Ухвала

від 18.02.2020 по справі 208/2959/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/225/20 Справа № 208/2959/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_9 2009 року народження та ОСОБА_10 2016 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «Автокредит Плюс», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,-

за участю учасників судового розгляду:

прокурора: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_6

підозрюваного: ОСОБА_7

встановила:

В апеляційнійскарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу щодо підозрюваного.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає про необґрунтованість підозри.

Слідчим не надано жодного доказу або обґрунтованого припущення про існування хоча б одного з ризиків, який викладений у його клопотанні, а також, того, чому не може бути застосований інший більш м`який запобіжний захід.

Захисник зазначає, що ОСОБА_7 одружений, має двох неповнолітніх дітей і постійно проживає за місцем реєстрації, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, у цьому кримінальному провадженні запобіжні заходи до нього не застосовувалися, шкода потерпілому не завдана взагалі.

У клопотанні слідчого відсутня інформація про майновий стан підозрюваного. Застосування такого запобіжного заходу при тому, що підозрюваний не зможе сплатити заставу, врешті призведе до необхідності застосування до нього більш жорсткого запобіжного заходу, що є неприпустимим.

Крім того, вказує, що ст.194 КПК України не передбачене часткове задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу. Суддя, за наявності підстав, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, а з урахуванням певних обставин, має право самостійно покласти обов`язки, застосувавши більш м`який запобіжний захід.

В апеляційнійскарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого у повному обсязі та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 288 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 376, 00 гривень. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду у визначений ними час у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави, не повною мірою співставив існуючи у справі ризики, характер кримінального правопорушення, його наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що ОСОБА_7 не буде порушувати покладені на нього обов`язки. ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень не ґрунті чого, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Матеріальний збиток, завданий потерпілому, становить 605 054, 00 гривень, а тому, розмір застави, рівний сумі збитку, зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100, 00 гривень.

Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_7 виконувати такі обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду у визначений ними час у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено два місяці з моменту внесення застави.

Рішення слідчогосудді обґрунтованотим,що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364 КК України. Крім того, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , стан здоров`я, матеріальний стан підозрюваного, інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України, а також, наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів слідства та суду, незаконного впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, міра запобіжного заходу у вигляді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя зазначив, що прокурором належним чином не обґрунтовано розмір застави у 288 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605376,00 гривень та, врахувавши обставини, передбаченіст. 178 КПК України, вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить105100, 00 гривень, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили її задовольнити, думку прокурора, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані,тоді як доводи сторони захисту та обвинувачення, викладені в апеляційних скаргах та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_7 міг вчинити зазначене кримінальне правопорушення.

Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

З урахуванням зазначеного, твердження сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_7 складу злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, необґрунтовані.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також, ОСОБА_7 є обвинуваченим в іншому кримінальному проваджені, яке вже знаходиться на розгляді у суді першої інстанції, що збільшує вищенаведений ризик.

Відповідно до рішення ЄСПЛ "Ілійков проти Болгарії", суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Крім того, є обґрунтованим і ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, оскільки підозрюваний тривалий час перебував на посаді головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, у зв`язку з чим, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі діючим працівниками реєстраційної служби. Зазначені можливості та зв`язки підозрюваний може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України,а також,наявність ризиків,передбачених ст.177КПК України, узв`язкуз чим,дійшов обґрунтованоговисновку проте,що застосуваннязапобіжного заходуу видізастави забезпечитьналежну процесуальнуповедінку підозрюваного.

Доводи апеляційноїскарги захисникапро те,що ОСОБА_7 одружений, має двох неповнолітніх дітей і постійно проживає за місцем реєстрації, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у виді застави та самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування такого виду запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо визначення слідчим суддею розміру застави колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, у зв`язку з вищенаведеним, а також, з урахуванням тяжкості злочину, розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, в якому підозрюється ОСОБА_7 , займаної посади, соціальним становищем, колегія суддів вважає розмір застави, визначений слідчим суддею виправданим, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Поряд із цим, стороною обвинувачення, ані у клопотанні, ані під час судового засідання, ані в апеляційній інстанції не наведено достатніх обґрунтувань щодо виключних обставин, які б впливали на визначення розміру застави, у зв`язку з чим, вимоги апеляційної скарги прокурора про необхідність визначення застави у розмірі 288 прожиткових мінімумів, колегія суддів вважає безпідставними.

На переконання колегії суддів, позиція прокурора фактично спрямована на унеможливлення реалізації права підозрюваного щодо внесення застави та не відповідає засадам кримінального провадження щодо забезпечення заходу кримінального провадження.

Всі інші, викладені в апеляційних скаргах захисника та прокурора, доводи, були об`єктом дослідження судом при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 і їм надана належна оцінка.

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, не встановлено.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо застосування запобіжного заходу у виді застави підозрюваному ОСОБА_7 , які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 січня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

------------------- ------------------- --------------------

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4