директора ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” щодо

відмови від оренди нежитлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1 повинні бути

визнані незаконними, оскільки мають навмисний характер та були вчинені на

користь новоствореного товариства, всупереч інтересам підприємства та його

власника.

Виконавчий комітет Луганської міської ради не погодився з

прийнятим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його,

як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та постановити нове

рішення про відмову у задоволенні позову.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує  наступне.

Судом першої інстанції не враховані доводи відповідача ОСОБА_1 та

заявника апеляційної скарги щодо спливу позовної давності за даним позовом.

В рішенні суду відсутнє посилання на норми закону, порушення яких

допустив ОСОБА_1, відмовляючись від імені ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” від

договору оренди.

Судом першої інстанції порушено частину 3 статті 61 Цивільного

процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені

судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що

набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть

участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також судом не прийнято до уваги, що позивач не був стороною в

договорі оренди НОМЕР_1від 20.10.2000, розірвання якого не вплинуло на його

права та обов”язки.

ОСОБА_1, 1-й відповідач у справі, також не погодився з прийнятим

31.01.2007 Ленінським районним судом м. Луганська рішенням та подав апеляційну

скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що прийняте з порушенням норм

матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким

відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги 1-го відповідача співпадають з доводами

апеляційної скарги виконавчого комітету Луганської міської ради.

Крім того, 1-й відповідач, звернув увагу на те, що в порушення

статті 157 Цивільного процесуального кодексу України Ленінський районний суд м.

Луганська розглядав справу з 24.09.2004 по 31.01.2007.

На думку 1-го відповідача, суд належно не з”ясував предмет позову

і допустив неправильне застосування закону.

ОСОБА_1 зазначає, що  в

протоколі загальних зборів акціонерів від 23.12.2000 не вказано, що засновникам

товариства буде ЛЗАТ „Дисана”. Виконуючи рішення зборів акціонерів, ОСОБА_1 на

підставі акту приймання-передачі від 15.08.2002 передав до ліквідаційної

комісії ЛЗАТ „Дисана” усі установчі документи дочірнього підприємства, майно,

яке належало ЛЗАТ „Дисана”, для подальшої ліквідації, оскільки подальша

ліквідація дочірнього підприємства повинна здійснюватися позивачем. Але

позивач, а не ОСОБА_1, не виконував рішення загальних зборів про ліквідацію

дочірнього підприємства. ЛЗАТ „Дисана” лише забрало назад все майно, яке раніше

йому належало. Суд не взяв цей факт до уваги.

ЛЗАТ „Дисана”, позивач у справі, відзив на апеляційні скарги не

надав, не скористався правом участі у судовому засіданні, хоча належним чином

був повідомлений про час та місце розгляду апеляційних скарг, що

підтверджується поштовим повідомленням про вручення його представнику

23.07.2007 ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 13.07.2007

про порушення апеляційного провадження за апеляційними скаргами та призначення

їх до розгляду на 13.08.2007 о 10 год. 00 хв.

ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”, 2-й відповідач у справі, також не

надав заперечень на доводи апеляційних скарг.

До початку розгляду справи будь-яких клопотань від сторін не

надходило.

Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційні скарги за

відсутністю представників позивача та відповідачів за наявними матеріалами

справи, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу

України.

Заслухавши доводи апеляційних скарг, пояснення представника 3-ї

особи, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного

господарського суду

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до пункту 1.1. статуту (а.с. 41-44) Дочірнє

підприємство „Магазин „52”  Луганського

закритого акціонерного товариства „Дисана”, 2-й відповідач у справі, створене

згідно рішення засновника, ЛЗАТ „Дисана”, позивача у справі, оформленого

протоколом №3 від 18.04.1996 на базі структурного підрозділу засновника.

Статут ДП „Магазин №52” зареєстрований у виконавчому комітеті

Луганської міської ради 03.12.1996, реєстраційний номер 146/6632.

За змістом пунктів 1.7, 3.1 статуту ДП „Магазин №52”, 2-й

відповідач у справі, користується і розпоряджається майном на правах повного

господарського відання, власником майна підприємства є „Засновник”, позивач у

справі.

Метою створення дочірнього підприємства, згідно пункту 2.1 його

статуту, окрім іншого, є отримання прибутку. Згідно пункту 4.1 статуту, 20

відсотків чистого прибутку отриманого від діяльності підприємства повинен

отримувати засновник підприємства  - ЛЗАТ

„Дисана”.

Згідно пункту 1.6 статуту порядок ведення господарських,

фінансових і інших   взаємовідносин

підприємства визначається його засновником ЛЗАТ „Дисана”.

Згідно пунктів 5.4, 5.5 підприємство очолює директор, який діє

відімені та в інтересах підприємства.

20.01.1998 між ЛЗАТ „Дисана” та громадянином ОСОБА_1 був укладений

контракт на невизначений термін, згідно пункту 1.1 якого ОСОБА_1, як директор

ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” зобов”язався забезпечити високоприбуткову

діяльність, ефективне використання і зберігання майна підприємства (а.с. 79).

20.10.2000 між ДП „Магазин №52” та виконавчим комітетом Луганської

міської ради в особі управління комунальним майном було укладено договір оренди

нежитлового приміщення №359-ж, за яким ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” на

підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.09.2000

№309/1 надано в оренду під розміщення магазину нежитлове приміщення, яке

розташоване за адресою:АДРЕСА_1 загальною площею 1290,8 кв.м. строком до 20.10.2005

(а.с. 37-38).

Орендоване приміщення передане 2-му відповідачу за актом

приймання-передачі від 20.10.2000 (а.с 39).

23.12.2000 відбулися збори акціонерів  ЛЗАТ „Дисана”, позивача у справі, на яких

розглядалося питання реорганізації ЛЗАТ „Дисана” та було запропоновано

здійснити реорганізацію шляхом виділення дочірніх підприємств магазинів №14,

45, 52, 59 та перетворити їх в товариства з обмеженою відповідальністю.

Збори акціонерів постановили „перетворити зазначені дочірні

підприємства ЛЗАТ „Дисана” в товариства з обмеженою відповідальністю” (виписка

з протоколу №9 від 23.12.2000)  (а.с.

85).

06.02.2001 зареєстрований установчий договір про створення

товариства з обмеженою відповідальністю „Магазин 52”, який є самостійним

підприємством, що підтверджено установчими документами, які не визнані

недійсними відповідно до чинного законодавства, засновниками якого є ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 (а.с. 17-24).

06.02.2001 ТОВ „Магазин 52” укладає з ДП „Магазин №52” ЛЗАТ

„Дисана” договір №1 суборенди на приміщення, розташоване за адресою:АДРЕСА_1

(а.с. 35).

Листом №47-11-42 від 19.02.2001 директор ДП „Магазин №52” ЛЗАТ

„Дисана” звернувся до міського голови з заявою про розірвання договору оренди

нежитлового приміщення НОМЕР_1від 20.10.2000, у зв”язку з перереєстрацією підприємства

в ТОВ „Магазин 52” (а.с. 86).

21.02.2001 вказане орендоване приміщення за актом

приймання-передачі (а.с. 34) було повернуто орендодавцю, 3-й особі у справі.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від

02.03.2001 №100/1 передане в оренду товариству з обмеженою відповідальністю

„Магазин 52” терміном на 10 років нежитлове вбудоване приміщення загальною

площею 1290,8 кв.м., розташоване за адресою:АДРЕСА_1, під розміщення кафе.

Таким чином, право користування вказаним приміщенням перейшло від

дочірнього підприємства „Магазин №52”, засновником якого є ЛЗАТ „Дисана”, до

новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю „Магазин 52”, одним з

засновників якого є ОСОБА_1 та до складу засновників якого ЛЗАТ „Дисана” не

входить.

Позивач вважає, що внаслідок зазначених дій ОСОБА_1, дочірне

підприємство було позбавлене права користування приміщенням, що забезпечувало

його основну діяльність та як наслідок втратило можливість отримувати прибуток.

ЛЗАТ „Дисана”, як засновник та власник дочірнього підприємства відповідно

втратило можливість отримувати частину прибутку від його діяльності та

можливість реалізувати свій намір щодо реорганізації дочірнього підприємства.

24.09.2004 позивач звернувся до Ленінського районного суду м.

Луганська з позовом до ОСОБА_1 та Дочірнього підприємства „Магазин №52”

Луганського закритого акціонерного товариства „Дисана”, третя особа, що не

заявляє самостійних вимог на предмет спору -управління комунального майна

виконавчого комітету Луганської місткої ради, про визнання незаконними дій

ОСОБА_1 з відмови від оренди приміщення за адресою:АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на статті 48, 57

Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що був чинним у період, коли відбулися

оскаржувані дії.

Під час розгляду справи Ленінським районним судом здійснено заміну

3-ї особи на виконавчий комітет Луганської міської ради, що є стороною,

„Орендодавцем”, за договором оренди НОМЕР_1від 20.10.2000 (протокол судового

засідання від 13.10.2005 (а.с. 194).

ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”, 2-й відповідач у справі, позовні

вимоги визнав в повному обсязі.

ОСОБА_1, 1-й відповідач у справі, та виконавчий комітет Луганської

міської ради, 3-я особа у справі, проти заявлених вимог заперечували,

посилаючись на необгрунтованість заявлених вимог.

Виконавчий комітет Луганської міської ради, 3-я особа у справі,

вважає, що ОСОБА_1 діяв в межах наданих йому повноважень.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 31.01.2007 у

справі №2-77/07 позов задоволено.

Відповідно до Закону України №483-V „Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань

приватизації та з корпоративних спорів” від 15.12.2006 справи, що виникають з

корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником

(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між

учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів підвідомчі господарським судам.

Відповідно до розділу ІІ „Прикінцеві положення” Закону України

№483 від 15.12.2006 після набрання чинності цим Законом заяви і скарги у

справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті

12 Господарського процесуального кодексу України, по яких не порушено (не

відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку,

встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 25.06.07 дана

справа з апеляційними скаргами ОСОБА_1 та виконавчого комітету Луганської

міської ради була надіслана за належністю до Луганського апеляційного

господарського суду.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду

від 13.07.2007 для розгляду апеляційних скарг виконавчого комітету Луганської

міської ради та ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від

31.01.2007 у справі №2-77/07 було призначено судову колегію у складі:

головуючого судді -Якушенко Р.Є., суддів -Лазненко Л.Л., Медуниці О.Є.

Розпорядженням першого заступника голови суду від 10.08.2007 склад

судової колегії було змінено у зв”язку з відпусткою судді Лазненко Л.Л. до

складу колегії було введено суддю Іноземцеву Л.В.

Оскільки апеляційні скарги стосуються одного й того ж судового

рішення, вони розглядаються одночасно.

Відповідно до вимог статей 99, 101 Господарського процесуального

кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд

повторно розглядає справу в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та

застосування Ленінським районним судом м. Луганська норм законодавства,

апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають

задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом пов”язані з реалізацією

органом управління дочірнього підприємства своїх повноважень під час здійснення

підприємством господарського діяльності.

Правовідносини, що розглядаються, мали місце до набрання чинності

Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а тому

врегульовані положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закону України „Про

підприємства”, Закону України „Про господарські товариства”, Закону України

„Про оренду державного та комунального майна” та інших нормативно-правових

актів, чинних на момент існування зазначених правовідносин.

Предметом спору є вирішення питання щодо законності дій

громадянина ОСОБА_1 щодо відмови ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” від оренди

нежитлового приміщення, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 та розірвання

договору оренди НОМЕР_1від 20.10.2000.

Згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів

поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа

має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або

майнового права або інтересу.

Як свідчать матеріали справи та встановлено Ленінським районним

судом м. Луганська, дочірнє підприємство „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”, створене

згідно рішення засновника ЛЗАТ „Дисана”, оформленого протоколом № 3 від

18.04.1996. Юридичною адресою дочірнього підприємства є АДРЕСА_1. За вказаною

адресою розташоване нежитлове приміщення, яке було орендоване підприємством ДП

„Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” у виконавчого комітету Луганської міської ради за

договором оренди НОМЕР_1від 20.10.2000.

Метою створення дочірнього підприємства, згідно пункту 2.1 його

статуту, окрім іншого, є отримання прибутку. Згідно пункту 4.1 статуту, 20

відсотків чистого прибутку отриманого від діяльності підприємства повинен

отримувати засновник підприємства  - ЛЗАТ

„Дисана”.

Згідно пункту 1.6 статуту дочірнього підприємства, зареєстрованого

виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.12.1996, реєстраційний №

146/6632, порядок ведення господарських, фінансових і інших   взаємовідносин підприємства визначається

його засновником ЛЗАТ „Дисана”.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що був

чинним у період виникнення спірних правовідносин між сторонами, юридична особа

набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов”язки через свої органи,

порядок призначення або обрання яких визначається їх статутом.

Згідно пунктів 5.2, 5.4, 5.5 Статуту ДП „Магазин №52” ЛЗАТ

„Дисана” вищим органом управління „Підприємства” є Рада директорів.

„Підприємство” очолює директор, призначення і заміщення якого здійснює Рада

директорів „засновника”, позивача у справі.

Директор здійснює керівництво оперативною діяльністю підприємства,

без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси в усіх

установах, організаціях і підприємствах, згідно з діючим законодавством України

та Статутом, розпоряджається майном підприємства.

20.01.1998 між ЛЗАТ „Дисана” та громадянином ОСОБА_1 був укладений

контракт на невизначений термін, згідно пункту 1.1 якого ОСОБА_1, як директор

ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” зобов”язався забезпечити високоприбуткову

діяльність, ефективне використання і зберігання майна підприємства (а.с. 79).

ОСОБА_1 є повноважним представником підприємства при реалізації прав,

повноважень, функцій, обов”язків, що передбачені законодавчими актами України,

Статутом ЛЗАТ „Дисана” та Статутом ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”.

23.12.2000 загальними зборами акціонерів ЛЗАТ „Дисана”, позивача у

справі, було розглянуто питання реорганізації ЛЗАТ „Дисана”. Було запропоновано

здійснити реорганізацію ЛЗАТ „Дисана” шляхом виділення Дочірніх підприємств

магазинів №№14, 45, 52, 59 та перетворити їх в товариства з обмеженою

відповідальністю. З цією метою було необхідно визначити склад майна, що

підлягає передачі у власність підприємствам, що будуть створюватися.

За результатами розгляду цього питання було прийнято рішення:

колективи магазинів -дочірніх підприємств ЛЗАТ „Дисана” №№14, 45, 52, 59

перетворити в товариства з обмеженою відповідальністю.

Ленінський районний господарський суд м. Луганська, оцінивши

зазначене рішення загальних зборів позивача, дійшов висновку, що засновником

новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю повинно було стати ЛЗАТ

„Дисана”, позивач у справі, а виконання вищезазначеного рішення було покладено

на директора Дочірнього підприємства ОСОБА_1

Судова колегія не погоджується з такими висновками місцевого суду,

оскільки вони не відповідають фактичними обставинам справи.

Зі змісту протоколу №9 загальних зборів позивача, що відбулися

23.12.2000, не випливає обов'язку позивача стати засновником новостворених

товариств з обмеженою відповідальністю та обов'язку директора дочірнього

підприємства „Магазин №52” ОСОБА_1 виконати вищезазначене рішення, оскільки

такі пропозиції не надходили і акціонерами не розглядалися.

Не відповідають фактичним обставинам і висновки місцевого суду, що

директор дочірнього підприємства ОСОБА_1 повинен був забезпечити завершення

процедури ліквідації дочірнього підприємства, створити за рахунок майна

дочірнього підприємства нове товариство з обмеженою відповідальністю, та

переукласти договір оренди нежитлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1

НОМЕР_1від 20.10.2000 між виконавчим комітетом Луганської міської ради та

новоствореним товариством, засновником якого повинно було стати ЛЗАТ „Дисана”.

Матеріали справи свідчать, що рішення про створення нового

товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок майна дочірнього

підприємства на загальних зборах акціонерів ЛЗАТ „Дисана” не приймалося.

На зборах акціонерів ЛЗАТ „Дисана”, що відбулися 23.12.2000 не

вирішено питання щодо передачі майна у власність новостворених товариств з

обмеженою відповідальністю.

Отже, у суду відсутні були підстави вважати, що нові товариства з

обмеженою відповідальністю створюються за рахунок майна дочірніх підприємств.

Відповідно до пунктів 22-23 Установчого договору про створення

Дочірнього підприємства „Магазин №52” Луганського закритого акціонерного

товариства „Дисана” ліквідація дочірнього підприємства здійснюється ліквідаційною

комісією, що утворюється власником. Саме ліквідаційна комісія, а не директор

дочірнього підприємства, проводить ліквідацію, оцінює майно ліквідуємого

дочірнього підприємства, розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний

баланс і представляє його власнику (а.с. 48-49).

Як свідчать матеріали справи дочірнім підприємством „Магазин №52”

на виконання рішення загальних зборів позивача від 23.12.2000 в газеті

„Експрес-новості” №12 від 23.01.2001 (а.с. 157) було опубліковано відомості про

ліквідацію ДП „Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана”. 19.02.2001 ОСОБА_1 від імені ДП

„Магазин №52” ЛЗАТ „Дисана” подав на адресу Луганської міського голови заяву

про  розірвання договору оренди

нежитлового приміщення, за адресою:АДРЕСА_1 НОМЕР_1від 20.10.2000, у зв”язку з

перереєстрацією дочірнього підприємства в ТОВ „Магазин 52”.

Зазначене звернення директора дочірнього підприємства не

суперечило рішенню загальних зборів акціонерів позивача, що відбулося

23.12.2000, та здійснено в межах повноважень, наданих ОСОБА_1 контрактом від

20.01.1998 та п. 5.5 Статуту дочірнього підприємства.

Відповідно до пункту 3 статті 26 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за

погодженням сторін. При цьому зазначена норма не визначає підстав, які можуть

стати причиною розірвання договору.

За актом  „прийому -передачі

орендованого нежитлового приміщення за адресою: кв. Волкова, 4 по договору

оренди № 359-ж”, що складений 21 лютого 2001 року, нежитлове приміщення

передане орендарем -ДП „Магазин № 52” 

виконавчому комітету Луганської міської ради. З моменту складання цього

акту договір № 359-ж відповідно до умов пункту 7.2 вказаного договору

вважається розірваним. Факт розірвання договору та  відповідно згода орендодавця  на розірвання договору підтверджені також

рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 02.03.2001 № 100/1

про передачу нежитлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1, в оренду Товариству з

обмеженою відповідальністю „Магазин 52”.

Отже, договір НОМЕР_1від 20.10.2000 розірвано сторонами за

договором з дотриманням вимог пункту 3 статті 26 Закону України „Про оренду

державного та комунального майна”.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.02.2001 зареєстрований

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин 52”, яке відповідно до

установчих документів є самостійним підприємством та якому на підставі рішення

комітету Луганської міської ради від 02.03.2001 № 100/1 та договору оренди від

05.03.2001 НОМЕР_2 надано в оренду приміщення за адресоюАДРЕСА_1, загальною площею

1290,8 кв. м., у тому числі 489,9 кв. м. -підвал, передане в оренду терміном на

10 років.

ТОВ „Магазин 52” як самостійне підприємство створене вже після

розірвання договору НОМЕР_1від 20.10.2000, тому цей факт не може бути підставою

для визнання незаконними дій директора дочірнього підприємства „Магазин №52”

ОСОБА_1

Позивач не довів суду, що ним вживались заходи, як засновником,

щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю на базі майна дочірнього

підприємства „Магазин №52”. Установчий договір про створення такого товариства

позивачем не укладався, питання щодо передачі майна позивача до статутного

фонду товариства з обмеженою відповідальністю остаточно так і не було вирішено.

Крім того, позивачем не доведено, що у зв”язку з розірванням

договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1від 20.10.2000, він втратив

можливість отримувати частину прибутку від діяльності дочірнього підприємства.

Щодо спливу позовної давності судова колегія звертає увагу на те,

що виходячи з аналізу глави 5 „Позовна давність” Цивільного кодексу УРСР 1963

року, що діяв на дату виникнення спірних правовідносин, правила позовної

давності повинні застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого

суб'єктивного права. У тих випадках, коли право позивача не порушено, у

задоволенні позову повинно бути відмовлено не з причини пропуску строку

позовної давності, а за необґрунтованістю заявлених вимог.

За таких обставин та приймаючи до уваги, що позивачем неправильно

обраний спосіб захисту цивільних прав та інтересів, встановлений статтею 16

Цивільного кодексу України, судова колегія апеляційної інстанції вважає вимоги

позивача - визнати незаконними дії ОСОБА_1 щодо відмови від оренди за

адресою:АДРЕСА_1, такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, апеляційні скарги виконавчого комітету

Луганської міської ради та ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення

Ленінського районного суду м. Луганську від 31.01.2007 у справі №2-77/07

підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні

позову.

Відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу

України витрати за апеляційними скаргами покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 Господарського

процесуального кодексу України було оголошено лише вступну та резолютивну

частини постанови.

Керуючись статтями 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст. 105

Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду

м. Луганська від 31.01.2007 у справі №2-77/07 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Луганської міської ради

на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 31.01.2007 у справі

№2-77/07 задовольнити.

3. Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 31.01.2007

у справі №2-77/07 скасувати.

4. У задоволенні позову відмовити.

5. Судові витрати за позовом покладаються на позивача.

6. Стягнути з Луганського закритого акціонерного товариства

„Дисана”, м. Луганськ, кв. Комарова, 10, код 01557578 на користь виконавчого

комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, код

21796730 судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 8 грн. 50 коп.

7. Стягнути з Луганського закритого акціонерного товариства

„Дисана”, м. Луганськ, кв. Комарова, 10, код 01557578 на користь ОСОБА_1, м.

Луганськ, кв. Шевченко, 7/28 судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 17

грн. 00 коп.

8. Доручити господарському суду Луганської області видати

відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.         

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський

суд.

Головуючий суддя                                                           

Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                

Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                               

О.Є. Медуниця