Ухвала

від 19.02.2020 по справі 171/749/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 171/749/18

провадження № 61-465ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк до 13 лютого 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення наявних у ній недоліків. Заявникові запропоновано навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази на підтвердження останніх, оскільки у поданій касаційній скарзі таких підстав ним не зазначено і відповідних доказів не надано.

13 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2., яка обґрунтована тим, що суддя безпідставно постановив ухвалу від 13 січня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху та протиправно зобов`язав його надати заяву про поновлення процесуального строку, передбаченого для подання касаційної скарги на судові рішення, що свідчить про упереджене ставлення судді до заявника.

ОСОБА_1 вважає, що зазначені обставини викликають сумніви в безсторонності та об`єктивності судді Верховного Суду ОСОБА_2.

Також заявник посилається на те, що суддю Верховного Суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, визначено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду ОСОБА_2. у даній справі визнано необґрунтованою та передано для вирішення іншому судді.

Відповідно до частини першої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2. передано на розгляд судді Кузнєцову В. О.

У відповідності до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду касаційної інстанції, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).

Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстав, передбачених статями 36, 37 ЦПК України, для задоволення заяви ОСОБА_1 немає. Доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_2. у вказаній справі, а зводяться до його незгоди з прийнятим суддею процесуальним рішенням. Доказів, які б свідчили про упереджене ставлення судді ОСОБА_2., Богданом С. Г. не надано.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу Апостолівський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2019 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов