Постанова

від 17.02.2020 по справі 191/3532/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/918/20 Справа № 191/3532/17 Суддя у 1-й інстанції - Твердохліб А. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року

по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Синельниківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2019 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Синельниківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області .

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року скаргу заявника ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: боржник ОСОБА_2 , Синельниківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області - задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у неповідомленні стягувача ОСОБА_1 про прийняте рішення за результатами розгляду його заяви про примусове виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 року у цивільній справі №191/3532/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в розмірі 2819 грн. 20 коп.

Вимогу заявника ОСОБА_1 про зобов`язання відповідальної посадової особи Синельниківського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області повідомити стягувача ОСОБА_1 про прийняте рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 року по справі №191/3532/17 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь витрат по сплаті судового збору в сумі 2819 грн. 20 коп., в порядку, передбаченому ЗУ Про виконавче провадження - залишено без розгляду.

Стягнуто з Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34701502), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судові витрати у сумі 300 (триста) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року у справі №191/3532/17 скасувати в частині стягнення з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 300,00 грн. та постановити в цій частині нову ухвалу, якою вимогу ОСОБА_3 про стягнення з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судових витрат у розмірі 1930,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стягуючи з Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 300,00 грн., суд першої інстанції дійшов до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумісним із складністю справи, кількістю часу, який необхідний для складення та підготовки скарги, надання консультації, а також стягнення судових витрат з Синельниківського міськрайонного відділу ДВС ГТУ у Дніпропетровській області становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу витрат.

Проте в повному обсязі з такими висновком суду погодитись не можна, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заінтересована особа: ОСОБА_2 , Синельниківський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 надано, договір про надання правової допомоги №28, який укладено 02 квітня 2019 року між Адвокатським бюро «Трофімов Дмитро Юрійович» та ОСОБА_1 та додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №28 від 02 квітня 2019 року (а.с. 7,8).

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 02 квітня 2019 року безпосереднє представництво інтересів клієнта за цим договором здійснюється Адвокатським бюро «Трофімов Дмитро Юрійович» . Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

З Додаткової угоди №2 до Договору про надання правової допомоги №28 від 02 квітня 2019 року вбачається, що Бюро надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

З акту приймання-передачі від 04.07.2019 року про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №28 від 02.04.2019 року та Додаткової угоди №2 від 02.04.2019 року вбачається, що адвокатським бюро «Трофімов Дмитро Юрійович» затрачено часу на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 по цивільній справі №191/3532/17 усього 6 год.50 хв., що становить 1930 грн. (а.с. 27).

Згідно квитанції №5339-03-002/С від 03.07.2019 року, ОСОБА_1 було сплачено 1930 грн. (а.с. 18).

Так як, ОСОБА_1 надано детальний опис робіт, виконаних Адвокатським бюро «Трофімов Дмитро ОСОБА_4 » , часу витраченого на виконання цих робіт (надання послуг); детальний опис витрат, понесених бюро для виконання цих робіт (надання послуг) та надано розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг (робіт), то відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області необхідно стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1930,00 грн.

Окрім того, клопотання про зменшення розміру витрат від Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на професійну правничу допомогу Адвокатського бюро «Трофімов Дмитро Юрійович» ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не подавалося. Заперечень на клопотання про розподіл судових витрат у частині стягнення правничої допомоги матеріали справи також не містять.

Таким чином, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат скаржника, суд першої інстанції, у порушення статті 137 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року скасуванню в частині стягнення з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 300,00 грн.

Вимогу заявника ОСОБА_1 про стягнення з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судових витрат у розмірі 1930,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34701502), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судові витрати у сумі 1930 (одна тисяча тридцять) грн. 00 коп.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2019 року в частині стягнення з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 300,00 грн. - скасувати і постановити в цій частині нову постанову.

Вимогу заявника ОСОБА_1 про стягнення з Синельниківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 судових витрат у розмірі 1930,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34701502), на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судові витрати у сумі 1930 (одна тисяча тридцять) грн. 00 коп.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича