Постанова

від 17.02.2020 по справі 826/2926/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2020 року

Київ

справа №826/2926/14

касаційне провадження №К/9901/4652/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сістем Кепітал Солюшинс (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2014 (суддя - Санін Б.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 (головуючий суддя - Бистрик Г.М., судді - Безименна Н.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сістем Кепітал Солюшинс до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2013 № 0005992207, від 07.11.2013 № 0006002207, від 07.11.2013 № 0006012207, від 29.01.2014 № 0000592207, від 29.01.2014 № 0000602207.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій з ТОВ Алюміл Україна ЛТД , ТОВ ВПН Альком Корпорейшин , ТОВ Сенді Трединг , ПП УПТК-АГРО , ТОВ Мікадо групп , ТОВ ВСК Геос , ТОВ Фінкоммарк , ПП ІК Декаролайн , ТОВ БС Консалтинг Юкрейн , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Будівельне управління 26 підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; придбання товарів (робіт, послуг) у зазначених контрагентів було зумовлене необхідністю належного виконання Товариством своїх зобов`язань за договорами підряду, укладеними з ТОВ ТЖК Київський ; Інспекцією не досліджувались фактичні обставини здійснення господарських операцій, а використано лише інформацію, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 06.05.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, у задоволенні позову відмовив повністю.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не було доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ Алюміл Україна ЛТД , ТОВ ВПН Альком Корпорейшин , ТОВ Сенді Трейдинг , ПП УПТК-АГРО , ТОВ Мікадо групп , ТОВ ВСК Геос , ТОВ Фінкоммарк , ПП ІК Декаролайн , ТОВ БС Консалтинг Юкрейн , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Будівельне управління 26 мали реальний характер, з урахуванням того, що: за інформацією, наведеною у акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 05.07.2013 №2/120/22-40/22331803 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП Альком Корпорейшн по взаємовідносинам з контрагентами за 2011 рік , актах ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 08.06.2011 №655/3-23-40-37119045, від 06.07.2011 №705/3-23-40 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Сенді Трейдінг щодо підтвердження господарських відносинам із платниками податків , актах ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області від 11.03.2011 №548/23-2/34803150, від 18.05.2011 №1282/23-2/34803150 Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП УПТК-Агро , актах ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.01.2012 №135/23-2/36756148, від 24.05.2011 №551/23-03/36756148 Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВСК Геос , акті ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.12.2011 №8281/23-2/37312389 Про проведення зустрічної звірки ТОВ Фінкоммарк за період з 01.09.2011 по 31.10.2011 , акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.02.2012 №147/6304/36412065 Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ БС Консалтінг Юкрейн за період з 01.05.2011 по 31.12.2011 , акті ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 29.07.2013 №35/1701/2935810817 Про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 , актах ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.12.2011 №7974/7/07-020/36192653, від 22.02.2012 №162/23-2/36192653 Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ Будівельне управління №26 , встановлено відсутність зазначених суб`єктів господарювання за податковими адресами, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності засновників та директорів контрагентів, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності; деякі первинні бухгалтерські документи, подані Товариством, містили недоліки у заповненні реквізитів; Товариством не були дотримані усі умови договорів, укладених із зазначеними контрагентами; згідно пояснень свідка ОСОБА_2 (який був директором Товариства у періоді, який перевірявся) всі правочини із зазначеними вище контрагентами не містять правового змісту господарських операцій та укладались зовсім з іншою від них метою.

Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 24.12.2014 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без належної оцінки доказів та містять їх вибіркову оцінку, а також їх спотворення, через їх використання з відривом від контексту, зокрема: у відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України свідок ОСОБА_2 (який був директором Товариства у періоді, який перевірявся) підтвердив взаємодію з контрагентами, взаємовідносини із якими перевірялись Інспекцією, повідомив про порядок оприбуткування товару його рух по будівельному об`єкту, системі взаємодії між співробітниками та інші обставини, які мають важливе значення для справи (технічний звукозапис від 15.04.2014 14:29:22-14:59:48), при цьому суд взяв до уваги лише показання, вирвані з контексту, та з власною інтерпретацією про неспрямованість правочинів із ТОВ Сенді Трейдинг на отримання юридичних послуг, з іншою метою; аналогічно свідченням ОСОБА_2 суд надав оцінку свідченням свідка ОСОБА_3 (керівника ТОВ Мікадо групп ); суди не надали будь-якої оцінки тому, що господарські операції між Товариством та ТОВ Мікадо групп були здійснені у період з 01.06.2011 по 31.12.2011, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та свідченнями директора ТОВ Мікадо групп , тоді як Інспекція вказувала про існування взаємовідносин між Товариством та зазначеним контрагентом у 2 кварталі 2012 року та донарахувала Товариству грошові зобов`язання за 2012 рік по господарських операціях із ТОВ Мікадо групп ; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.01.2012 №135/23-2/36756148 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ВСК Геос був скасований ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.07.2013 (К/9991/68029/12); взаємовідносини з питань правильності обчислення Товариством податкових зобов`язань з податку на додану вартість з ТОВ Сенді Трейдинг та ПП УПТК-АГРО вже перевірялися, за наслідками яких були прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржувались Товариством у судовому порядку та були скасовані згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 у справі № 2а-820/12/2670 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 у справі № 2а-17169/11/2670; Товариством були надані докази, які підтверджують обставини зберігання матеріалів та інструментів контрагентів підрядника ТОВ ВК Віконні системи за договорами підряду № 1011 від 10.11.2011 (облицювання композитного вентиляційного фасаду з утеплення та облицювання фасаду плитами з керамограніту) та № 0612/11 від 06.12.2011 (облицювання гранітом входу будівлі); акти про неможливість проведенян зустрічних звірок, зокрема, № 7974/7/07-020/36192653 від 02.12.2011 щодо ТОВ будівельне управління 26 та № 876/3-23-40-34181587 від 02.08.2011 щодо ПП ІК Декаролайн були визнані Вищим адміністративним судом України неналежними доказами (ухвали від 23.12.2013 К/800/15213/13 та від 26.11.2013 К/800/16439/13).

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на поданні відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.12.2019 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 17.12.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція проведена позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ Мікадо Групп , ТОВ Алюміл Україна ЛТД , ТОВ Будівельне управління №26 , ТОВ Фінкоммарк , ТОВ БС Консалтінг Юкрейн , ТОВ Сенді Трейдінг , ПП ІК Декаролайн , ТОВ ВСК Геос , ПП УПТК-Агро , ТОВ НВП Альком Корпорейшн за період з 01.10.2012 по 31.08.2013, результати якої були оформлені актом №283/1-22-07-36556125 від 21.10.2013, за висновками якого Товариством були порушені вимоги підпункту 192.1.1 пункту192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 17 051,00 грн., в тому числі: за листопад 2012 року - 11763,00 грн., за травень 2013 року - 400,00 грн., за липень 2013 року - 4888,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: Товариство не надало до перевірки податкової накладної, виписаної ТОВ Алюміл Україна ЛТД у липні 2013 року на суму податку на додану вартість 4888,44 грн., тобто неправомірно включило до складу податкового кредиту липня 2013 року за значену суму; згідно баз даних Інспекції ТОВ Алюміл Україна ЛТД відкоригувало свої податкові зобов`язання з податку на додану вартість за листопад 2012 року по операціях з Товариством на суму 11763,08 грн., тоді як Товариство свій податковий кредит на зазначену суму не відкоригувало; Товариство не надало до перевірки податкової накладної, виписаної ТОВ НВП Альком Корпорейшн у лютому 2013 року на суму податку на додану вартість 400,00 грн., тобто неправомірно включило до складу податкового кредиту лютого 2013 року за значену суму; до Інспекції надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі міста Львова ГУ Міндоходів від 05.07.2013 № 2/120/22-40/22331803, в якому вказано, що за податковою адресою (м. Львів, вул. Джерельна, 49/1) ТОВ НВП Альком Корпорейшн встановлено відсутність посадових осіб, станом на дату складання акту ТОВ НВП Альком Корпорейшн документів щодо взаєморозрахунків з ПП СМУ-600 , ТОВ Лідерком , ПП Біко Агротрейд , ТОВ Ейс Констракшен менеджмент , ТОВ АРС Трейд , ТОВ Викуп , за період квітень 2011 року - лютий 2012 року до перевірки не надало, перевіркою ТОВ НВП Альком Корпорейшн встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також, Інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, по взаємовідносинах з ТОВ Мікадо Групп , ТОВ Будівельне управління №26 , ТОВ Фінкоммарк , ТОВ БС Консалтінг Юкрейн , ТОВ Сенді Трейдінг , ПП ІК Декаролайн , ТОВ ВСК Геос , ПП УПТК-Агро , ТОВ НВП Альком Корпорейшн , СПД ОСОБА_1 за період з 01.10.2010 по 31.08.2013, результати якої оформлені актом №294/1-22-07-36556125 від 23.10.2013, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 764091,00 грн. (у тому числі: за 4 квартал 2010 року - 15494,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 341301,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 207494,00 грн., за 3 квартал 2011 року - 85668,00 грн., за 4 квартал 2011 року - 54523,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 59611,00 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 496437,00 грн. (у тому числі: за жовтень 2010 року - 7395,00 грн., за листопад 2010 року - 2500,00 грн., за грудень 2010 року - 2500,00 грн., за січень 2011 року - 130206,00 грн., за лютий 2011 року - 82575,00 грн., за березень 2011 року - 72655,00 грн., за квітень 2011 року - 42116,00 грн., за травень 2011 року - 5475,00 грн., за липень 2011 року - 3475,00 грн., за серпень 2011 року - 25485,00 грн., за вересень 2011 року - 49008,00 грн., за жовтень 2011 року - 41909,00 грн., за листопад 2011 року - 1326,00 грн., за грудень 2011 року - 5833,00 грн., за січень 2012 року - 13011,00 грн., за лютий 2012 року - 2764,00 грн., за березень 2012 року - 8 222,00 грн.).

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: Товариство неправомірно включило до складу валових витрат суму 119475,00 грн. (у тому числі: за 4 квартал 2010 року - 61975,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 57500,00 грн.) та до складу податкового кредиту - суму 14895,00 грн. (у тому числі: за жовтень 2010 року - 7395,00 грн., за листопад 2010 року- 2500,00 грн., за грудень 2010 року- 2500,00 грн.), Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за 2 кварта 2011 року суму 874774,00 грн., а до податкового кредиту - суму 183955,00 грн. (у тому числі: за березень 2011 року - 9000,00 грн., за квітень 2011 року - 42116,00 грн., за травень 2011 року - 132837,00 грн.), оскільки не надало до перевірки жодних документів по взаємовідносинах із ТОВ Сенді Трейдінг , з урахуванням того, що до Інспекції надійшли акти ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.06.2011 № 655/3-23-40-37119045, від 06.07.2011 № 705/3-23-40, від 28.09.2011 № 1128/3-23-40 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Сенді Трейдінг ; Товариство неправомірно включило до складу валових витрат суму 487249,00 грн. (у тому числі: за 4 квартал 20110 року - 77604,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 409645,00 грн.) та до складу податкового кредиту - суму 97450,00 грн. (у тому числі: за листопад 2010 року - 15521,00 грн., за січень 2011 року - 81929,00 грн.), оскільки згідно актів ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області від 11.03.2011 № 548/23-2/3480315, від 18.05.2011 № 1282/23-2/34803150 про результати позапланових невиїзних перевірок ПП УПТК-Агро в провадженні СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області знаходиться кримінальна справа № Я-110098, порушена 14.02.2011 за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України по факту створення суб`єкта підприємницької діяльності ПП УПТК-Агро з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державні, а згідно листа ПП УПТК-Агро від 11.02.2010 № 11/02, наданого ПП УПТК-Агро до ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області, первинна документація підприємства, що стосується господарської діяльності, викрадена; Товариство неправомірно включило до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року суму 1369682,00 грн. та до складу податкового кредиту - суму 210281,00 грн. (у тому числі: за січень 2011 року - 127706,00 грн., за лютий 2011 року - 82575,00 грн.), а також за березень 2011 року - суму 63655,00 грн., оскільки згідно актів ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.01.2012 № 135/23-3/36756148, від 24.05.2011 № 551/23-03/36756148 перевірками ТОВ ВСК Геос встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за 4 квартал 2011 року суму 43223,00 грн., а до складу податкового кредиту жовтня 2011 року - суму 8645,00 грн., оскільки згідно акту ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.12.2011 № 8281/23-2/37312389 Про проведення зустрічної звірки ТОВ Фінкоммарк щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 по 31.10.2011 громадянин Ібрагімов Г. Д. пояснив, що з жовтня 2010 року до початку жовтня 2011 року фактично господарська діяльність ТОВ Фінкоммарк не велась у зв`язку з відсутністю постачальників, з огляду на що було прийняте рішення про продаж юридичної особи ТОВ Фінкоммарк та розпочалась процедура передачі прав на зазначене товариство від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , всі документи були оформлені у нотаріуса та був складений акт про передачі повного пакету документів ТОВ Фінкоммарк ОСОБА_6 , у зв`язку з чим з жовтня 2011 року ОСОБА_5 не має відношення до діяльності ТОВ Фінкоммарк та, як наслідок, ОСОБА_6 безпідставно використовує при здачі звітності договір про визнання електронних документів № 1854 від 17.01.2011 та посилений сертифікат відкритого ключа, оскільки вказані документи отримувались попереднім власником та керівником ТОВ Фінкоммарк - ОСОБА_5 ; Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за 2 квартал 2011 року суму 27375,00 грн. та до податкового кредиту травня 2011 року - суму 5475,00 грн., оскільки згідно актів ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.04.2011 № 354/3-23-40-34181587, від 02.08.2011 № 876/3-23-40-34181587 згідно інформаційних баз даних податкового органу стан ПП УК Декаролайн до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням , а за результатами проведених заходів було порушено кримінальну справу № 49-38-71 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, по суб`єктах господарської діяльності, які задіяні у схемах мінімізації та інструментом формування схемного податкового кредиту; Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму 91667,00 грн. (у том числі: за 3 квартал 2011 року - 45833,00 грн., за 4 квартал 2011 року - 45834,00 грн.) та до податкового кредиту - суму 18333,00 грн. (у тому числі: за вересень 2011 року - 9166,00 грн., за жовтень 2011 року - 9167,00 грн.), оскільки до Інспекції надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.02.2012 № 147/6304/36412065 Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ БС Консалтинг Юкрейн з питань достовірності, повноти нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.12.2011 , в якому вказано, що службовою запискою ГВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.01.2011 № 478/ДПІ/26-10/3 разом з висновком щодо ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ БС Консалтинг Юкрейн надано копію пояснень громадянина ОСОБА_7 (який є засновником, директором та бухгалтером цього товариства), у яких він повідомив, що зареєстрував ТОВ БС Консалтинг Юкрейн за грошову винагороду на прохання незнайомого чоловіка без мети здійснювати господарську діяльність; Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за 3 квартал 2011 року суму 23500,00 грн. та до податкового кредиту серпня 2011 року - суму 4700,00 грн., оскільки до Інспекції надійшов акт ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів від 29.07.2013 № 35/1701/2935810817 Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 при здійсненні ним операцій з суб`єктами господарської діяльності - постачальниками та покупцями за період з 01.01.2010 по 31.05.2013 , у якому вказано, що згідно інформації, зазначеної в постанові слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадження № 32013250000000148, в ході якого було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 був задіяний у схемах конвертації грошових коштів та формуванню штучного податкового кредиту для підприємств реального сектору економіки; Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму 11198,00 грн. (у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 4567,00 грн., за 4 квартал 2011 року - 6631,00 грн.) та до податкового кредиту - суму 2640,00 грн. (у тому числі: за вересень 2011 року - 913,00 грн., за листопад 2011 року - 1326,00 грн., за лютий 2013 року - 400,00 грн.), оскільки до Інспекції надійшов акт ДПІ у Шевченківському районі міста Львова ГУ Міндоходів від 05.07.2013 № 2/120/22-40/22331803, в якому вказано, що за податковою адресою (м. Львів, вул. Джерельна, 49/1) ТОВ НВП Альком Корпорейшн встановлено відсутність посадових осіб, станом на дату складання акту ТОВ НВП Альком Корпорейшн документів щодо взаєморозрахунків з ПП СМУ-600 , ТОВ Лідерком , ПП Біко Агротрейд , ТОВ Ейс Констракшен менеджмент , ТОВ АРС Трейд , ТОВ Викуп , за період квітень 2011 року - лютий 2012 року до перевірки не надало, перевіркою ТОВ НВП Альком Корпорейшн встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності; згідно баз даних Інспекції було встановлено, що ТОВ Мікадо Групп у 2 кварталі 2012 року відвантажило Товариству матеріали будівельного призначення на загальну суму 340635,26 грн. (у тому числі податок на додану вартість - 56772,54 грн.), тоді як Товариство не надало до перевірки жодних первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ Мікадо Групп у 2012 році, що призвело до завищення Товариством витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за 2 квартал 2012 року на суму 283863,00 грн.; Товариство завищило податковий кредит на загальну суму 33287,00 грн. (у тому числі: за липень 2011 року - на 3457,00 грн., за грудень 2011 року - на 5833,00 грн., за січень 2012 року - 13011,00 грн., за лютий 2012 року - 2764,00 грн. за березень 2012 року - на 8222,00 грн.), оскільки при опрацюванні розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти) , Податковий блок були встановлені розбіжності між задекларованим Товариством податковим кредитом та задекларованими ТОВ Мікадо Групп податковими зобов`язаннями на загальну суму 33286,47 грн. за вказані податкові періоди; Товариство неправомірно включило до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму 439934,00 грн. (у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 298568,00 грн., за 4 квартал 2011 року - 141366,00 грн.) та до податкового кредиту - суму 83811,00 грн. (у тому числі: за серпень 2011 року - 20785,00 грн., за вересень 2011 року - 38929,00 грн., за жовтень 2011 року - 24097,00 грн.), оскільки згідно актів ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 02.12.2011 № 7974/7/07-020/36192653, від 22.02.2012 № 162/23-2/36192653 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ Будівельне управління № 26 встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні у ТОВ Будівельне управління № 26 складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На вказані акти перевірок Товариством були подані заперечення із доданням до них первинних бухгалтерських документів, за результатами розгляду яких висновки актів перевірок були залишені без змін.

07.11.2013 Інспекція на підставі акту перевірки №283/1-22-07-36556125 від 21.10.2013 прийняла податкове повідомлення-рішення №0005992207, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 21314,00 грн. (з яких: 17051,00 грн. - за основним платежем, 4 2063,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Також, 07.11.2013 Інспекція на підставі акту перевірки №294/1-22-07-36556125 від 23.10.2013 прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0006002207, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 537291,00 грн. (з яких: 496437,00 грн. - за основним платежем, 40854,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); №0006012207, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 782869,00 грн. (з яких: 764091,00 грн. - за основним платежем, 18778,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались Товариством в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.

При цьому, з урахуванням результатів адміністративного оскарження Інспекція 29.01.2014 прийняла податкові повідомлення-рішення, якими збільшила Товариству суми грошових зобов`язань за штрафними (фінансовими) санкціями, а саме: №0005992207 - на 4263,00 грн. (з податку на додану вартість), №0006002207 - на 40852,00 грн. (з податку на додану вартість), №0006012207 - на 18776,00 грн. (з податку на прибуток).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках визначені цим пунктом обов`язкові реквізити.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Тобто, право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та не являються такими, що підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Алюміл Україна ЛТД , ТОВ ВПН Альком Корпорейшин , ТОВ Сенді Трейдинг , ПП УПТК-АГРО , ТОВ Мікадо групп , ТОВ ВСК Геос , ТОВ Фінкоммарк , ПП ІК Декаролайн , ТОВ БС Консалтинг Юкрейн , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Будівельне управління 26 , з огляду на обставини, викладені у актах про результати проведених перевірок та зустрічних звірок, складених податковими органами, на обліку у яких перебувають зазначені контрагенти, якими встановлено відсутність зазначених суб`єктів господарювання за податковими адресами, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності засновників та директорів контрагентів, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також з огляду на пояснення свідка ОСОБА_2 (який був директором Товариства у періоді, який перевірявся) про те, що всі правочини із зазначеними вище контрагентами не містять правового змісту господарських операцій та укладались зовсім з іншою від них метою. Також, суд першої інстанції виходив з того, що: деякі первинні бухгалтерські документи, подані Товариством, містили недоліки у заповненні реквізитів; Товариством не були дотримані усі умови договорів, укладених із зазначеними контрагентами.

Разом з цим, висновок про відсутність факту здійснення господарських операцій може ґрунтуватися лише на встановлених обставинах щодо повної відсутності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції). Незначні недоліки у заповненні деяких реквізитів первинних бухгалтерських документів не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, якщо такі документи містять відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз, учасників господарської тощо.

Так, відтворенням запису судових засідань від 10.04.2014 та від 15.04.2014 не підтверджуються висновки судів про те, що всі правочини Товариства із зазначеними вище контрагентами не містять правового змісту господарських операцій та укладались зовсім з іншою від них метою. Письмових заяв від ОСОБА_2 щодо зазначених судами обставин матеріали справи не містять.

Крім іншого, суди не надали будь-якої оцінки доводам позивача та поясненням свідка ОСОБА_3 (який був директором ТОВ Мікадо Групп у періоді, який перевірявся) про те, що господарські операції імж зазначеними суб`єктами господарювання мали місце лише у 2011 році, у 2012 році господарських відносин між ними не було. Зокрема, суди не перевірили й доводи податкового органу щодо правомірності визначення ним Товариству податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ Мікадо Групп у 2012 році, оскільки в акті перевірки №294/1-22-07-36556125 від 23.10.2013 Інспекція вказує про відсутність документів, які б підтверджували формування Товариством витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту у 2012 році по господарських операціях з ТОВ Мікадо Групп , проте доходить висновку про завищення таких витрат та податкового кредиту без посилань на докази, які підтверджують зазначені обставини.

В свою чергу, погоджуючись з доводами податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами, суди не надали належної правової оцінки тому, що в силу абзацу 1 пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання складається у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), а також на те, що деякі з актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів Товариства, були скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Також, за статтею 42 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В свою чергу, стаття 55 1 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення.

Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017). Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15.12.2017) докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що норми матеріального закону не пов`язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Разом з цим, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі, не перевірили доводи податкового органу, викладені у акті перевірки №294/1-22-07-36556125 від 23.10.2013, щодо достовірності пояснень засновників (директорів) деяких контрагентів щодо їх непричетності до діяльності зареєстрованих ними суб`єктів господарювання, обставин щодо попередження зазначених осіб про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, а також інших обставин досудового слідства у кримінальних провадженнях (справах), на які посилалась Інспекція у акті перевірки.

Поверховий підхід та неповнота при з`ясуванні обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій вимагають повторного і більш ретельного дослідження їх судом.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2014 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сістем Кепітал Солюшинс задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду