Постанова

від 18.02.2020 по справі 902/364/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 902/364/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представника позивача - Носенка А. М.,

за присутності - Павич О. Й.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські електричні мережі"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 (Грязнов В. В. - доповідач, судді Мельник О. В., Розізнана І. В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Барської філії

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські електричні мережі"

про внесення змін до договору.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Барської філії (далі - Барська філія ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", Філія) звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом, в якому просило внести зміни до договору про постачання електроенергії, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські електричні мережі" (далі - ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські ЕМ").

Короткий зміст судових рішень у справі

2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 у справі № 902/364/19 у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду першої інстанції, аргументовано тим, що договір і всі додатки до нього підписані та скріплені печатками сторін, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, тому договір від 18.05.2011 № БА-010900 укладено із дотриманням усіх норм чинного законодавства України. Доказів, які свідчили би про одночасну наявність усіх чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), необхідних для внесення змін до договору у зв`язку з істотною зміною обставин, позивач не надав.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 902/364/19 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Внесено зміни до договору про постачання електричної енергії від 18.05.2011 № БА-010900, укладеного між ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські ЕМ" і Барською філією ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", а саме:

У розділі 1 "Предмет Договору":

- пункт 1.1. " 1.1 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 10 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору."

- пункт 1.3. "1.3. Точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача, що вказана у відповідних додатках до цього договору.

Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 10 кВт".

- в додатку № 2 до договору від 18.05.2011 № БА-010900 в таблиці 2.1 вилучити стрічку № 1, стрічки № 2 та № 3 залишено без змін,

- в додатку № 3 до договору від 18.05.2011 № БА-010900 в таблиці 1.1 вилучити стрічку № 1 (виробничі приміщення), стрічки № 2 та № 3 залишено без змін,

- в додатку № 7 до договору від 18.05.2011 № БА-010900 в пункті 3 "Перелік трансформаторів, належних Споживачу, в яких проводиться розрахунок втрат електроенергії" вилучити в таблиці стрічку № 3.1;

- в додатку № 9 до договору від 18.05.2011 № БА-010900 в Переліку цехів, підрозділів споживача, в таблиці вилучити стрічку інв. № 1, стрічки інв. № 2 та інв. № 3 залишено без змін,

- в додатку № 10 до договору від 18.05.2011 № БА-010900 в Переліку місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів, в таблиці вилучити стрічки під інв. № 1, стрічки інв.№ 2 та інв. № 3 залишено без змін.

5. Постанову суду апеляційної інстанції аргументовано тим, що постачання електроенергії до точки № 1, розташованої на нерухомих контактах підстанційного роз`єднувача ТП-24 зі сторони ПЛ-10 кВ Ф-2 від РТП-110/35/10 кВ "Балки", та споживання такої енергії приватними будинками, ПрАТ "Вінниця облпаливо")та приватними гаражами, які включені до договору як виробничі будівлі Філії; приватні гаражі взагалі не зазначені як існуючі споживачі, а також стягнення плати за використану ними електроенергію з Барської філії є істотним порушенням договору у розумінні положень статті 651 ЦК України, оскільки у цьому випадку позивач змушений фактично відповідати не за своїми зобов`язаннями. При цьому у матеріалах справи є докази на підтвердження того, що спірна точка продажу та лінія електропередач не є власністю позивача.

6. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 902/364/19, ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські ЕМ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги визнання позивачем факту багаторічного живлення електроустановок його філії зі спірної ТП-24; при цьому через відсутність на теперішній час такої потреби, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" вимагає відключення його та субспоживачів. Водночас спірний договір і всі додатки до нього укладені із дотриманням норм чинного законодавства України.

8. Заявник також наголошує, що апеляційний господарський суд не врахував, що можливість зміни договору пов`язана не з істотною зміною обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених у частині 2 статті 652 ЦК України, відповідності яким позивач не довів.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські ЕМ" зазначило, що доводи скаржника є безпідставними, оскільки у позовній заяві наведено факти про те, що спірна трансформаторна підстанція розташована на території Войнашівської сільської ради, встановлена на земельній ділянці, не переданій у користування позивачеві, повітряні лінії електропередач не перетинаються із земельними ділянками позивача, електроенергія від підстанції постачається до приватних квартир і приміщень, власники яких готові сплачувати за користування електроенергією безпоспосередньо відповідачеві як самостійні споживачі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські ЕМ" - постачальник та Барська філія ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" - споживач, уклали договір про постачання електричної енергії від 18.05.2011 № БА-010900.

11. Згідно з пунктом 1.1 спірного договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

12. Відповідно до пункту 1.3 договору точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача, що вказана у відповідних додатках до цього договору. Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 100 кВт.

13. Усі зміни та доповнення до договору від 18.05.2011 № БА-010900 оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін (пункт 9.1 договору).

14. Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього договору, щодо яких сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України (пункт 9.3 договору).

15. Відповідно до пункту 9.4 спірний договір набуває чинності із дня його підписання і укладається на строк до 18.05.2012. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

16. Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

17. До договору від 18.05.2011 № БА-010900 сторони підписали декілька додатків, зокрема:

- додаток № 2 "акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", у стрічці 1 якого зазначено номінал напруги 10 кВ, об`єкт електричної мережі - нерухомі контакти підстанційного роз`єднувача ТП-24 зі сторони ПЛ-10 кВ Ф-2 від РТП-110/35/10 кВ "Балки", клас споживача в точці продажу 2, тариф групи ІІ та ІХ, режим роботи ел.ус-тановки 8/5, категорія надійності ел.пост.3, межа балансового розмежування та експлуатаційної відповідальності сторін в точці продажу - на нерухомих контактах підстанційного роз`єднувача ТП-24 зі сторони ПЛ-10 кВ Ф-2 від РТП-110/35/10 кВ "Балки".

- додаток №3 "Порядок розрахунків", у пункті 8 якого деталізовано дозволену потужність. У рядку 1 таблиці зазначено, що на виробничі приміщення дозволена потужність 90 кВт, режим ро-боти 8/5, у додатку №2 інв.номер 1.

- додаток №7 "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача", у пункті 3 перелік трансформаторів, належних споживачеві, в яких проводиться розрахунок втрат електроенергії у таблиці в рядку 3.1 зазначено - інв. точка продажу згідно дод.№ 2 одна, місце установки ТП-24, тип транс-форматора ТМ-10/0,4 кВ, зазначено паспортні дані.

- додаток № 9 "Перелік цехів, підрозділів споживача", в рядку 1 таблиці зазначено виробничі будівлі за адресою: 20333 , м. Бар, вул. Територія цукрозаводу, 40;

- додаток № 10 "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів", в рядку 1 таблиці зазначено назви об`єкту (точка обліку) виробничі приміщення, у тому числі житловий сектор 6, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , субспоживач - ПрАТ "Вінницяобленерго".

18. Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 2 до договору) електроенергія передається через три точки продажу на три окремі площадки вимірювання, межа балансового розмежування яких (згідно з таблицею № 2.1 додатку № 2), де точка продажу № 1 розташована на нерухомих контактах підстанційного роз`єднувача ТП-24 зі сторони ПЛ-10 кВ Ф-2 від РТП-110/35/10 кВ "Балки".

19. У зв`язку із реорганізацією підприємств промислового залізничного транспорту шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.04.2006 № 396 "Про реорганізацію відкритих акціонерних товариств шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", згідно з переліком майна, що передавалося за процедурою реорганізації шляхом приєднання від ВАТ "Барське ППЗТ" до ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" станом на 17.07.2006 - житлові будинки, приватні гаражі, трансформаторні підстанції та лінії електропередач не перебували у власності ВАТ "Барське ППЗТ".

20. У період із 06.06.2017 по 23.06.2017, у зв`язку зі звільненням керівника філії ОСОБА_10, проведено фінансовий аудит та інвентаризацію основних засобів Барської філії. Згідно з матеріалами проведеної інвентаризації станом на 06.06.2017 житлові будинки, трансформаторної підстанцї та лінії електропередач на балансі філії не перебувають, а отже укладений 18.05.2011 договір не відповідає фактичній схемі електропостачання, зокрема замість вказаної у договорі трансформаторної підстанції ТП-24 100/10/0,4 фактично встановлена ТП 358 63/10/0,4 інв.№ 140403, яка на балансі Барської філії не обліковується. До цієї трансформаторної підстанції підключені інші споживачі - приватні будинки, ПАТ "Вінницяоблпаливо" та приватні гаражі. Приватні споживачі включені до договору як виробничі будівлі філії, приватні гаражі взагалі не зазначені як існуючі споживачі, а плата за використану ними електроенергію стягується з Барської філії. При цьому, ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" не має ліцензії на продаж та постачання електроенергії та, відповідно, не має права здійснювати продаж та розподіл електроенергії.

21. Про зазначені обставини у листах від 19.06.2017 № 96, від 26.07.2017 № 129, від 07.08.2017 № 137, від 30.08.2017 № 151, від 15.11.2017 .№ 199, від 13.04. 2018 № 42, від 13.06.2018 № 68 позивач повідомляв відповідачеві, одночасно пропонуючи змінити договір, шляхом виключення з нього точки продажу № 1.

22. 03.10.2017 у відповідь на пропозиції змінити договір відповідач у листі

№ со/19-687 запропонував позивачеві надати документи на переукладання договору.

23. 31.12.2018 позивач надав відповідачеві заяву-приєднання до договору із протоколом розбіжностей, в якому зазначив, що не є власником ТП-24 та ліній електропередач, використовує електроенергію лише із двох точок обліку. З усіх інших точок електроенергію не споживає та не є власником приміщення, в яких вони розташовані, а тому просить вважати укладеним договір від 18.05.2011

№ БА-010900 лише в частині використання двох точок.

24. У листі від 30.01.2019 № СО-49-31 відповідач повідомив позивачеві про необхідність підтвердження відсутності права власності на трансформаторну підстанцію ТП-24 для вирішення спірного питання. У відповідь позивач надіслав копію витягу з передавального акта та переліку майна, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.07.2006 № 806 (лист від 22.02.2019 № 21).

25. У листі від 05.03.2019 № СО-49-57 відповідач повторно наголосив на необхідності підтвердити інформацію щодо балансової належності позивачеві трансформаторної підстанції ТП-24 на теперішній час.

Позиція Верховного Суду

26. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

27. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Предметом позову у справі є вимога позивача про внесення змін до спірного договору.

29. Згідно із частинами 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

30. Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

31. Відповідно до частин 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

32. Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

33. Згідно із частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

34. Тобто, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

35. Таким чином, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

36. Звертаючись із позовною заявою, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", посилаючись на приписи статей 651, 652 ЦК України обґрунтувало порушення своїх прав тим, що відповідач неправомірно вніс до умов договору точку продажу № 1, розташовану на нерухомих контактах підстанційного роз`єднувача ТП-24 зі сторони ПЛ-10 кВ Ф-2 від РТП-110/35/10 кВ "Балки", електроенергію від якої позивач не використовує, оскільки споруди, підключені до даної точки не задіяні в технологічному процесі Барської філії. При цьому ТП-24 не знаходиться на балансі позивача. Отже, через включення зазначеної точки продажу до договору позивач змушений сплачувати як вартість електроенергії, використаної сторонніми особами, так і витрати за перетікання реактивної енергії в трансформаторі. За змістом додатку № 10 до договору житловий сектор, підключений до точки продажу електроенергії № 1 зазначено у договорі як виробничі приміщення, які є власністю підприємства, а не як окремі субспоживачі. При цьому місячне споживання електричної енергії житловим сектором перевищує обсяг споживання позивача у п`ять разів.

40. Відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

41. В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

42. Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

43. За змістом статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

44. Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

45. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 №6-75цс13, постановах Верховного Суду, від 29.01.2019 у справі №926/708/18, від 26.02.2019 №926/709/19, від 18.12.2019 у справі № 904/4324/18 та інших).

46. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

47. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду вказаному висновку Верховний Суд звертається до правової позиції, що викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 у справі № 910/5001/19 та інших).

48. З наведеного вбачається, що для застосування положення статті 651 ЦК України для зміни умов договору, позивачем має бути доведено, а судом встановлено істотне порушення договору його стороною. Однак, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд та посилаючись на приписи статті 651 ЦК України жодним чином не обґрунтував які саме положення спірного договору порушені ПАТ "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські ЕМ", у чому саме полягає порушення відповідних умов договору.

49. Посилання позивача на те, що ТП-24 не знаходиться на його балансі, досліджувалось судом першої інстанції та спростовано, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами у контексті позовних вимог. Не погодившись з такими висновками, апеляційний господарський суд зазначив, що Передавальний акт та перелік майна, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.07.2006 № 806 та копії свідоцтв свідчать, що житлові будинки, приватні гаражі, а також трансформаторні підстанції та лінії електропередач не перебувають у власності позивача, проте будь-яких доводів, які б давали змогу дійти висновку, що це є порушенням умов договору та підтверджує вимоги позивача про зміну договору з підстав істотного порушення договору другою стороною не навів, а відтак помилково скасував рішення Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 у справі №902/364/19.

50. Крім того, встановлюючи істотність порушення договору стороною, суд має з`ясувати настання шкоди внаслідок зазначених дій. У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 902/364/19 судом досліджено той факт, що позивач змушений сплачувати вартість електроенергії, використаної сторонніми особами, оскільки спірна точка продажу та лінія електропередач не є власністю позивача. Водночас, суд апеляційної інстанції не аргументував які саме дії відповідача, що порушують норми спірного договору, призводять до завдання позивачу шкоди, а обставин, передбачених частиною 2 статті 651 ЦК України, з якими пов`язується визначення істотності порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, не навів.

51. За частинами 1 та 2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

52. Водночас за частиною 4 статті 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

53. Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

54. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України обов`язок доведення наявність таких обставин покладається на позивача.

55. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено одночасної наявності сукупності перелічених вище чотирьох умов та відповідно підстав, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у вигляді зміни умов договору за рішенням суду. Крім того, судом встановлено, що договір та всі його додатки підписані і скріплені печатками сторін, що підтверджує факт досягнення між сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, тому вважає що договір від 18.05.2011 № БА-010900 укладено з дотриманням всіх норм чинного законодавства України.

56. Оскільки сторони є вільними в укладенні договору, а позивач не довів, що спірний договір суперечить суспільним інтересам або тягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, не є винятковим випадком в розумінні частини 4 статті 652 ЦК України.

57. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Вінницької області, що за встановлених обставин відсутні правові підстави для внесення змін до спірного договору за рішенням суду.

58. Щодо врегулювання розбіжностей у договорі згідно заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з протоколом розбіжностей, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ці правовідносини регулюються статтями 181-187 ГК України, статтями 638-643 ЦК України та такі вимоги позивачем не заявлялись.

59. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення, яке відповідає закону, у зв`язку з чим, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 902/364/19 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 у справі № 902/364/19 залишенню в силі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

60. Відповідно до статті 312 ГПК України у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

61. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема положення статті 651 ЦК України та, як наслідок, скасував законне судове рішення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 необхідно скасувати, а рішення Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 у справі №902/364/19 залишити в силі.

Розподіл судових витрат

62. Зважаючи на задоволення касаційної скарги, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські електричні мережі" задовольнити.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 902/364/19 скасувати.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 18.06.2019 у справі №902/364/19 залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (02092, місто Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код 04737111) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Барські електричні мережі" (23006, Вінницька обл., Барський р-н, с. Балки, вул. Заводська, 4, код 25510185) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ