Рішення

від 18.02.2020 по справі 922/3669/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р.Справа № 922/3669/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши заяву (вх. № 3220 від 07.02.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про ухвалення додаткового рішення в порядку загального позовного провадження по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Совта", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «САДОВОД» Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» про за участю: визнання договору укладеним та відшкодування збитків

представника позивача - Карабак В.А., на підставі ордеру ЗП 110951 від 08.01.2020 року;

представника відповідача 1 - не з`явився;

представника відповідача 2 - Корнієнко Т.Ю., на підставі довіреності від 14.02.2020 року;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/3669/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «САДОВОД» , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок та стягнення упущеної вигоди у розмірі 94840,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.02.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» 94840, 00 грн. в рахунок відшкодування упущеної вигоди, завданої самовільним зайняттям та використанням належної позивачеві на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, кадастровий номер 3221281600:05:003:0012, загальною площею 4,742га та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., в решті позову відмовлено.

07.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» надійшла заява (вх. № 3220 від 07.02.2020) про ухвалення додаткового рішення.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області від 10.02.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл заяви, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Новікової Н.А.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.02.2020 року заяву при прийняття додаткового рішення призначено до розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2020 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.02.2020 року представник відповідача (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» ) надав заперечення на заяву позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 4135).

Представник відповідача 1 в судове засідання 18.02.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 18.02.2020 року представник позивача підтримав заяву про стягнення судових витрат, просив суд її задовольнити та винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача 2 витрати на послуги адвоката у розмірі 69690,00 грн.

В судовому засіданні 18.02.2020 року представник відповідача 2 проти заяви позивача заперечував, зазначив про завищення розміру витрат на послуги адвоката, посилаючись на те, що позовні вимоги були задоволені частково, а також те, що справа за своїм змістом не є складною та не потребує такого обсягу часу, який зазначено у розрахунку, у зв`язку з чим відповідач 2 вважає, що співмірним буде розмір витрат у сумі 2203,00 грн.

Суд, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.

Як вбачається із поданої заявником заяви, останній просить суд стягнути з відповідача 2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 69690,00 грн.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат, заявником подано до суду наступні докази:

- договір про надання правової допомоги від 20.05.2019 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Лоу Уолвс";

- додаток № 1 до договору із визначенням коефіцієнтів складності, розрахунковим часом надання послуги;

- додаткову угоду № 1 від 01.11.2019 року;

- акт прийому-здачі послуг від 03.02.2020 року до договору про надання правової допомоги від 20.05.2019 року на суму 69690,00 грн.;

- платіжне доручення № 624 від 07.02.2020 року на суму 69690,00 грн. про перерахування позивачем коштів адвокатському об`єднанню "Лоу Уолвс".

Як вбачається з акту прийому-здачі послуг від 03.02.2020 року до договору про надання правової допомоги від 20.05.2019 року, адвокатом було надано наступні послуги позивачу:

- складання позовної заяви у справі, подання доказів (5,5 годин) вартістю 22951,50 грн.;

- складання відповіді на відзив у справі (2,5 годин) вартістю 10432,50 грн.;

- складання клопотання про долучення доказів (1 година) 4173,00 грн.;

- аналіз судової практики у справі (3,5 години) 14605,50 грн.;

- надання усних консультацій з вивченням документів (2,5 годин) 10432,50 грн.;

- ознайомлення із матеріалами справи за допомогою системи Електронний суд (0,5 годин) вартістю 285,50 грн.;

- участь у трьох судових засіданнях (по 0,5 години кожне) 6809,50 грн.

Відповідач 2 заперечуючи проти суми адвокатських витрат, заявлених позивачем до стягнення зазначає про те, що позивачем завищено розмір витрат на послуги адвоката, посилаючись на те, що позовні вимоги були задоволені частково, а також те, що справа за своїм змістом не є складною та не потребує такого обсягу часу, який зазначено у розрахунку, у зв`язку з чим відповідач 2 вважає, що співмірним буде розмір витрат у сумі 2203,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

В статті 123 ГПК України визначено види судових витрат, зокрема до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В даному випадку, позивачем при подачі позову було заявлено дві позовні вимоги про зобов`язання укласти договір оренди земельних ділянок та стягнення упущеної вигоди у розмірі 94840,00 грн.

В той час, як рішенням суду від 03.02.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВТА» 94840, 00 грн. в рахунок відшкодування упущеної вигоди, завданої самовільним зайняттям та використанням належної позивачеві на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, кадастровий номер 3221281600:05:003:0012, загальною площею 4,742га та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., в решті позову відмовлено.

Тобто в даному випадку позовні вимоги не були задоволені в повному обсязі.

Крім того, як вбачається з акту прийому-передачі послуг від 03.02.2020 року до договору про надання правової допомоги від 20.05.2019 року, адвокатом зазначено загальну кількість часу, яка була витрачена на підготовку та участь у розгляді справи, тобто відповідний акт стосується не лише позовних вимог до відповідача 2 про стягнення 94840, 00 грн., а також і вимог про зобов`язання ТОВ АПК САДОВОД укласти з ТОВ СОВТА договір оренди земельних ділянок, в задоволенні яких судом було відмовлено.

Також суд зауважує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем 2 у справі виникли у зв`язку самовільним зайняттям відповідачем 2 земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України, ГК України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Крім того, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Так, до позовної заяви позивачем додано лист Держгеокадастру у Харківській області та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, на підтвердження самовільного зайняття відповідачем 2 земельної ділянки, також позивачем надано витяг з реєстру прав на нерухоме майно щодо підтвердження права власності на спірну земельну ділянку, відповідь на відзив та розрахунок заподіяних збитків.

Інші документи, які подавалися позивачем із позовною заявою та під час розгляду справи стосувалися спору між позивачем та відповідачем 1 з приводу укладення договору оренди та не мали відношення до відповідача 2.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем, як вірно зазначає позивач, не подано.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В даному випадку відповідачем 2 було заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому останній вказує на завищення розміру витрат на послуги адвоката, посилаючись на те, що позовні вимоги були задоволені частково, а також те, що справа за своїм змістом не є складною та не потребує такого обсягу часу, який зазначено у розрахунку, у зв`язку з чим відповідач 2 вважає, що співмірним буде розмір витрат у сумі 2203,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені судом частково, розподіл судових витрат з надання правничої допомоги позивачу здійснюється з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Крім того, ч. 6 ст. 129 ГПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Так, позивачем при подачі позову було надано попередній розрахунок судових витрат у розмірі 35500,00 грн.

Разом з цим, ціна спору у даній справі (в частині задоволенні позовних вимог) не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування свідчать про на незначну складність даної справи, а заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу (69690,00 грн.) є неспівмірною заявленим вимогам, в той час, як підготовка цієї справи адвокатом не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена в додаткові постанові Верховного суду від 25 червня 2019 року по справі № 909/371/18.

За таких обставин, суд оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, приймаючи до уваги клопотання відповідача 2 про зменшення розміру витрат на послуги адвоката, а також беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, нескладність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також те, що підготовка цієї справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 15000,00 грн.

В іншій частині заяви позивача слід відмовити.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись ст. ст. 126, 233-234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені заяви (вх. № 3220) представника ТОВ «СОВТА» про винесення додаткового рішення відмовити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» (07452, Київська область, Броварський район, село Зоря, вул. Гагаріна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30839560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Совта", м. Харків (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 35875315) 15000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Совта" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66, код ЄДРПОУ 35875315).

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Садовод" (м. Харків, вул. Мироносицька, б.43 код 30892399).

Відповідач 2 - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Войтовське" (07452, Київська область, Броварський район, село Зоря, вул. Гагаріна, буд. 1, код ЄДРПОУ 30839560).

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.02.2020 року.

Суддя Н.С. Добреля